Бізнес

Знай наше

В Україні з'явився бренд "гуцульська овеча бриндзя". На черзі — мелітопольська черешня, херсонські кавуни й одеські вина

В Україні з'явилася перша географічно захищена назва продукту — сир "гуцульська овеча бриндзя". На черзі — мелітопольська черешня, херсонські кавуни й одеські вина

 

Світлана Угніва

 

 

Карпатські полонини, вівці й людські руки — ось головні складові для виробництва унікальної овечої бринзи. Тварин випасають на високогірних пасовищах, доять, молоко сквашують. Потім вручну вибирають напівфабрикат, формують із нього сирні "голови" і висушують їх. Після чого продукт спускають у долини, де його — знову вручну — перетирають із сіллю. І залишають доходити в бочках, виготовлених із карпатської смереки.

У підсумку виходить гуцульська овеча бриндзя — так її називають у Карпатах. І так само тепер її називатимуть у всій Європі: нещодавно такий сир пройшов офіційну реєстрацію й отримав "захищену назву з географічним зазначенням". Так "бриндзя" стала в один ряд зі всесвітньо відомими пармезаном, шампанським або портвейном.

Овечий сир став першим в Україні продуктом такого штибу. Тепер саме поняття "гуцульська овеча бриндзя" означатиме делікатес, вироблений за єдиною технологією в декількох районах Чернівецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей із молока місцевих овець. "Цей сир має всі якості, щоб стати одним із найпопулярніших поряд із пекоріно, фетою і рокфором", — каже французка Анжель Постоль, європейська експертка з географічних зазначень походження товарів, яка досліджувала "бриндзю" в українських Карпатах.

Постоль представляє проект Географічні зазначення в Україні, який працює у країні з 2017 року. У межах ініціативи, яку фінансує Євросоюз, національні та західні експерти допомагають місцевим об'єднанням виробників реєструвати географічний "захист" для своїх продуктів. Саме так уже давно вчиняють у ЄС — там у спеціальному реєстрі значиться приблизно 3,5 тис. найменувань, зокрема всесвітньо відомі, як-от пармезан або коньяк. Усю цю систему європейці створили для захисту автентичних продуктів і підтримки традиційних виробництв.

Україна отримала можливість приєднатися до цього реєстру після підписання угоди про асоціацію з ЄС. А з початку 2020-го у країні запрацював закон, який регламентує захист географічних зазначень.

Але разом із правами з'явилися й обов'язки: національні виробники повинні до 2026 року підібрати нові позначення для багатьох продуктів, які охороняють у Європі, — від портвейну до фети.

 

график
Колективна й інтелектуальна

Захищене географічне зазначення — об'єкт колективної інтелектуальної власності. Тому реєструвати і використовувати подібні назви можуть лише об'єднання виробників, каже Ганна Антонюк, експертка проекту Географічні зазначення в Україні.

Гуцульською овечою бриндзею займалася Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів. Один з її засновників фермер Анатолій Павлюк із села Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області тримає 180 овець і виробляє з їхнього молока "правильний" продукт. Він вважає, що географічний захист збільшить інтерес до сирів від невеликих виробників, підвищить попит на них і допоможе зупинити процес зменшення кількості овець в українських Карпатах.

Асоціація, що об'єднує 15 господарств, загалом виготовляє лише 1 т бриндзі на рік. "Обсяги маленькі, бо поголів'я овець останнім часом скорочувалося", — пояснює Павлюк.

Торік кілограм такого сиру коштував 200 грн. Цьогоріч, після реєстрації, фермери мають намір продавати його вже по 350 грн.

Окрім виробників бриндзі, на свої власні назви з географічною прив'язкою претендують ще кілька українських продуктів. Передусім це мелітопольська черешня — документи на її реєстрацію вже подали до Міністерства економрозвитку. Подібні плоди солодші, ніж аналогічний продукт з інших регіонів, пояснює Геннадій Подшивалов, голова правління Асоціації виробників мелітопольської черешні. Завдяки поєднанню піщаного ґрунту, теплого клімату і спеціально виведених сортів вирощена в Мелітополі черешня містить 14–17% цукру, натомість в інших місцях у ягоді його частка нижча — 8–10%. "Бренд" десятиліттями експлуатували ледве не всі торговці цими плодами, хоча в загальних 80 тис. т вирощуваної у країні за рік черешні мелітопольської — лише чверть. На думку Подшивалова, час припинити цей масштабний обман покупців і захистити оригінальний продукт.

Ще одним кандидатом на отримання "охоронної грамоти" став херсонський кавун. Але не будь-який, а тільки той, що виростили у межах Голопристанського, Олешківського та Скадовського районів, а також біля Нової Каховки. Поєднання клімату та ґрунту в цій місцевості робить смугасту ягоду особливо солодкою, впевнений Юрій Палич, виконавчий секретар Асоціації виробників херсонського кавуна. Зараз це об'єднання збирає документи, аби подати заявку на реєстрацію географічно захищеної назви.

Захистити свій продукт мріють і виробники вина з винограду, вирощеного в околицях озера Ялпуг на Одещині. У тому, що місцевий напій гідний особливого статусу, не сумнівається Алла Плачкова, співвласниця тамтешньої виноробні Колоніст. Заснована її фірмою і ще двома виноробними асоціація Придунайська Бессарабія має намір ось-ось подати документи на отримання охоронного свідоцтва для своїх вин.

Плачкова стверджує, що на берегах Ялпуга сформувався особливий кліматичний теруар із різкими перепадами температур протягом доби. "Тому вдень виноград відмінно накопичує цукор, а вночі — кислотність, яка дає вину свіжість", — пояснює вона. До того ж ґрунт тут має близький до поверхні вапняний шар, який позитивно впливає на мінералізацію та кислотність кінцевого продукту. "Вино з берегів Ялпуга має високий вміст танінів, гарний насичений колір і потужний аромат", — розповідає Плачкова.

 

раст2

РУЧНА ПРАЦЯ: Один з етапів виробництва гуцульської овечої бриндзі. Сировари зціджують сироватку із сировини

Додана вартість

За словами Ольги Трофімцевої, яка раніше обіймала посаду в. о. міністра сільського господарства, захищені назви допомагають збільшити додану вартість. "Такий продукт зазвичай продається за вищою ціною, оскільки має унікальні якості, плюс обмежений ареал походження", — пояснює вона.

Слова ексчиновниці немов почули закарпатські бджолярі, які також мають намір зареєструвати свій продукт. "Зараз наше господарство продає мед по 220–350 грн/л, а після реєстрації ми зможемо додати до ціни реалізації мінімум 25%", — каже фермер Віктор Папп, заступник голови Закарпатської спілки пасічників Срібний край.

За його словами, особливість місцевого меду в тому, що бджоли регіону збирають пилок з унікальних для України рослин, яких немає в інших районах країни. Мовляв, на Закарпатті навчилися отримувати товарний мед із чорниці, який вважають рідкісним, гірської малини, іван-чаю.

Рідкісний і сам закарпатський мед: за рік його отримують до 100 т. Натомість загалом у країні щорічно виробляють до 70 тис. т бджолиних солодощів.

 

раст3

ДОБРЕ І МАЛО: Ольга Трофімцева, екскерівниця Мінагрополітики, каже, що продукти з географічними зазначеннями дорожчі, адже мають унікальні властивості й у них обмежений ареал походження

Візитна картка

Систему захисту продуктів, вироблених у певних регіонах, у минулому столітті придумали французи, розповідає Антонюк. Масовий ринок став загрожувати їхнім нішевим локальним делікатесам і напоям. І щоб зберегти подібну національну спадщину, у Франції взялися реєструвати такі продукти. Первістком став сир рокфор, який потрапив під захист у 1920-х. Далі процес пішов за сценарієм.

Ідея мала сенс: якщо до моменту реєстрації іншого французького сиру — лайоль — фермери виробляли його по 25 т на рік, то зараз — приблизно 720 т. Водночас Франція не тільки зберегла продукти, а й підтримала свої сільськогосподарські території, а також розвинула гастрономічний і зелений туризм, пояснює Постоль. За її словами, зараз до 90% французів їдять свої національні сири.

В ЄС обсяг ринку продуктів із захищеними назвами перевищує 75 млрд євро на рік. Що еквівалентно 15% агроекспорту з країн Євросоюзу, розповідає Трофімцева. На її думку, в цьому сенсі Україна має непоганий потенціал. "Практично в кожному регіоні країни можна знайти унікальні продукти, які можуть претендувати на отримання такої реєстрації", — вважає ексчиновниця.

І якщо якість унікальних сирів, меду, вин Made in Ukraine буде високою, вся країна в очах іноземців стане асоціюватися з поняттям "виробник відмінної продукції", резюмує Трофімцева.

раст

УНІКАЛЬНЕ МІСЦЕ: Алла Плачкова, співвласниця виноробні Колоніст, вважає, що вино з винограду, вирощеного на берегах озера Ялпуг в Одеській області, має особливий смак

© 2014-2021, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.