Моє місто

Венеція

У моїй рідній Венеції вам не знадобиться інтернет, аби дізнатися свіжі новини, треба просто зайти в остерію. І тут є важливий нюанс: Венеція — італійський рекордсмен за кількістю випитого вина

У моїй рідній Венеції вам не знадобиться інтернет, аби дізнатися свіжі новини, треба просто зайти в остерію. І тут є важливий нюанс: Венеція — італійський рекордсмен за кількістю випитого вина

 

 

Марко Черветті,
бренд-шеф ресторанних
проектів Cільпо

 

В енеція завжди була республікою, була і є містом вільних людей донині. Сюди з'їжджалися з різних куточків світу й Італії, тут завжди була робота, гроші, ресторани й веселощі. А головне — особиста свобода і свобода слова, якими зараз не здивуєш нікого, але в Середньовіччі й епоху Відродження вони були рідкістю.

Я знайомий із гондольєром на ім'я Куба, який ідеально говорить на венеційському діалекті. Він відомий усьому місту, знає його історію, всі цікаві місця, він — гондольєр, зрештою. А родом Куба з Польщі, але я перший з упевненістю скажу, що він — справжній венецієць. Йдеться про особливе сприйняття світу, про дух республіки, який панує у Венеції.

До того ж це моє рідне місто. Я можу говорити про нього саме стільки, скільки ви готові слухати — та їсти. І якщо вже ви приїхали сюди, то от вам кулінарна карта мого улюбленого міста.

Остерія — тип ресторану винятково італійської кухні. Це місце, де кипить життя, де люди зустрічаються, спілкуються, діляться новинами. У Венеції вам не потрібен інтернет: ви просто заходите в остерію і дізнаєтеся всі останні новини та плітки.

Венеційці прокидаються досить рано. Рибалки повертаються з нічним уловом, припливають торговці з овочами й свіжими продуктами, і ринок починає свою роботу. Багато ресторанів і барів до цього часу вже відчинені. Наприклад, Bacareto da Lele, де зранку пропонують не тільки міцну каву, але і келих білого вина.

Я порадив би вам зупинитися в історичному районі Санта-Кроче, щоб випити кави або вина у Bacareto da Lele, найменшому закладі міста площею чотири квадратні метри, розташованому одразу на березі каналу.

Після кави у Bacareto da Lele прогуляйтеся в остерію La Civetta. Там випийте келих білого вина і з'їжте варене яйце. А потім прямуйте на рибний ринок, купіть місцевих маленьких лангустинів і їжте їх сирими, як чіпси.

Навколо ринку низка чудових остерій: All'Arco, Alla Ciurma, не відмовляйте собі у їхніх гастрономічних задоволеннях.

Далі вирушайте до Pasticceria Tonolo, щоб з'їсти відмінні венеційські фріттоле — пончики із заварним кремом. Десь дорогою придбайте газету, на сусідній площі Кампо Санта-Маргеріта замовте шприц Апероль і насолоджуйтеся життям.

Під час обіду в цих краях варто відвідати Estro, Adriatico Mar або Cantina Arnaldi — це найкращі ресторани, де у зимовий час, до речі, можна спробувати особливий сорт артишоків з острова Сант-Ерахмо. А якщо ви надовго затрималися на ринку, візьміть трагетто — це гондола, яка за монетку довезе вас із одного кінця Гранд-каналу до іншого.

Далі рухайтеся вулицею Кампо Санта Софія до тратторії Cà D'Oro alla Vedova, де готують найкращий стейк на кістці. А після трапези вирушайте гуляти доти, поки не зголоднієте знову. І тут йдіть у остерію Antica Adelaide, де ви знайдете традиційну кухню і багату винну карту.

Кухня Венеції заснована на двох важливих елементах, які використовують практично для всіх страв, — це каракатиця і сардини. Скуштуйте каракатицю у чорному соусі з пастою або полентою, а також смажені сардини, мариновані з цибулею. Це старовинна страва, яку готували на кораблях у морі.

Хочете розповісти
цікаві факти про своє місто?
Пишіть нам на travel@nv.ua

Головний десерт у венеційців — тірамісу. Хоч сама насолода і її назва родом із сусіднього Тревізо, на острові його обожнюють. Або ж bussola buranello — хрустке печиво за рецептом з острова Бурано, яке слід вмочати у вино.

Одного разу в газеті я прочитав, що Венеція — рекордсмен Італії з випитого вина. Вино тут п'ють у традиційному 100-грамовому келиху ombra, що перекладається як тінь. Ім'я причепилося до цієї милої скляночки завдяки торговцям на площі Сан-Марко, які розливали вино з величезних відер у такі маленькі скляночки й упродовж дня з цими відрами переміщалися площею, намагаючись сховатися від сонця у тіні.

У Венеції не варто ходити у дорогі ресторани, у цьому місті заведено просто ходити остеріями, пити вино з омбр, заїдати чікетто — маленькими венеційськими тапасами. Хороший маршрут вам забезпечено, і ви побачите ті частини міста, де зазвичай не бувають туристи.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.