План розвитку столиці

РеВіталізація Києва

Мер Віталій Кличко представив новий генплан розвитку столиці

Столичний мер Віталій Кличко представив генплан розвитку міста до 2040 року, пообіцявши нові мости, гілку метро та ревіталізацію хрущовок. Експерти розгледіли у цих проектах спробу залишитися на посаді міського голови й бажання узаконити проблемну забудову

 

Іван Верстюк

 

 

В се йшло якось само собою, але тепер має піти за планом: на п'ятому році своїх повноважень мер столиці Віталій Кличко вирішив завдати нищівного удару всім, хто сумнівається у його стратегічних здібностях і представив Генеральний план Києва до 2040 року.

Справа виходить велика: на реалізацію стратегії майбутнього розвитку тільки з муніципальної казни треба виділити майже $7 млрд. Це у 2,6 рази перевищує розмір всього бюджету Києва на цей рік — він становить $2,45 млрд (58,8 млрд грн). Столиця зможе виділяти на генплан-2040 лише відносно невеликі транші щорічно, оскільки левова частка її витрат йде на покриття потреб соціальної сфери. Тому за планом ще й широке залучення сторонніх інвестицій.

Сам план — це документ на 87 сторінках, який містить детальний перелік, що, де і як будуватимуть на столичній землі з урахуванням зростання міського населення, очікуваних зовнішніх і внутрішніх інвестицій. Разом із тим кожен забудовник детально має виконати умови, на яких він отримає у Київській міській держадміністрації (КМДА) дозвіл на зведення нових об'єктів.

Подібний документ — лише другий за всю сучасну історію Києва й перший, розрахований на такий тривалий термін. Від класичних стратегій розвитку, які розробляють великі консалтингові компанії на кшталт Boston Consulting Group або Bain, генплан-2040 відрізняється тим, що є прикладним документом. Він містить не стільки прожекти — яким міг би бути Київ за сприятливої економічної кон'юнктури, скільки окреслює шлях, дотримуючись якого КМДА має намір видавати дозволи на будь-яке будівництво у межах міста.

Але в плані є не тільки це, але і три нові мости через Дніпро, новий аеропорт Рославичі між Обухівом і Васильковом, ревіталізація хрущовок, будівництво смуг для велосипедного транспорту — все це Кличко обіцяє здійснити у Києві у наступні 20 років. Утім, навіть у мерії розуміють, що каденція мера може закінчитися вже у жовтні цьогоріч, коли у столиці відбудуться вибори міського голови та ради. І сам документ ще не схвалений міськими депутатами, тож може померти до свого народження. Але у команді Кличка все одно сподіваються, що їхня робота стане ключем до розвитку міста. "Моя суб'єктивна думка: документ [генплан] має бути достатньо гнучким, — каже Максим Бахматов, радник мера. — Генплан Парижа змінюється кожні п'ять років".

Інститут Генерального плану, який розробляв модель розвитку Києва на наступні 20 років, зважаючи на те, що нинішнього плану в місті не дотримуються, а ситуація у транспортній та інженерно-комунікаційній системах вже критична. Величезні затори, хаотична забудова, незавершені інфраструктурні проекти і недавній прорив теплотраси поблизу торгово-розважального центру Ocean Plaza довели: місту потрібні зміни. І якомога швидше.

"Вимога до генплану одна, і вона дуже проста: щоб у місті був лад, — каже Олександр Попов, архітектор компанії Архіматика. — Як би не був гарно прикрашений генплан, якщо потім вулицями неприємно проїжджати і ходити, то не для цього містобудівники мають працювати".

графік
Великі амбіції

К личко представив проект облаштування міста на наступні 20 років у другій половині грудня: показав карти, аналіз столичного ринку праці та міської демографії. Потім Інститут Генплану відкрив доступ до повного тексту проекту онлайн. Далі має пройти період публічного обговорення, а до початку літа Київрада вирішить долю документа.

Багатьох експертів уся ця неспішність насторожує. "Якби я був мером Києва, то вже оголошував би надзвичайний транспортний стан", — каже Дмитро Беспалов, транспортний експерт і викладач Київського університету будівництва й архітектури. За його підрахунками, у годину пік затримка на дорогах міста сягає захмарних 150%.

І це зараз, коли у місті фактично проживає, за оцінками КМДА, 3,36 млн осіб. А за 20 років, як розрахували в команді Кличка, містян стане вже 3,8 млн.

Беспалов мером поки не став, але і чинний міський голова про проблему знає. Саме тому Кличко заклав у генплан-2040 добудову Окружної дороги й Подільсько-Воскресенського моста. Також мерія планує збудувати три нові мости через Дніпро і четверту лінію метрополітену — Подільсько-Вигурівську, а також спланувати перспективну п'яту. Загальна протяжність ліній метрополітену має збільшитися у півтора рази.

Вимога до генплану одна, і вона дуже проста: щоб у місті був лад
Олександр Попов,
архітектор компанії Архіматика

Мер ратує і за зведення у південно-західних передмістях Києва нового аеропорту Рославичі. Втім, той же Беспалов виступає за подальший розвиток аеропорту Бориспіль. "У Борисполя є територія для розширення, у нього відмінна доступність", — каже експерт.

Але Бахматов певен: новий аеропорт необхідний. Мовляв, Бориспіль далеко, а місцевий аеровокзал імені Сікорського (колишній Жуляни) обмежений у розвитку через навколишню забудову. "Аеропорт необхідний, але не факт, що він буде у тому місці, де зараз вказано", — каже радник мера.

Столична влада має намір за наступні 20 років розвинути також велосипедну інфраструктуру. І сягнути рівня Копенгагена: у данській столиці двоколісні апарати стали основним видом міського транспорту. Але в українських умовах подібного навряд чи вдасться досягти. "Нашим підрядникам вигідно збудувати шість смуг безперервного автомобільного руху — там великі обсяги робіт і великі гроші", — пояснює Антон Олійник, архітектор компанії Бюро О.

Якщо з рішенням транспортних проблем майже все зрозуміло: конкретні проекти озвучені, залишилося знайти гроші, — то проблеми старої житлової забудови так просто не вирішити. У Генплані-2040 йдеться про ревіталізацію, тобто реорганізацію та оновлення одразу 7 млн кв. м хрущовок — панельних і цегляних п'яти- і дев'ятиповерхівок 60-70-х років минулого століття. Але конкретики у документі, створеному під керівництвом Кличка, немає.

Хоча ще у 2018-му мерія анонсувала старт розробки схеми реконструкції хрущовок, а це може бути як базова теплоізоляція старих будинків, нове облицювання, так і капітальний ремонт із розширенням колишніх квартир і відселенням частини мешканців. Але жодної схеми в команді Кличка так і не створили.

"Проблема національна, оскільки аналогічне житло є в усій країні, — каже Бахматов. — Мабуть, необхідно пройти шлях наших сусідів, таких як Литва, Латвія та Східна Німеччина".

У Східній Німеччині старі будинки соціалістичних часів капітально відремонтували за муніципальні кошти. У Москві знесли цілий житловий масив Черемушки, що з'явився у 1960-х, щоб на його місці збудувати нове житло. Аналогічно вчинили зі старою забудовою в американському мегаполісі Чикаго у 1970-х.

А Естонія зараз залучає кошти Євросоюзу для пілотного проекту ревіталізації хрущовок у місті Тарту шляхом пільгового кредитування мешканців цих будинків — із тими працюють інспектори, які пояснюють, як отримати позику і на які конкретно роботи його краще направити.

"Ревіталізація хрущовок — процес, який складно реалізувати, — каже архітекторка Анна Кирій. — Терміни їх експлуатації давно минули, а люди хочуть швидких рішень". Вона закликає не тільки думати про хрущовки, а й активно будувати нове житло. "Я за житло і квадратні метри: це завжди буде потрібно, — каже архітекторка. — Але підхід потрібно перевернути з голови на ноги: спочатку будувати інфраструктуру, громадські зони й транспортні комунікації, а вже потім житло".

За новим генпланом у Києві за 20 років мають звести 28,6 млн кв. м нового житла. Це в середньому 17 тис. квартир на рік, що приблизно відповідає темпам зростання населення Києва. Кличко хоче зрештою досягти показника житлової забезпеченості у 29 кв. м на людину з пріоритетом "одна сім'я — окрема квартира".

Планку поставили високу, але вельми розумну: за весь 2018-й у столиці прийняли в експлуатацію 1,3 млн кв. м житла (свіжіших даних немає). Зараз на кожного містянина припадає 23 квадрата житлової нерухомості.

 

 

Квартирною забудовою плани Кличка не обмежуються: він готовий приділити підвищену увагу промзонам, на території яких зараз працюють 11% киян — тобто приблизно 370 тис. осіб. Найбільші райони концентрації старих підприємств — це Поділ, Куренівка, Нивки, Відрадний і Теличка. Команда нинішнього мера хоче реструктуризувати їх: багато будівель демонтувати, щоб звести на їх місці житло, громадські простори і технологічні парки.

Водночас влада збирається створити промзону нового типу: генплан-2040 передбачає будівництво Київської бізнес-гавані на Троєщині — індустріального парку з виробничими потужностями. Інвестиції у проект оцінюють у $440 млн, це мають бути приватні гроші. "Ідея непогана, адже виробляти в Україні вигідно", — вважає Попов з Архіматика. Бізнес-гавань на Троєщині зможе ще й частково розвантажити столичні мости.

Ринок праці Києва за наступні 20 років зросте майже на 50% — до 2,5 млн робочих місць. І генплан передбачає інтенсивне їх створення саме на Лівому березі. Зараз там проживає до 40% населення міста, але на такий густонаселений район припадає лише п'ята частина усіх робочих місць столиці.

В усій цій історії Кирій непокоїть той момент, що у столиці промзони займають береги Дніпра, які мають бути рекреаційною, а не індустріальною зоною. Іспанське місто Більбао мало подібну проблему і винесло підприємства з набережної річки Нервіон, аби збудувати прогулянкові доріжки і культурні об'єкти. Тепер останні, якщо вірити даним ексмера цього міста Ібона Аресо, генерують сотні мільйонів євро щорічного прибутку.

Якщо ж місто все-таки вирішить розлучитися з частиною рекреаційної зеленої зони, то має запросити за це хорошу ціну. "Треба визначатися з пріоритетами: або наповнення бюджету, або зелена зона", — каже Ігор Дівчур, урбаніст з компанії GeoDesign.

фото 1

КВАРТИРНЕ ПИТАННЯ: У Києві треба будувати багато нового житла, впевнена архітекторка Анна Кирій

Кличкоміськбуд

П редставленний Кличком документ формально спрямований уперед. За суттю ж він ще й легалізує всі ті будови, які з'явилися у Києві останніми роками всупереч чинному генплану. Саме так про це говорив у бесіді з НВ один із топ-чиновників КМДА, який побажав залишитися неназваним.

А відомий столичний архітектор, також на умовах анонімності, заявив: "Генплан-2040 — це калька плану-2025, який писав колишній мер Леонід Черновецький теж із метою легалізації забудови й розпилу охоронних зон".

Проблема хаотичної забудови Києва висотками пов'язана з тим, що останні 10 років система дозволів у місті функціонувала так, щоб розмити межі відповідальності всіх учасників. Але водночас, як вважає Юлія Нікітіна, міська активістка й колишня координаторка проектів на Андріївському узвозі, залишити чиновникам усіх інстанцій можливість вимагати у бізнесу хабара на всіх етапах будівництва. "У підсумку ніхто не бачив проектів житлового комплексу Ярославів град на місці Сінного ринку і ЖК Поділград-Вінтаж на Валах", — каже вона.

За даними аналізу компанії GeoDesign, із 766 новобудов Києва, що з'явилися за останні п'ять років, 328 об'єктів лише частково відповідають нинішньому генплану, а 31 виходить за всі законні рамки.

фото 2

ПОЗБУТИСЯ СРСР: Радник мера Максим Бахматов у справі ревіталізації столичних хрущовок пропонує орієнтуватися на досвід колишніх соцкраїн. Тобто запустити програму капітального ремонту старого житлового фонду

Танці навколо крісла

М ісцеві вибори у Києві мають відбутися у жовтні цьогоріч. Зараз Кличко спирається у столичній раді на найбільшу фракцію Солідарність (48 мандатів) плюс депутатів Єдності (ще 15 мандатів), маючи, таким чином, більшість із 120 можливих голосів.

Але судячи з підсумків парламентських виборів, на яких у всіх мажоритарних округах столиці, як і загалом у партійному розрізі перемогли представники Слуги народу (СН) Володимира Зеленського, навіть якщо нинішній мер втримається у кріслі, підтримки депутатського корпусу він позбудеться.

А якщо у Києві зміниться влада, то, ймовірно, вона змінить і генплан, враховуючи своє бачення, вважає Анатолій Октисюк, політичний аналітик експертного центру Будинок демократії.

За даними дослідження компанії Соціальний моніторинг, проведеного в середині грудня, найвищий рейтинг у столиці все ж має Кличко — 27,8% респондентів підтримали мера. Другий за популярністю — телеведучий Андрій Пальчевський, який активно співпрацює із Зеленським, у нього 8,9%. Третім із часткою 6,7% став шоумен Сергій Притула, один із представників партії Голос Святослава Вакарчука. У хвості топ-4 опинився ексгендиректор телеканалу 1+1 і представник фракції СН у Верховній Раді Олександр Ткаченко — рівень його підтримки сягає 4,5%.

Є й дані дослідження соціальної групи Рейтинг: у ньому Притулі та Кличку довіряють найбільше — по 35% опитаних. Водночас антирейтинг шоумена становить 39%, а от мера — цілих 55%.

Але і Ткаченка не варто недооцінювати: перед усіма опонентами у нього є істотний бонус — колишнього телеменеджера може підтримати особисто Зеленський. До того ж той вже ледь не призначив депутата від СН очільником КМДА. "Навіть підготували відповідний указ, але не сталося", — розповіло обізнане джерело в президентській фракції.

Ткаченко, зустрічаючись із НВ у офісі телеканалу 1+1, підтвердив свою зацікавленість у посаді мера столиці. "Я хочу цього виклику", — сказав колишній політичний журналіст і екскерівник телеімперії мільярдера Ігоря Коломойського.

Разом із тим Ткаченко заявив, що намагатиметься перемогти Кличка якимись очевидними речами. Наприклад, правом міста залишати у своєму бюджеті не 40% податку на доходи фізосіб, як зараз, а 50%, — щоб мати більше ресурсів для розвитку. Відповідний законопроект Ткаченко вже вніс до ВР.

Крім того, депутат хоче збільшити повноваження і можливості київських районів. На початку жовтня парламент прийняв у першому читанні розроблений колишнім телеменеджером закон про столицю, який передбачає передачу влади і бюджетних коштів райрадам. Також у ньому є пункт про проведення виборів до Київради за відкритими пропорційними списками — у нинішніх умовах це прямий шлях до тріумфу СН на місцевому рівні.

До генплану Кличка ймовірний претендент на посаду мера Ткаченко ставиться скептично. "Коли півень клюнув, вони згадали і про генплан, і про ремонти, і про автошляхи, — заявив НВ політик. — Порив правильний, але його виконання пов'язане, найімовірніше, з тим, про що ви говорите [із легалізацією існуючих забудов]".

Активна виборча кампанія у Києві ще не почалася, а політологи вже пророкують принципову дискусію, у якому напрямі потрібно розвивати місто. Ремонтно-дорожнім пріоритетам Кличка інші кандидати протиставлять власні урбаністичні напрацювання, які стосуються і наповнення бюджету столиці, й розвитку міських просторів, і створення робочих місць.

Який політик стане новим мером? Які ідеї розвитку міста він проповідуватиме? Експерти поки не мають відповідей на ці два запитання. Але Октисюк сподівається, що за будь-яких результатів виборів столична влада візьметься за кардинальне поліпшення якості життя у головному місті країни. "Київ необхідно зробити драйвером всеукраїнського економічного розвитку", — вважає політолог.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.