Погляди

Є варіанти

Цей рік буде сповнений подій. Чотири сценарії для України

Цей рік буде сповнений подій. Чотири сценарії для України

 

  

Валерій Пекар,
підприємець, викладач
Києво-Могилянської бізнес-школи,
співзасновник проекту Нова країна

 

К ажуть, у січні ніколи нічого важливого не відбувається, але нині все інакше й у світі, й у країні. Рік буде сповнений подій. Це визначається і глобальними трендами, і нашими власними викликами: війна, вплив виборів у США, економічні проблеми та прориви, розсипання єдності влади і підвищення соціальної напруги в умовах слабких інститутів, все ще сильних олігархів, падаючих рейтингів і відсутності стратегічного бачення.

Чого ж чекати Україні у 2020 році? Почнемо з того, що залишиться незмінним за будь-якого сценарію. Мирний процес на Донбасі навряд чи матиме істотні результати: ключі від миру і війни знаходяться у Кремлі, і його мешканців влаштовує заморожений конфлікт, що дозволяє впливати на ситуацію в Україні й одночасно бути у клубі великих держав. Більшість економічних реформ 2020 року дадуть результати тільки у 2021-му, а цьогоріч лише піднімуть настрій підприємцям (якщо його не зіпсують чергові поразки у сфері верховенства права). Продовжиться розпад правлячої еліти на протиборчі групи, керовані з різних центрів. Рейтинг президента поступово знижуватиметься, як завжди на другий рік. Це все незмінні, інваріантні тренди.

Основні сценарії формуються роздоріжжями, де можливі варіанти. Перше роздоріжжя пов'язане зі стратегією Росії — Кремля має цілий букет можливостей. Одні стратегії залежать від наростання хаосу в Україні, чого можна досягти як морською блокадою, так і тиском із метою досягти миру на російських умовах (провести вибори на Донбасі до виведення військ, вручивши Україні політичну бомбу), або ж інформаційними атаками на дедалі слабшого президента Зеленського.

Олігархи повернуть собі частину втраченої влади

Але у Путіна є в запасі й протилежна стратегія — поступове втягування України в російську економічну орбіту на тлі замороженого конфлікту. Український президент хоче миру, і він його отримуватиме шматочками на російських умовах, без різких рухів, так, щоб не збурити громадянське суспільство. Комбінуючи тиск і поступки, Росія у цьому сценарії втягуватиме Україну в економічну пастку за білоруським шаблоном. Для цього уряд замінять на гнучкіший і більш проросійський (прийдуть колишні "комсомольці", які вміють інтегруватися із РФ), а запобіжники проти проникнення російських грошей в економіку зникнуть. Важливо наголосити, що Кремль має великий вибір стратегій, а Банкова не має жодної.

Друге велике роздоріжжя — це олігархи. Вони нікуди не поділися і все ще володіють грошима та медіаканалами. Тому в умовах падаючого рейтингу і впливу доведеться обирати: або союз з ними, або війна.

Війна з олігархами — це ліберальні економічні реформи, що призводять до демонополізації ринків і створення рівних правил гри. Це велика приватизація і концесії, земельна реформа, дерегуляція, лібералізація трудового і валютного законодавства, податкова реформа, що стимулює інвестиції. І найголовніше — перезапуск судової реформи.

Союз із олігархами — це зростання їхнього впливу через зміни в уряді та можливі дострокові парламентські вибори. Майбутній уряд у будь-якому разі буде гіршим, оскільки представить олігархічні (і, можливо, російські) інтереси. Майбутній парламент не зможе повторити перемогу 2019 року і стане коаліційним. Так чи інакше, олігархи й старі місцеві еліти повернуть собі частину втраченої влади, так само як і проросійські сили.

Всі ці тренди і роздоріжжя створюють варіативний простір із чотирьох сценаріїв. Найвірогіднішим є відновлення олігархічного статус-кво, тобто повернення на традиційну траєкторію розвитку, перервану Майданом (в такому разі реформи згортаються або проводяться так, щоб посилити вплив олігархів).

Дещо менш імовірна вже описана повзуча "білорусизація" — поступове втягування України в російську економічну орбіту на тлі тліючого конфлікту і млявого опору громадянського суспільства.

Малоймовірний третій сценарій — дестабілізація внаслідок жорсткого протистояння з активним громадянським суспільством через очевидні військово-політичні поступки Росії або атаки на волонтерсько-ветеранську спільноту. І, мабуть, найменш ймовірним є найкращий сценарій деолігархізації — війна з олігархами або досягнення з ними домовленості про "новий курс" ліберальних реформ і верховенство права в обмін на обіцянку рівних правил гри і прощення старих гріхів.

Тепер залишилося зрозуміти, що нам вдіяти, щоб зробити бажаний сценарій імовірнішим.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.