Тінь збитого лайнера

Анатомія великого вибуху

До яких наслідків у світовій політиці призведе авіакатастрофа українського літака в небі над Тегераном

 

Іван Верстюк, Крістіна Бердинських

 

 

О сьомій годині ранку за іранським часом 8 січня у ще темному небі над Тегераном, столицею Ірану, сталася трагедія, яка вчергове зробила Україну учасником глобального конфлікту. Дві ракети зенітного комплексу Тор збили літак Boeing 737 української авіакомпанії МАУ, який лише декілька хвилин тому відірвався від землі, прямуючи до Києва. Всі 176 осіб, що перебували на борту, загинули: 11 громадян України, 88 — Ірану, 57 — Канади, 10 — Швеції, семеро афганців і три громадянина Великої Британії.

Найперші загинули українські пілоти — перша ракета влучила у їхню кабіну. Лайнер упав на землю, і пролунав новий вибух, що розкидав на великій території однієї з околиць Тегерана уламки самого Боїнга, а також тіла й особисті речі пасажирів.

Небезпечно, що Іран зараз може вести закулісні перемовини з Росією, щоб фальсифікувати дані про трагедію
Майкл Карпентер,
директор Центру дипломатії Університету Пенсільванії

Іран спочатку назвав причиною трагедії несправність на борту літака. Але вже 9 січня канадський прем'єр Джастін Трюдо й лідер британського уряду Борис Джонсон, спираючись на дані розвідки, заявили, що причиною катастрофи став залп, зроблений з іранської території комплексом ППО. І американський лідер Дональд Трамп написав у Twitter, що схиляється до цієї версії.

Зрештою і президент Ірану Хасан Рухані з подачі верховного релігійного лідера країни Алі Хаменеї офіційно визнав: літак помилково збив зенітно-ракетний комплекс (ЗРК). Той перебуває на балансі Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) — елітного й автономного підрозділу системи оборони Ірану від зовнішніх небезпек і внутрішніх заворушень, що підкоряється Хаменеї.

Після цього відповідну заяву зробив і офіційний Київ.

Так Володимир Зеленський знову, сам того не бажаючи, опинився у епіцентрі кризи світового значення. А Іран не тільки глибше загруз у протистоянні зі США і країнами Заходу, його охопила внутрішня криза.

графік
Іранський Чорнобиль

Н аступного дня після визнання Іраном своєї провини на вулиці Тегерана вийшли тисячі людей. У соціальних мережах іранці публікували фото і відео з цієї акції. Поліція жорстко придушила протести: місцеві користувачі соцмереж повідомили про безліч побитих.

"Мотив протестувальників дуже простий — вони більше не хочуть жити в Ісламській республіці, — пояснив НВ іранський журналіст Мохаммед Мозафарі. — Ісламська республіка — це причина всіх криз в Ірані". Він запевняє, що ніхто в його країні спочатку особливо не вірив у версію про несправний двигун літака, оскільки місцеві жителі вже добре вивчили почерк ісламістів із КВІР.

Мозафарі, активний користувач Twitter, за ці кілька днів устиг стати в Ірані та за його межами відомою людиною. Його дописом поділився у соцмережах сам американський президент Дональд Трамп. Ретвіт привернув увагу всього світу до того факту, що багато іранців не в захваті від устрою іранської держави, якою керують релігійні діячі.

Найбільші інтернет-видання Ірану перебувають під контролем держави, тому соцмережі — насамперед Twitter і Telegram — відіграють дуже важливу роль у цій країні. Головні журналісти діляться своїми знахідками про злочини режиму саме там.

І в соцмережах все голосніше звучить голос невдоволених. Відома в Ірані актриса Таране Алідусті написала в Instagram, де її сторінка має 6 млн підписників: "Я з цим боролася і не хотіла довго усвідомлювати. Ми не громадяни, ми — полонені. Мільйони полонених". Обурення діями влади Тегерана та КВІР стали висловлювати й інші відомі іранці, а кілька топових місцевих спортсменів відмовилися виступати за національну збірну.

IranWare, сайт іранських журналістів, які живуть за кордоном, порівняв те, що відбувається на їхній батьківщині з тим, що значила для СРСР аварія на Чорнобильській станції: авіакатастрофа, як і вибух на ЧАЕС, оголила "всю некомпетентність, державний обман і розкладання цього режиму".

Дуже багато іранців розчарувалися в ісламському режимі та не мали жодних сумнівів щодо нього задовго до трагедії з українським літаком, наголосив у розмові з НВ американець Томас Ліппман, експерт Інституту Близького Сходу — аналітичного центру у Вашингтоні. Трагедія ж стала об'єднуючим фактором для ще більшої кількості незадоволених іранців, які хочуть демократії, а не безмежних повноважень аятоли Хаменеї, який може скасовувати абсолютно будь-які рішення уряду і дає команди КВІР.

Внутрішніми проблемами справа для Тегерана не обмежується — він як і раніше перебуває у гострій фазі протистояння зі США.

Міжнародні проблеми Ірану почалися на початку 2010-х, коли країна запустила програму збагачення урану, щоб у перспективі створити власну ядерну зброю. Намагаючись змусити іранців відмовитися від цієї затії, США запровадили проти країни економічні санкції, заборонивши купувати у неї нафту. У 2015-му адміністрація американського президента Барака Обами спільно з Євросоюзом, Росією і Китаєм досягли угоди з Іраном: той припиняє збагачувати уран, а Захід знімає санкції.

Однак Трамп у травні 2018-го вивів США з угоди, вважаючи, що вона жодним чином не сприяє розбудові стабільності у близькосхідному регіоні. Відтоді позиція США та Євросоюзу з іранського питання розколота. Європейці хочуть повернутися до домовленостей 2015-го, Трамп же налаштований щодо Ірану значно агресивніше.

І ця агресія вже вилилася у відкрите протистояння: за три з половиною години до авіакатастрофи українського літака Іран завдав ракетного удару по американських базах в Іраку. Так Тегеран мстився за свого генерала Касема Сулеймані — 3 січня того розстріляв безпілотник збройних сил США.

Незадовго до атаки на український літак Трамп збирався відповісти Ірану новими жорсткими санкціями.

Зараз багато у взаєминах ісламської держави з колективним Заходом залежить від того, як вона вчинить, заявила НВ Ніна Янкович, наукова співробітниця Вільсоновського центру Вашингтона. Добре вже, що, на відміну від Росії, яка збила в небі над Донбасом рейс MH17, Іран визнав свою відповідальність. Але погано, що влада почала перекладати відповідальність на США, намагаючись підтримати свою версію про неважливість провини КВІР.

фото 1

ВАРТОВІ РЕЖИМУ: Генерал Амір Алі Хаджізаде (праворуч), командувач повітряно-космічними силами КВІР, у оточенні інших "вартових". Саме він публічно визнав помилку свого підрозділу і сказав, що "хотів би померти"

Російський ракетний слід

С истему Тор, яку в кількості 30 штук використовує КВІР і з якої, за даними українського Радбезу, збили лайнер МАУ, розробили ще у 1970-х радянські інженери. Іран закуповував такі ЗРК у РФ цілими партіями у 1990-2000-х роках.

Тор має погану репутацію: у серпні 2010-го цей ЗРК помилково збив іранський винищувач, який наблизився до однієї з місцевих атомних електростанцій.

"Програмне забезпечення Тор застаріле, модернізація навряд чи проводилася", — пояснює Василь Шурупов, фахівець із озброєння і радник у дежконцерні Укроборонпром. Технічна кваліфікація бійців КВІР у експерта теж викликає великі сумніви. Тому Шурупов передбачає, що установка Тор, що збила український літак, працювала в автоматичному режимі. "У ручному режимі неможливо сплутати боїнг, що йде на зліт, із загрозою", — наголошує експерт. Судячи з усього, у ЗРК не працювала система розпізнавання "свій — чужий".

У КВІР натомість говорять, що ракету запустив чоловік, який не встиг зв'язатися зі штабом і зорієнтуватися, як йому правильно вчинити. Мовляв, на прийняття рішення було всього п'ять секунд і оператор ракетної установки вирішив стріляти.

Президент Зеленський точно буде виступати з ініціативами України щодо забезпечення безпеки польотів цивільних судів
Андрій Єрмак,
помічник президента України

Рухані, іранський президент, пообіцяв, що буде створено спеціальний суд, який розслідуватиме всі дії, які призвели до трагедії. Однак уже за кілька днів після трагедії, 14 січня, лідер Ірану звинуватив у події США. Мовляв, через загострення у регіоні збройні сили в країні перебували у стані бойової готовності, що й призвело до фатальної помилки.

Майкл Карпентер, директор Центру дипломатії Університету Пенсільванії, вважає, що Іран проводить консультації у позиціонуванні трагедії з Кремлем. "Дуже небезпечно, що Іран зараз може проводити закулісні перемовини з Росією, щоб фальсифікувати дані про трагедію", — каже політолог. За його словами, РФ зацікавлена, щоб вигородити Іран і допомогти йому уникнути проблем.

Аби не допустити можливих фальсифікацій, які спотворять справжній ланцюжок подій, що призвели до трагедії, необхідно провести повністю прозоре, публічне розслідування із залученням міжнародних фахівців, вважає Бен Ходжес, американський генерал і провідний експерт Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні.

Водночас Україна не виключає, що Іран все ж навмисно збив український боїнг. Андрій Єрмак, помічник українського президента, який опікується зовнішньополітичними питання, у розмові з НВ наголосив: українська слідча комісія детально розбере й цю версію.

Офіційний Київ спочатку делегував до Ірану 45 фахівців для проведення розслідування. Частина з них, за словами Єрмака, досі працює у Тегерані.

Окреме провадження у трагедії веде СБУ, тож справа зрештою може опинитися у одному з українських судів.

Свою експертизу в розслідуванні готова надати Bellingcat, приватна британська розслідувальна організація. Саме вона довела безпосередню участь Росії в атаці рейсу MH17 у 2014 році. І була першою, хто оприлюднив реконструкцію того, як іранська ракета збила український літак 8 січня. "Я дуже здивувався, наскільки уважно до наших даних [про рейс MH17] поставилися офіційні слідчі [у Нідерландах, які розслідували цю справу]", — сказав НВ Ерік Толер, аналітик Bellingcat.

   

Іран має заплатити

Ч и варто Україні вплутуватися у геополітику і чинити тиск на уряд Ірану? Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, вважає: Зеленський міг би використати момент і приєднатися до коаліції західних держав, які тиснуть на Іран, аби той припинив підтримувати терористичні угруповання на Близькому Сході.

Однак українські держдіячі й політики від різких заяв щодо Ірану утримуються, пояснюючи, що будь-яка агресія завадить родичам жертв трагедії отримали належні їм компенсації. МЗС надіслав Ірану ноту з вимогами того, чого країна чекає від винуватця трагедії.

Американський генерал Ходжес вважає, що компенсації сьогодні — це головне завдання української дипломатії в іранському питанні.

Кабмін Олексія Гончарука виділив сім'ям загиблих по 200 тис. грн, хоча жоден закон або норма не зобов'язують його робити це, — уряд зробив такий крок добровільно.

Іран же, згідно з міжнародними нормами цивільних авіаперевезень, зобов'язаний виплатити компенсації. Андрій Козлов, юрист і експерт із авіаправа, пояснив НВ: сума виплати сім'ям жертв не може бути меншою 140 тис. євро, бо саме такий мінімум передбачає Монреальська конвенція — рамковий документ для міжнародного регулювання авіаперевезень.

Утім, українські сім'ї загиблих можуть отримати від Ірану й більше. Так, лівійський диктатор Муаммар Каддафі заплатив родичам жертв теракту на літаку Boeing у небі над Великою Британією у 1988 році по $10 млн. Американська система правосуддя оцінює вартість людського життя у $4-6 млн. В українській ситуації суму компенсацій узгоджуватимуть між собою Зеленський і Рухані.

Щоправда, Іран відключений від міжнародних платіжних систем, тому можуть виникнути технічні проблеми під час передачі грошей.

Слідча комісія, за словами Козлова, має визначити ще і вартість збитого Boeing 737. Він відносно новий — 2016 року випуску. Розмір компенсації, який за нього належить МАУ, визначать за схемою: поточна вартість повітряного судна плюс дохід, який воно могло б згенерувати за період свого використання. Йдеться, як зазначає Козлов, про мільйони доларів.

Для МАУ подібні гроші істотні: справи у авіакомпанії йдуть погано, вона звітує про збитки.

Євген Дихне, гендиректор МАУ, пояснив: його структура не тільки більше не літатиме до Ірану, але і змушена буде подовжити маршрути інших рейсів азійського і близькосхідного напряму, щоб не наближатися до Ірану.

 

РОЗІБРАТИСЯ В УСЬОМУ: Помічник президента Андрій Єрмак говорить, що українське розслідування має відповісти на запитання: випадково іранці збили літак або навмисно

Крок за кроком

З араз офіційний Київ готовий ініціювати процес міжнародного врегулювання того, як має закриватися повітряний простір над країною, де є ризики. Адже США перестали літати над Іраном, тільки-но взаємини двох країн перейшли у фазу обміну ракетними ударами. А от європейці, як і українці, продовжували польоти.

"Президент Зеленський точно виступатиме з ініціативами України щодо забезпечення безпеки польотів цивільних суден", — сказав Єрмак у розмові з НВ. Цю ідею вже підтримала Верховна Рада, яка 14 січня прийняла відповідну офіційну заяву.

Експерти пропонують зробити міжнародним майданчиком для розслідування всіх деталей авіакатастрофи Міжнародну організацію цивільної авіації.

Традиційно для врегулювання конфліктних ситуацій і реакції на трагедії, подібних до тегеранської, використовували ООН. Однак за останні п'ять років Радбез ООН не міг ухвалити практично жодного принципового рішення — найчастіше через опозицію Росії.

Проте Костянтин Єлісєєв, ексзаступник голови Адміністрації президента і досвідчений дипломат, вважає, що Україні все ж треба йти до Радбезу. Він пояснює: Іран звинувачує у трагедії США, тому американці самі мають бути зацікавленими у антиіранській резолюції. "Ба більше, було б цікаво подивитися на позицію Росії на засіданні Радбезу, — каже Єлісєєв. — Якщо Росія заблокує резолюцію, це буде дуже показово".

Поки реакцію Зеленського на те, що сталося Захід оцінює позитивно. Українському президенту роблять компліменти експерти і коментатори американського телеканалу CNN. Із ним ведуть діалог і його підтримують лідери Канади, Великої Британії та Швеції. Щоправда вони могли б заздалегідь надати Україні докази справжньої причини трагедії, щоб вона не була останньою, хто заявив про ракети Тор, вважає Янкович із Вільсоновського центру. "Реакція Зеленського виглядає дуже доречною у нинішній ситуації, — каже вона. — Він добре орієнтується у протилежних очікуваннях різних учасників пошуку дипломатичних рішень".

Всі опитані експерти відзначають, що Україні варто уважно стежити за тією лінією, яку зараз щодо Ірану поведуть США. Адміністрація Трампа вважає іранців небезпечними злочинцями, а тому дотримується політики максимального пресингу на нинішній режим цієї країни, каже Ліппман із Інституту Близького Сходу. А Брюс Рідель, представник впливової організації Інститут Брукінгса, певен: Трамп запровадить додаткові санкції проти Ірану, і в американо-іранських відносинах настане чергова криза.

Перед українською ж дипломатією вже стоїть важливий виклик — зорієнтуватися у складній геополітичній ситуації та домогтися не тільки компенсації для сімей жертв, але і зробити свій внесок, щоб подібне більше не повторювалося.

Експерти радять Зеленському діяти спокійно, послідовно і за підтримки міжнародної коаліції. Іран має визнати свою провину безумовно, а не ховатися за версією про ненавмисний запуск ракет, наголошує Єлісєєв.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.