Погляди

Теорія сорока відсотків

Ми можемо стати вдвічі щасливішими, незалежно від того, який у нас статус, рівень добробуту й життєві обставини

Ми можемо стати вдвічі щасливішими, незалежно від того, який у нас статус, рівень добробуту й життєві обставини

 

  

Олена Любченко,
кандидатка психологічних наук,
бізнес-тренерка, психотерапевтка

 

Щастя вивчають давно. За останні десятиліття порахували і перевірили майже кожен ген, кожен гормон і всі мікрорухи, які наближають нас до блаженного стану. Деякі висновки вчених не просто вражають, а допомагають не витрачати час на дурниці й будувати своє щастя усвідомлено, згідно з наукою.

Результатом одного з найдостовірніших досліджень щастя стала Теорія сорока відсотків. У ній важливі фактори представлено у простій діаграмі з трьох секторів 50%–10%–40%.

Генетика. За підрахунками, щастя на цілих 50% залежить від генетично обумовленого рівня. Тільки уявіть: кожен із нас народжується з певним базовим рівнем щастя, успадкованим від біологічної матері, батька або обох батьків. Як схильність до повноти визначає обриси нашої фігури або як спадкові хвороби впливають на здоров'я, так від базового рівня залежить наше відчуття щастя.

І жодних варіантів змінити цей показник нема. За рівним умов дядя Жора частіше сміятиметься, легше переноситиме невдачі й почуватиметься щасливішим за дядька Василя, якщо у першого 9 із 10 балів за шкалою базового рівня щастя, а у другого — всього 3 бали.

Але не поспішайте панікувати і виправдовувати свій безперервний сумний стан поганою спадковістю. По-перше, у всьому, що стосується людини, спадковість — це завжди лише пів справи. По-друге, існує абсолютно конкретний ген, який відповідає за щастя. І дані масштабного дослідження людей різних континентів і національностей свідчать, що народи Східної Європи досить щедро наділені "щасливим геном", у якому є особлива "щаслива" алель.

Люди з цією варіацією гена всі хороші події свого життя переживають із великим задоволенням і радістю, а важкі — не настільки драматично, і, звісно, почуваються щасливішими, незалежно від матеріальних умов життя і досягнень. Згідно з цим дослідженням виходить, що українці — нація потенційно щасливих людей. Чому ж ми не радіємо, як мексиканці, та не насолоджуємося життям, як греки?

Обставини життя. Багато хто вирішить, що умови, в яких ми живемо, заважають бути щасливими. Але помилиться.

Ще один важливий висновок, який досі широко обговорюється і підтверджується різноманітними дослідженнями й експериментами, - рівень щастя лише на 10% залежить від життєвих обставин або ситуацій. Багатство, бідність, краса, сім'я і навіть здоров'я не мають такого великого впливу на відчуття щастя, як багато хто звик вважати.

Ставка на гроші — не найочевидніший шлях до щастя

Уявіть, що всі люди чарівним чином отримали перераховане: здоров'я, гроші, машини, посаду, статус. Так ось, їхній рівень щастя змінився б усього на 10%.

І цьому є безліч підтверджень. Наприклад, опитування найбагатших американців, їхніх офісних клерків і працівників їхніх фабрик показав, що у всіх трьох груп, незалежно від доходів і статусу, рівень щастя виявився майже однаковим. Красиві та некрасиві, мільйонери й люди з середнім добробутом, директори та домогосподарки, навіть здорові люди і люди у інвалідних візках не дуже відрізнялися одне від одного, коли вимірювали і порівнювали їхній рівень щастя. Тож ставка на матеріальні здобутки — не найочевидніший шлях до щастя.

Ну і як же стати щасливим? Залишаються чарівні 40% — це ті чинники, які можуть вплинути на рівень щастя найбільше і завдяки яким навіть невдаха з низьким спадковим рівнем щастя може нічогенько так почуватися.

У ці обнадійливі 40% входять ставлення до життя, до світу, до себе, моделі поведінки, ментальні й життєві звички, спосіб мислення. І якщо на генетику ми впливати не можемо, матеріальне мінливе й дрібне, то внутрішні психологічні процеси — те, що піддається нашому впливу і глибокій трансформації.

Що ж може зробити нас щасливішими майже удвічі? І де, до речі, в українців є великий потенціал для розвитку? Виявилося, що до важливих навичок, умінь і психологічних звичок "щасливих" стосуються: вміння бути вдячним за те, що є (замість того, щоб скаржитися і страждати щодо того, чого немає); вміння радіти простим речам; заняття фізичними вправами й хороший сон; справа, що додає сенс життю; самоповага й оптимізм; жити сьогодні замість перемелювати минулі образи й тривоги про майбутнє.

Це далеко не весь список, але, думаю, ви зрозуміли напрямок думки. Головний висновок Теорії сорока відсотків у тому, що ми можемо зробити себе значно щасливішими без генної модифікації й запаморочливих досягнень. Адже ментальні звички можна усвідомити і змінювати, як і спосіб життя, новим моделям поведінки можна навчитися, а образ думок — конвертувати. І стати значно щасливішими, всупереч спадковості й життєвим обставинам.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.