Люди

Обід з Олександром Комаровим

Президент Київстару розмірковує про комерційну вигоду від Big Data і порівнює казахів з українцями

Президент Київстару, найбільшого мобільного оператора країни, їсть суп із морепродуктами та розмірковує про комерційну вигоду від Big Data, перспективи 5G в Україні, свої три роки роботи в Казахстані, а потім порівнює казахів з українцями

 

Ольга Духніч

 

 

Не те, щоб мені подобався цей ресторан, але іншого поблизу немає, — розводить руками Олександр Комаров, президент компанії Київстар, найбільшого мобільного оператора у країні. З його ініціативи ми зустрічаємося у ресторані японсько-перуанської кухні Ronin на столичній Лук'янівці. За сто метрів за рогом — головний офіс компанії, якою Комаров керує вже понад рік.

— А який ресторан вам подобається? — поспішаю поцікавитися.

— Я дуже сумую за домашньою кухнею, — несподівано зізнається Комаров і пояснює: графік його роботи такий, що більшість часу він їсть у закладах громадського харчування.

— Іноді дружина мені каже на вихідних: "А ходімо куди-небудь?", а я в цю мить дуже хочу залишитися вдома, — посміхається він.

Утім, розвитком київської ресторанної культури топ-менеджер задоволений. Набагато багатший казахський мегаполіс Алмати — попереднє місце роботи Комарова — щодо різноманітності та якості ресторанів Києву поступається, запевняє він.

— Мене навіть не стільки різноманітність київських ресторанів вражає, скільки їх наповнюваність і середній чек. Він чомусь у багато разів більший, ніж середній чек за користування мобільним зв'язком! — жартує топ-менеджер.

 

П'ять запитань Олександру Комарову
П'ять запитань Олександру Комарову

_____________________________________________________________________

— Найдорожча річ, яку ви придбали за останні п'ять років?

— Я взагалі не про дорогі речі, якщо бути чесним. Я дуже спокійно до них ставлюся. Можливо, фітнес-годинник, не цей, що в мене на руці, а попередній. До речі, через це в Казахстані я місцевим здавався трохи дивакуватим.

— Найдивовижніша подорож у вашому житті?

— Автоподорож Норвегією. Ми 10-12 днів їхали на машині від самісінької півночі країни в Осло. Це було вперше, коли я відчув ось цей ось відпочинок на фоні неймовірної краси пейзажу.

— Марка машини, на якій ви пересуваєтеся містом?

— На службовому автомобілі Audi Q7 такого яскраво-синього кольору. Мені трохи ріже очі колір, він не потрапляє в корпоративний пантон, але дружина сказала, що він дуже красивий. Його ще Петро Чернишов обирав.

— Наймудріша людина, з якою вам довелося розмовляти протягом життя?

— Мене дуже вразила розмова з Максутом Жумаєвим, альпіністом, який входить у клуб людей, котрі підкорили всі восьмитисячники. Це таке джерело незаретушованої та незапиленої мудрості! Ми — такі заточені бізнес-олівці, а це зовсім інший світогляд, зовсім інша філософія, і в ній є велика глибина.

— Якому алкоголю надаєте перевагу?

— Найчастіше я вживаю вино. Зараз частіше сухий рислінг, він буває різний, я люблю хороший.

Комаров — киянин і випускник КПІ. До роботи в телекомунікаціях займався маркетингом. Однак в український підрозділ телекомунікаційного гіганта Veon [йому належать Київстар і ще низка мобільних операторів пострадянського простору] він прийшов, зробивши несподіваний географічний розворот — ставши у 2015 році CEO Beeline Казахстан. Через три роки Комаров очолив Київстар, змінивши на посту топ-менеджера Петра Чернишова. Спочатку — як в. о. президента, а з грудня 2018 року — як повноправний президент компанії.

Ми наважуємося зробити замовлення. Комаров обирає суп із морепродуктами, я — гарбузовий суп із креветками, доповнюючи замовлені страви кавою.

 

Наприкінці жовтня на Маріупольському інвестиційному форумі чотири мобільні оператори країни — Київстар, Vodafone, lifecell та Інтертелеком нарешті домовилися про безконфліктний поділ радіочастот між собою, а також підписали спільний меморандум з амбітною обіцянкою покрити майже всю Україну швидкісним мобільним інтернетом.

— Скільки коштує компанії Київстар покрити країну інтернетом, і як скоро це станеться? — пропоную одразу перейти до справи.

— Видовищного перетворення країни за ніч на цифрову державу точно не буде, тим паче починаємо ми не з порожнього аркуша, — відгукується Комаров.

Він пояснює, що Київстар і так має власний п'ятирічний план інвестицій у технології, який завершується на рівні покриття інтернетом 80% населення України. Підписаний меморандум лише прискорює цей процес і встановлює амбітну межу 90% покриття країни і національних магістралей. Одразу Комаров зауважує: ось це завдання коштуватиме кожному оператору додаткових 3-5 млрд грн.

— Сьогодні Київстар вже покриває до 74% населення країни, 9 тис. населених пунктів, з яких 90% — це невеликі міста і села, і через рік ми плануємо збільшити цю цифру до 85%.

Одразу він обмовлюється: покриття інтернетом національних доріг — окремий випадок: він потребує інших, значних інвестицій, а термін його окупності перевищує 10 років.

— Які ще завдання ставить перед вами "держава у смартфоні"? — цікавлюся.

— Насправді небагато, але і без нас нікуди, — усміхається у відповідь мій співрозмовник.

Відпиваючи кави, він починає говорити, що "роль мобільних операторів — будувати комунікаційну автостраду":

— Чим краще ми її збудуємо, тим більше там їздитиме машин. Навколо цих машин і доріг незабаром буде вибудовуватися нова цифрова екосистема, а це вже можливості для безлічі бізнесів.

— Продовжуючи вашу метафору з автострадами: хорошими автострадами їздить багато машин, але заробляють на них придорожні заправки й ресторани. Вам не образливо, що на амортизації вашої інфраструктури заробляють інші? — запитую, поки офіціант розставляє на столі тарілки.

— Звісно, це наш головний ризик — перетворитися на інфраструктурний бізнес, — визнає мій співрозмовник, куштуючи суп. — Ніхто з мобільних операторів від таких перспектив не радіє.

Уміння створювати і продавати клієнту додаткові цінності від користування мобільним оператором він називає одним із головних своїх завдань — цікавлюся, заглядаючи й у свою тарілку.

— Аналіз Big Data, великих даних, які ми маємо, — охоче реагує Комаров.

Одразу обмовляється, що в Україні ринок великих обсягів даних поки що в зародковому стані. А тому продавати на ньому ресурсомісткі та дорогі технології інтернету речей, автотрекінгу або циклів рутинної міграції населення поки складно.

Уміння створювати і продавати клієнту додаткові цінності від користування мобільним оператором він називає одним із головних своїх завдань — цікавлюся, заглядаючи й у свою тарілку.

З одного боку, немає замовника на таку послугу. Поки мало хто з українських підприємців розуміє, що можна робити з такими об'ємними даними, на відміну від, наприклад, США чи Японії, де прибуток мобільних операторів від таких продуктів — до 20% від їхнього загального доходу. З іншого боку, ми самі як оператор ще не можемо вирішити проблему останньої милі — як упакувати свої великі дані в зручну для клієнта форму, — пояснює Комаров.

Проте він ділиться амбітними планами вже протягом наступних двох-трьох років заробляти на аналізі даних до 100 млн грн.

— Зараз більшість читачів, натхнених Ювалем Ноєм Харарі, запитали б вас: а що з персональними даними? Ви і, мабуть, ПриватБанк — найбільші власники персональних даних громадян України. Якщо доведеться, ви допоможете державі будувати цифрову диктатуру чи завадите? — посміхаюся.

— Ми до цифрової диктатури взагалі жодного стосунку не маємо, — посміхається у відповідь Комаров.

раст

ВЕЛИКІ ПЛАНИ: Президент Київстару Олександр Комаров упевнений: вже до кінця наступного року його компанія зможе охопити мобільним інтернетом 85% населення України

Ми завершуємо з супом, і я пропоную співрозмовнику перейти до питання, яке цікавить більшість абонентів Київстару, — тарифів.

— Скільки сьогодні має коштувати мобільний інтернет у країні? — починаю здалеку.

— Ну візьмімо середній чек за користування послугами мобільного зв'язку в країні — це 69 грн на місяць, вартість двох чашок кави у столиці, — пожвавлюється Комаров. — Із такими витратами ми пасемо задніх у світі. Раніше ми були третіми з кінця за дорожнечею мобільних послуг, а з початку 2019 року піднялися до 11-го місця. До того ж за рівнем ВВП на душу населення Україна десь у середині списку, а зовсім не в його кінці.

— Тобто зараз ми країна дуже дешевого мобільного зв'язку? — уточнюю.

— Виходить, що так. Наприклад, мешканець європейської країни витрачає на послуги зв'язку і мобільного інтернету більше 10 євро, житель Казахстану — близько 6 євро, а українець — у середньому 3 євро, — знизує плечима Комаров.

— Через це у Київстару зараз ледь не найдорожчі тарифи на ринку?

— Цей перекіс, який я вам щойно описав, якось потрібно прибирати, — рішуче відповідає Комаров.

Він пояснює зростання тарифів закономірним зростанням ринку споживання мобільного трафіку, високими інвестиціями в розвиток інфраструктури і якість зв'язку.

— Люди хочуть якісний зв'язок та інтернет як у місті, так і за його межами, але вони незадоволені зростанням тарифів. Чимось доводиться жертвувати, і жертвувати якістю ми не маємо наміру, — резюмує топ-менеджер.

 

Офіціант збирає тарілки, ми замовляємо ще кави і переходимо до іншої теми — різниці життя і споживання мобільних послуг в Україні та Казахстані, де мій співрозмовник провів три роки.

— Є, звичайно, багато відмінностей між країнами, але є й подібності, — із задоволенням вмикається у розмову топ-менеджер.

Він розповідає, що і Україну, і Казахстан відрізняє помітне переважання голосових послуг.

— У нас в Україні споживання голосу за цифрами ближче до Азії, ніж до Європи. З іншого боку, дистанція щодо влади і повага до старших у казахів помітно більші, — порівнює він.

Все це, розповідає Комаров, додає дзвінків і цифрових висловів увічливості в казахській культурі, а також впливає на міграцію населення.

— Приблизно однаковий відсоток казахів та українців вчиться за кордоном, але казахів після навчання повертається додому набагато більше, для них важливо підтримувати рід і сім'ю, — наводить приклад Комаров.

Крім того, Казахстану притаманна сезонна трудова міграція: жителі сусідніх Узбекистану і Киргизстану приїжджають сюди на заробітки, що також є фактором для мобільного оператора.

— А українську трудову міграцію за межі країни мобільні оператори відчувають? — уточнюю.

Комаров у відповідь розповідає, що за останні кілька років мобільний трафік із Польщі в Україну зріс усемеро. А українським операторам така динаміка дає можливість вимагати від своїх польських та інших колег із близького зарубіжжя додавати Україну в їхні передплачені пакети.

— І все-таки, де вам працюється краще — в Україні чи Казахстані? — пропоную підбити підсумок порівняльним вправам.

— У Казахстані мені працювалося спокійніше, а в Україні — цікавіше, — після секундної заминки відповідає топ-менеджер.

— Якщо цифра так активно проникає в життя українців, то чи варто нам очікувати появи 5G у перспективі кількох років? — пропоную змінити тему.

— Для України екосистема самокерованих автомобілів на дорогах — це перспектива скількох років? — у відповідь запитує Комаров у мене. — У нас же ще і доріг нормальних не збудовано, а саме для таких проектів, як самокерований транспорт, потрібний стандарт 5G. Чи можемо ми за п'ять років збудувати цифрову інфраструктуру під таке завдання? Звісно, можемо. Але ні потреби, ні замовника, ні інфраструктури у країні немає.

Розуміючи, що обід добігає кінця, цікавлюся, як відпочиває президент Київстару.

— Я багато подорожую і по роботі, і для відпочинку. До речі, одразу можу сказати, що за якістю зв'язку проти тієї ж Європи Україна в дуже непоганій формі. Там, де багато країн розвивалися природно, ми увірвалися і виросли буквально за кілька років, — із помітною гордістю констатує він.

— І все-таки про відпочинок, — нагадую.

— А ось відпочивати я люблю в горах, — усміхається Комаров. — Люблю непрофесійний хайкінг, коли ти живеш у готелі та за день можеш прогулятися на відстань до 10 км у різні боки. Це дуже добре переналаштовує.

— А ще в горах погано працює мобільний зв'язок, — підколюю.

— До речі, так. А ще в горах мало людей. Де ж, як не там, мені відпочивати? — щиро погоджується мій візаві.

© 2014-2021, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.