Погляди

Уроки фізикам

Путін розповідає всім про мрії відновити глобальний вплив РФ, але єдине, що його хвилює, — власне збагачення

Путін розповідає всім про мрії відновити глобальний вплив РФ, але єдине, що його хвилює, — власне збагачення

 

 

Ніна Хрущова,
правнучка Микити Хрущова, декан
факультету Міжнародні відносини
університету New School у Нью-Йорку

 

У книзі Путінська клептократія, що вийшла в 2014 році, покійна американська письменниця і політологиня Карен Давіша доводила, що гроші — це ключ до розуміння Росії Володимира Путіна. За її словами, Путін говорить про відновлення глобального впливу РФ, але водночас зацікавлений лише у власному збагаченні. І його слід характеризувати не просто як авторитарного лідера, але передусім як бандита.

Тоді я не погодилася з таким висновком: гроші, безумовно, важливі для путінського режиму, але й прагнення до глобального впливу не можна ігнорувати. Втім, після облави спецслужб РФ у Фізичному інституті Лебедєва (ФІАН) у Москві змінила свою думку.

Десятиліттями ФІАН, здавалося, ідеально відігравав головну роль у просуванні пріоритетів самого Путіна — науки, інновацій та експортно орієнтованого виробництва. Однак місяць тому російські спецслужби увірвалися в інститут із метою затримати та допитати його директора Миколу Колачевського щодо ймовірних планів компанії Тріоптікс, яка орендувала приміщення у ФІАН, експортувати особливі оптичні віконця в Німеччину. Ці віконця можуть застосовувати в космічній і військовій техніці, тому, за заявами влади, їх експорт підриває національну безпеку.

Чому російські апаратники здійснюють дії, що суперечать заявленим цілям Кремля? Є думка, що вони просто вийшли з-під контролю. Уже 20 років Путін ставить своїх колишніх колег і друзів із КДБ на високі позиції в управліннях безпекою й армією. І силовики отримали стільки влади, що можуть робити все, що їм заманеться, навіть якщо це суперечить цілям Путіна.

Так, можливо, але малоймовірно. Є переконливіше пояснення: сам Путін суперечливий. Йому хочеться хвалитися досягненнями РФ у сфері науки, але водночас він не проти максимально збагатитися. І, як зазначає Давіша, коли йому доводиться обирати, гроші будуть понад усе.

Фінансові апетити
Путіна та його оточення ненаситні

У випадку з ФІАН фінансові інтереси Путіна, ймовірно, пов'язані з його дочкою Катериною Тихоновою, яка керує науковим інститутом Іннопрактика. Інститут афілійований із Московським державним університетом, чий ректор Віктор Садовничий уже давно служить тим, хто перебуває у владі. Робота Іннопрактики зосереджена на пристроях, які тестують мозкову активність. Але одночасно цей інститут контролює будівельні проекти на величезній ділянці землі, що прилягає до будівель Федеральної служби безпеки (це організація, що стала наступницею КДБ).

Якщо ми підемо слідами наукових грошей, то опинимося у престижній Російської академії наук (РАН), де минулого тижня відбулися вибори. Після 2013 року, коли кандидати, підтримувані Кремлем, показали не надто високі результати, запровадили трирічний мораторій на вибори членів РАН. До того ж вирішили, що з метою гарантувати "справедливі вибори" владі доведеться схвалювати всіх кандидатів. І вже в 2017-му сталася спроба продавити президентом РАН фізика Михайла Ковальчука, брата "особистого банкіра" Путіна мільярдера Юрія Ковальчука.

Але махінації і тут не спрацювали. Переміг заслужений фізик Олександр Сергєєв. Він критикував розширення контролю влади над науковими дослідженнями. Але його міжнародна репутація така велика, що у Путіна не було іншого вибору, крім, як схвалити цю кандидатуру. Кремль не став підтримувати й Олексія Хохлова. Проте пізніше Хохлова обрали віцепрезидентом РАН, що стало ще одним неприємним сюрпризом для влади.

Цьогоріч члени РАН продовжували чинити опір порядку Кремля. Комісія РАН із боротьби з фальсифікацією наукових досліджень назвала 56 кандидатів у академіки плагіаторами. Але влада вирішила інакше (до речі, вважають, що дисертацію самого Путіна списано з підручника з менеджменту 1978 року). Дискваліфікували тільки шістьох.

Для Кремля неприйнятний опір РАН і високе становище Хохлова — до минулого року він працював віцеректором Московського державного університету і є наступником Садовничого. Якщо Хохлов обійме цю посаду, університет може стати не таким відкритим для будівельних проектів, пов'язаних із ФСБ, і може менше підтримувати інститут "першої доньки". Тому обшуки у ФІАН — спроба послабити позиції Хохлова.

Коли ми обговорювали зі знайомим журналістом ці обшуки, він пожартував, що "в путінській Росії фізики стають шпигунами, історію пишуть чекісти, а географію — солдати". І справді: Сергій Наришкін — директор Служби зовнішньої розвідки і за сумісництвом президент Російського історичного товариства, а міністр оборони Сергій Шойгу очолює Російське географічне товариство.

Поки що наука опирається. Але фінансові апетити Путіна та його оточення ненаситні. Як сказав один академік, котрий вийшов на пенсію, "Росія, незважаючи на всі претензії на статус великої країни, більше схожа на маленьку колишню колонію, в якій будь-який генерал, який опинився у владі, бажає іменуватися доктором наук просто заради збільшення своїх прибутків".

Copyright: Project Syndicate, 2019

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.