Країна

Руки давальців

Українці дедалі частіше жертвують гроші тим, хто бідніший, слабший чи став жертвою обставин

Українці стали частіше жертвувати гроші тим, хто бідніший, слабший чи став жертвою обставин. А саме завдяки професійній роботі фондів, які поволі витісняють зі сфери доброчинності тисячі організацій, чия допомога — це випадкові акції або політичні технології

 

Максим Бутченко

 

 

П 'ять років тому в родині Світлани Макухи, яка мешкає у столичному передмісті Бровари, народився син. Однак щастя незабаром затьмарилося важкою звісткою: оскілько це була вже третя дитина, чуйні батьки відразу ж помітили, що малюк поводився неприродно — вигинав ручки і погано рухався. Вони звернулися до лікарів і дізналися, що у хлопчика ДЦП.

"Ми подалися до медиків, а грошей не вистачало. Тоді допомогли фонди, наприклад, на Українській біржі благодійності ми розмістили кілька заявок. Зібрали 360 тис. грн для реабілітації малого. І вже зараз лікарі констатують поліпшення його здоров'я", — каже Макуха.

Багато в чому їй і хлопчикові пощастило в тому сенсі, що за останні кілька років культура доброчиності в Україні набула цивілізованих рис, і шлях від жертводавців до реципієнтів допомоги став простішим і коротшим.

За оцінкою експертів, у країні існує близько 20 тис. благодійних фондів, з яких близько 1 тис. постійно функціонують. Багато з них виросли з волонтерських проектів, які постали в 2014 році. Частину заснували великі компанії, які проявляють соціальну активність. Деякі проекти, такі як Таблеточки, змогли перетворитися у загальнонаціональні бренди — за місяць цей фонд збирає 3-6 млн грн. на потреби онкохворих дітей. А Українська біржа благодійності (УББ), яка збирає на своєму майданчику найрізноманітніші заявки про допомогу і потім під них — гроші від приватних жертводавців, за сім років передала тим, хто потребує, 246 млн грн.

З минулого року Україна приєдналася до глобального благодійного руху Giving Tuesday — в українській інтерпретації звучить, як Щедрій Вівторок. Суть заходу в тому, що певного дня люди, організації та бізнес разом роблять добрі справи. До проекту, створеного в 2012 році, вже приєдналися близько 160 країн, а його учасники зібрали понад $1 млрд.

Торік в Україні фонд Zagoriy Foundation вперше організував Щедрій Вівторок, протягом якого зібрали близько 15 млн грн. А цьогоріч, 3 грудня, ця акція відбудеться вдруге.

Катерина Загорій, голова ради Zagoriy Foundation, уточнює: в рамках чергового Щедрого Вівторка пройде понад 500 благодійних заходів, до яких приєднаються більше 10 тис. осіб.

"Благодійність в Україні набула чіткого масового характеру, — пояснює Загорій. — Люди знайшли в собі здатність підтримувати і фінансувати не тільки точкові ініціативи, а й великі проекти".

photo_3

З МИРУ ПО НИТЦІ: Типовий приватний благодійник жертвує приблизно по 100 грн чотири рази на рік, каже Тетяна Райкова-Пилипчук з УББ

Масове добро

З аміжня містянка 35 років із вищою освітою, яка виховує одну дитину чи більше та має дохід від 5 тис. грн на місяць. Таким, за словами Тетяни Райкової-Пилипчук, PR-менеджерки УББ, є портрет типового приватного жертводавця біржі, який склали на підставі соціологічного дослідження.

Через невисокий дохід такий "середній" благодійник відгукується на прохання про допомогу не частіше чотирьох разів на рік, жертвуючи по 100 грн. "Тим не менше люди жертвують постійно. У нас вже понад 5 тис. реалізованих проєктів, і їх кількість постійно зростає, — розповідає Райкова-Пилипчук. — Багато пожертвувань — 57% — приходить із ФБ: у нас там 1 млн передплатників".

З різними приватними і непрофільними жертводавцями, але конкретно під потреби онкохворих дітей, працює і фонд Таблеточки. Під його опікою щомісяця перебуває близько 400 дітлахів. Тільки цьогоріч організація, яку створила Ольга Кудіненко, зібрала понад 46 млн грн.

Успіх Таблеточок його засновниця пояснює просто: фонд працює в партнерстві з людьми, причетними до дитячої онкології, — батьками маленьких пацієнтів, лікарями і чиновниками, які виділяють бюджети і приймають закони. "Ми дуже успішно працюємо в напрямку адресно-системної допомоги. Допомагаємо дітям тут і тепер і водночас працюємо над змінами системи, — розповідає Кудіненко. — Ми бачимо корінь проблеми і намагаємося його знешкодити".

Допомагаємо дітям тут і тепер і працюємо над змінами системи
Ольга Кудіненко,
засновник фонду Таблеточки

Вона зазначає, що стався перелом у свідомості українців: дедалі більше людей у країні розуміють, що для системного вирішення проблеми потрібні не тільки волонтери, а й благодійні організації, які працюють постійно і повноцінно. Останні на регулярній основі мають збирати внески від звичайних людей і бізнес-компаній і чітко, адресно розподіляти отриману фіндопомогу.

Подібні структури вже є у столиці. І не тільки: так, в Одесі добре зарекомендував себе фонд Корпорація монстрів. З'явився він майже випадково, коли 2014-го до міста потрапили луганські сироти, вивезені із зони військового конфлікту. Дітям взялися допомагати волонтери, група яких зрештою і перетворилася на структуровану організацію.

Катерина Ножевникова, засновниця і директорка Корпорації монстрів, каже, що тепер серед пріоритетів її команди — допомога хворим і лікарням, обіди для малозабезпечених, допомога притулкам та інтернатам. "Нам жертвують щодня, а середній чек досить високий — 250 грн. Іноді підключається не тільки Одеська область, а й уся Україна. Так було, коли допомагали хлопчикові з сильними опіками", — розповідає вона.

За п'ять років її організація зібрала близько 25 млн грн. Жертвували фонду не тільки гроші, але й харчі, а також памперси.

Вітчизняні організації замахуються вже і на глобальні проекти. Президент Фонду Східна Європа Віктор Лях розповів НВ, що вони вдосконалюють інфраструктуру: наприклад, скерували понад 600 тис. євро на ремонт львівської обласної дитячої лікарні Охматдит

НА ВСІХ ФРОНТАХ: Фонд Таблеточки Ольги Кудіненко працює з усім ланцюжком дитячої онкології — від маленьких пацієнтів до чиновників

Несторонній бізнес

О станніми роками до теми доброчинності дедалі масовіше долучається і бізнес.

Зокрема йдеться про класичний варіант, коли засновники компаній і підприємств створюють свої фонди.

Загорій, сім'я якої контролює фармкомпанію Дарниця, розповідає: їхній Zagoriy Foundation працює у трьох напрямах: культура освіти, культура мистецтва і культура благодійності. Останнє означає, що вони не тільки реалізують низку філантропічних проектів, а й популяризують допомогу ближньому як таку.

В Україні, за словами Загорій, сімейна благодійність має давнє коріння: можна згадати меценатів Терещенків, Харитоненків та інших. Ці традиції були сформовані більше століття тому, тобто в той самий час, коли починав працювати Rockefeller Foundation у США. "Наше завдання — відродити ці традиції і познайомити з ними якомога більше українців", — каже Загорій.

Благодійність в Україні набула чіткого масового характеру 
Катерина Загорій,
голова ради Zagoriy Foundation

Великі корпорації в Україні дедалі частіше переходять від звичайної благодійності до того, що мовою білих комірців позначається трьома літерами — КСВ (корпоративно-соціальна відповідальність). Анна Захараш, директорка з корпоративних комунікацій телекомкомпанії Київстар, пояснює: КСВ — це не просто допомога нужденним, а дії, спрямовані на стійкий довгостроковий розвиток суспільства і якісні зміни в ньому.

Телеком-гігант спільно з УББ за допомогою СМС збирає гроші на забезпечення дитячих онкологічних, кардіологічних диспансерів сучасним медичним обладнанням. А ще Київстар вже впродовж трьох років підтримує освітній проект GoCamp — дитячі англомовні табори у школах у всій країні.

Загалом вітчизняна благодійність продовжує еволюціонувати. За словами Наталі Ємченко, представниці наглядової ради Фонду Ріната Ахметова, в Україні тільки напрацьовуються її норми і правила, суспільство звикає і стає небайдужим до інституту благодійності. "Більше не соромно і не страшно допомагати тим, кому геть погано. Вже не соромно і не страшно для отримувачів допомоги отримувати її. Чи не соромно і не страшно обговорювати реальні проблеми ", - каже Ємченко.

Кудіненко ж упевнена, що зараз важливо перейти від стихійної та хаотичної допомоги до системної, професійної. "Благодійність була політичною технологією, через що десятки тисяч фондів мертві, — пояснює вона. — Нам важливо зробити крок вперед — до цивілізованої форми. Та навчити людей, як відрізняти шарлатанів від тих, хто щиро вболіває за людей".

photo_1

В НАДІЙНИХ РУКАХ: На реабілітацію своєї дитини Світлана Макуха з Броварів зібрала за допомогою благодійних організацій 360 тис. грн

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.