Погляди

Потрапити в десятку

Якщо подивитися на карту Східної Європи, за рейтингом Doing Business, — ми найгірші за всіх наших сусідів. Хто в такому разі обере для інвестицій Україну?

Якщо подивитися на карту Східної Європи, за рейтингом Doing Business, — ми найгірші за всіх наших сусідів. Хто в такому разі обере для інвестицій Україну?

 

 

Ігор Гуменний,
бізнесмен, власник UBC Group,
учасник ради директорів СУП

 

Рейтинг Doing Business, який щорічно складає Світовий банк, — діагноз економічному стану України. Почну з хорошого. Протягом останніх семи років, з огляду на оцінки інвестиційної привабливості, ми безперервно зростаємо. Але якщо подивитися на карту Східної Європи, то за індексом легкості ведення бізнесу, ми найгірші за всіх наших сусідів.

Незважаючи на те що в Doing Business-2020 Україна піднялася на сім пунктів і посіла 64-е місце, всі навколо кращі за нас. У Грузії — 7-а позиція, у Литви — 11-а. Естонія на 18-му місці, Латвія на 19-му. Казахстан посідає 25-у сходинку, Росія — 28-у, Туреччина — 33-ю. Азербайджан — 34-у, Польща — 40-у, Вірменія — 47-у, Молдова — 48-у, Білорусь — 49-у, Болгарія — 61-у, Словаччина — 45-у, Румунія — 55-у, Угорщина — 52-у. Це діагноз.

Наша гігієнічна проблема — інфраструктурний монополізм. Україна в підключенні до системи енергопостачання — №128. Наприклад, у Вінницькій області в разі підключення беруть плату за кіловат-годину удесятеро більше, ніж у Латвії. У Полтавській області — уп'ятнадятеро. Але й це ще не все. Потім бізнесу доводиться платити за особливості підключення, вирішувати питання з менеджерами енергокомпанії, обов'язково з'являється який-небудь підставний власник лімітів тощо. Вартість самої електроенергії вже вища, ніж у Східній Європі.

Хто за таких умов інвестуватиме в Україну? Хто будуватиме промислові підприємства, якщо доводиться платити, щоб потім купувати електроенергію? Фактично постачальники електроенергії обклали країну додатковим податком, від якого не можна ухилитися. Додайте до цього постачальників газу, комунальні служби. Далі сама держава та її органи. Можна писати сагу про взаємини із владою всіх рівнів, особливості та процедури купівлі, виділення, оформлення землі, про підключення до інфраструктури, ДСНС, екологів, податкову інфраструктуру та людей у погонах.

Всі ці структури не просто регулюють, підключають, контролюють — вони заробляють на підприємцях.

Який може бути внутрішній ринок у злиденній країні?

Я наведу інший приклад. UBC Group веде бізнес у тридцяти країнах. За 20 років роботи в Канаді та років 15 у США ми ніколи не бачили податкового інспектора наживо. Зараз відкриваємо кілька нових офісів із невеликими виробництвами у США та Канаді. Процедури там є, але ми не знайомимося особисто з пожежниками, екологами, фахівцями з охорони праці. Там ці служби на нас не заробляють.

Колись під час запуску в Сент-Луїсі мер провінційного містечка Фергюсон запропонував нам коштом міста розширити паркінг і збудувати додатковий з'їзд із дороги. Все це тільки тому, що ми додатково найняли 30 людей. І я зараз кажу лише про процеси та процедури. Хоча щоб інвестори хотіли будувати промислові виробництва в Україні, наше оподаткування має бути простішим та істотно дешевшим, ніж у сусідніх країнах.

Потрібно зробити так, щоб інвестувати в Україну було фінансово вигідно. І поки все не зміниться, головним інвестором у нашу економіку буде заробітчанин. Країна посідає останнє місце за інвестиціями на душу населення в Європі. Винне у цьому — токсичне бізнес-середовище. В Україні вчетверо менше іноземних інвестицій на душу населення, ніж у Румунії, всемеро менше, ніж у Хорватії, і майже вп'ятнадцятеро менше, ніж в Естонії. Внаслідок — і купівельна спроможність українців найнижча в Європі.

Який може бути внутрішній ринок у злиденній країні? Які можуть бути джерела 40% зростання економіки? Тільки іноземні інвестиції та експорт. Дуже добре, що президент і прем'єр це розуміють. Вони задекларували мету уряду — вивести Україну в топ-10 рейтингу за три роки. Це правильно.

І крім економічних умов, Україна потребує справедливого суду, рівності всіх перед законом, деолігархізації та демонополізації, а приватна власність зобов'язана стати "священною і недоторканною". Махінації з реєстрами, рейдерство повинні переслідувати на кшталт вбивства або зради Батьківщини. Гарантії захисту приватної власності мають стати абсолютними.

Без створення найкращого в Європі бізнес-середовища інвестиції в Україну не прийдуть. Інвестор має вибір між нами, Словаччиною, Туреччиною, Польщею або Білоруссю. І де тут Україна?

Але й цього може бути мало. Грузія — №7 у рейтингу Doing Business. Там усе гаразд із судами, гарантіями приватної власності, безпекою, але ВВП на душу населення всього $4.400.

Для успіху ще потрібно відвоювати у конкурентів своє місце під сонцем. Коли ми виграємо, хтось програє. Для цього в еліті потрібні пасіонарні особистості — ті, хто пов'язує своє майбутнє і майбутнє своїх дітей саме з Україною. Якщо все це реалізувати, Україну заллють інвестиціями, а наші заробітчани залюбки повернуться додому.

© 2014-2021, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.