Питання тижня

Якість повітря не лякає?

Після того, як у низці українських міст зафіксували різке перевищення забруднення повітря, НВ запитав співвітчизників, чи непокоїть їх це

Після того, як у низці українських міст зафіксували різке перевищення забруднення повітря, НВ запитав співвітчизників, чи непокоїть їх це

 

 

Навіть більше, ніж сама якість повітря, мене лякає байдуже ставлення до цього що влади, що співгромадян.

Незважаючи на запах диму, що нависав у Києві понад тиждень, уряд поводився як Політбюро ЦК КПРС під час Чорнобиля. Він розповідав про погодні фактори, звинувачував у паніці, казав, що приватні датчики погані, але державних теж, вважай, немає, бо старі.

Міненергоекології забуло про нову приставку "екології" і йому навіть не спало на думку обмежити виробництво вугільних ТЕС. Ніхто елементарно не випустив офіційну рекомендацію обмежити перебування дітей на вулиці, й садки продовжували вигулювати малюків, коли індекс якості повітря у AirVisual становив 150-250, а навіть дорослим варто надягати маску. Водночас більшість батьків це надто непокоїло: "Останні теплі дні, нехай гуляють".

Як не хвилювало і співгромадян, які продовжують спалювати листя під час смогу, і поліцію, яка розводила руками: "Ну осінь же, всі завжди палять, що ми можемо зробити".

"Живи швидко, помри молодим" — ось наш девіз на тиждень Великого київського смогу.

Гліб Вишлінський,
виконавчий директор Центру економічної стратегії

 

Ми спеціально жодними приладами [якість повітря] не первіряємо, у нас їх немає. Думаю, що приладів таких і немає, а якість повітря й склад атмосфери перевіряють лише в лабораторних умовах. Але я таких досліджень не зустрічав останнім часом. Хоча припускаю, що екологічна ситуація в Україні залишає бажати кращого.

Ось і доводиться хоч якось змінювати це на краще: їздити на електромобілі, мінімізувати використання пластикових пакетів і розповідати про важливість турботи про екологію своїм дітям.

Дмитро Борисов,
власник і бренд-шеф GASTROFAMILY (Канапа, Остання Барикада, RONIN)

 

Зараз ситуація дещо нормалізувалася. Але минулого тижня, коли я була у Києві та Чернігові, візуально й у процесі дихання відчувалось, що все не зовсім нормально.

Свого часу я часто бувала в Індії та Китаї і добре відчуваю першіння у горлі й присмак важких металів. Наприклад, у Шанхаї та Пекіні, напевно, відсотків 40 населення ходить у масках, у кожного в смартфоні є спеціальний додаток [для моніторингу якості повітря]. А ранок пересічного китайця починається з того, що він дивиться відсоток забруднення повітря. Ось і я зараз закачала собі мобільний додаток Windy.

Але якщо в Китаї теж погана атмосфера, то вони хоча б це усвідомлюють і хоч якось захищаються. А у нас більшість над цим відверто потішалася. Мовляв, чого ви таку паніку піднімаєте. І мені сумно, коли у нас робиш зауваження тим, хто спалює листя, і натикаєшся на неприйняття й агресію. Не йдеться вже про те, що поліція у принципі не хоче виїжджати [на такі виклики], щоб виписати штраф 340 грн.

Анна Романова,
ексдепутатка Верховної Ради VIII скликання

 

Немає у мене дотепної відповіді на це запитання.

Андрій Федорів,
засновник і власник брендингового агентства Fedoriv

 

Я вперше скачала онлайн-бот, який відстежує якість повітря. Звісно, довелося кілька днів посидіти вдома, не бігати, не виходити особливо на вулицю.

І я навіть дещо рада, що це сталося і люди звернули увагу на проблему, коли вона торкнулася їх безпосередньо. Зрештою такі маленькі натяки і занурюють нас у [глобальну] проблему.

Це був такий собі мікро-Чорнобиль. Усі говорять: "Є викиди". Влада каже: "Нема". А датчики показують, що є. Це така собі маленька репетиція. Водночас я не знаю, чи вплине це на регулятивні та нормативні документи для виробництв, що знаходяться у Києві.

Екоактивісти стали привертати до цієї проблеми більше уваги. От і добре.

Олександра Кольцова,
учасниця правління НСТУ, музикантка, лідерка гурту Крихітка

 

Відверто засмучує. Бо це безпосередньо впливає на наше здоров'я і потребує жорсткого контролю.

Влітку в місті нема чим дихати. Ще й всюдисущі кальяни, які нелегально займають більшість рекреаційних зон і роблять їх непридатними для занять спортом, прогулянок із дітьми і просто відпочинку. На Оболонській набережній влітку через це був справжній смог.

Днями ми приєдналися до ініціативи Save Dnipro [яка також створила додаток SaveEcoBot] і встановила у себе станцію моніторингу якості повітря. Дані з неї зчитуються для інтерактивної мапи Києва. Тепер, плануючи вечірню пробіжку, стежу не тільки за погодою, а й за показниками цієї мапи.

Олена Лівінська,
мікробіологиня, засновниця інформаційної платформи Мікроб і Я

 

Якість навколишнього середовища у Києві далеко не ідеальна. Але мене більше лякає те, що у столиці немає адекватної і працездатної мережевої система моніторингу забруднення повітря, а громадськість часто помилково трактує показники існуючих інструментів моніторингу, не розуміючи їхньої природи і джерел похибок. Внаслідок — реальної картини не знає ніхто, а серед суспільства поширюються панічні настрої.

Андрій Яремич,
аспірант кафедри екології Національного університету Києво-Могилянська академія

  

 

За даними Гідрометцентру, показники якості повітря не були аномальними для цієї пори року. Однак, було зафіксовано перевищення викидів за деякими забруднюючими речовинами у всіх промислових містах України, таких як Маріуполь, Дніпро, Кам'янське, Запоріжжя. І так, це не означає, що повітря в українських містах чисте, особливо, коли весь Київ у прямому сенсі «бачив і відчував», що відбувалося минулого тижня.

Не можу не сказати і про проблему з застарілими датчиками, які є, наприклад, у державних служб. Як наслідок, ми не можемо виміряти певні показники повітря. Але зараз розробляється план по створенню системи моніторингу повітря.

Чи можна довіряти датчикам, які є в людей? Невеликі аналізатори, які є у співвітчизників, дані яких потрапляють в мережу, через підвищену вологість під час туману можуть давати похибку і не точні дані. Але добре, що таких датчиків стає більше — це допомагає оперативно реагувати на проблеми.

Кому довіряти? Щоб якісно вимірювати, на це потрібно виділяти кошти платників податків так само, як на дороги, труби та іншу інфраструктуру. Чи готові на ці витрати українці?

Але є ще більша проблема — це викиди CO2 від спалювання нафти, газу й вугілля. Це те, з чим бореться весь світ, тому що це впливає на глобальну зміну клімату. А це може бути куди серйозніше для нас і наших дітей. До речі, у зв'язку зі зміною клімату таких туманних днів, може бути дедалі більше з кожним роком.

Олексій Рябчин,
заступник міністра енергетики та захисту навколишнього середовища України

 

Загальна стурбованість якістю повітря у Києві — результат глобального інформаційного світу. Швидкість поширення інформації, тотальне відставання держорганів і медіа від сучасних реалій і традиційна недовіра до них призводять до логічних результатів. Держава відстає, говорить те, чого не знає, — і паніка розростається.

Все, як у СРСР. Зайвий раз доводить, як недалеко ми пішли у спілкуванні з владою від тих часів. Точніше, як недалеко пішли від СРСР вони.

Ельдар Нагорний,
засновник Школи маркетингу SMS

 

 

© 2014-2021, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.