Питання тижня

Ви президентом бути змогли б?

НВ розпитав співвітчизників про їхні амбіції, та які питання вирішували б передусім, якби вони були президентом

НВ розпитав співвітчизників про їхні амбіції та про те, які питання вирішували б передусім, якби вони були головою держави

 

 

Президент України — це абсолютно божевільна відповідальність і стрес. І коли ти вирішуєш стати президентом, ти забуваєш про своє життя і живеш заради країни. У моєму розумінні, це велика відмова від звичного способу життя.

Що стосується президентства Зеленського. Він і його команда взяли занадто швидкий темп. Це насправді добре. Вони замахнулися на великі зміни. Але суспільство хоче розуміти, що відбувається. І в цьому сенсі команда Зеленського недопрацювала. Тому, думаю, президентський пресмарафон був багато в чому вимушеним рішенням. Команда Зеленського зрозуміла, що треба це робити, бо люди їх не розуміють. Але загалом тема ця прикольна.

Не знаю, чи варто було президенту витрачати 14 годин свого часу. Ймовірно, це можна робити частіше й коротше.

Дмитро Кримський,
співвласник мережі магазинів Good Wine

 

Як на мене, у нас зараз президентом, представником уряду і народним депутатом може бути хто завгодно. Важливо бути популярним і готовим виконувати накази непопулярних, але авторитетних.

Напевно, питання більше в тому, чи зміг би я стати хорошим президентом? Навряд чи. У мене немає досвіду держуправління, відповідних знань, та й перспектива чиновницької роботи мене не приваблює.

Але якби мені якимось дивом довелося очолити державу, то передусім почав би боротьбу з корупцією. Без цього ми ніколи не зрушимо з мертвої точки.

А в довгостроковій [перспективі] я б змінив систему освіти та підтримав розвиток української культури. Це потрібно як мінімум, аби на виборах менше голосували за веселу картинку та порожні обіцянки.

Іван Компан,
засновник First Kyiv Investment Club

У мене для цього недостатньо кваліфікації. А ті, хто йдуть туди без кваліфікації, гадаю, вчиняють так від незнання.

Щодо влаштованого Зеленським пресмарафону. Це була не пресконференція, а ток-шоу. Це якраз у стилі Студії Квартал 95, це йому знайомо і зручно. Але мені здається, що необхідної комунікації не відбулося. Бо людям потрібно пояснювати, що і чому роблять, а що не роблять. Можливо, це нудніший [для Зеленського] жанр, але це і є раціональна комунікація. Потрібно перекваліфікуватися з хорошого актора в голову держави. А для цього треба оточувати себе не просто людьми, з якими комфортно, а людьми компетентними та кваліфікованими.

Ірина Бекешкіна,
соціологиня, директорка фонду Демократичні ініціативи

 

Звісно, зміг би бути президентом України. На цій посаді я б зосередився насамперед на вирішенні економічних питань. Головна перешкода для інвестицій і розвитку країни не стільки війна, скільки деструктивна економічна політика та її наслідок — бідність. Тому слід займатися створенням абсолютно нової системи економіки, а не перезавантажувати стару.

Наразі ж у старі крісла просто сідають нові люди, але старі крісла з'їдять нових людей та їхню енергію реформ. Таке вже траплялося. Тому я за радикальні реформи, за фокус на економіці та на відкритті нових бізнес-можливостей.

Як тільки Україна зможе переломити ситуацію з трендом економічного розвитку, стане популярною та привабливою для грошей, питання Донбасу й Криму вирішуватимуться значно легше. Я вже не кажу, що на зароблені гроші країна зможе значно збільшити свій військовий потенціал. Я переконаний прихильник того, що Україна має будувати найсучаснішу й найпотужнішу армію, аби протистояти будь-якій агресії. Адже будь-яка дипломатія стає значно ефективнішою, якщо ти добре озброєний.

Сергій Носенко,
старший керівний директор інвесткомпанії International Investment Partners

 

По-перше, я прекрасно розумію колосальну відповідальність і за підбір команди, і за кожне рішення. Адже в сучасному світі це вже не може залишатися на локальному рівні, а, як ефект метелика, має планетарні масштаби. Наприклад, навіть сказане без злих намірів слово [як у телефонній бесіді президента США Дональда Трампа з українським лідером Володимиром Зеленським] може мати колосальні наслідки.

А по-друге, у мене немає таких амбіцій. Бо будь-яка справа, якою займаєшся, має бути пристрасною.

Тетяна Абрамова,
засновниця і CEO бренду RITO

 

Міг би. У мене є розуміння питань, які можна було б вирішити. Умовно кажучи, якби я мав такі ж повноваження, як у Зеленського, і свою більшість [у парламенті], я б зосередився на питанні поглиблення економіки, а сам як президент став би головним торговим представником [України] у світі. Аби сюди приїжджали бізнесмени, і приходили великі інвестори.

Так, Зеленський теж кличе інвесторів в Україну, але він це говорить загально. Але ж будь-які успіхи ґрунтуються на двосторонніх контактах, необхідно їхати [за кордон], зустрічатися [з інвесторами]. А Зеленський багато часу проводить в Україні. А має приводити сюди кожну копійку і кожного інвестора за руку. От у нього заплановано візит до Японії. Що він привезе звідти, якийсь конкретний контракт?

Щодо окупованого Донбасу, то необхідно вирішити гуманітарне питання. Насамперед обміняти всіх полонених і потроху зменшувати страждання людей. Можливо, відновлювати [залізничне] сполучення і торгівлю. Але утриматися від політичних рішень.

Анатолій Октисюк,
політичний аналітик центру Дім демократії

 

Бути президентом України — це бути передусім візіонером і тим лідером, який здатен створити середовище, де люди можуть себе реалізувати і жити щасливо. Звісно, було б круто впоратися з такою місією та увійти в історію. Але зараз я не маю таких життєвих планів.

Із чого б починав? Насамперед із реалізації принципу верховенства права (а саме — із судової реформи) та недоторканності приватної власності.

Андрій Худо,
голова наглядової ради Холдингу емоцій !Fest (креативні проекти і ресторани, зокрема львівська Криївка)

 

Президентом, теоретично, може бути майже кожен, а ось хорошим президентом далеко не всі.

Який він? Згадуючи Вінстона Черчілля, президент має бути державним діячем, який думає про наступні покоління, а не політиком, що думає про наступні вибори.

Це стратег, що добре розуміє головні інтереси України й умови, за яких їх досягають.

Це успішний перемовник, комунікатор, мотиватор для своїх співгромадян та людина, що має успішний досвід управління великими системами й командами.

Якщо коротко, то головні аспекти [виглядають так].

По-перше, довгострокова стратегія і стратегічні цілі України, що визначають роль та місце країни на європейській і світовій економічній, гуманітарній, технологічній і безпековій мапах.

По-друге, команда, здатна системно оновити інститути й процеси, а не займається косметичними штрихами.

По-третє, дієві правила. Без справедливого правосуддя та єдиних правил для всіх — ані стратегія, ані команда нічого не значать.

І по-четверте, ресурси. Без них теж цілі недосяжні. Вони можуть бути внутрішніми, можуть — зовнішніми. У такому випадку слід зрозуміти, хто наш головний зовнішній партнер і домовитися з ним про взаємовигідне партнерство. Це непросто, але критично важливо.

Анатолій Амелін,
співзасновник, директор економічних програм аналітичного центру Український інститут майбутнього

 

Я не готовий абстрагуватися від своїх початкових очікувань від президента як виборець і "експертно" пояснювати, як мені довелося б лавірувати, якби я був на його місці.

Володимира Зеленського обрали, не аби він лавірував, а щоб жорстко ламав корупцію і будував в Україні суспільство справедливості. Тому аспект і запит зараз один: через гучний і резонансний процес показати, що пощади корупціонерам не буде. І не у форматі "вийди з класу, розбійнику", а у форматі всієї потужності каральної системи. Україні потрібен прецедент правосуддя, хоч як би дивно це не звучало.

Олександр Смирнов,
креативний директор агентства Tabasco

 

Звісно, не зміг би. Бути випадковою людиною "на престолі", не маючи ні зв'язків із сильними світу, ні серйозного політичного досвіду, означає стати іграшкою в чиїхось руках. Не найкраща роль.

Але якби таке сталося, я керувався б такими принципами. Жодних офіційних угод із РФ, країною-агресоркою, ніяких компромісів із путінським режимом. Водночас робив би реальні кроки з припинення військових дій і налагодження гуманітарних контактів із відокремленими територіями.

В економічній сфері приділив би якнайбільшу увагу податковому законодавству, яке дало б можливість бізнесу працювати прозоро.

Продовжував би політику євроінтеграції з дальнім прицілом на вступ країни в НАТО.

Лібералізував би мовний закон, аби його легко було виконувати, який був би реальним, що одне й те ж.

Борис Херсонський,
поет, психіатр

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.