Погляди

Разом із Росією — це прірва

Із 1991 до 2013 року ми жили дружно з північним сусідом. Чому зараз це неможливо?
Хочете купити цю статтю?

Із 1991 до 2013 року ми жили дружно з північним сусідом. Чому зараз це неможливо?

 

 

Валерій Пекар,
підприємець, викладач
Києво-Могилянської бізнес-школи,
співзасновник проекту Нова країна

 

Ц е російськомовний журнал для інтелектуалів, тому цілком доречно написати для них пояснення ідеї, вираженої в заголовку. Українським націоналістам, навіть таким поміркованим, як я, подібні пояснення не потрібні, а ось розумним, але тим, хто не визначився вони стануть у нагоді (до речі, наголос у слові “пропасть” можете ставити в будь-якому місці).

Якщо не бути націоналістом, то ідея міцного миру і тісної співпраці з Росією виглядає привабливо. Росія більше розвинена в економічному сенсі, має величезний ринок для українських товарів, готова інвестувати в Україну, коли Захід не готовий. Вона дає нам транзитний доступ на ще більші ринки, готова розвивати коопераційні проекти у сфері технологій. Зрештою, жили ж ми досить дружно з 1991-го до 2013-го. Чому це неможливо?

Почну з того, що ми незадоволені станом справ у країні. Всі незадоволені. І більшість незадоволених звертають увагу насамперед не на армію, мову і віру, а на верховенство права, економічну свободу і корупцію. Як нам досягти рівня економік розвинених країн, а також їхнього рівня захисту прав власності та цивільних свобод, ефективності держуправління, їхнього рівня освіти та охорони здоров'я?

Відповідь складна, але виражається одним словом: модернізація. Нам потрібно модернізувати країну. Це слово має не тільки зовнішній сенс — оновлення, але і глибший — переведення країни в модерн, у сучасність із середньовіччя, де вона застрягла. Ви ж не будете сперечатися, що закрита економіка "баронів"-олігархів, кланова політика, пасивні громадяни, які очікують дива від короля і гречки від барона, — це середньовіччя?

Такий перехід вдався не більше ніж 40 країнам у світі. Спочатку окремі країни Західної Європи, а потім хвиля покотилася на схід у 1848-му і 1918-му, відкотилася у 1939-му, повернулася у 1989-му, а тепер от прийшла нарешті й до нас.

Щоб прочитати статтю повністю,
© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.