Країна

Дивіться, хто йде

Молоді українці з покоління Z відрізняються від попередників, і готові працювати і бути корисними суспільству

Молоді українці з покоління Z відрізняються від попередників внутрішньою свободою, аполітичністю і гуманізмом, вони готові уже зараз працювати і бути корисними суспільству. Й абсолютно не сприймають традиційного уявлення про кар'єру

 

 

Н а порозі краматорської спеціалізованої школи для дітей з інвалідністю 15-річна Вікторія Чернишова, учасниця проекту На дотик, з іграшкою в руках зустрічає першокласників, що вибігають на перерву. Вона і ще семеро підлітків — учасників цього проекту вже кілька місяців роздруковують на 3D-принтері розвиваючі ігри та різноманітні навчальні матеріали для дітей-аутистів, а потім приходять до школи, аби допомогти хлопцям із цими іграми розібратися.

"Мені подобається допомагати малюкам, адже людина цінна сам собою, і важливо це показувати іншим", — серйозно каже журналісту НВ Чернишова.

Вона — представниця так званого покоління Z, молодих людей, які народилися протягом 1996-2010 років. Поки роботодавці не мають досвіду співпраці з ними і лише придивляються до тих, хто йде услід за мілленіалами, педагоги і соціологи вже визначили їхні особливості. Так, молоді українці цього покоління більш, ніж старші співвітчизники, готові займатися соціальними проектами, легко втягуються у суспільне життя, але водночас відрізняються аполітичністю. Вони жваво цікавляться проблемами екології і готові особисто піклуватися про навколишнє середовище, а також, як правило, є прихильниками здорового способу життя.

Інтернет, а в ньому Google, Instagram, Telegram формують їхнє уявлення про життя і середовища проживання. Саме тому, порівнюючи з підлітками попередніх поколінь, у покоління Z немає меж можливого — ні в отриманні інформації, ні в комунікаціях. Тобто в разі необхідності вони не стануть писати листи або телефонувати, як це зробили б їхні батьки, а просто напишуть адресату через один із месенджерів.

До нас навіть айтішники приходять, тому що у них на роботі вимагають розвивати інтелект емоцій
Анна Сергієнко,
активістка плейбек-театру Вахтери в Харкові

Це покоління лайків і шерів, для них подорожувати за кордоном — престижно, а Україною — модно, розповідає Ірина Боднар, консультант ЮНІСЕФ із питань молодіжної роботи, яка досліджує залученість тінейджерів у соціально-громадську роботу. Крім того, вони не люблять довго читати і ще менше готові займатися чимось нецікавим, наголошує вона.

"Частина підлітків Z соціалізується досить легко, — продовжує експерт.— Частина — складно, тому більшість їхнього життя займають гаджети, й іноді це заважає налагоджувати контакт у реальному житті й соціалізуватися у суспільстві".

Всі ці риси ріднять юних українців з їхніми західними однолітками, проте є одна особливість: із 6 млн співвітчизників, яких можна віднести до покоління Z, як мінімум 300 тис. не раз і не в кіно, а в реальному житті чули вибухи снарядів. Йдеться про тих, хто разом із батьками залишив рідні місця, щоб перебратися подалі від лінії фронту, деякі залишилися на окупованих територіях, а деякі, як Вікторія Чернишова, живуть за годину їзди від неї на автомобілі.

Втім, цей фактор не заважає більшості підлітків бути гуманістами, одностайні експерти.

 

раст2

ДОБРА СПРАВА: 15-річна Вікторія Чернишова, учасниця проекту На дотик, приходить до спеціалізованої краматорської школи для дітей з інвалідністю, аби пограти з ними у розвивальні ігри

Гнучкість мозку

Ц і молоді люди почуваються абсолютно вільними і менше за інших залежать від зовнішніх обставин, розмірковує Сергій Гаков, голова громадської організації Центр розвитку майбутнього в Краматорську. Він співпрацював із проектом На дотик і досі вражений тим, як тінейджери пропонували ідеї, планували їх виконання і самі ж робили перші кроки для їх втілення у життя.

"Звісно, в цьому віці їх ще потрібно скеровувати, тому що їхні ідеї бувають просто космічними, — визнає Гаков. — Але через те, як вони поводяться, — в їхньому віці я навіть не уявляв, що можна так легко і вільно розвивати свої проекти".

Допомогу в організації молодіжних проектів на сході України нерідко надає ЮНІСЕФ за підтримки Європейського Союзу. Наприклад, серед інших освітніх проектів вони підтримали молодіжний креативний простір у краматорській школі, а також допомогли із соціальною адаптацією дітей із проблемами слуху.

Ці молоді люди проводять майже весь свій час онлайн і вже не знають, що таке світ без соціальних мереж, каже Лілія Любомудрова, фахівець ЮНІСЕФ із питань розвитку молоді. А це натомість впливає на їхні цінності: вони не бачать меж і можуть легко спілкуватися із людьми з іншого середовища та інших країн, відповідно у них низький рівень нетерпимості.

"Це перша істотна відмінність від попереднього покоління", — наголошує Любомудрова. Друга, на її думку, відмінність пов'язана з постійним доступом до інтернету: їм нелегко зрозуміти доцільність робочого дня з 9:00 до 18:00, зате вони чудово засвоїли, що таке дистанційна робота, і готові її виконувати. Відповідно у них зовсім інше уявлення про кар'єру.

Якщо для мілленіалів (що народилися із 1981 до 1996 рік) кар'єра важлива, вони прагнуть обіймати високі посади, розвиватися, працювати набагато більше 40 годин на тиждень, то з поколінням Z все інакше.

"Це покоління нерідко залишає університети або взагалі не йде здобувати вищу освіту, — пояснює Любомудрова. — Вони обирають професії, які не потребують великих затрат часу, ті, які можна освоювати на відстані. Вонр мають зовсім інакше уявлення про успіх".

21-річна Анна Сергієнко, радіофізик за освітою, працює проектним менеджером в одній із харківських IT-компаній, із готовністю втілює в життя всі новомодні тенденції: вона називає себе прихильником порятунку екології планети, феміністкою, яка не бриє ноги, а також прихильницею ЗСЖ — здорового способу життя.

"В ідеалі такі, як я, заради того, щоб злитися із природою, готові виїхати в село пасти корів", — усміхається Сергієнко.

На її думку, покоління Z відкрите для всього нового. Якщо люди старшого віку виявляють обережність, часто не наважуються на експерименти, то ці хлопці, навпаки, прагнуть вихопити нові течії в суспільному житті.

Крім того, Сергієнко — учасниця новаторського плейбек-театру Вахтери у Харкові. Суть театральної дії вахтера в тому, що постановки як такої не існує — глядачі в залі розповідають свої історії, а актори одразу на сцені обігрують їх. Імпровізація — ось головний коник театрів у стилі плейбек.

У команді Вахтерів уже десять чоловік, до того ж починався він як підлітковий театр, а зараз називає себе молодіжним.

"Люди, які приходять до нас, знаходять завжди щось спільне з іншими глядачами", — розповідає про театр ще одна його активістка 19-річна Ельвіра Буцай.

Вона вважає Вахтерів відмінною можливістю для соціалізації, певного штибу психологічною терапією і можливістю подивитися на себе з боку.

"Гнучкість мозку — це навичка, і ми його розвиваємо, — каже про постановки плейбек-театру Сергієнко, раз у раз поглядаючи на екран свого смартфона. — Хайповость цієї теми помітно в усьому: до нас навіть айтішники приходять, тому що на їхній роботі вимагають розвивати інтелект емоцій".

 

раст1

ТЕАТРАЛЬНЕ ЖИТТЯ: Анна Сергієнко (на фото — праворуч) і Ельвіра Буцай, учасниці новаторського плейбек-театру Вахтери, розповідають про свій проект біля Харківського оперного театру

Ліберальні цінності

П окоління Z готове і хоче жити й заробляти "вже тут і зараз", розмірковує про тих, кому ще не виповнилося 20 років, Боднар. А якщо заробляти не виходить, то будуть волонтерити, здобувати навички або вчитися і отримувати нову інформацію.

"І це зрештою допоможе пізніше знайти хорошу роботу, адаптуватися до поразок, досягти своєї мети", — каже Боднар.

Втім, деякі експерти називають таких молодих людей вразливішими, ніж попередників. Причиною їхніх бід Ольга Балакірєва, голова правління Українського інституту соціальних досліджень, яка у своїй роботі фокусує особливу увагу здоров'ю підлітків і молоді, вважає так звану гаджетизацію.

"Через персональну анонімність вона веде до прикрашання дійсності", — вважає Балакірєва.

З іншого боку, це підвищує самооцінку і збільшує можливості, що сприяє завищеній самооцінці у покоління Z, продовжує експерт. І якщо надії, що  розвинулися таким чином потім не виправдовуються, каже вона, все може закінчитися розчаруванням, незадоволеністю і навіть депресією.

Це покоління у сенсі психічного здоров'я вразливіше
Ольга Балакірєва,
голова правління Українського інституту соціальних досліджень

"Мені здається, що це покоління у сенсі психічного здоров'я вразливіше, — розмірковує Балакірєва. — Воно більше за попередників потребує підтримки ззовні та аналізу з третьої сторони".

Саме таку підтримку готова надати глобальна стратегія ЮНІСЕФ Generation unlimited (Покоління без кордонів), фокус якої спрямований на покоління Z, зокрема в Україні. Мета проекту — щоб до 2030 року всі молоді люди у віці від 10 до 24 років у тій чи іншій формі вчилися, проходили професійну підготовку або ж працювали. Для цього вони мають бути зацікавленими в тому, що відбувається, активними і самостійними, наголошує Любомудрова. Також вони мають навчитися правильно реагувати на стрес і життєві негаразди.

Стратегія ЮНІСЕФ називає навички XXI століття, необхідні сьогоднішнім тінейджерам, — це комунікація, креативність і критичне мислення, які дозволять підліткам у майбутньому швидко адаптуватися на новому місці роботи і зробити кар'єру. Ще одна навичка — активне громадянство. З одного боку, вона полягає в умінні висловити свою думку, вести комунікацію з представниками влади, а з іншого боку — в здатності поважати інших.

"Четверта важлива навичка — довічне навчання, — робить висновок Любомудрова. — Тобто вміння постійно розвиватися".

До подібних викликів Буцай відчуває себе повністю готовою: вона з оптимізмом дивиться у майбутнє і запевняє, що через 20 років в Україні буде зовсім інше суспільство, яке повністю відрізнятиметься від теперішнього.

"Люди більше усвідомлюватимуть, чому вони хочуть, краще розумітимуть оточуючих, їм буде легко висловлюватися, — прогнозує Буцай. — Це буде покоління з яскраво вираженими ліберальними цінностями".

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.