Бізнес

Розмах крил

Пасажиропотік, що на чверть зріс лише за рік, змусив вітчизняні аеропорти зайнятися терміновим розширенням і поліпшенням інфраструктури

Пасажиропотік, що на чверть зріс лише за рік, змусив вітчизняні аеропорти зайнятися терміновим розширенням і поліпшенням інфраструктури

 

Світлана Угніва

 

 

31 березня після шести років простою в аеропорту Бориспіль відкрили новий великий термінал F. Його почали будувати як резервний, зокрема під футбольний чемпіонат Європи 2012 року. Термінал збудували в 2010 році, а вже в 2013-му закрили. Як пояснює Володимир Омелян, міністр інфраструктури, термінал на той момент був не потрібен: обмежена кількість пасажирів і авіарейсів робили його утримання нерентабельним. Будівля довго служила знімальним майданчиком для кліпів і серіалів.

І тут у країні стався бум авіаційних перевезень. За словами Євгенія Дихне, першого заступника гендиректора аеропорту Бориспіль, останнім часом головні повітряні ворота країни в пікові години працювали на максимумі своїх можливостей, поки всі авіакомпанії обслуговувалися в терміналі D. Так, у 2018-му послугами аеропорту скористалися 12,6 млн осіб.

Термінал F терміново розконсервували, дообладнали, витративши на це 100 млн грн, і запустили. Вчасно: тільки за першу добу роботи він прийняв 5 тис. пасажирів. Саме тут вирішив обслуговувати своїх клієнтів лоукост Ryanair — найбільша бюджетна авіакомпанія Європи, яка нещодавно зайшла на вітчизняний ринок. Під букву "F" Бориспіль перевів обслуговування чартерних рейсів, а також перевізника Laudamotion, вітчизняну SkyUp Airlines та інші авіакомпанії. Новий термінал, за словами Дихне, дозволить аеропорту "переварити" до 20 млн пасажирів на рік.

І це не все. Щоб полегшити комунікацію з Києвом, з листопада минулого року аеропорт і столицю зв'язали спеціальною швидкісної електричкою Kyiv Boryspil Express. Спочатку запустити її намагалися теж під Євро-2012 — тоді влада навіть залучила під цю ідею $50 млн кредиту від китайського Ексімбанку. Але гроші зникли. Як і плани щодо введення в експлуатацію маршруту. Але тепер лінію збудували — вже за рахунок держкомпанії Укрзалізниця: витрати на проект склали 480 млн грн. Із листопада експресом скористалися 200 тис. пасажирів, щомісяця він перевозить у середньому по 50 тис. осіб.

Не один лише Бориспіль активно розвивається — багато українських аеропортів немов ожили, зіткнувшись із навалою клієнтів. За підсумками минулого року послугами авіаперевізників у країні скористалися 20,55 млн осіб — це на чверть більше показника 2017-го.

Зростання було і до цього, а тому, за оцінками експертів, країна показала вражаючий результат: за останні три роки пасажиропотік в Україні подвоївся. Показники рекордні: навіть до кризи 2014 року пасажири в країні не настільки часто вибирали для себе крилатий транспорт.

Галузь авіаперевезень може пишатися не тільки цим досягненням. "За кількістю [запущених] нових авіарейсів Україна торік увійшла в топ-20 країн світу", — уточнює Володимир Омелян.

 

раст2

ФАКТОР ІНТЕРЕСУ: Безвіз із Євросоюзом, на думку Сергія Вовка, привернув увагу європейських авіакомпаній до вітчизняного ринку авіаперевезень

Всі пішли на злет

Р инок авіаперевезень зростає настільки значними темпами, що спростив життя всіх вітчизняних пасажирів, зокрема й жителів регіонів. Тому що підштовхнув до розвитку всі головні аеропорти країни.

Якщо раніше мандрівники за кордон будували свою логістику через центральні аеровокзали столиці — Бориспіль і Київ (колишній Жуляни), то зараз у них з'явилася можливість літати і зі своїх обласних центрів. "Споживач зрозумів, що йому набагато простіше літати зі свого міста, й авіакомпанії вирішили працювати з такими муніципальними аеропортами і регіональним пасажиром безпосередньо", — говорить Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій (ЦТС).

У регіонах обслуговування повітряних суден обходиться авіакомпаніям дешевше, ніж у столиці. Зокрема, там нижчі збори. У комбінації зі зростанням кількості пасажирів це дало перевізникам імпульс до співпраці з обласними аеропортами.

Внаслідок деякі з них стали залучати все більшу кількість клієнтів, говорить Вовк. І якщо Бориспіль залишається безумовним № 1 за кількістю пасажирів (торік через нього пройшло 12,6 млн осіб), то за темпами приросту цього показника (плюс 19% за рік) він вже не лідер. Бо за той же період часу Львівський аеропорт імені Данила Галицького додав 48%, діставшись до відмітки 1,6 млн споживачів. Настільки ж вражаюче зростання показав і аеропорт Херсона — 42% за рік: 1,5 млн осіб скористалися його послугами.

Правда, всіх переплюнув аеропорт Київ: він обслужив за минулий рік більше 2,8 млн пасажирів, що на 52% більше, ніж в 2017-му. Щоб не зменшувати темп, тут вже майже добудували нове — на два поверхи — крило терміналу. Як тільки ця частина аеровокзалу площею 9,5 тис. кв. м почне роботу, загальна пропускна здатність аеропорту подвоїться, говорить Денис Костржевський, голова ради директорів аеропорту. Роботи за цим проектом, який обійшовся у 630 млн грн, повинні закінчитися у травні.

 

 

Бажання українців літати вдихнуло життя не тільки в повітряні ворота найбільших міст, але навіть у ті аеропорти, звідки літаки не злітали десятиліттями. Наприклад, Миколаїв у грудні минулого року прийняв перший за довгі роки регулярний міжнародний рейс. Ще на початку 1990-х місцевий аеропорт обслуговував близько 200 тис. пасажирів на рік, але потім пасажиропотік зійшов буквально нанівець — до декількох десятків осіб.

У 2016 році роботу аеропорту вирішили відновити, розповідає його директор Федір Барна. З нуля довелося проходити сертифікацію і відбудовувати зруйновані часом об'єкти. Наприклад, повністю оновили верхній шар злітно-посадкової смуги. На відновлювальні роботи вже витратили 150 млн грн. Але за програмою розвитку в інфраструктуру хочуть інвестувати ще 740 млн грн, говорить Барна. За ці гроші підпорядковане йому держпідприємство збирається розширити і продовжити злітно-посадкову смугу і завершити реконструкцію аеровокзального комплексу.

Є заради кого старатися: зараз із Миколаєва у курортний єгипетський Шарм-ель-Шейх регулярно возить пасажирів вітчизняний лоукост SkyUp. Із травня він же планує почати чартерні рейси до Туреччини, а пізніше запустити кілька регулярних. Крім того, літаки з Миколаєва можуть полетіти ще й у Болгарію. Іншими словами, перед місцевими жителями відкриються широкі можливості для планування пляжного відпочинку.

"Якщо все піде так, як ми запланували, цьогоріч наш аеропорт обслужить мінімум 50 тис. осіб", — розповів НВ Барна. За перший квартал 2019-го його підприємство вже прийняло 4,3 тис. пасажирів.

Не так давно відновив роботу аеропорт у Полтаві, що не функціонував близько 15 років. Там за 68 млн грн провели реконструкцію вокзалу, відремонтували злітно-посадкову смугу, і в березні звідти вилетів перший міжнародний рейс.

Йдуть переговори і про відкриття аеропорту Ізмаїла, який не працював уже дев'ять років. На першому етапі в цю ідею влада планує вкласти 26 млн грн.

 

раст1

НА ЗЛІТ: Голова Мінінфраструктури Володимир Омелян обіцяє, що Україна вже цьогоріч приєднається до договору про Європейський спільний авіаційний простір

Вдалий збіг обставин

Н аціональний ринок авіаперевезень почав рости в 2016 році, розповідає Владислав Ільїн, комерційний директор аеропорту Харків. Він пояснює, що головна причина — стабілізація економічної ситуації в країні. "Це основний драйвер зростання", — переконаний він.

Ще одним драйвером стала проведена в 2016-му дерегуляція авіаційних правил у країні, говорить профільний міністр Омелян: вони стали прозорішими, і держслужби перестали видавати дозволи на польоти авіакомпаніям у ручному режимі, як було раніше.

"Це [дерегуляція], безумовно, призвело до прискорення процесів", — пояснює Ільїн. Якщо раніше у перевізників йшли місяці на те, щоб узгодити у чиновників відкриття нових напрямків для польотів, то тепер на все про все потрібно до чотирьох тижнів.

Зіграв свою роль і безвіз із Євросоюзом — співвітчизники стали більше цікавитися Європою, а європейські авіакомпанії — українцями: динаміка зростання пасажиропотоку в країні на 20-30% на рік привабила зарубіжні авіакомпанії, вважає Вовк із ЦТС.

За кількістю нових авіарейсів Україна торік увійшла в топ-20 країн світу
Володимир Омелян,
міністр інфраструктури

За словами Олександра Кави, екс-заступника міністра інфраструктури, яскравою ілюстрацією цього процесу стала поява в Україні європейських лоукостерів, які свідомо орієнтуються на східноєвропейський ринок. "Ryanair не так давно змінив свою стратегію і почав досить активно літати з аеропортів країн східної Європи", — говорить експерт.

Для бюджетних авіаліній український ринок цікавий не тільки через зростання потоку туристів, а й через заробітчан. Останніх, за оцінками українського Мінсоцполітики, лише на постійній основі 3,2 млн осіб.

На руку вітчизняному ринку зіграв і той факт, що розквіт сфери повітряних перевезень відбувається в усьому світі. "Інтерес до подорожей зростає, і саме життя стає швидше, прискорюються всі процеси — люди стають мобільнішими", — пояснює Дихне з аеропорту Бориспіль.

А конкуренція між авіаперевізниками призвела до того, що літак як транспортний засіб перестав бути в Україні надбанням еліти — вартість квитків на рейси в більшості випадків стала демократичною.

Особливо помітною ця доступність стала з приходом лоукостерів, які змінили колективний портрет типового вітчизняного авіапасажира, змусивши літати багатьох із тих, хто раніше не мав коштів для придбання квитків.

Зараз на міжнародних рейсах із/в Україну частка бюджетних компаній досягла вже 30%.

 

граф
Все більше відкриваючи небо

З а перші три місяці року через українські аеропорти пройшло вже 4,4 млн пасажирів. Це на 21% більше, ніж за аналогічний період 2018-го. Схожою картина буде, на думку низки опитаних НВ гравців ринку, і за підсумками всього року. Частина експертів прогнозує ще істотніший приріст потоку.

А все тому, що регіональні аеропорти готові помітно додати. Так, харківський планує обслужити як мінімум 1,3 млн осіб, або на 35% більше, ніж в 2018-му. У львів'ян значно оптимістичніші плани: 40-відсоткове зростання, до 2,2 млн пасажирів за рік.

На третину, або до 3,6 млн осіб, мають намір збільшити їх кількість і в аеропорту Київ. Плани Борисполя дещо скромніші: зростання на 11%, але в абсолютних цифрах це 14 млн пасажирів (плюс 1,5 млн за підсумками року).

Топ-менеджмент Борисполя робить ставку вже не тільки на співвітчизників, що активно подорожують, а й на транзитних пасажирів. Таких торік тут було близько третини — 3,5 млн осіб. І стане більше.

Омелян впевнений: нинішні темпи зростання потоку зберігатимуться ще протягом як мінімум 3-4 років. "Українці поки що дуже мало літають: якщо середній показник кількості польотів на одного пасажира в Європі становить 1,1, то в Україні він на рівні 0,3", — говорить міністр.

Зростанню сприятиме й скасування останніх обмежень, якими все ще обтяжена Україна. Йдеться про договір про Європейський спільний авіаційний простір, приєднання до якого відкриє все небо над Старим Світом перед пасажирами українських аеропортів. Офіційний Київ підпише договір, на думку Омеляна, вже цьогоріч.

раст3

БІЛЬШЕ МІСЦЯ: За словами Дениса Костржевського, аеропорт Київ розширює наявний термінал, щоб подвоїти його пропускну здатність

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.