Погляди

Поговоріть зі мною

Будь-яка дискусія в країні скочується до рівня срачу. Важливі теми віддані на відкуп фрікам, демагогам і маніпуляторам. Здається, нам дуже потрібна чесна розмова
Хочете купити цю статтю?

Будь-яка дискусія в країні скочується до рівня срачу. Важливі теми віддані на відкуп фрікам, демагогам і маніпуляторам. Здається, нам дуже потрібна чесна розмова

 

 

Оксана Форостіна,
видавець

 

М ені набридла цензура. Так, вона існує. Тільки тепер, як і все в наш час, цензура горизонтальна. Вона не забороняє — вона приголомшує. Вона не погрожує — вона соромить.

Щоразу, коли починається дискусія на критично важливі для країни теми, з'являються цензори. Вони влаштовують істерику. Вони маніпулюють.

Приклад перший: будь-яка спроба знайти потрібні слова, щоб описати розшарування українського суспільства, натикається на лайку, образи і докори. Вибачте, а ви дійсно вірите, що Україна — це така комуна хіпі? Так, у критичні моменти частина з нас дійсно відкидає ідентичності і перетворюється на прекрасне егалітарне співтовариство, зване Майданом. Але Майдан не може тривати вічно. Як тільки люди повертаються до буденного життя, повертається й розшарування. Воно є скрізь, і це не тільки нормально, але й життєво необхідно, інакше ми б просто вимерли. Адже одні люди в суспільстві краще підготовлені до прийняття важливих рішень, інші — витриваліші та сміливіші. І коли кожен займається тим, у чому найбільш ефективний, коли таксисти не розпоряджаються золотовалютними запасами, а програмісти не вчать, як керувати музеями і громадським телебаченням, все працює злагоджено. Але оскільки кілька століть роботу соціальних ліфтів регулювали насильством — часом відвертим і кривавим, часом інституціональним, все змішалося. Ми просто не маємо права не говорити на цю тему, і мене відверто обурюють спроби за це присоромити.

Приклад другий: українофобія, тема, монополізована одіозними персонажами, на кшталт Ірини Фаріон. Українофобія існує, дивно було б, якщо б її не існувало. Це тільки панд всі люблять, а українці, як і інші народи, цілком здатні викликати ненависть. Із національною приналежністю вона пов'язана нелінійно: як і антисемітизм серед євреїв, українофобія не рідкість серед українців. А в нашому конкретному випадку саме серед українців її найбільше. Її коріння не в чиємусь підступному задумі, а в глибокій і дуже болючій національній травмі. Як людина, що пережила травму, потребує кваліфікованої допомоги, щоб не довести себе до суїциду, так і народу потрібно проговорити пережите.

Мені набридла цензура. Вона не погрожує — вона соромить

Важливі теми маргіналізують до рівня срачів, залишають на відкуп демагогам і фрікам, свідомо ними маніпулюють. І проблема не в тому, що теми не на часі, проблема в тому, що ми неправильно їх ф

Щоб прочитати статтю повністю,
© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.