Бізнес

Пан або пропав

Шостий президент України отримує з рук п'ятого країну з невеликим, але стабільним економічним зростанням і ще стабільнішою корупцією. Уражені цією недугою суди і силовики пережили п'ять президентів і поблажливо дивляться на шостого

Шостий президент України отримує з рук п'ятого країну з невеликим, але стабільним економічним зростанням і ще стабільнішою корупцією. Уражені цією недугою суди і силовики пережили п'ять президентів і поблажливо дивляться на шостого

 

Олександр Пасховер

 

 

НВ звернувся до економічних експертів, щоб отримати предметну відповідь на три запитання: в якому стані Володимир Зеленський приймає Україну, куди він її поведе, і хто або що стоїть у нього на шляху?

У сухому залишку: шостий президент України Володимир Зеленський приймає в управління країну нереалізованих надій, все ще досить бідну, але в набагато кращому стані, ніж вона була у травні 2014-го. "Зростання резервів і ВВП, зниження інфляції, дефіцит бюджету, — описує українські реалії Павло Кухта, заступник керівника стратегічної групи радників із підтримки реформ. — Знову нормальні макропоказники".

Тоді як п'ятий президент Петро Порошенко брав країну в стані, близькому до руйнації: двозначна інфляція, тризначна девальвація, тризначні ж втрати на фронті, масові потоки переселенців, восьмизначні втрати бюджету, десятизначні — ВВП.

Тепер перед новообраним президентом стоїть надзавдання прискорити нинішній черепашачий темп зростання економіки. І якщо Зеленський проведе свою п'ятирічку бездоганно, то, відповідно до очікувань Кухти, через 15 років завтрашня Україна наздожене сьогоднішню Польщу.

Чи збудеться це обережне пророцтво, покаже час, до того ж найближчий. За оцінкою Гліба Вишлінського, директора Центру економічних стратегій, найголовніший виклик Зеленського засів не в економічній, а в політичній площині. Йдеться про подолання окресленого опору правоохоронної верхівки.

"Особиста відповідальність президента — очищення силових відомств, а також судів через законодавчі ініціативи", — наголошує Вишлінський. Архіскладне завдання, адже судова, правоохоронна та фіскальна системи — останні барикади української корупції. Вони пережили п'ять президентів і тепер готуються переварити шостого.

 

Іди і порівняй

Я ку країну отримує Зеленський? Це розлоге питання не на жарт завело Андрія Блінова, головного експерта Нацбанку, координатора Експертної платформи. Його відповідь потягне на півгодинне інавгураційне звернення нового президента до старого парламенту. У дуже скороченому варіанті вона має такий вигляд: сьогоднішні громадяни України втратили значну частину євромайданівського романтизму й ілюзій, вони вже не думають, що для успіху досить зрізати частину корумпованої і неосвіченої верхівки, відмовитися від багатовекторності у зовнішній політиці й обрати шлях розвитку строго на Захід.

Проте найважливіші вимірювані зміни останніми роками відбулися у національній економіці й на фінансових ринках країни.

Українська економіка за суттю не росла вже з літа 2012-го. Революційні події в країні і зовнішньополітичний тиск Росії прискорили українську рецесію, перетворивши її на повномасштабну кризу 2014 року. Але вже навесні 2015-го намітився поворот на краще.

Тоді одним із перших його констатував, як не дивно, Гаррі Каспаров, російський опозиціонер, легендарний чемпіон світу з шахів. На запитання НВ, що, на його думку, змінилося за рік в Україні, він дав по-гросмейстерськи точну характеристику: "Ситуація з безнадійної перейшла в незрозумілу. Україна повернулася у гру. З'явився реальний шанс на успіх".

Із 2016-го українська економіка вперше за останні п'ять років після дворічного стояння і дворічного падіння почала в повільному темпі, з середньою швидкістю 3% на рік, зростати. Це ще ніяк не могло компенсувати загальний спад економіки, але тренд змінився.

"За суттю, Порошенко брав економіку, яка падала, на 3–4% за рік, — підбиває проміжний підсумок Блінов. — Зеленський отримує економіку, яка зростає на 2–3% за рік".

Повертаючись думками у травень 2014-го, Блінов вказує на те, що дефіцит держбюджету сягав тоді 4,5% ВВП, а разом із держпідприємствами і Пенсійним фондом — понад 10% ВВП.

"Такий дисбаланс вказував на невідворотність девальвації та замороження соціальної допомоги", — пояснює експерт.

Сьогодні, до того моменту, коли країна переходить в управління Володимира Зеленського, дефіцит бюджету становить 1,7% ВВП, а держсектор, переважно завдяки доходам Нафтогазу, Енергоатому, Укрзалізниці, вже не є збитковим.

У зовнішній торгівлі перед інавгурацією Порошенка дефіцит поточного рахунку становив, як висловився Блінов, "ахові $16,5 млрд" — 9% ВВП. Сьогодні цей показник значно кращий — $4,5 млрд, або 3,4% ВВП. Хоча це економічне диво досягнуто не від хорошого життя. Навіть навпаки. Й ім'я йому — трудова міграція.

Вона спостерігалася і до 2014 року. За даними НБУ, в 2013-му грошові трансферти від так званих заробітчан сягали $8,5 млрд. У 2018-му — $11 млрд.

За часів п'ятого президента і продовжилася політика останніх двох президентів із нарощування держборгу. Зрештою шостий голова держави приймає країну в період, коли настає трирічний пік виплат за зовнішньою позикою (у сумі протягом найближчих трьох років країні необхідно виплатити приблизно $20 млрд) і є гостра потреба в постійному рефінансуванні такого боргу. Водночас на початку нинішнього травня загальний рівень держборгу вперше з 2014-го опустився до безпечних меж, нижче 60% рівня ВВП.

До дня інавгурації Зеленського на єдиному казначейському рахунку накопичилося майже 37 млрд грн. Це найбільший залишок із грудня 2017-го. "Звідки гроші?" — запитує і сам же відповідає Блінов. Наприкінці квітня НБУ перерахував до бюджету 47,6 млрд свого прибутку. Звідти і рекордні для початку другого кварталу року кошти в казначействі.

Блінов доходить висновку, що результат, який дістався шостому президенту від п'ятого, цілком годиться для хорошого старту.

Ще один подарунок долі — сприятливі тренди на зовнішніх ринках. Від початку року ціни на газ падають, що відкриває перед шостим президентом України можливість не підвищувати тарифи і таким чином задовольнити і вимоги МВФ, і сподівання виборців.

А ось ціни на агро- і металургійну продукцію зростають, що вкрай важливо для стабільності національної економіки, поки що надто залежної від цих експортних доходів.

"Зеленський отримує країну, яка відштовхнулася від дна і вже піднімається вгору, — зауважує Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital. — Це поки невелика швидкість, але це траєкторія вгору".

раст

ТРЕНД: Павло Кухта наполягає на тому, що після 2014 року головний фактор економічних перетворень це внутрішні зміни в самій Україні, а не зовнішньоекономічна кон'юнктура, як було дотепер

Опір сторін

 

Л ожку дьогтю у віртуальну бочку меду підкладає Андерс Аслунд, старший науковий співробітник американського аналітичного центру Atlantic Council. Він зазначає, що, незважаючи на всі видимі, а здебільшого невидимі досягнення, Україна скотилася до принизливого статусу — тепер це найбідніша країна Європи. Зовсім нещодавно на останньому місці була Молдова. Тепер, згідно зі звітом МВФ, український ВВП у перерахунку на душу населення становить $2,9 тис., що на 8% нижче молдовського.

Вся річ у тому, що світ рухається вперед значно ширшими кроками ніж Україна, яка дріботить.

Крім того, Блінов робить акцент на трьох негативних речах, які дістаються шостому президенту після п'ятого. В останні кілька років різко погіршилася структура експорту на користь продукції з меншою доданою вартістю. Наприклад, частка машинобудування скоротилася більш ніж удвічі.

Сукупний державний борг України за період із травня 2014 року до березня 2019-го номінально зріс більш ніж утричі. передусім це сталося завядки нарощуванню зовнішнього боргу з $36,8 млрд до $50,4 млрд. "За часів п'ятого президента продовжилася політика останніх 15 років із загального нарощування держборгу, — резюмує Блінов. — Крім того, несприятлива зовнішня кон'юнктура вимагала позичати на коротші терміни".

До важкої спадщини минулого Кухта відносить й інвестиційне виснаження. А це основний показник економічного одужання.

До глобальної кризи 2008 року в Україні коефіцієнт інвестування був розміром у 25% від ВВП. Це на межі між здоровою і дуже здоровою економікою. Але потім показник скотився до 20%. Після кризи 2014-го рівень впав нижче 13%. До 2019-го підтягнувся до 18%. Правда, більше половини інвестицій — це вимушена конвертація боргів у капітал комерційних банків.

Лакмусовий папірець доброго здоров'я економіки — зростання прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Вони поки на рівні 1% від ВВП, а щоб їх відчула українська провінція, необхідно не менше 5%.

Розмовляючи з НВ, Фурса кілька разів повторює одну й ту ж фразу: грошей у світі реально багато. Але на їх шляху в Україну стоять три головні перешкоди — три біди української дійсності: відсутність верховенства права, корупція силовиків і відтік кваліфікованих кадрів. До речі, кадри можна повернути, вирішивши дві перші проблеми, впевнений Фурса.

 

 

Першим мікроскопічним кроком до позитивного сценарію буде найближче голосування Верховної ради за законопроект, який передбачає створення Служби фінансових розслідувань замість економічних підрозділів СБУ, МВС і податкового департаменту. "Рада ніколи не була проти. Вони всі бізнесмени, їм теж есбеушники не подобаються, — каже Фурса. — Одним голосуванням ти одразу ж прибираєш одну велику проблему — тиск силовиків. Залишаються суди і брак робочої сили".

Ще одне завдання Зеленського — призначити генпрокурора, здатного ловити велику рибу у високих кабінетах, а не розполохувати мальків у Фейсбуці. Парламент, не позбавлений інстинкту самозбереження, не захоче призначати на цю посаду нову людину, здатну відправити будь-якого депутата в СІЗО. Сам же генпрокурор Юрій Луценко 6 травня заявив про своє небажання добровільно залишати посаду.

"Я не бачу ні юридичних, ні моральних передумов, щоб писати заяву про відставку, — сказав він. — Якщо парламент висловить мені недовіру, я прийму це спокійно".

Спокій Луценка забезпечено парламентською одностайністю. У Верховній раді зібрано 19 підписів за його відставку. Необхідний мінімум — 150. Якщо Зеленському не вдасться протиснути через Раду своє бачення майбутнього правоохоронної і судової систем, він як президент буде знерухомлений практично в усіх основних реформах. І, що найважливіше, йому важко, майже неможливо буде залучити в економіку вкрай важливий грошовий ресурс, а також повернути трудові резерви України, що розлетілися до ситих країн.

Щоб утримати тих, хто залишився, тліючому бізнесу доведеться підвищувати зарплати без обіцянок зростання продуктивності. А це, за словами Вишлінського, — глухий кут капіталізму.

"Зростання зарплат має бути підкріплене зростанням продуктивності праці, що в українських умовах неможливо за стагнації іноземних інвестицій", — пояснює він.

Щоб іноземні інвестиції не стагнували, шостому президенту потрібно розрубати український гордіїв вузол — зайнятися проваленою судовою реформою. Як висловився Аслунд, "щоб членів Верховного суду можна було вважати чесними людьми".

Також він підкреслює, що СБУ більше не повинна мати справу з економічними злочинами. "Вісім тисяч або навіть більше чиновників, які виконують цю роботу у відповідному департаменті, потрібно звільнити, — б'є навідліг шведський економіст. — Більшість із них вже заробили достатньо, щоб не бідувати на пенсії".

Нівелювати опір силових структур і, що найважливіше, корумпованої судової системи — це і є головний виклик Зеленського і основні очікування міжнародного і внутрішнього капіталізму.

Це видно з результатів опитування іноземних інвесторів, який Європейська бізнес-асоціація, інвестиційна компанія Dragon Capital і Центр економічної стратегії провели в квітні 2019 року (результати подано в графіку до цієї статті).

Згідно з опитуванням, шостий президент України повинен зробити те, що не вдалося першим п'ятьом, — обнулити корупцію в силових і судових органах. Позбавити олігархів будь-якого політичного впливу і монопольного становища в основних сферах економіки.

"Якщо власність в Україні визнають безпечною, — резюмує Аслунд, — іноземці побачать ці перетворення і захочуть приєднатися до української партії зростання".

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.