Бізнес

Звідки прибутки

Зростання доходів заробітчан, зростання доходів населення, лібералізація ринку фінансових послуг, очищення всієї системи від фінансового баласту — все це дало змогу українським банкам нарешті стати успішним бізнесом

Зростання доходів заробітчан, які потрапляють у країну офіційними і неофіційними каналами, зростання доходів населення, лібералізація ринку фінансових послуг, очищення всієї системи від фінансового баласту — все це дало змогу українським банкам нарешті стати успішним бізнесом

 

Олександр Пасховер

 

 

Т ри керівники банків, які увійшли в топ-20 найнадійніших, міркують про те, що додало банківській системі України давно очікуваний напрямок у бік зростання. Ця трійця обрана не випадково.

Перший — це Жан-Поль Пьотровскі, голова правління Креді Агріколь банку, він представляє у статті сторону іноземного інвестора.

Другий — Андрій Пишний, керівник Ощадбанку, і вже цього досить, щоб зрозуміти, з якої державної дзвіниці він дивиться на фінансовий світ.

І третій — Ігор Кожевін, заступник голови правління ПУМБу, який представляє сторону комерційного банку українського походження.

Також у статті присутні два сторонні спостерігачі — Андрій Блінов, координатор Експертної платформи НБУ, й Анастасія Туюкова, старша аналітик інвесткомпанії Dragon Capital, упорядниця рейтингу 20 найнадійніших банків України.

"Зміцнення довіри вкладників до банківської системи на тлі поліпшення операційної діяльності банків, зростання прибутковості багатьох гравців, відновлення кредитування" — такий короткий зміст дослідження від Анастасії Туюкової.

Усім світом

У дача впала банкірам не з неба. Щонайменше п'ять доданків зіграли на руку фінансовій системі, щоб вона якщо і не воскресла, то хоча б ворухнулася. Перше — лібералізація банківського сектора, друге — рекордний приплив інвалюти від фізосіб, куди входять заробітчани, а також від IT-сектора, що працює в Україні, але на аутсорсингу. Разом це $10,9 млрд, що, за підрахунками Блінова, покриває від'ємне зовнішньоторговельне сальдо, тобто негативну різницю між імпортом і експортом України.

Грошовими переказами в Україні займаються 35 профільних компаній. За даними НБУ, система пропустила через себе $2,3 млрд, що на 24% більше, ніж у 2017-му. А це означає, що українці все менше перевозять гроші через кордон у власних кишенях або передають рідним через водіїв міжнародних рейсів. Основними країнами, звідки йшли ці грошові перекази, були США (17%), Ізраїль (13%), Росія (9%), Італія (8%) і Польща (7%).

"Перерахування заробітчан, по суті, фінансують надлишковий імпорт, — пояснює експерт від НБУ Блінов. — Водночас ще до $2 млрд — це чисті інвестиції. Ось вони, по суті, і формують профіцит на валютному ринку".

Третій сприятливий фактор — реальне зростання доходів населення, рівень якого все ще надзвичайно низький, якщо озирнутися на сусідні країни, але вже досить зміцнілий, якщо порівняти його з довоєнним показником.

Туюкова перекладає цю тезу на мову цифр. У середньому зарплата 2018 року зросла на 25% у номінальному вираженні й на 13% у реальному, тобто з поправкою на інфляцію. Разом у неспокійному березні 2019 року середня зарплата по країні становила 9,4 тис. грн ($350), у тихому березні 2013 року — 3,2 тис. грн ($400).

Четвертий фактор випливає з попередніх двох. На нього вказують практично всі учасники діалогу. Радикально зросли обсяги безготівкових платежів. Йдеться зокрема про платежі в інтернеті і розрахунок картками в офлайн-магазинах.

Фінансовий сектор став значно більше заробляти на комісійних. І це п'ятий елемент в успішності банківського сектора. Глава Ощадбанку Пишний підтверджує тренд, стверджуючи, що питома вага комісійних у загальній частці доходів за п'ять років зросла з 14 до 25%.

"Банки стали краще використовувати дистанційні канали обслуговування", — вважає Пишний. Простіше кажучи, нові технології, перехід на інтернет-платежі тощо дають свій результат.

фото_1

НОВІ ЧАСИ: Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку, зсередини і зовні змінює обличчя найстарішої консервативної народної каси України, перетворюючи її на сучасну грошово-кредитну організацію

Довіряй, але перевіряй

Р озмірковуючи про роль НБУ, Жан-Поль Пьотровскі й Ігор Кожевін в один голос стверджують, що обов'язкове щорічне стрес-тестування банків, тобто перевірка на достатність капіталу, — основа оздоровлення ринку.

"У банків є проблемні кредити, і це призвело до того, що вони довкладали гроші в капітал, щоб підтримати свою стабільність", — пояснює Кожевін.

Остання перевірка відбулася у середині минулого року, наступна буде в травні поточного. Під неї потрапляють 29 найбільших банків країни за трьома показниками: обсяг активів, розмір депозитного та кредитного портфеля фізосіб. У списку 14 банків зі свіжого рейтингу Топ-20 найнадійніших від НВ. У травні їхню міцність перевірять знову. Все для того, щоб не припуститися попередніх помилок, коли понад половина виданих кредитів були проблемними або наданими особам, сумнівним чином пов'язаними з банком.

Цього року ситуація з кредитуванням поліпшилася завдяки інвестиціям у сонячну енергетику
Ігор Кожевін,
заступник голови правління ПУМБу

Жан-Поль Пьотровскі стверджує, що саме таке жорстке управління ризиками змусило десятки банків піти з ринку. А отже, галузь очистилася не стільки від слабаків, скільки від шахраїв.

"Це призвело до реструктуризації системи і посилення ефективності банківського сектора загалом", — робить висновок француз Пьотровскі.

Тему знову підхоплює Кожевін. Він розповідає, що в ці дні НБУ вибудовує єдиний кредитний реєстр юридичних осіб, за яким спробує синхронізувати історію всіх позичальників. До цього дня працювало лише бюро кредитних історій фізосіб. Банкіри використовують цей реєстр, щоб не наступити на граблі, якими пройшлися їхні колеги.

Для позичальників-юросіб такої бази з чорним і білим списками ще не було. А вона дуже потрібна. Кожевін розповідає, що нерідко стикався із ситуацією, коли потенційний клієнт — злісний неплатник в одному банку, але бездоганний в іншому.

"Тут він хороший, там — поганий, — розводить Кожевін руками. — Нацбанк за допомогою бюро виправить ситуацію".

Ренесанс

Про перші ознаки відродження ринку запозичень говорять всі три банкіри — співрозмовники НВ. Наприклад, керівник Креді Агріколь банку вказує на той факт, що роздрібне кредитування за рік зросло більш ніж на 31%. Сам він хвалиться, що активно кредитує сільськогосподарський бізнес, називаючи його найдинамічнішим і найперспективнішим сектором в Україні.

Йому в унісон підспівує Кожевін. Торік у ПУМБі утворився надлишок валютних коштів. "Ми не знали, кого прокредитувати у валюті, — говорить Кожевін. — Цьогоріч ситуація поліпшилася. Активно розвиваються інвестиції в сонячну енергетику. А там тарифи прив'язані до євро".

У 2018-му в ПУМБі кредитний портфель роздрібного бізнесу показав рекордне зростання у 46% — із 5,7 млрд до 8,3 млрд грн, а кредитний портфель малого та середнього бізнесу зріс на 30% — із 2,4 млрд до 3,2 млрд грн.

Пишний також робить ставку на розширення цих же кредитних портфелів. У малому підприємництві Ощадбанк за рік наростив позики плюс 1,4 млрд грн до попереднього року.

"Ринок кредитування перебуває в процесі відновлення і показує досить позитивну тенденцію до поліпшення і збільшення довіри клієнтів до банківської системи, — резюмує Пишний. — Також впливає загальний тренд зростання питомої ваги безготівкових розрахунків".

Тренд, про який заговорив Пишний, мабуть, найперспективніший. На ринку послуг із переказу та безготівкових платежів нечуване зростання. Обсяг безготівки за рік виріс на 55%. Крім того, в 2013-му його річний показник був на найнижчому рівні — 159 млн грн. (11% ВВП), а в 2018-му він сягнув 1,3 трлн грн (39%).

Це та інші зміни посприяли прискоренню оборотності капіталу, а отже, принесли пристойний дохід тим, хто його крутить-вертить і обслуговує. Тобто банкам. У підсумку всього за рік комісійні доходи банкірів зросли на 38%.

фото_2

УРОК ФРАНЦУЗЬКОЇ: Жан-Поль Пьотровскі, голова правління Креді Агріколь банку, наполягає на тому, що надмірно висока облікова ставка НБУ — 18% — перешкоджає доступу до банківських кредитів

Негосударева справа

П одальшому розвитку банківської системи і зростанню заробітків, на думку Кожевіна, посприяють закони, які набули чинності 7 лютого цьогоріч. Один із них із довгою назвою Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій допускає можливість нерезидентам відкривати рахунки в українських банках і проводити розрахунки в гривні на території України.

Ця нова міра, на думку Кожевіна, розворушить фінансовий ринок, помножить число банківських операцій і наростить комісійний прибуток. Жан-Поль Пьотровскі підхоплює тему і каже, що НБУ слід було б продовжити дерегуляцію валютного ринку, знизити контроль над капіталом і рухатися до гнучкого ринку.

"Я хочу відзначити надмірно високу облікову ставку НБУ, що може перешкоджати доступу до банківських кредитів, тоді як поступове зниження ставки має сприяти розвитку кредитування", — робить висновок Жан-Поль Пьотровскі.

Зробити це буде важко, а ще точніше — неможливо з нинішньою структурою банківського сектора. Понад 50% ринку припадає на держбанки. Вони контролюють до 60% депозитних вкладів, захищених держгарантіями та іншими неринковими механізмами.

Держбанки найбільше перевантажені проблемними кредитами. Це видно на графіку Топ-20 найнадійніших банків. Але з огляду на свою специфіку держбанки через складнопідрядну бюрократичну процедуру, наприклад, у питаннях реструктуризації боргу або в інших менеджерських рішеннях, не можуть позбутися ноші. А ноша ця тягне весь ринок на дно, звідки банківський сектор намагається відштовхнутися, щоб спливти, а ще краще поплисти.

"Необхідно досягти органічного співвідношення між державними та недержавними банками шляхом продажу одного або кількох держбанків у приватну власність", — напучує Жан-Поль Пьотровскі керівництво Нацбанку. Нинішнє або майбутнє.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.