Погляди

Зеленський нашого містечка

Ефект феноменальної впізнаваності і телевізор — два фактори популярності Володимира Зеленського. Ось чому смішно вести проти нього агітацію у Facebook або Twitter

Ефект феноменальної впізнаваності і телевізор — два фактори популярності Володимира Зеленського. Ось чому смішно вести проти нього агітацію у Facebook або Twitter

 

 

Андрій Кокотюха,
письменник, кіносценарист

 

Н авіть ледачі й ті обговорюють реальний вплив соцмереж на результати волевиявлення українців 31 березня. Нічого дивного. Інтернет і породжені ним віртуальні майданчики для спілкування — якраз для ледачих. Якщо дивитися ширше, прогрес — породження тотальної ліні. Втомилася людина ходити пішки — придумала запрягати коня у віз. Захотіла швидше — придумала автомобіль. Ручне прання виснажує — будь ласка, пральна машина з безліччю функцій. Лінь їздити в гості — пиши у Facebook. Остогид друг — покарав баном за п'ять секунд. Швидке вирішення проблеми.

І все-таки вплив соцмереж на виборчу кампанію в Україні надто перебільшений. Він взагалі перебільшений. Невеликі гроші, які ви платите щомісяця за інтернет, дають небезпечну річ — ілюзію. Наприклад, ілюзію того, що ваші найправильніші у світі тексти і заклики чинити мудро читають мільйони. Діляться цими мудростями зі своїми віртуальними друзями, і мудрість розноситься безкрайніми просторами. Соцмережі роблять вас володарем/володаркою світу. Написавши про щось у Facebook, Twitter або розмістивши фото/відео в Instagram, ви вже на щось реально вплинули легким рухом руки. Ви почуті, оцінені, зважаючи на кількість лайків, шерів і переглядів — впливові і популярні. Можна спокійно попити кави.

Життя доводить: це не так. Не знаю, хто раніше додумався — я чи Дмитро Кулеба, автор книги Війна за реальність, а можливо, ми дійшли висновку паралельним курсом. Але висновок такий: соціальні мережі, передусім Facebook, поміщають кожного користувача в комфортний для нього міхур. Серед сотень і тисяч френдів переважають однодумці. Ви згодні з ними, вони — з вами. Тому заклики думати і робити щось корисне такою більшістю приймаються. Але за логікою парадоксу практичного сенсу не мають і на практиці не застосовуються.

У будь-якому райцентрі він дивиться на нас із рекламних бордів

Ще пан Кулеба як фахівець із комунікацій зазначає: у соцмережах падає інтерес до відеоблогів та інших публікацій, присвячених боротьбі з дезінформацією, фейками та проросійською пропагандою. Тобто більшість гнівних викриттів працює слабо. Отже, спроби принизити або підняти кого-небудь підуть у гудок. У нашій країні публікації в соцмережах противника не здолають, і ось чому.

Відкрию страшну таємницю, яку, втім, здатний дізнатися будь-який користувач інтернету, зокрема мобільного. Досить запитати у Google, і вам дадуть відповідь — користувачів Мережі в Україні мало не 60%. Це переважно великі і малі міста. Є точки на карті нашої країни, де покриття немає, і ніяке 4G не врятує. Зате телевізор, нехай навіть із соціальним пакетом каналів, стоїть у кожному будинку і ловить на кімнатну антену, дріт, цвях і так далі.

Я не применшую значення соцмереж та інтернет-сторінок. У третьому тисячолітті вони важливі як складова будь-якого проекту. Сьогодні свої сайти є у ВНЗ, шкіл і торгових центрів; жителі районів, мікрорайонів і будинків об'єднуються у віртуальні групи. Але зізнайтеся чесно: ви особисто маєте практичну користь від усього цього прогресу? Як часто публікації на таких і подібних платформах впливають на прийняття вами важливих рішень? Зате телевізійні сюжети, та й просто кадри, частіше йдуть у соцмережі, а не навпаки. І вірите ви телевізору. Хто б там що не говорив про марність ящика, який давно час викинути на смітник історії.

Але головне навіть не телевізор. У випадку з Володимиром Зеленським спрацював ефект феноменальної впізнаваності. Це важлива складова популярності. Популярним ти можеш бути у своєму середовищі, у колі свого спілкування, у колективі. Знову ж, популярним блогером у соцмережах. Але якщо тебе не впізнають — гріш ціна популярності. Зеленського впізнають. Якби складали топ-20 найвідоміших українців, артист був би в першій десятці, десь біля Віталія Кличка.

І причина не активність групи підтримки в соціальних мережах, якими не користуються 40% співгромадян як мінімум. Навіть не в регулярних телеефірах, адже ящик можна вимкнути. Зеленському вдалося стати для більшості його виборців таким собі хлопцем з нашого міста, точніше — містечка. У будь-якому райцентрі він дивиться на нас із рекламних бордів, здавна, ще до виборів пропонуючи народові золото та іншу ювелірку.

Не потрібен інтернет, плювати на соцмережі, зламався телевізор. Елегантна молода людина стала прикладом веселого і красивого життя. Він давно пропонує його у вашому місті з вітрин, далеких від політичної реклами. Тому вести проти нього негуманну агітацію в соцмережах — стріляти з гармат по горобцях.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.