Світ

Пластична операція

Ще кілька років — і в Європі зникне одноразовий посуд із пластику та істотно знизиться використання одноразових торбинок

Усвідомивши глобальність загрози пластика, мільйони тонн якого щорічно потрапляють у Світовий океан, розвинені країни оголошують війну одноразовим виробам із дешевого, але небезпечного для екології матеріалу. Ще кілька років — і в Європі зникне одноразовий посуд із пластику та істотно знизиться використання одноразових торбинок

 

Анна Павленко

 

 

М ешканці шведського міста Мальме, куди українка Катерина Андерссон переїхала майже 30 років тому, давно звикли дбати про природу: всі побутові відходи з паперу, скла та пластику вони здають на переробку. Останнім часом до цієї традиції додався ще один екотренд.

"От вже більше року сніданки в шведських потягах подають із дерев'яними столовими приборами замість пластикових", — розповідає Андерссон.

Скорочувати споживання пластмаси взялися й інші державні та приватні компанії Швеції. Мережеві магазини одягу відмовилися від видачі безкоштовних поліетиленових пакетів, замінивши їх паперовими. А в місцевих офісах встановлені посудомийні машини, і тепер замість одноразових стаканчиків для води співробітники використовують винятково скляні.

Разом з іншими країнами Європейського союзу Швеція взяла курс на боротьбу з надмірним використанням пластику. Тут добре розуміють: через відсутність здатності до біорозпаду популярний матеріал перетворився на глобальну екологічну проблему. За оцінками вчених, сьогодні у Світовий океан скидають до 13 млн тонн пластику на рік, або вантажівку на хвилину. В результаті у воді вже дрейфує 150 млн тонн відходів, що не розкладаються.

В Європі річний обсяг відходів із пластику сягає 25 млн тонн, до того ж лише третину цієї маси відправляють на переробку. Поліпшити статистику має закон про заборону низки одноразових виробів, ухвалений Європарламентом 27 березня. Згідно з документом, із 2021-го країни — учасниці ЄС взагалі перестануть як виробляти, так і використовувати усе, що містить пластик: одноразовий посуд, соломинки для напоїв і ватяні палички. А вологі серветки і сигарети з фільтром почнуть маркувати повідомленням про їхню шкоду для навколишнього середовища.

Крім того, до 2026 року в ЄС розраховують скоротити споживання поліетиленових пакетів із 90 до 40 штук на людину на рік і вже до 2029-го домогтися переробки 90% пластикових пляшок.

"Ухвалений закон стане важливим кроком до зниження надмірного споживання пластику", — впевнена Дельфіна Леві Альварес, європейський координатор руху з промовистою назвою Break Free From Plastic — Звільнися від пластику.

Крім заборони найпопулярніших виробів із цього матеріалу, в Європі буде впроваджена розширена схема відповідальності для виробників, які використовують його, наголошує експерт. Наприклад, за збір недопалків тепер платитимуть тютюнові компанії, а за втрачені в морі неводи — виробники рибальських сіток.

До європейської боротьби з пластиковим забрудненням підключилися й інші країни. Так, у Грузії з 1 квітня набула чинності заборона на виробництво, імпорт і продаж поліетиленових пакетів. Компаніям-порушникам загрожує штраф у 500 ларі (5 тис. грн), сума якого під час повторного порушення подвоюється.

За словами Леві Альварес, війна з пластиком набрала обертів після того, як за останні кілька років з'явилося багато інформації про вплив пластику на Світовий океан і на людський організм.

"У стурбованому суспільстві сформувалися рухи, які вимагають від влади і компаній створити інфраструктуру для розумнішого використання пластику, і цей процес вже вийшов на глобальний рівень", — задоволена вона.

 

Сміттєва загроза

Р озмірковуючи про масштаби забруднення планети, Андерссон згадує своє враження від нещодавнього круїзу Південно-Східною Азією. У подорожі вона зіткнулася з очевидним контрастом у ставленні до навколишнього середовища: поки на борту лайнера туристам пропонували винятково паперові екосоломинки для коктейлів, за бортом плескалися гори відходів.

"Із корабля практично не було видно води — суцільне сміття, все, що тільки може триматися на плаву", — згадує вона свій шок від побаченого в районі острова Борнео, де на численних острівцях і в оселях на воді туляться сотні нелегальних філіппінських біженців, для яких відро для сміття замінив океан.

Держави Південно-Східної Азії лідирують у рейтингу країн, які найбільше скидають пластик в океан. Однак винні в цьому не тільки вони, вважає Леві Альварес. По-перше, в регіоні немає інфраструктури поводження із відходами, а виробники не несуть відповідальності за їх збір і переробку. По-друге, частину відходів сюди експортують західні країни. А місцеві дрібні компанії, які приймають їх на переробку, погано виконують свою роботу, і відходи витікають у річки та океан.

"В підсумку в Малайзії можна знайти сміття із Німеччини, Великої Британії, Австрії, Франції, Австралії та США", — стверджує експерт.

Сніданки в шведських поїздах подають із дерев'яними столовими приборами замість пластикових
Катерина Андерссон,
мешканка міста Мальме, Швеція

Ще на початку 1990-х дослідники з'ясували, що від 60 до 80% всього сміття у Світовому океані становить пластик. Він акумулюється у тихих регіонах між океанічними течіями, утворюючи сміттєві плями. Найбільшою з них вважається Велика тихоокеанська сміттєва пляма між узбережжям Каліфорнії та Гавайськими островами, яка складається із 87 тис. тонн відходів і за площею прирівнюється до трьох Францій.

Пластик, що дрейфує в океані, вбиває морських мешканців, які сприймають його за їжу, наголошують вчені. Це підтверджують страшні знахідки: наприклад, у шлунку мертвого кашалота, виявленого в жовтні 2018-го в Індонезії, виявилося 6 кг пластику, зокрема 115 одноразових стаканів, 25 пакетів, 4 пляшки і дві пари шльопанців.

Поруч із великими відходами не меншу загрозу становить практично невидимий мікропластик, який разом із виловленою рибою потрапляє в тарілки людей. Із цим вже почали боротися у Європі. Так, з осені 2018-го пластикові мікрогранули в скрабах, зубних пастах та інших споживчих товарах потрапили під заборону у Великій Британії. А у Франції заборонено використовувати мікропластик у косметиці.

Мішенню борців із пластиковим забрудненням стали також пакувальні матеріали, які становлять левову частку пластикових відходів. Три роки тому французьким супермаркетам заборонили використовувати одноразові пакети. У 2002-му це популярне пакування оподаткувала у 15 євроцентів (4,6 грн) влада Ірландії. За десять років дії збору споживання одноразових пакетів на одного ірландця скоротилося із 350 до 14 на рік. Тоді як у 66-мільйонній Великій Британії аналогічні заходи, вжиті у 2015 році, за три роки скоротили споживання пакетів на 83%, або на 9 млрд штук, відзвітували в уряді.

Іспанія запровадила спеціальний податок для виробників, які упаковують свої товари в пластик, що важко переробити. Збори за неекологічне пакування запроваджені також у Німеччині. Перші заборони на поліетиленові пакети з'явилися і на Африканському континенті: 10 років тому таку ввела Руанда, її приклад наслідували Кенія і ПАР.

"Все більше країн у Африці забороняють пакети і запускають інформаційні кампанії про шкоду пластику, а азійські країни відмовляються від імпорту пластикових відходів з інших регіонів", — з оптимізмом ділиться Леві Альварес.

Збір і переробка замість заборони: такої стратегії дотримується Захід щодо іншого популярного виробу з пластику — пляшок. У Норвегії от уже півстоліття біля супермаркетів, шкіл та інших громадських місць працюють автомати, що обмінюють пляшки на готівку або ваучери супермаркетів. Загальнонаціональна схема збору виявилася настільки успішною, що сьогодні країна переробляє 97% усіх пляшок. У Швеції така система запрацювала в 1994 році, забезпечивши переробку 85% пластикової тари.
 

 

Тим часом в Англії, Вельсі та Шотландії анонсована система зворотних депозитів за пляшки. Така схема вже працює в Німеччині: заплачені додаткові до вартості напою 0,25 євро (майже 8 грн) за тару повертаються покупцеві, коли він її здає. "Ця схема забезпечує дуже високий рівень збору", — підтверджує Леві Альварес.

Але, не зважаючи на свої екологічні ініціативи, Німеччина залишається одним із головних виробників сміття: за даними Євростату, вона поряд із Данією, Мальтою і Кіпром генерує найвищі обсяги муніципальних відходів — понад 620 кг на людину в рік. Щоправда, на відміну від південних держав на верхівці рейтингу, Німеччина і Данія піддають похованню менше 1% сміття.

Для порівняння: в Україні кожен житель генерує вдвічі менше — 300 кг відходів на рік, однак 94% із них гниють на звалищах. За відсутності культури сортування сміття і відповідної інфраструктури країна змушена закуповувати пластикові пляшки для переробки в Африці.

"В Україні існує колосальна загроза забруднення пластиком", — наголошує Євгенія Аратовська, засновниця громадського екопроекту Україна без сміття. За словами активістки те, що відбувається нагадує їй ситуацію в Індії та інших країнах, що розвиваються: за 10-20 км від багатьох населених пунктів утворюються неконтрольовані звалища, а жителі українських сіл, звідки сміття не вивозиться, скидають його в посадки і річки, нарікає вона.

 

раст1

ВЕНДИНГ НАВПАКИ: Відвідувачі супермаркету в місті Меппен на півночі Німеччини завантажують використані пляшки в автомат із прийому вторсировини

Одноразовий — не означає з пластмаси

Б оротися із пластиковим забрудненням у західних країнах допомагають не тільки державні, а й громадські ініціативи. Так, низка закладів громадського харчування у Лондоні, Фрайбурзі та Берліні запустили систему повторного використання кавових чашок, а в деяких містах Бельгії та Швейцарії така схема працює для харчових контейнерів, ділиться прикладами Леві Альварес.

"Купуючи каву з собою, ви платите депозит за посуд і отримуєте його назад, коли повертаєте чашку в один із розставлених у місті ящиків або в інше кафе", —  пояснює вона.

Власні кроки назустріч скороченню пластикових відходів робить великий бізнес. Так, пластик з океану для виробництва своїх товарів використовують компанії Adidas і P&G. А найбільший у Європі бюджетний авіаперевізник Ryanair заявив про намір до 2023 року повністю позбутися від пластику, що не підлягає переробці, на борту літаків і має намір заохочувати пасажирів брати з собою власні чашки.

І все ж головним інструментом у подоланні загрози пластикового забруднення має бути державне і міждержавне регулювання, певен Кріс Роуз, екоактивіст, екс-директор британського відділення Greenpeace.

"У комплексі з ним необхідна швидка заміна пластика рослинними альтернативами, які не залишають довговічних токсичних залишків у навколишньому середовищі", — вважає він.

Саме завдяки рослинним аналогам європейці зможуть і далі користуватися звичними побутовими предметами після заборони їхніх пластикових версій. Наприклад, одноразові виделки з сорго випускає індійський стартап Bakey, а з картопляного крохмалю — американська компанія SpudWares.

Польська Biotrem розробила технологію виготовлення тарілок із висівок, а німецький стартап Wisefood запропонував виготовляти соломинки для напоїв із відходів виробництва яблучного соку. Тоді, як їстівні соломинки з морських водоростей із використанням фруктових та овочевих есенцій вже випускає американська компанія Loliware Lolistraws. Є на ринку і більш звичні альтернативи: соломинки з паперу, бамбука, скла, металу та біопластику.

Однак головний недолік екологічних аналогів — їхня ціна. Вироби із замінників пластику можуть коштувати споживачам втричі, а то і вдесятеро дорожче, визнає Аратовська. Так, ватяні палички з дерев'яною основою замість пластикової, які вже продаються у шведських магазинах, коштують втричі дорожче за звичайні, підтверджує Андерссон.

 

раст2

СЛІДИ НА ПІСКУ: Влітку на пляжах популярного бразильського курорту Салінополіс відпочивають сотні тисяч туристів, вкриваючи узбережжя пластиком і недоїдками

Пластик замість риби

М енш ніж за 70 років на планеті було вироблено 8,3 млрд тонн пластмаси, з яких понад дві третини опинилися на звалищах, у землі і водоймах, підрахували вчені каліфорнійського Університету Санта-Барбари.

За словами Роланда Геєра, керівника дослідницької групи і професора промислової екології цього американського вузу, будь-які подальші зусилля із боротьби із пластиковим забрудненням будуть марними без паралельного скорочення світового виробництва і використання цього матеріалу.

"Будь-яка пластмаса рано чи пізно перетвориться на відходи, оскільки використовувати її вічно не зможе навіть найдосконаліша система переробки, від якої ми, до речі, поки дуже далекі", — розмірковує Геєр у бесіді з НВ.

Головною причиною масштабного забруднення природи пластиком його колега Роуз називає його дешевизну. У такій ситуації саме виробники товарів із цього матеріалу мають оплатити всі витрати на їх переробку й утилізацію, вважає він.

Бездіяльність загрожує тим, що в океані виявиться більше пластику, ніж риби, свідчить резолюція Програми ООН із навколишнього середовища, яку в 2017-му підписали представники 200 країн.

"Якщо світ не боротиметься із пластиком, популярні курорти перетворяться на смітник, а ми замість риби їстимемо пластик і все більше страждатимемо від захворювань ендокринної системи, безпліддя і раку", — підбиває підсумок Леві Альварес.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.