Люди

Обід з Андрієм Білецьким

Голова Нацкорпусу і народний депутат пояснює, в яких випадках його структури готові наводити порядок в українських містах, і навідріз відмовляється від шоколадного тістечка з полуницею

Голова Нацкорпусу і народний депутат пояснює, в яких випадках його структури готові наводити порядок в українських містах, міркує про масштабні акції, визнає провалом бійки з учасниками гей-прайдів і навідріз відмовляється від шоколадного тістечка з полуницею

 

Максим Бутченко,
Ольга Духнич

 

 

Д ля обіду з НВ Андрій Білецький, лідер націоналістичної партії Національний корпус і депутат Верховної ради України, обирає Public café на першому поверсі готелю Дніпро, розташованому на Європейській площі столиці.

Саме тут навесні 2014 року розташовувалася штаб-квартира Правого сектору, до складу якого входили й організації, що очолював Білецький. Утім, вибір місця сам він називає випадковістю і хвалить тихий окремий кабінет закладу, в якому зручно вести розмову.

У Public café ніщо не нагадує про Правий сектор: грає лаундж-музика, зі стін на відвідувачів дивляться кітчеві портрети зірок шоу-бізнесу, а інтернаціональні гості закладу зайняті пізнім сніданком. Їхні погляди лише на секунду здивовано затримуються на людині в камуфляжі, яка за півгодини до обіду ретельно оглядає місце майбутнього інтерв'ю.

Із запізненням на годину лідер Нацкорпусу з'являється у закладі і рішучим кроком проходить у кабінет. Він спокійний, впевнений у собі, й увага медіа йому вочевидь лестить.

 

П'ять запитань Андрію Білецькому:
П'ять запитань Андрію Білецькому:

________________________________________________________

— Найдорожча річ, яку ви придбали за останні п'ять років?

— Гвинтівка Masada, вона коштує десь $2.000, але мені потрібна для професійної діяльності.

— На чому ви пересуваєтеся містом?

— На машинах друзів-ветеранів, після перебування у в'язниці сам за кермо вже сідати не хочу. Не тягне.

— Найдивовижніша подорож у вашому житті?

— Якщо не брати до уваги в'язниці, то війна.

— Чого або кого ви боїтеся?

— Я на свій життєвий шлях дивлюся досить фаталістично. Єдине, чого я по-справжньому боюся, це втратити авторитет у людей, які мені довіряють.

— Чи є у вашому житті вчинки, яких ви соромитеся?

— Всі знають, що Азов піклується про батьків своїх загиблих. У нас ціла система опіки, патронажна служба. Якщо говорити про те, за що соромно. Обов'язок командира — особисто повідомляти батьків про загибель дитини. Але морально це буває надзвичайно складно зробити.

Білецький — чи не найекзотичіша постать української публічної політики. Історик за освітою і лідер праворадикальної націоналістичної організації Патріот України, яка ще на початку 2000-х запам'яталася обивателю яскравими факельними ходами і не менш яскравою антиісламською, антиіммігрантською, а часом і відверто расистською риторикою, за роки воєнного конфлікту на Донбасі здобув зовсім іншу славу. На фронт Білецький потрапив майже одразу після Харківського СІЗО, де перебував після затримання за розбійний напад. Він так і не отримав судового звинувачення і був звільнений як політв'язень.

Керівник спочатку добровольчого батальйону, потім і полку Азов, сформованого з активістів Автомайдану, ультрас і ультранаціоналістичних груп, Білецький брав участь у воєнних діях на Донбасі, у звільненні Маріуполя, керував силовим крилом Правого сектору. Бойові заслуги принесли йому звання підполковника МВС і голоси вдячних жителів київської Оболоні, які обрали Білецького 2014 року депутатом Верховної ради.

Сьогодні з його ім'ям пов'язані одразу дві помітні організації: політична партія Нацкорпус, лідером якої є сам Білецький, і громадська організація Національні дружини, якими керує Ігор Бобер, побратим Білецького з Азову.

Саме Національні дружини стали головними ньюзмейкерами України останніх тижнів. Кремезні хлопці в уніформі дружинників супроводжували передвиборчі поїздки президента обласними центрами і вимагали арешту першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, який уславився корупційним скандалом в оборонному секторі. Вони ж вплутувалися у бійки з поліцією в Черкасах та Івано-Франківську.

Помітна активність Нацдружин і в столиці. За останній місяць організація провела кілька мітингів у центрі Києва, збираючи на Майдані близько 2 тис. своїх учасників.

Навіщо вам Нацдружини? — цікавиться один із журналістів НВ, поки Білецький скептичним поглядом оглядає портрет Анджеліни Джолі і Бреда Піта в обіймах, що висить над столом, — йому під ним сидіти.

— Це, до речі, дуже традиційна сім'я була, — киває на картину інший журналіст НВ, згадуючи ранні ідеологічні праці народного депутата, де здорова традиційна сім'я називається основою сильної нації.

— Хоч Нацдружини мені і не підпорядковуються, я все-таки відповім. Це поки, на жаль, єдина спроба створити систему територіальної оборони в Україні, а ще підготувати молодь до служби в армії, — авторитетно заявляє Білецький, все ж сідаючи за стіл.

І відразу додає, що є у Нацдружин й інша не менш важлива мета — боротися із соціальною депресією спальних районів, під якою голова Нацкорпусу розуміє наркоманію та ігровий бізнес.

— Але за законом територіальну оборону може створювати тільки влада на місцях, — відбиває перший журналіст.

— Звісно, — погоджується Білецький, але запевняє, що жодні закони України не забороняють тренувати групи молодих людей, удосконалюючи їхню фізичну підготовку.

Вже розглядаючи меню, депутат розповідає, що Нацдружини виконують і сервісну функцію в боротьбі з соціальної депресією — будь-який громадянин України може залишити на сайті організації скаргу на підпільний гральний бізнес, аптеку, що нелегально торгує наркотичними препаратами, або наливайку без ліцензії. Нацдружинники допоможуть розібратися в ситуації.

— А як? — із цікавістю реагують обидва журналісти НВ, підсовуючись ближче.

— Звичайно, винятково у рамках закону і за участю поліції, — осаджує співрозмовник. — Дуже рідко нам доводилося здійснювати акції прямої дії — якщо притони знову відкривалися протягом тижня, а поліція не приймала заяв.

Також Білецький наголошує, що всі акції прямої дії проводилися винятково на прохання місцевих мешканців.

— Повірте, місцеві жителі абсолютно щасливі, коли біля їхнього будинку закривається чергова аптека, яка торгує трамадолом, — підсумовує наш співрозмовник.

— А яка чисельність Нацдружин сьогодні? — знову цікавиться журналіст, поки Білецький під тиском умовлянь все ж погоджується щось замовити: ідея їсти за бесідою йому не подобається.

— Не одна тисяча по Україні, — інтригуюче відповідає він, а потім витіюватими розрахунками доходить приблизно до 3 тис. активістів руху в країні.

— Дороге задоволення — утримувати масовий рух, та ще з красивою формою. До речі, скільки це коштує? — запитує НВ.

— Ніскільки, — сухо обриває Білецький.

— Так не буває, — не вірить журналіст.

— Буває. Ви самі порахуйте. Зарплату ми не платимо, тому що це громадська організація, а щодо форми всі і так знають: одягає нас власник мережі Мілітарист, це його внесок у порядок на вулицях. Хлопці форму у нього купують за собівартістю, — докладно пояснює Білецький економіку Нацдружин, так що від заздрості до останньої вдавився б будь-який середньовічний феодал.

 

раст1

ПІД ПРАПОРОМ ФОРТУНИ: лідер партії Нацкорпус Андрій Білецький впевнений, що до парламентських виборів його політсила набере достатньо прихильників серед ветеранів і учасників бойових дій

Ми на секунду перериваємося, і Білецький, розуміючи, що формату обіду йому не уникнути, замовляє будь-який десерт на вибір офіціанта.

— Дурість якась, я ж солодкого не їм, — зітхає він.

— І все ж, ось ця ваша майданна активність останніх місяців, вам не здається, що вона призведе до розколу країни? — не зупиняється на досягнутому НВ.

— Послухайте! Україну розколює на частини корупційно-чиновницька вертикаль, а не Нацдружини. От вони якраз дисципліновані, — не приховує обурення Білецький, а потім виголошує тривалий монолог, в якому справедливо викриває корупційні схеми в оборонці.

Закінчує депутат вимогою негайного арешту Гладковського. Домагатися такого рішення, за його словами, вже сьогодні готові вийти до 12 тис. людей, що пройшли війну.

— Послухайте, ви як авторитетна людина для людей, які повернулися із фронту, допускаєте можливість збройного протистояння, якщо ваші вимоги не будуть виконані? — допитуються журналісти НВ.

— Шукайте історію з силовим протистоянням у тих, кому це вигідно, — у влади, а ми своє довели на фронті й, якщо там стане гірше, повернемося доводити, — карбує Білецький.

— Тобто 22 квітня, одразу після другого туру президентських виборів, російське телебачення не покаже нам бійок і збройних протистоянь біля ЦВК, у яких будуть помітні Нацдружини? — цікавляться журналісти.

— Ну, ви ж їх досі не бачили? Так? — посміхається у відповідь Білецький.

На столі виникає чудове гламурне шоколадне тістечко з полуницею. Білецький несхвально дивиться на нього, а потім приречено позує фотографу.

 

В ідсунувши подалі ненависне тістечко, журналісти цікавляться у Білецького про останні його розмови з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

Зеленський — це взагалі якась віртуальна поки ще фігура

— Востаннє бачився з ним узимку 2018 року, і ми обговорювали справи полку, — пояснює Білецький.

І відразу зізнається: він втомився від того, що його асоціюють з Аваковим. Ба більше, бачить у цьому навмисну дискредитацію з боку Банкової.

— Тобто Аваков — персона, яка вас дискредитує? — дивуються журналісти НВ.

— Думаю, так. Прізвище Аваков або Гройсман не викликає захоплення в українців, як і Порошенко, — зауважує Білецький. — Всі ці люди — система, яка була створена ще за часів Леоніда Кучми. Що вони всі будують? Класичний кучмізм, повну тотальну узурпацію силовиків у руках президента.

— Є ось новий кандидат Володимир Зеленський, — підказує НВ.

— Це взагалі якась віртуальна поки ще фігура, — знизує плечима Білецький-політик.

Він обіцяє, що на парламентських виборах його партія буде об'єднуватися винятково з націоналістичними силами, а приростати за рахунок ветеранів нинішньої війни. Про майбутнє своєї політичної сили Білецький готовий говорити довго.

— Сьогодні ви, звичайно, публічний політик, але ваші репутаційні ризики все так само великі. Ви готові відмовитися від слів, які говорили в юності? — цікавиться НВ.

— Це яких? — уточнює Білецький.

— "Наше кредо знищувати все, що знищує наш народ. Як відомо, відновити можна все: економіку, порядок на вулиці, в демографії, сильну армію. Але єдине, що не можна відновити, це чистота крові", — цитує НВ інтерв'ю Білецького від листопада 2011 року, опубліковане на сайті Інформація без кордонів.

— А ви до інтерв'ю все ще готуєтеся? — помітно дратується Білецький, але, трохи заспокоївшись, починає говорити: — Я був, є і буду українським націоналістом. І так, я вважаю, що іммігрантська історія, та, яка сьогодні відбувається, може знищити європейську цивілізацію. А Україна не має подібних проблем тільки з однієї причини: ми дуже бідні, до нас навіть таджики не їдуть.

— Тобто ви проти міграції? — уточнює НВ.

— Я за міграцію українців у зворотному порядку, тобто з-за кордону.

— Якщо через п'ять років, наприклад, ваша політсила опиниться в українському парламенті, афроамериканські, єврейські та китайські студенти будуть почуватися тут безпечно? — не відстає НВ.

— Та було б розкішно, якби у нас тут були єврейські студенти! — раптово емоційно реагує голова Нацкорпусу. — Єврейські або азійські студенти, а не з країн-дірок. Я знаю долю 80% африканських студентів в Україні: вони залишаються торгувати лезами для бритв на ринку Барабашово в Харкові.

— А до нетрадиційної сексуальної орієнтації ви як ставитеся? Уявіть, що містом проходить гей-прайд у 10 тис. осіб, що ви робити будете? — несподівано вступає в розмову один із журналістів.

— Хто вийде? — не стримує подиву Білецький.

— Учасники гей-прайду, — не губиться журналіст.

— Та не вийдуть вони, припиніть, — відмахується лідер Нацкорпусу.

— А якщо все-таки вийдуть? — наполягає журналіст НВ.

— Ми чотири роки не займаємося подібними дурницями, і можу вас запевнити: більш дискредитуючу для правих сил історію, ніж та, що відбувається щоразу на Марші рівності, складно знайти, — каже народний депутат, перевівши подих.

 

раст2

СЕРЙОЗНІ ХЛОПЦІ: Андрій Білецький у компанії однопартійців на прес-конференції вимагає відставки заступника секретаря РНБО Олега Гладковського

П опиваючи каву, журналісти НВ помічають, що погляди голови Нацкорпусу на гомосексуалів вельми екзотичні для країни, що закріпила вектор на європейські цінності в Конституції. А ось для правих політичних течій в Європі, підтримуваних Росією, цілком припустимі.

— Послухайте, — трохи стомлено говорить Білецький, — я бачу, що українське суспільство має цілком конкретні національні цінності і їх підтримує більшість. А ось ці ліберальні цінності розмазані тонким шаром по великих містах України, і підтримує їх усього 1,5% населення.

Втім, після паузи депутат заявляє, що проросійська орієнтація правих у Європі його дійсно турбує, й одразу вибухає тривалим і, очевидно, експертним монологом щодо правих у Європі, доходячи висновку, що вони неоднорідні.

Поглядаючи на годинник, ми пропонуємо поговорити про програму Нацкорпусу напередодні найближчих парламентських виборів.

— Перше — це порядок в економіці, тому що питання економіки зараз не у фантастичних нових IT-технологіях, а в тому, що мінімум третина ВВП перебуває навіть не в тіні, а просто розкрадається, — несподівано починає з дуже далекого від його мандату економічного порядку денного Білецький.

Два інші пріоритети Нацкорпусу якраз очікувані: незалежність держави і порядок на вулицях. Їх, за словами Білецького, члени партії сьогодні захищають на війні і в тилу.

Інтерв'ю триває третю годину, і НВ ставить останнє запитання — про походження символіки партії, що нагадує нацистський символ Вовчий кіготь.

— Ідея нації — геральдичний символ українських козацьких старшинських родів XVI століття, це поширений знак, а ми досі асоціюємо його вузько — з подіями Другої світової війни, — пояснює Білецький. — Це все якимось радянським мракобіссям із вашого боку пахне, борімося не з символікою, а з негативними крайнощами, а вони бувають як у лівих, так і у правих, і навіть у центристів.

На цьому несподіваному висновку Білецький прощається із НВ і швидко покидає кафе, втім, не забувши розплатитися за десерт.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.