Моє місто

Мадейра

Після 30-кілометрової пішої прогулянки в горах і захоплення від краєвидів на океан найкраща нагорода — рибний ресторанчик, а в ньому морепродукти, вино і популярний на Мадейрі коктейль під назвою пончо

Після 30-кілометрової пішої прогулянки в горах і захоплення від краєвидів на океан найкраща нагорода — рибний ресторанчик, а в ньому морепродукти, вино і популярний на Мадейрі коктейль під назвою пончо. Втім, із цим пончо слід бути обережнішим

 

 

Алекс Ліссітса,
президент Українського
клубу аграрного бізнесу

 

Щ е під час проживання у Німеччині в мене склалася думка, що поки ти молодий — твоє місце відпочинку на Ібіці, а коли ти пенсіонер — вирушай на Мадейру. Цьогоріч мені виповнюється 45 років, і, знаючи стиль і місце відпочинку моїх родичів у віці (город, картопля), мені захотілося підглянути, як зустрічають старість європейці.

Яким же було моє здивування, коли Мадейра виявилася аж ніяк не островом британських і німецьких пенсіонерів, а живим і бурхливим місцем зустрічі різних поколінь і професій.

Звісно, пенсіонери все ж приїздять на острів — чому б і ні? Але не тільки вони. Наприклад, у зимові місяці з Каліфорнії сюди прилітають засмаглі хлопці, аби помірятися силами з потужними хвилями між Паул-ду-Мар і Жардін-ду-Мар на південному заході острова. До речі, серфери називають Мадейру Гаваями Європи.

Особливість життя місцевого населення — це поєднання професійної діяльності та спокійної безтурботності. Це ви знайдете тільки на середземноморському узбережжі. Під час обідньої перерви місцеві банкіри прямо у своїх темних костюмах можуть засмагати на сонці в невеликому міському парку.

У залі цікаво оформленого ринку Mercado dos Lavradores продавці бутиків базікають між стендами з бананами і папаєю, манго і виноградом. А кафетерій чудового Міського театру Бальтазара Діаша — ідеальне місце для бікі, португальського еспресо, та ще й з найкращим краєвидом на метушливість у пішохідній зоні.

А вечорами епіцентр туристичних розваг зміщується до центрального кварталу старого міста, де одразу на вулицях грають і співають молоді музиканти. Тут таки щедро розливається місцевий напій — пончо. Це певного штибу лонг дрінк, в основі якого ром місцевого виробництва з медом і дрібно нарізаними фруктами типу маракуї. З цим пончо слід бути обережним, оскільки після веселого вечора ранок може виявитися не таким радісним.

Під час сніданку в готелі, спустошуючи келих шампанського (як ви здогадалися, після пончо), я познайомився із приємною парою з Німеччини, 72-річною Гільдою і 75-річним Йоргом з Ессена. Вони вже шість років поспіль прилітають на Мадейру. За їхніми словами, полюбити Мадейру — це насамперед полюбити її ландшафт і природу, її доглянуті парки і сади, де цвітуть стрелітції та гортензії, магнолії і камелії, рододендрони й орхідеї.

Але справжні раритети частіше зустрічаються у лавровому лісі Рібейро-Фріу, доданого до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дорога туди від узбережжя до гірських районів веде через різні кліматичні та рослинні зони.

"Де ще можна побачити природу в такому прискореному режимі?" — ставить мені риторичне питання Гільда. Після келиха шампанського вона потягла свого чоловіка, а заодно і мене на прогулянку довжиною в 30 км. І все заради принад острова, які, за її словами, відкриваються тільки в пішому поході гірськими схилами.

Втім, на мою думку, Мадейра може бути цікавою і фанатам сучасної архітектури. Один з яскравих прикладів — це вражаючий, залитий сонячним світлом Музей сучасного мистецтва Centro das Artes — Casa das Mudas у Кальєте на південному заході острова, збудований повністю з натуральної вулканічної породи. Відвідувач входить у нього через дах, а потім спускається на три поверхи, звідки знову відкривається захоплюючий краєвид на Атлантичний океан.

Хочете розповісти цікаві факти про своє місто?
Пишіть нам на travel@nv.ua

Ми провели з моїми новими друзями весь день, спілкувалися, багато сміялися і жартували стосовно віку і різного штибу розваг для немолодих людей. А закінчили день вечерею в сільському рибному ресторані, де весь набір із морепродуктів плюс місцеве вино обійшовся нам у 20 євро з людини.

Після перебування на острові я усвідомив: твій вік — це твій душевний стан, і насамперед він проявляється у сприйнятті всього нового. А Мадейра — це чудовий приклад балансу природи й архітектури, молодості та досвіду.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.