Погляди

Тягар влади

Людина, яка отримала в руки владу, з часом втрачає важливу здатність — розуміти інших. Які ще побічні ефекти проявляються у тих, хто обійняв високу посаду?

Людина, яка отримала в руки владу, з часом втрачає важливу здатність — розуміти інших. Які ще побічні ефекти проявляються у тих, хто обійняв високу посаду?

 

 

Наталя Кадя,
партнерка юридичної компанії
Danevych.Law, кар'єрний і лайф-коуч
Міжнародного еріксоновського університету

 

П еред виборами хотілося б нагадати, що влада — це не суперсила, а супервідповідальність. Насамперед перед самим собою, а якщо вдасться, то і перед іншими.

Річ у тому, що з владою пов'язана одна проблема. Людина, яка отримує її, з часом втрачає важливу здатність — розуміти інших. Якби владу виписували як ліки, то в інструкції варто було б вказати низку побічних ефектів: токсичність, несумісність із проявом людяності, зниження емпатії та невиправдане зростання самооцінки.

Відомий соціолог Макс Вебер пояснював владу в такий спосіб: це ймовірність того, що один учасник соціальних відносин зможе виконати свою волю, незважаючи на опір і незалежно від причини цього опору. Філософ Томас Гоббс, автор знаменитого Левіафана, трактував владу як спосіб досягнення певного блага. Чудово описав механізм влади Роберт Алан Даль, професор Єльського університету, перший лауреат премії Юхана Шютте в політичних науках: "У А є влада над Б у тій мірі, в якій він може змусити Б зробити те, що в іншому разі Б не зробив би".

Нейронаука має власне, фізіологічне пояснення феномену влади. Вона безпосередньо впливає на мозок. Щоб довести це, Дачер Келтнер, професор психології в Каліфорнійському університеті в Берклі, витратив 20 років. І прийшов до висновку, що люди, які відчували над собою сильну владу довго, незабаром поводилися так, ніби перенесли черепно-мозкову травму: ставали імпульсивними, але головне — втрачали здатність бачити речі і процеси очима інших.

Розповім про вражаючий експеримент. Вчені з голландського Університету Неймегена спостерігали за реакцією людей, які по черзі були то сильними (у владі), то безсилими (підпорядковувалися). Ці ролі учасникам у процесі комп'ютерної гри обирали випадково. Що ж з'ясувалося? Навіть незважаючи на те, що йшлося про гру, ті, хто опинився у ролі головних, дійсно відчували свою владу.

У влади чимало психологічних ускладнень. З одного боку, вона дає силу і вплив, з іншого — відбирає те, що робить цей вплив ефективним. Людина, яка має владу над процесом або іншими людьми, схильна мислити абстрактніше і креативніше. А люди, що відчувають владу над собою, не такі креативні та меншою мірою готові до творчих і нестандартних рішень.

Існує термін "ефект переможця". У психології з його допомогою описують феномен, коли тварина, яка здолала в декількох боях слабкого противника, з високою ймовірністю виграє сутичку і з сильним ворогом. Це головний момент домінування для більшості видів тварин. Зокрема людей. Ті, кого наділили владою, намагатимуться наступного разу отримати ще більший вплив над сильнішими людьми.

Сподіваюся, майбутній президент прочитає це до інавгурації

Генрі Кіссінджер якось зауважив, що влада — це афродизіак. І він був близьким до істини. Люди з високою потребою у владі (і чоловіки, і жінки) в середньому вступають у статевий зв'язок частіше, ніж їхні друзі з низькою потребою у владі. Вони ж схильні частіше зраджувати. Просто тому, що влада дарує впевненість у здатності знаходити партнерів.

Ви відчуваєте потребу владарювати? Спробуйте чесно відповісти на такі питання: ви схильні психологічно тиснути на інших? Часто сперечаєтеся? Намагаєтеся контролювати все, що роблять інші? Прагнете справляти враження? Для вас важливо викликати сильні емоції в інших?

І найцікавіше. Суб'єктивне відчуття влади значно більше впливає на поведінку, ніж формальні повноваження. Мозок влаштований так, що кожен здатен запрограмувати себе на "владність".

От доказ. Якось у рамках дослідження учасників попросили обрати пози, які асоціюються із владою, або навпаки — з підпорядкуванням, і залишатися в обраній позі впродовж хвилини. Як правило, ті, хто зображував владу, сиділи в кріслі з закинутими на стіл ногами. Решта стояли з опущеною головою і схрещеними руками. Результати були приголомшливими. Навіть провівши хвилину в таких позах, учасники експерименту відчули емоційні зміни: вони реально відчували в собі силу, посидівши у так званій позі влади. І навпаки.

Це не означає, що в офісі варто демонстративно закидати ноги на стіл. Але це свідчить про те, що якщо ви приміряєте образ людини, наділеної владою, ви запрограмуєте і власний мозок, і сприйняття оточуючих саме на таке враження про себе.

Вчені стверджують, що контролювати або обмежувати вплив влади на мозок вкрай складно. Влада дійсно змінює спосіб мислення. Тому чи не єдиний спосіб боротьби з побічними діями — це перестати відчувати себе впливовим, владою. І натомість скерувати свою суперсилу на служіння. Сподіваюся, майбутній президент прочитає це до інавгурації.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.