Бізнес

Напруга зростає

Що два дні в Україні з'являється по одній потужній сонячної електростанції та близько 25 малих станцій для забезпечення домогосподарств енергією сонця

Що два дні в Україні з'являється по одній потужній сонячній електростанції та близько 25 малих станцій для забезпечення енергією сонця домогосподарств. Україна ще не знала таких темпів розвитку зеленої енергетики

 

Олександр Пасховер

 

 

Сергію Євтушенко, керівному партнерові компанії UDP Renewables, яка будує сонячні електростанції, досить трьох пальців, щоб перерахувати причини безпрецедентного зростання сонячної енергетики України.

Перший палець — це попит, який склався у світі на початку 2000-х, а до України докотився лише зараз. Досить кинути погляд на графік, представлений у цій статті, де зазначено частку всіх відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в загальному енергоказані країн. Вражають Норвегія, Ісландія, Швеція, де частка всієї зеленої енергетики вже більша, за традиційну. Захоплення і від польського результату — 11%. На подібну скромну висоту, відповідно до заявленої міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадієм Зубком мети, Україна вийде до 2020 року. Поки країна не виробляє і 2%.

Другий палець бізнесмен загинає під час згадки впровадження у 2010 році так званих зелених тарифів. Вартість вата, виробленого з ВДЕ, тоді перевищила 0,5 євро. Це в десятеро вище за незелені тарифи. Тепер вона становить 0,15 євро (4,6 грн), а й це майже втричі перевищує традиційні тарифи.

І третій палець Євтушенко загинає, щоб згадати про зміни в законодавстві. Вони демонополізували ринок, на якому чотири роки безроздільно панував один гравець — перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Під його компанію Activ Solar уряд прописав ексклюзивні норми, що забезпечують гарантію високих тарифів і безперешкодне підключення до мереж.

"Фактично було збудовано олігархічну схему, — підключається Юрій Фаворський, президент Асоціації сонячної енергетики України. — Одна компанія займала весь ринок". Коли ж у 2015-му правила стали єдиними для всіх, у галузь хлинули внутрішні і зовнішні інвестори.

Євтушенко представляє і тих, й інших. У 2017-му в партнерстві з бізнесменом Василем Хмельницьким він вклав 6 млн євро в будівництво сонячних електростанцій (СЕС) у Димерці Київської області. Зараз бізнесмен заводить туди вже 57 млн євро — від іспанського гіганта ACCIONA Energia Global.

"Ще дві станції будуємо зараз, — каже Євтушенко. — Не менше шести почнемо будувати у травні. З 2020-го для нас основним бізнесом стає вітер".

 

Пожежною драбиною НВ підіймається на дах державної компанії Укргазтехз'язок у Боярці під Києвом. Із нами Віктор Будник, головний інженер філії цієї компанії. Нагорі на площі 6 тис. кв. м у 2017 році було зведено сонячну електростанцію потужністю 296,4 кВт.

"Аби площа не простоювала, і щоб на цьому заробляти якісь гроші, було прийнято рішення спробувати впровадити в життя проект сонячної електростанції", — розповідає Будник.

Видобуті тут у 2018-м сонячні кіловати не такі помітні для галузі, але чутливі для компанії. За повний рік роботи СЕС на даху підрозділ Укртрансгазу заробив 1,9 млн грн, продаючи чисту енергію на відкритий ринок. І вже повернув шосту частину вкладених у станцію коштів.

Всі задоволені, а Будник розкриває секрет: компанія готує наступний проект на холостих метрах сусіднього даху. Менеджер сподівається, що цей приклад стане заразливим для головної компанії НАК Нафтогаз, а може, і всієї країни. Будник готовий ділитися досвідом.

Пам'ятаю, ми продавали модулі, які коштували з розрахунку $8 за 1 Вт. Зараз приблизно — $0,3 за 1 Вт. За 20 років ми значно подешевшали 
Юрій Фаворський,
президент Асоціації
сонячної енергетики України

Відносна легкість монтажних робіт, підготовка проектної документації та простота в обслуговуванні, якщо порівнювати, наприклад, із вітровою або біопаливною установкою, — все це грає на користь розвитку сонячної енергетики як в окремо взятому випадку, так і в усій країні. Правда, все ще доводиться долати опір бюрократії, вже не здатної вбити ідею, але готової затягнути її реалізацію до крайності.

Будник каже, що саму станцію збудували швидко, за кілька місяців, а підключення до мережі домагалися майже рік.

Так чи інакше, прогрес сильніший за старорежимних чиновників. Про що і говорить статистика галузі ВДЕ. У 2018-му в Україні було введено в експлуатацію понад 160 СЕС загальною потужністю 850 МВт. Це вчетверо більше, ніж роком раніше, у 12 разів могутніше, ніж обсяг нових вітрогенераторних станцій, і майже в 20 разів більше, ніж дають усі біогазові установки, народжені у 2018-му.

Сонце на ринку української зеленої енергетики займає в обсязі виробництва не менше двох третин. А в грошах — не менше 50%. Фаворський, посилаючись на дані агентства Bloomberg, розповідає, що в поновлювані джерела енергії України вже вкладено $2,5 млрд. Приблизно половину з цієї суми — в сонячну енергетику. А коли так, то виходить, що сонячна енергія поки що перспективніша за поновлювані види. Поріг входження у неї нижчий.

"У сонці можна підготувати проект до реалізації [за період] від шести до 12 місяців. А у вітрі — від 18 до 24 місяців", — пояснює Євтушенко. Крім того, в сонячних проектах є ще одна приваблива сторона — велика кількість пропозицій на ринку. Саме в той момент, коли Євтушенко проводив лікнеп для журналіста НВ, на першому поверсі офісу UDP Renewables проходила операція з купівлі чергового сонячного проекту.

"Ми часто купуємо проектну документацію, корпоративні права компанії на ділянки на вторинному ринку. Цей проект — у Миколаївській області, — Євтушенко вказує в напрямку першого поверху офісу. — До кінця року буде збудовано сонячну електростанцію".

Цьогоріч підприємець очікує нечуваного досі буму в сонячній енергетиці по всій країні. До того ж драйвером зростання стануть панелі, що встановлюються на дахах домогосподарств. Минулого року цей сегмент ринку вперше вийшов за межі 100 МВт, цьогоріч полетить за 300 МВт. І вся сонячна галузь до кінця 2019-го вирветься за межі 1,2 ГВт, що можна порівняти з потужністю одного ядерного реактора. Але з тою помітною перевагою, що ця енергія безпечна і рівним шаром розподілена по всій країні. А значить, витрати на її транспортування мізерно малі.

Крім того, українська атомна енергетика залежна від російського ядерного палива значно більше, ніж газова або нафтова галузь. У нових геополітичних реаліях це міцний зашморг. Правда, в планах уряду, які озвучив президент Петро Порошенко, — добудувати два енергоблоки на Хмельницькій АЕС, а в Южноукраїнську виробляти спільно зі США ядерне паливо. За попереднім кошторисом нові енергоблоки обійдуться у понад 72 млрд грн. Це стільки ж, скільки, за підрахунками Bloomberg, інвестовано в усю зелену енергетику України.

Та ще й з тією різницею, що в чисту енергію приходить приватний капітал, часто іноземний. А в атомну доведеться вкласти мільярди з держскарбниці або скористатися зарубіжними позиками, які, втім, будуть покриті з тієї ж скарбниці, але вже онуками будівельників реактора.

І останнє: планетарний бум на виробництво сонячних панелей призвів до того, що обладнання тут дешевшає, технологи стають доступнішими. "Пам'ятаю, ми продавали модулі, які коштували з розрахунку $8 за 1 Вт, — розповідає Фаворський. — Зараз приблизно $0,3 за 1 Вт. За 20 років ми значно подешевшали".

Ці та інші міркування ведуть до того, що на ринку СЕС стало з'являтися безліч невеликих і зовсім крихітних компаній, що було незбагненно кілька років тому.

 

раст1

ПІШОВ ЦЕХАМИ: Юрій Таранюк, перший заступник директора KNESS Group (праворуч), у відділі, де співробітники підприємства проводять контроль якості сонячних панелей

У стрічках новин крізь товстий шар похмурого негативу пробивається сонячна інформація про прорив у сфері технологій, зведення сучасних потужностей і відкриття нових ринків. Таких новин ще небагато, але їх значно більше, ніж про це повідомляють ЗМІ, запевняє Євтушенко. Досить просто вбити в Google слова "сонячна енергетика України" й отримати приголомшливий результат. Ні дня, тижня, місяця, щоб десь не відкривалася нова СЕС або не запускали свіжий проект.

Ось перші-ліпші. У Житомирській області розпочато реалізацію інвестпроекту зі зведення семи СЕС загальною потужністю 245 МВт. У цей час у сусідів у Хмельницькій області запрацювала друга найбільша СЕС потужністю 63 МВт. Її інвестори, американський фонд VR Capital Group і українська група ICU, вклали в проект $55 млн. Ще сім станцій з'являться по сусідству. У їх будівництві візьмуть участь ірландська, бельгійська, литовська й американська компанії. СЕС, подібна за оснащенням до Хмельницької електростанції, буде запущена в Херсонській області. І в Миколаївській області вже почалося будівництво відразу трьох СЕС.

У лютому у Вінниці українська компанія KNESS Group відкрила завод із виробництва сонячних панелей. Його перша лінія виробляє в рік 555,5 тис. сонячних панелей, здатних цілий рік забезпечувати енергією сонця 150 тис. квартир. Запуск другої лінії, а це ще стільки ж, заплановано на кінець 2019-го. Кошторис усього проекту — близько 10 млн євро.

У 2018-му KNESS Group також запустила власну СЕС потужністю 34 МВт. "Це дозволило нашій групі компаній досягти позитивного енергобалансу, — каже Юрій Таранюк, перший заступник директора KNESS Group. — Тобто ми тепер виробляємо набагато більше енергії, ніж споживаємо".

У цього сонячного списку немає кінця, але у нього є початок. І, як згадує Наталія Кацер-Бучковська, учасниця парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, він був не дуже хорошим.

 

граф2

Після того, як у 2009 році спеціальним законом для стимулювання ВДЕ були встановлені так звані зелені тарифи, які вдесятеро перевищували звичайні, вже наступного року новий уряд Миколи Азарова найтрадиційнішим чином вирішив простимулювати нетрадиційну енергетику.

"Аби отримати зелений тариф, який був штучно завищений до 0,54 євро, потрібно, щоб у заявника понад 50% обладнання було вироблено в Україні", — розповідає Кацер-Бучковська.

Але і це ще не все. Ніхто з потенційних інвесторів не мав дозволів на підключення до енергомережі, доповнює колегу Євтушенко. Дозвіл гіпотетично можна було отримати лише після початку будівництва.

"Тільки автор цієї схеми міг йти на такий ризик, — каже Євтушенко. — Тому що він контролював банки, які давали кредити, всі держкомземи тощо". У підсумку карт-бланш від уряду був тільки в однієї людини, максимум у двох, але з одним прізвищем — Андрія і Сергія Клюєвих. "Ми так і називаємо його — клюєвський тариф, — робить висновок Кацер-Бучковська. — Він став мемом".

Activ Solar, компанія, яка входила до сфери впливу братів Клюєвих і зареєстрована у Відні, до 2014 року де-факто була монополістом на ринку сонячної електроенергії України, куди всім іншим вхід було заборонено.

У 2015 році штучні обмеження було знято. Тариф зменшено втричі, спецумови усунено. Час Клюєвих минув разом із владою, що їх породила. Сонячний бізнес регіоналів у 2016-му збанкрутував, його відібрали китайські інвестори за борги перед ними. Більшу частину клюєвських активів разом з Автономною Республікою Крим було анексовано Російською Федерацією.

 

раст2

ХОРОШИЙ ДАХ: Віктор Будник, головний інженер одного з філіалів Укргазтехз'язку, допомагає підприємству заробляти на рівному місці. Тобто на даху промвиробництва

Уже згаданий вінницький завод Kness Group — це гордість не тільки українських інженерів, а й китайської промисловості. Обладнання розроблене Національним інститутом КНР. Піднебесна де-факто стає міжнародним центром відновлюваної енергетики.

Агентство Bloomberg опублікувало рейтинг світових виробників сонячних панелей. У топ-10 сім із них із Китаю, по одному з Південної Кореї, Гонконгу і Канади. До того ж кожен третій сонячний ват планети тепер виробляється у КНР. Одна лише тамтешня станція Лун'янся у Тибетському нагір'ї зі встановленою потужністю генерації 850 МВт виробляє рівно стільки ж, скільки всі подібні станції в Україні разом узяті.

З десяти найбільших СЕС України як мінімум вісім виникли завдяки китайським інвестиціям. Китай — один із найважливіших чинників зростання у світі загалом і в Україні зокрема.

Але для українців є й ближчі орієнтири. У Німеччині, промисловому гіганті Євросоюзу, п'ята частина споживаної електроенергії надходить від зелених технологій. Таранюк посилює враження, кажучи, що торік були місяці, коли німці більше 50% своєї електроенергії отримували від ВДЕ. І головний фактор цього прориву — зелена електрифікація всієї країни, уточнює Фаворський: 1,6 млн домогосподарств живляться через сонячні панелі. В Україні — близько 7 тис., у Великій Британії — близько 600 тис.

Аби досягти німецьких результатів, досить десяти років. Світ загалом і Західна Європа зокрема до цього часу просунуться ще далі.

А Україні для досягнення відносно помітного результату потрібні дві речі. Перше — мінімізувати участь держави в енергетичному бізнесі. Для цього парламент готує до другого читання законопроект про запровадження аукціонів на зелені тарифи замість тих, що встановлюються регулятором неринковими методами. В галузі на цю ініціативу дивляться із підозрою. Наприклад, Фаворський боїться, що тарифи знизяться, рентабельність СЕС різко впаде, привабливість українського ринку зменшиться, а це може спричинити інші ризики. Особливо небезпечним він вважає вимогу законодавців щодо участі в аукціонах зовсім дрібних виробників, до 1 МВт. Вони не витримають конкуренції з гігантами, збанкрутують і покинуть бізнес. А значить, галузь знову поділять у малому колі великих людей.

Тому Фаворський і його асоціація наполягають, щоб парламент не ображав "малюків" і не зобов'язував усіх, хто виробляє зелену енергію обсягом до 10 МВт, брати участь в аукціонах. Тоді вони зможуть продавати свою продукцію за встановленими тарифами.

"Якщо буде до 10 МВт, то цей ринок стане масово рости", — погоджується Євтушенко. У цьому реченні мало ринку, але так починало все близьке і далеке зарубіжжя.

Другий фактор — політична стабільність. "Всі питають, що буде після виборів, — каже Євтушенко про реакцію потенційних і чинних інвесторів. — Такого немає в Центральній Європі, не кажучи вже про Західну".

Вибори і зміна політичних еліт нічого не ламають тільки там, де є стійкі правила і виразні цілі. Заявлена мета більшості урядів — до 2050-го досягти 100% використання зеленої енергетики, як заради економії, так і в ім'я порятунку екології. А це означає, що в цій новій сфері передбачаються довгі і великі інвестиції.

"Це бізнес на наступні 50 років", — робить висновок Євтушенко.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.