Країна

Містер Удача

За часів президентства Петра Порошенка в країні залишилося лише двоє мільярдерів, справи яких йдуть все ліпше і ліпше. Це найбагатший українець Рінат Ахметов і сам глава держави

За часів президентства Петра Порошенка в країні залишилося лише двоє мільярдерів, справи яких йдуть все краще і краще. Це найбагатший українець Рінат Ахметов і сам глава держави

 

Іван Верстюк

 

 

П 'ять років тому Петро Порошенко, серед обіцянок якого була і деолігархізація, отримав на позачергових виборах більшість голосів: 55% виборців, стоячи в кабінках для волевиявлення, віддали перевагу саме йому. І власник Roshen, не доводячи справу до другого туру, очолив країну.

Порошенко дійсно може похвалитися тим, що в країні відбулася деолігархізація: "молодий олігарх-початківець" Сергій Курченко втік до РФ, скандальний газовий посередник і король хімічної промисловості Дмитро Фірташ опинився під арештом у Австрії, тріо дніпровських мільярдерів на чолі з Ігорем Коломойським — умовна група Приват — втратили свій головний актив ПриватБанк, а також втратили вплив на низку інших серйозних структур із державною участю. А мільярдер Віктор Пінчук продовжив свій шлях мецената і такого собі скромного громадського діяча, який багато витрачає на свої євроінтеграційні ініціативи. Президент якоюсь мірою навіть деолігархізував самого себе, віддавши свої активи в управління стороннім фінансистам.

Але в країні є ще один мільярдер, для бізнесу якого президентство Порошенка стало відмінним часом для зростання бізнесу, — Рінат Ахметов, найбагатший українець.

Дивно, але там, де інші лише втрачали, йому на руку грало все: вдала кон'юнктура на світових ринках металу, державні тарифи на електроенергію, санкції проти російських компаній і державні ж інвестиції в інфраструктуру.

Внаслідок Ахметов не тільки збільшив свої статки, які скорочувалися п'ять років тому на тлі падіння цін і великої заборгованості бізнесів його групи СКМ, але і почав масово скуповувати активи.

У віртуальній скарбничці колишнього донецького мільярдера з'явилися нові обленерго, шахти, сонячні електростанції, металургійні заводи, хімічне виробництво. І якщо станом на 1 травня 2016-го міжнародне агентство Bloomberg оцінювало статки Ахметова у $4,26 млрд, то зараз вони складають вже $6,23 млрд.

Низка аналітиків і політиків вважають, що ренесанс у власника футбольного клубу Шахтар відбувся не просто так. "У Ахметова і Порошенка прагматичні відносини, які визначаються взаємною економічною вигодою", — певен Анатолій Октисюк, політичний аналітик експертного центру Дому демократії.

інфографіка_ВСТАВІТЬ
Роттердам животворний

Початок президентського терміну Порошенка став для найбагатшого українця часом втрат: події 2014 року на Донбасі обійшлися Ахметову вельми недешево. Шість його металургійних заводів і 11 енергетичних підприємств залишилися на непідконтрольній території. А в маєтку власника Шахтаря у Донецьку оселився Олександр Захарченко, один із лідерів сепаратистів, якого вбили у серпні торік.

Негативний тренд для бізнесу Ахметова, викликаний військовими та економічними потрясіннями, змінився у травні 2016 року. Саме у цей час у країні з подачі Нацкомісії з регулювання сфери енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) почала працювати формула Роттердам+, за якою розраховується ціна вугілля.

Формула зашила в тариф на електроенергію вартість доставки вугілля з нідерландського порту. Хоча у випадку з контрольованими Ахметовим теплоелектростанціями вугілля їхало з його ж українських шахт.

За оцінкою Вікторії Войціцької, народного депутата від Самопомочі, яка спеціалізується на енергетиці, Роттердам+ приніс Ахметову більше 30 млрд грн чистого прибутку, який він інакше б не отримав.

Чому основним вигодонабувачем став саме найбагатший українець? Андрій Герус, глава Асоціації споживачів енергетики, знає відповідь: за його підрахунками, енергетичний холдинг Ахметова ДТЕК контролює 85% видобутку вугілля і 80% ринку теплової електроенергії.

НКРЕКП у 2016-му очолював Дмитро Вовк, призначений на цю посаду главою держави. Вовк — колишній співробітник інвесткомпанії ICU, відомої тим, що працює з активами самого Порошенка.

"З кишень споживачів до кишень Ахметова рікою ллються і литимуться гроші", — каже Войціцька. На її думку, Ахметов — найбільший бенефіціар п'ятирічного правління Порошенка.

"Досвід Роттердам+ свідчить, що регулятор іноді прихильніше ставиться до монополістів, ніж до споживачів", — зазначає Дмитро Яблоновський, експерт Центру економічної стратегії (ЦЕС).

У СКМ, керівній компанії Ахметова, НВ пояснили: Роттердам+ цілком законний. У країні й ціноутворення на газ відбувається за тим же принципом, зазначили там, але нікого це чомусь не обурює.

Вигідна Ахметову тарифна політика привела ще й до того, що енергетичний холдинг мільярдера продає в Україні електроенергію на 40% дорожче, ніж в Європі. Так, у лютому Енергоринок, вітчизняний державний скупник електроенергії, купував її, зокрема й у ДТЕК, за ціною 2167 грн за МВт/год. Тим часом як Угорщина, 90% експорту електроенергії до якої контролюють структури Ахметова, закуповувала її за 1530 грн за МВт/год.

Ще й тарифи вугільних електростанцій за роки правління Порошенка стали втричі вищими за тариф атомних станцій, зазначає Герус. І це теж зіграло на руку власнику Шахтаря.

У грудні торік Антимонопольний комітет (АМКУ) не знайшов жодних зловживань ДТЕК на ринку енергетики. Хоча холдинг контролює його "вугільну" частину на чотири п'ятих, а порогом, за яким починається монополія, офіційно вважається частка у 35%.

В АМКУ тоді пояснили: вони обраховують частку на широкому ринку, а не на окремих його сегментах. Зараз коментувати це питання в комітеті відмовилися.

Схожу з АМКУ позицію займають і в СКМ: у прес-службі компанії НВ пояснили, що частка ДТЕК у загальному виробництві електроенергії не перевищує 26% і компанія жодним чином не може впливати на ціну ресурсу.

Якщо оцінювати ситуацію в такий спосіб, то питань до ДТЕК дійсно не може бути: на атомні станції торік припало 50,1% виробництва електроенергії, на теплові —  37,7%, на гідро —  8,9%, а на "сонце, вітер, біомасу" —  ще 1,5%.

Ахметов залишається чи не єдиним олігархом, який навчився заробляти разом із Порошенком
Анатолій Октисюк,
політичний аналітик експертного центру Дім демократії

Але низка експертів упевнені: АМКУ час перестати розглядати весь ринок загалом, — а час визначати монополістів у кожному сегменті.

А Войціцька розповіла: після того, як проти позитивного для ДТЕК рішення комітету виступила антимонопольна держуповноважена Світлана Панаіотіді, над нею нависла загроза звільнення. "Схоже на те, ніби позиція АМКУ стосовно ДТЕК кимось штучно сформована", — ділиться своїми спостереженнями депутатка від Самопомочі.

Структури Ахметова взялися розширювати свою частку ще й на ринку дистрибуції електроенергії. Так, на початку січня цього року ДТЕК купив 94% акцій Київобленерго і 68% акцій Одесаобленерго у російської компанії VS Energy. За підрахунками Геруса, угоди обійшлися мільярдерові приблизно у $250 млн.

Ще раніше, у серпні 2017-го, ДТЕК скупив міноритарні частки в п'яти збутових компаніях — Дніпробленерго, Дніпроенерго, Київенерго, Донецькобленерго і Західенерго, збільшивши свою частку в них до 100%. У цих угодах тільки акції Дніпрообленерго були куплені за ринковою ціною, інші — суттєво дешевше ринкової, каже Герус.

"Купивши вчора обленерго з однією прибутковістю, завтра Рінат Леонідович [Ахметов] завдяки новій політиці регулятора зможе отримати значно більшу прибутковість цих активів", — додає Войціцька.

Після всіх цих операцій ДТЕК контролюватиме 57% передачі і збуту електроенергії в країні. "Це безпрецедентна ситуація, коли один олігарх отримує у свою власність таку кількість критичної інфраструктури", — наголошує Герус.

Оскільки в Україні діє найвищий зелений енерготариф у Європі — він приблизно втричі вищий за середньоєвропейський, — Ахметов активний і на ринку зеленої енергетики. ДТЕК вже експлуатує найбільшу в країні Ботієвську вітряну електростанцію (ВЕС), а також будує Приморську ВЕС. Крім того, енергетичний холдинг Ахметова запустив Трифонівську і Нікопольську сонячні електростанції, до того ж остання — найбільша в Україні.

Яблоновський із ЦЕС зазначає, що Ахметов — основний бенефіціар пільг на імпорт обладнання для зеленої енергетики. Збереження чинного тарифу замість запровадження аукціонів також грає йому на руку, каже аналітик.

Всі вищеописані "успіхи та везіння" дозволили ДТЕК вибратися із багатомільярдних збитків.

У 2015-му компанія показала мінус 37,4 млрд грн, роком пізніше — мінус 6,7 млрд, 2017-й завершила з чистим збитком у 2,92 млрд грн. Проте за минулий рік ДТЕК отримав 5,25 млрд грн чистого прибутку.

Партнер № 1

Н е тільки в енергетиці справи в Ахметова йдуть відмінно. Ще більш приголомшливі успіхи демонструє Метінвест — холдинг, який об'єднує активи Ахметова в гірничо-металургійному секторі. Торік його прибуток сягнув 32,7 млрд грн. Зростання проти попереднього року склало натхненні 93%. Багато в чому мільярдерові допомогла сприятлива кон'юнктура на зовнішніх ринках. Але не тільки.

У перші роки правління Порошенка Метінвест отримав серйозний удар — шість його метзаводів виявилися на окупованих територіях Донбасу. Але холдинг зумів компенсувати втрати: в серпні 2018-го Метінвест придбав за $421 млн контрольний пакет у Шахтоуправлінні Покровське — найбільшого виробника коксового вугілля у країні. До того ж спочатку борги цього підприємства скупила вже згадана інвесткомпанія ICU, а потім Покровське перейшло до Метінвесту. У прес-службі Ахметова кажуть, що Метінвест купив тільки 24,99% акцій Шахтоуправління Покровське і Свято-Варваринської збагачувальної фабрики за $ 190 млн.

До успіхів ахметівських металургів, як це зазвичай і буває з компаніями найбагатшого українця, доклали руку і чиновники. Йдеться про взаємини Метінвесту і держкомпанії Укрзалізниця (УЗ).

Завдяки державному ціноутворенню тарифи на перевезення залізної руди, важливої для Метінвесту, в 1,8 рази дешевші, ніж, наприклад, для зерна. І це не випадковість, а правило: саме за переліком товарів СКМ тарифи УЗ у середньому нижчі, ніж інші, каже Яблоновський із ЦЕС.

Холдинг Ахметова виграє не тільки від дешевшої доставки своєї продукції. Йому дістаються ще й самі товарні вагони, які для інших компаній країни стали дефіцитом.

"Коли ми звертаємося до УЗ із проханням надати вагони, нам відповідають, що всі вагони пішли СКМ", — скаржиться у розмові з НВ топ-менеджер великої української агрокомпанії.

 

ПРО ВЕЗУНЧИКА: Депутат Вікторія Войціцька вважає,
що завдяки формулі, яку вигадали у НКРЕКП,
структури Ріната Ахметова отримали мільярдні прибутки

 

В УЗ залишили без відповіді прохання НВ пояснити, чому перевезення руди коштує дешевше, ніж перевезення зерна, і чому держкомпанія не прагне заробити більше на дорогому зерні, вважаючи за краще віддавати вагони під дешеву руду.

У прес-службі ж СКМ відзначили: група теж страждає від дефіциту вагонів, жодних преференцій не отримує і змушена часом переплачувати, щоб отримати можливість перевезти товар.

Володимир Шульмейстер, екс-заступник міністра інфраструктури, все ж певен: УЗ прихильна до СКМ. Відбувається це тому, що в УЗ працюють люди, які лобіюють інтереси Ахметова. Є вони, на його думку, і в самому Міністерстві інфраструктури.

Крім того, до Ахметова вельми прихильна державна Адміністрація морських портів (АМП) та її структурні одиниці. Так, найбільший порт країни — Південний, на 90%, за даними видання Дзеркало тижня, обслуговує вантажі СКМ.

"Практично весь вантажопотік порту Південний — це вантажопотік Ахметова, туди більше нікого не пускають", — розповів НВ Шота Хаджішвілі, голова Асоціації морських агентств України. Крім того, за його словами, в порту абсолютно реально в ручному режимі отримати знижку до 30% на перевалку вантажу.

З 2014-го практично весь прибуток, який заробляв АМП, витрачався на днопоглиблення порту Південний, розповідає Шульмейстер. Ці роботи допоможуть порту прийняти судна більшої тоннажності — це саме те, що, на думку експерта, і потрібно бізнесу найбагатшого українця.

У 2015-му СКМ намагалася взяти порт Південний у концесію, однак Мінінфраструктури заблокувало операцію. Шульмейстер, який працював тоді в міністерстві, пояснює: чинний на той момент закон про концесію був написаний так, що зменшив би прибуток від порту для держави вп'ятеро.

Майстер-клас того, як працює лобі Ахметова у Верховній раді, дав наприкінці минулого року лідер Радикальної партії Олег Ляшко. За даними Економічної правди, в ніч ухвалення бюджету на нинішній рік цей кандидат і парламентар, до якого надзвичайно лояльні ЗМІ найбагатшого українця і керівництво його підприємств, вніс дві невеликі, але важливі для Метінвесту поправки. По-перше, Ляшко запропонував підняти ренту на видобуток залізної руди всього на 0,8% — до 8,8%. Хоча МВФ пропонував українській владі підвищити цей податок значніше. Крім того, український Мінфін хотів закріпити цю ставку назавжди, але лідер радикалів — і це по-друге — вніс таку правку, що підвищену ренту ухвалили лише на рік.

Санкції теж допомагають

У грудні 2017 року Кабмін запровадив економічні санкції проти Росії. Зокрема, заборонив ввезення російських добрив для аграріїв. До списку потрапив сульфат амонію — засіб, якого дуже потребують ґрунти північної України.

Російський імпорт становив близько 50% українського ринку сульфату. І в серпні торік у цю спорожнілу нішу зайшла кіпрська компанія UMG Holding Limited, що входить до групи СКМ: вона заснувала компанію Українські мінеральні добрива (УМД).

УМД поставила собі за мету заробляти на продажах сульфату амонію на внутрішньому ринку. Для Ахметова все зійшлося в цій ідеї, адже сульфат — це побічний продукт коксохімічного виробництва, яким володіє Метінвест. УМД займеться лише тим, що це добриво зберігатиме, гранулюватиме, пакуватиме і продаватиме.

Потужності УМД дозволяють зайняти третину українського ринку, а це близько 720 млн грн на рік, підрахували у Всеукраїнській аграрній раді.

Ахметову пощастило ще в одному несподіваному випадку — з Укртелекомом, монополістом фіксованого телефонного зв'язку в країні. Це підприємство торік заробило 474 млн грн чистого прибутку, а головне — залишилося під крилом найбагатшого українця.

Купуючи Укртелеком на приватизаційному аукціоні в 2011 році, СКМ взяла на себе зобов'язання влити в компанію додаткові гроші — $450 млн, а також збудувати і передати для потреб уряду лінію захищеного зв'язку. Однак нічого з цього не було зроблено, що і дозволило Фонду держмайна піти в суд і спробувати повернути Укртелеком державі. Однак спочатку Господарчий суд Києва, а тепер і апеляційна інстанція залишили його нинішньому власникові.

"Ахметов залишається чи не єдиним олігархом, який навчився заробляти разом із Порошенком", - резюмує політолог Октисюк.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.