Погляди

Світові час поговорити

Без дискусії про нове глобальне управління старий порядок просто згниє, поступившись місцем гоббсівським джунглям
Хочете купити цю статтю?

Без дискусії про нове глобальне управління старий порядок просто згниє, поступившись місцем гоббсівським джунглям

 

 

Карл Більдт, дипломат, колишній
міністр закордонних справ Швеції

 

У серпні 1941-го, ще до того, як США вступили в Другу світову, британський прем'єр Вінстон Черчилль і американський президент Франклін Рузвельт таємно зустрілися на берегах Ньюфаундленду, щоб обговорити, яким має стати світ після війни. Два десятиліття до того те ж саме намагалися з'ясувати й у Версалі, але нічого не вийшло.

Зустріч Черчилля і Рузвельта завершилася Атлантичною хартією, що закріпила цілу низку спільних принципів та інститутів, які досі визначають світовий порядок. Вісім десятиліть потому. У 1944-му Бреттон-Вудська конференція заклала основи для Міжнародного валютного фонду. Трохи пізніше з'явилася ООН. Переможені країни "осі" трансформувалися у динамічні демократії з ринковою економікою та інтегрувалися до нової глобальної системт. А стабільність підтримувалася структурами безпеки, які охоплюють трансатлантичну та тихоокеанську арену.

У 70-х пройшли економічні реформи в Китаї, в 90-х стався крах СРСР. Здавалося, мрія про глобальний і багатосторонній світ, закладена Атлантичною хартією, почала реалізовуватися. У 1995-му на зміну бреттон-вудській ері прийшла Світова організація торгівлі, і через два десятки років частка торгівлі у світовому ВВП зросла з 40% до 70% (багато в чому завдяки вступу Китаю до СОТ у 2001 році).

За час золотого століття глобалізму, соціального й економічного розвитку понад мільярд людей забули про бідність. Але потім настала нова ера. Спогади про становлення світового порядку і трагедії, які зробили його необхідним, зблякли. Щоб кинути виклик Заходу в умовах все більшої поляризації з'явилися нові сили. І нещодавній підйом авторитарних режимів поставив під питання майбутнє демократій.

І хоча базові структури післявоєнного порядку залишаються на місцях, вони розмиваються перед обличчям російського ревізіонізму, китайського самоствердження, американського розладу і європейської невпевненості. З метою перегляду принципів Атлантичної хартії і забезпення нового безпечного світу два імениті аналітичні центри — Atlantic Council в США і Centre for International Governance Innovation у Канаді — зібрали законодавців і експертів із 19 різних країн. Я теж увійшов до цього кола і хочу поділитися тим, що ми обговорювали.

Щоб прочитати статтю повністю,