Світ

Бути чи не бути

Через три роки після референдуму за вихід з ЄС Велика Британія виявилася не готовою до цієї події

Через три роки після референдуму за вихід з Європейського союзу Велика Британія виявилася не готовою до цієї події. У бесіді з НВ п'ятеро громадян Сполученого Королівства поділилися своїми очікуваннями, страхами і надіями, пов'язаними з брексітом

 

Анна Павленко

фото_Г'юго Лукас

Це зробить нас біднішими

Г'юго Лукас, 23 роки, директор із комунікацій молодіжної організації Our Future Our Choice, Лондон

 

Щ иро кажучи, я не знаю, що буде далі. А той, хто стверджує, що знає, — або дезінформований, або бреше.

Я вважаю, що запропонована прем'єр-міністром схема — це зовсім не те, що обіцяли людям у 2016 році. Підрахунки самого уряду підтверджують, що вона зробить нас біднішими — як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. А наша організація з'ясувала: найм'якший вихід обійдеться кожному молодому британцеві у 7 тис. фунтів стерлінгів втрачених доходів до 2050 року, тоді як найневдаліший — у 108 тис.

І все ж я не думаю, що Сполучене Королівство залишить ЄС. Мій особистий вибір — повторний референдум. Ймовірність нового голосування висока і, думаю, країна вирішить залишитися у Євросоюзі. Адже за останні три роки ми переконалися, що обіцяне в 2016-му не може бути виконане. Суспільна думка зазнала зміни істотнішої, ніж після будь-яких національних виборів у післявоєнній Великій Британії.

В 2016-му люди бачили своє майбутнє яскравим, а зміни — простими. Сьогодні ж вони запасаються найнеобхіднішими ліками. Це свідчить про те, наскільки погіршилася ситуація, як не впорався уряд, і якою оманою виявилися обіцянки 2016 року.

Найм'якший вихід обійдеться кожному молодому британцеві у 7 тис. фунтів стерлінгів втрачених доходів до 2050 року, найневдаліший — у 108 тис.

Чого я найбільше боюся, так це непередбачуваного брексіту без угоди. Це буде катастрофа. Більшість досі не усвідомлює, що це вихід з ЄС із зав'язаними очима, і потім країна на довгі роки загрузне в перемовинах. Тема брексіту залишатиметься на порядку денному уряду, тоді як для британської молоді важливіше, аби політики зосередилися на інших питаннях: зміні клімату, автоматизації, проблемах у сфері охорони здоров'я.

Бідніші регіони Сполученого Королівства відчують наслідки брексіту гостріше, ніж столиця. Але він, напевно, вплине і на мою сім'ю. Наприклад, моя мачуха — італійка, і немає гарантій, що після брексіту без угоди вона збереже свої права у Великій Британії. Я ж наполовину німець. Поки я не маю німецького паспорта, але я міг би його отримати. Адже брексіт позбавить мене права жити в будь-якій із 27 країн Євросоюзу.

Зізнаюся, я відчуваю, як те, що відбувається ділить мою ідентичність. І мені сумно бачити, як вибір, зроблений під впливом нездійсненних обіцянок, руйнує єдність Європи.

фото_Марк Торн

Ми вийдемо з ЄС, можна навіть без угоди

Марк Торн, 56 років, консультант у сфері електронного інжинірингу, місто Портсмут

 

Я сподіваюся, що ми вийдемо з Євросоюзу — краще з угодою, але можна і без неї.

Як би не сталося, після брексіту мало що зміниться. Звісно, ціни трохи зростуть, фунт стерлінгів дещо послабиться. Перша реакція буде негативною, але триватиме не довше трьох-шести місяців. Коли всі зрозуміють, що все не так жахливо, як вони думали, фунт відновить позиції, і протягом року економіка повернеться на колишній рівень. У разі виходу без угоди спад буде серйознішим; тоді на відновлення піде від півтора до двох років.

Проте, щойно ми позбавимося від Євросоюзу, зникне більшість бюрократичних перепон. Ми зможемо швидше приймати рішення і швидше реагувати на зміни на ринках. Велика Британія укладе торгові угоди з країнами Співдружності та США, які вже виявили таке бажання. Все це допоможе економіці відновитися після короткострокового спаду.

У 2016 році я голосував за брексіт, як і багато моїх друзів, мама і частина братів і сестер. Думаю, більшість британців голосували так, щоб скоротити кількість біженців, які прибувають до країни. Щороку до нас приїздить 300 тис. осіб, тобто кожні три роки населення зростає на мільйон. Раніше прибувало менше 50 тис. на рік, і це нас влаштовувало, але більше 300 тис. — це занадто.

Така невелика і густонаселена країна, як Велика Британія, не може приймати по мільйону осіб кожні три роки. Ми, на жаль, не будуємо і 200 тис. будинків на рік. Зростає навантаження на Національний центр здоров'я, поліцію та інші служби. Ми намагалися говорити з ЄС, щоб уповільнити цей процес, але там нас не слухають.

Найстрашніше, що може статися, - на місяць-два закінчиться апельсиновий сік. Тоді ми перейдемо на яблучний

Проблема ще й у тому, що на чолі ЄС стоять люди, яких не обирають. Це недемократично. Адже, якщо хтось із них вчинить погано, ми не можемо проголосувати за його відставку. А у нас завжди має бути така можливість.

Особисто для себе я особливих змін після брексіту не чекаю. Буде трохи більше метушні з поїздками за кордон, подорожчають деякі продукти. Зате наші фермери зможуть більше заробляти. Що стосується компанії, де я працюю, то всього 2-3% її бізнесу пов'язані з ЄС: ми співпрацюємо з декількома фірмами в Німеччині. У разі жорсткого брексіту вони зможуть робити поставки до Великої Британії без затримок.

У нас, звісно, є дивні люди, які перед брексітом запасаються всім, чим тільки можна: туалетним папером, бобами, медикаментами. Такі люди є в будь-якій країні. Самі ми жодних запасів не робимо. Найстрашніше, що може статися, — на місяць-два закінчиться апельсиновий сік. Тоді ми перейдемо на яблучний.

Ті ж, хто підтримує збереження членства в ЄС, любляють розганяти зраду. А ще вони виступають за повторне голосування. Але ми категорично проти. Референдум є референдум, його проводять тільки раз.

фото_Гуллівер Крегг

Ми зможемо натиснути на гальма

Гуллівер Крегг, 40 років, журналіст телеканалу France 24, уродженець Лондона, живе у Києві

 

Н аша країна розділена. Свіжі опитування показують, що більшість британців налаштовані проти брексіту, але водночас немало його і підтримує.

Сьогодні є ціла низка варіантів м'якого брексіту, який не спричинить значних економічних змін. У разі виходу з угодою Велика Британія отримає вільні торгові відносини з ЄС, ймовірно, залишиться у митному союзі, але стане менш привабливою для інвесторів. Вже зараз ми бачимо, як компанії, що мають виробництво, йдуть. До того ж переговори про торговельні угоди з іншими країнами, які ще навіть не почалися, потребуватимуть чимало часу.

Після виходу з ЄС позиція Великої Британії в таких переговорах буде слабкою. Але країна так відчайдушно їх потребуватиме, що погодиться на гірші умови, ніж були у неї в рамках Євросоюзу.

Через бюрократію британцям буде складніше жити в Євросоюзі, а європейцям — у Великій Британії. А ще брексіт створить сприятливі умови для відродження ретроградного націоналізму, який, я вважаю, має залишитися у минулому, адже націям потрібно співпрацювати між собою.

Якщо Велика Британія вийде без угоди, це буде суцільне жахіття, катастрофа

Економіка стане слабшою, люди біднішими, і наша країна не зможе впливати на рішення Євросоюзу, хоча для підтримки торгових відносин із ним буде змушена дотримуватися правил ЄС. Але я б не назвав це справжнім лихом.

Якщо ж Велика Британія вийде без угоди, це буде суцільне жахіття, катастрофа. Економісти прогнозують жорсткі банкрутства, масове безробіття, хаос, нездатність забезпечити постачання необхідних товарів. Компанії вже зараз заповнюють склади, припускаючи, що порти, аеропорти та вся транзитна система не впорається із запровадженням прикордонного та митного контролю.

Небагатих людей, які покладають великі надії на брексіт, він зробить ще біднішими. Вони розлютяться. І тоді з'являться політики, популісти й екстремісти, які переконають народ, що його обдурили, і можна було зробити все краще.

Я вважаю, що це дуже небезпечно. До того ж у Великій Британії вже зараз високий рівень нерівності і злочинності, а коли бідних стане більше, ситуація посилиться.

Я емоційно переживаю брексіт, оскільки завжди бачив себе насамперед європейським громадянином. Мої батьки живуть у Франції, сестра в Англії, брати одружені на громадянках Франції. Після брексіту нам, ймовірно, доведеться зайнятися документами.

Крім того, у мене є компанія в Польщі. Там я плачу податки без зайвої бюрократії і без необхідності отримувати посвідку на проживання. Як й інші британські громадяни в Польщі, я вже отримав від місцевої влади лист, але поки не читав його. Я оптиміст і вірю, що навіть на цій пізній стадії ми якось зможемо натиснути на гальма і зупинити брексіт. Але якщо я помиляюся, доведеться таки відкрити лист і дізнатися, що від мене вимагається, щоб зберегти свої права у Польщі.

фото_Девід Ерншо

Рано чи пізно Велика Британія спробує повернутися до ЄС

Девід Ерншо, 60 років, топ-менеджер фармацевтичної компанії, уродженець містечка Рочдейл у передмісті Манчестера, живе в Брюсселі

 

Я громадянин Бельгії та Великої Британії, моя дружина і син — громадяни Бельгії, Ірландії та Великої Британії. На трьох у нас вісім паспортів. Тепер ми звикаємо до думки, що більше не зможемо жити в країні, де народилися. Ми станемо справжніми мігрантами і вигнанцями. Це сумно. Але ми живемо в Брюсселі, оскільки віримо в європейський проект і у все добре, що він несе: мир, безпеку й економічне благополуччя. Ми незмінно залишимося європейцями.

Водночас наша батьківщина зміниться. Я вважаю, вона довела себе до самогубства. Зараз вкрай складно уявити, що Велика Британія залишиться в ЄС, але я все ще на це сподіваюся. Боюся, після брексіту країна стане біднішою, а життя британців погіршиться у всіх аспектах.

До того ж цей процес ніколи не завершиться: розколоте британське суспільство продовжить обговорювати майбутнє і, я певен, у найближчі 50 років спробує знову стати частиною ЄС. Тому що для маленької європейської країни, ізольованої від решти континенту, іншого майбутнього немає. На відміну, скажімо, від Норвегії, Сполученому Королівству з його великою економікою потрібні тісні взаємини з Євросоюзом, які неможливі без членства.

Рано чи пізно Велика Британія спробує повернутися, але перед цим має відбутися зміна поколінь. На референдумі більшість літніх людей голосували за вихід, тоді як молодь — проти. За останні три роки багато юних британців досягли виборчого віку та частка прихильників членства у ЄС вже зросла. Тож із часом необхідність возз'єднання назріє.

Щоправда, тут з'явиться нова проблема: Велика Британія вже не отримає сьогоднішніх привілеїв, таких як власна валюта, перебування поза Шенгенською зоною і знижку на членські внески до бюджету ЄС. Виходить, чинна угода з ЄС — найкраща для Великої Британії.

Думаю, брексіт — це наслідок незадоволеності людей своїм життям. Це схоже на обрання Трампа. Але, як і перемога Трампа, брексіт не покращить життя людей, які за нього голосували. А, враховуючи взаємозв'язок між британською та європейською економіками, навпаки, погіршить. До того ж більше за інших постраждають найменш заможні, менш освічені і мало залучені в політику — робітники, жителі неурбанізованих районів, літні люди.

Серед моїх знайомих немає нікого, хто б підтримував брексіт. Але я родом із півночі Англії й можу зрозуміти людей, які захотіли залишити ЄС: вони живуть бідно і страждають від скорочення промисловості, безробіття, погано працюючих медичних сервісів і відсутності переваг, які вони колись мали. Жителі великих міст голосували за те, щоб залишитися, тому що вони отримують вигоду від успішної економіки. Але щоб зрозуміти, що сталося, варто виїхати за межі Лондона.

Ніхто не знає, яким буде брексіт і чи буде взагалі

Макс Гундер, 19 років, студент відділення політології та соціології в Університетському коледжі Лондона (UCL), Лондон

 

У 2016 році я був ще дуже молодим, щоб голосувати. Але, якби референдум відбувся зараз, я б обрав варіант "залишитися". Адже останні два роки показали, що політичні лідери та члени парламенту не здатні забезпечити позитивний результат брексіту. Все тому, що ані в парламенті, ані в суспільстві немає консенсусу в очікуваннях від нього.

Думаю, багатьом із тих, хто голосував проти виходу, як і мені, не подобається політичний експансіонізм Євросоюзу. Але вони вибрали "залишитися", вважаючи вихід занадто ризикованим і економічно руйнівним. Водночас, я вважаю, Євросоюзу варто бути обережнішим з розширенням своєї політичної влади в державах-учасницях. Наприклад, перш ніж впроваджувати такі ініціативи, як загальноєвропейський оборонний проект, розумно було б переконатися, що всі країни ЄС перебувають у рівному соціально-економічному становищі і мають рівноцінну військову базу.

Хочеться, щоб ЄС був радше торговим союзом, ніж політичним. Близько 60% законів, ухвалених у Сполученому Королівстві за останні три роки, отримані з ЄС. Брюссель, наприклад, регулює британське законодавство про безпеку праці та ринкову конкуренцію. Людям це не подобається, бо вони відчувають, що ними керують не з Лондона, а з Брюсселя.

Якби референдум відбувся зараз, я б обрав варіант "залишитися"

Кампанія за вихід з ЄС будувалася на романтизованому ідеалізмі, її лідери казали про вільну торгівлю та міграційний контроль. А через те, що кілька десятиліть поспіль імміграція була вкрай важливим політичним питанням для Великої Британії, люди скористалися можливістю висловити свою думку щодо цього на референдумі.

Поки ніхто не знає, яким буде брексіт і чи буде взагалі. Минуть роки перемовин, перш ніж ми зрозуміємо, де опинилися. Крім того, найімовірнішим мені здається сценарій м'якого брексіту — щось на зразок норвезької моделі. Без угоди ми точно не вийдемо — такий варіант виключає і парламент, і прем'єр-міністр.

Після брексіту мої університетські друзі з Євросоюзу можуть мати невеликі проблеми зі студентськими візами. Але я вірю, що уряд швидко вирішить цю проблему, оскільки там хочуть, аби європейські студенти залишилися у країні. Британців чекають незначні зміни щодо подорожей в ЄС, а європейців — до Великої Британії. Але кардинальних змін, думаю, не відбудеться.

Що мене турбує, так це вплив брексіту на демократію в Сполученому Королівстві. Одним із факторів, які штовхали людей голосувати за вихід, було бажання продемонструвати політикам свою недовіру. Якщо ж реалізація брексіту не виправдає очікувань громадян, недовіра до двох основних політичних партій посилиться, особливо в регіонах із високим відсотком тих, хто голосував за вихід з ЄС. І це стане великою проблемою для демократії в країні.

фото_1

МАРШ ЗА ЄВРОПУ: 24 березня у Лондоні відбулася акція противників брексіту. За даними організаторів, у ній взяли участь кілька сотень тисяч осіб

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.