Резонансна справа

Кому і які схеми обрубала Супрун

Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.

П'ять найгрошовитіших схем у сфері державної медицини, які знищила Уляна Супрун, чим нажила собі могутніх ворогів

 

Катерина Шаповал, Іван Верстюк

 

 

М айже 17 млн посилань — саме стільки видає пошукова система Google за запитом "Супрун". До того ж всі свіжі, починаючи з 5 лютого, буквально кричать про те, що робота Міністерства охорони здоров'я заблокована і в країні можуть виникнути проблеми з вакцинами. А все тому, що невідома доля в. о. міністра охорони здоров'я, яка і носить прізвище Супрун.

Одна з причин цього онлайн-переполоху лежить на поверхні — 5 лютого Окружний адмінсуд Києва за позовом депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука тимчасово відсторонив Уляну Супрун від виконання обов'язків голови МОЗ. Вона, мовляв, некомпетентна і досі має американське громадянство.

За Супрун заступилася значна частина експертів, особисто прем'єр Володимир Гройсман і президент Петро Порошенко. А глава Мін'юсту Павло Петренко сам їздив до суду, підтримуючи позицію свого відомства, який вимагав скасувати заборону.

Щоправда, поки все це керівниці МОЗ не допомогло: суддя одразу не зміг винести вердикт Супрун, і розгляд справи по суті відбудеться лише 15 лютого.

Але є і фундаментальніше пояснення того, чому прізвище глави МОЗ не залишає заголовки новин.

Супрун, колишня американка, яка приїхала на батьківщину предків робити реформи, стала флагманом цих змін. У кінці минулого року НВ опитав півсотні експертів, намагаючись дізнатися, кого вони вважають головним реформатором країни, — і більшість віддали голоси саме за Супрун. Затіяні нею зміни настільки масштабні, що розбурхали всю країну і торкнулися мільйонів українців.

Водночас чиновниця з літа 2016 року живе і працює в статусі "в. о.", тому що вже 2,5 року у Верховній раді не можуть знайти достатньої кількості голосів для її призначення повноцінним міністром.

І бува не з перших днів роботи Супрун на чолі МОЗу проти неї почали вести боротьбу опоненти — як авторитетні медики, так і народні депутати.

Профільний парламентський комітет із питань охорони здоров'я, який очолює Ольга Богомолець із Блоку Петра Порошенка (БПП), і поготів став колективним ворогом Супрун, який двічі намагався зняти чиновницю з посади.

На думку Олексія Шершньова, співвласника мережі клінік Ilaya, постійні спроби звільнити в. о. міністра відбуваються тому, що проведена Супрун та її командою реформа зачіпає інтереси тих, хто сидить або сидів на корупційній ренті. "Вони її [Супрун] сприймають як загрозу", — каже Шершньов.

А Дмитро Шерембей, керівник пацієнтської організації 100% здоров'я, пояснює, що навіть позов Мосійчука в цьому аспекті не випадковий. Радикальна партія, за його словами, пов'язана з Опозиційним блоком і тими його членами, які раніше заробляли на медицині. Зокрема, йдеться про екс-міністра охорони здоров'я Раїсу Богатирьову. "У них вже 2,5 року немає доступу до корупційних схем, і вони хочуть це повернути", — стверджує Шерембей.

За оцінками активіста, на держзакупівлі ліків бізнесмени від медицини отримували частку в 40% із кожного витраченого державою 1 млрд грн.

У ті часи, коли Богатирьова керувала Міністерством охорони здоров'я, відповідним комітетом Ради командувала теж регіоналка Тетяна Бахтєєва. Сьогодні вона є депутатом Опоблоку і входить до того ж самого комітету.

8 лютого Мосійчук подав у Раду законопроект, що вимагає засудити Супрун за те, що вона, порушивши Конституцію, привласнила собі повноваження міністра.

Як показав аналіз, зроблений громадською організацією Центр протидії корупції (ЦПК), пояснювальну записку до цього документа надрукували на комп'ютері Олександра Долженкова, депутата від Опоблоку.

Сам Мосійчук, як і Долженков, всі вищеописані підозри на свою адресу заперечує.

НВ обрав п'ять найгрошовитіших схем у сфері державної медицини, які знищила Супрун та її команда.

фото 1

1 Зцілення держзакупівель. У 2015-му Україна перейшла на держзакупівлі ліків через міжнародні організації.

У підсумку, за даними Рахункової палати, бюджет став щорічно економити 40% від сум, виділених на ці цілі. Наприклад, у 2018-му на держзакупівлі ліків пішло 5,9 млрд грн. Відповідно економія склала 2,36 млрд грн.

Рішення про міжнародних посередників потрібно щороку продовжувати на рівні уряду, що регулярно і робив МОЗ Супрун.

Зараз відомство користується послугами трьох великих міжнародних організацій: Crown Agents, Програма розвитку ООН та UNICEF.

Заощаджені гроші МОЗ спрямовує на придбання додаткових ліків, наприклад, для лікування лейкозу.

Нині в одному тільки напрямку дорослої онкології 90% препаратів закуповуються дешевше, ніж у 2014 році, каже Олена Щербан, керівник медичного напрямку ЦПК. Для прикладу вона наводить ціну популярного в онкології препарату Бікалутамід: вона знизилася у 19 разів.

Чому так сталося? Вікторія Тимошевська, директор програми громадського здоров'я Міжнародного фонду Відродження, відповідає просто: у справі держзакупівель ліків з'явився громадський контроль і одночасно зникла корупція.

Раніше держава закуповувала препарати на тендерах. І їх переможцями, як правило, ставали компанії, пов'язані з відомими у фармбізнесі людьми, пояснює Щербан. Вона називає їхні прізвища: бізнесмени Олена Миронова і Петро Багрій, а також Богатирьова.

Компанія Миронової Людмила-Фарм, за даними дослідницької компанії SMD, після реформи в рази скоротила свою частку в держзамовленні: у 2017-му в неї залишилося лише 1,2%.

Фірма Фармадіс Багрія до реформи також вигравала помітну частину тендерів. Але до 2017-го, за оцінками SMD, її успіхи значно скоротилися, — до 1,8% від загальної кількості держконтрактів.

Вестерфарма, компанія Богатирьової, була в минулому головним постачальником препаратів для хворих на СНІД у рамках програми закупівель МОЗ. У грудні 2014-го фірма отримала 50 млн грн передоплати за ліки. Однак, за даними ЦПК, так нічого і не поставила. Після цього Вестерфарма зникла.

Мала свій інтерес у сфері держзакупівель і Богомолець, переконана Щербан. За її словами, Ігор Кирилюк, четвертий чоловік голови парламентського комітету з охорони здоров'я (яка тепер стала ще й кандидатом у президенти), є партнером адвокатської фірми Паритет і обслуговує низку великих вітчизняних фармкомпаній. "Я особисто чула, як Богомолець говорила, що лобіює інтереси українських фармвиробників, яким закупівлі ліків через міжнародні організації принесли проблеми", — зізнається експерт.

Богомолець на прохання НВ про коментар не відгукнулася.

 

2 Реанімація сердець. Три роки тому МОЗ почав реформу системи лікування серцево-судинних захворювань.

Відомство Супрун майже втричі збільшило закупівлю стентів — розширювачів судин, необхідних для екстрених операцій під час гострого інфаркту. Внаслідок у більшості людей з'явився шанс на порятунок, а закупівельна ціна стентів впала з 2,5-9,8 тис. грн. до 2-3,4 тис.

Міністерство змінило і систему їх розподілу. Раніше відомство передавало ці розширювачі для безкоштовної установки пацієнтам (не всім, а тільки екстреним) обласним управлінням охорони здоров'я. Розмір партії залежав від чисельності населення регіону. Тепер МОЗ спрямовує стенти лікарням з урахуванням кількості проведених ними операцій.

Серед критиків реформи виявився Борис Тодуров, глава київського державного Інституту серця.

Цей лікувальний заклад встановлював і встановлює значну частину стентів — у областях лише у небагатьох лікарень було обладнання, необхідне для подібних операцій. Про це кажуть у МОЗ.

Зараз же міністерство стало розвивати регіональну мережу центрів, здатних проводити стентування. І хоча в розпорядження Тодурова тепер стало потрапляти більше стентів для безкоштовної установки, у клініки з'явилися конкуренти. Оскільки до 2016-го частина невикористаних в областях безкоштовних стентів поверталася до столиці, що і дозволяло Інституту серця проводити подібні операції за гроші.

"[Раніше] частину стентів тримали в ящиках, щоб дати кому потрібно. Ніяких критеріїв розподілу не було. Процес відбувався безконтрольно", — пояснював раніше виданню Insider Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров'я.

Інститут серця продовжував брати плату з пацієнтів за установку державних стентів і після початку реформи. За словами Тодурова, держбюджет оплатив лише вартість стентів, а на частину видаткових матеріалів і амортизацію обладнання грошей не виділив.

Але Лінчевський запевняє: інститут отримав не тільки самі стенти, але і все інше.

Розслідування програми Наші гроші показало: у 2015 році термінова операція з установки чотирьох стентів у інституті Тодурова обійшлася одній із пацієнток у 200 тис. грн. Загальну кількість подібних операцій встановити важко.

Як з'ясували Наші гроші, головний лікар і члени його сім'ї могли заробляти ще і на закупівлі.

За два роки фірма Профі Ко, засновником якої був зять глави Інституту серця, отримала від інституту близько 15 млн грн за поставки товарів. Із них понад 13 млн стали результатом перемоги Профі Ко на двох тендерах, на яких інститут купив шовні матеріали за ціною вищою за ринкову.

Як відзначили у своєму розслідуванні Наші гроші, паралельно МОЗ теж купував шовні матеріали та забезпечував ними Інститут серця безкоштовно.

За оцінками ЦПК, клініка Тодурова регулярно купувала ліки за ціною вищою за ринкову.

Сам Тодуров у декларації за 2016 рік з офіційною зарплатою у 173 тис. грн вказав 11 млн грн заощаджень.

А загальна вартість численних об'єктів нерухомості сім'ї глави Інституту серця, за оцінками програми Наші гроші, перевищує $2 млн.

"Він [Тодуров] хоче використовувати держсистему в інтересах свого бізнесу, — каже Максим Соколов, учасник Асоціації інтервенційних кардіологів. — Якщо для екстрених хворих з інфарктом стенти будуть безкоштовними, на чому він зароблятиме?"

На прохання НВ про коментар Тодуров не відповів.

фото 2

СЕРЦЕВИЙ ДІДИЧ: Згідно з розслідуванням програми Наші гроші, сім'я глави Інституту серця Бориса Тодурова (фото ліворуч) володіє маєтком (фото вгорі) площею 6 га під Києвом, яке девелопери оцінюють у $1,5 млн

3 Подолання інсулінозалежності. У 2017 році за ініціативи команди Супрун в Україні почав працювати єдиний електронний реєстр інсулінозалежних пацієнтів. Всіх хворих на цукровий діабет, яким регулярно потрібні ін'єкції інсуліну - внесли в захищену комп'ютерну базу, яку бачить тільки лікар і провізор. Перший виписує електронний рецепт на цей препарат. А другий, звіряючись із реєстром, видає його хворому безкоштовно або за пільговою ціною.

В Україні офіційно, за документами, отримували інсулін 220 тис. пацієнтів. Але після того як запрацював реєстр, їх раптом стало 174 тис., розповідає Лінчевський.

Різниця у 46 тис. хворих оплачувалася із державного і місцевих бюджетів, зазначає заступник міністра. "Є різні схеми, як заробляли департаменти [охорони здоров'я у міських й обласних адміністраціях], — розповідає він. — Хтось завищував ціни на інсулін, хтось виписував [рецепти на нього] мертвим душам".

Йдеться про чималі суми: за оцінками Лінчевського, раніше держава закуповувала інсулін на 1,4 млрд грн, а у 2018-му на ці цілі бюджет витратив 1,2 млрд грн.

 

4 Пігулка для вищої школи. МОЗ уже давно продавлював реформу оцінки знань студентів-медиків.

І досягло свого: з цього року якість вузівської освіти почнуть оцінювати по-новому.

Раніше студенти здавали тільки іспит КРОК — тест їхніх лікарських знань, який приймав спеціальний центр у Міністерстві охорони здоров'я. Тепер до нього додалися три іспити: з іноземної мови, клінічний із практичних навичок, а також міжнародний з основ медицини. Останній готує всесвітна рада медичних екзаменаторів, розповідає Лінчевський. А відповіді перевіряють за кордоном.

Новації зроблять перевірку знань об'єктивнішою і скоротять корупційні ризики. Адже традиційне тестування, як запевняє Лінчевський, можна було купити — приблизно за $3,5-4 тис. Із міжнародним іспитом подібну операцію не провернеш.

Саме тому проти нововведення виступили ректори вузів. "Істерика фантастична, — каже Лінчевський. — Всі ректори мріють його [міжнародний іспит] "вбити", тому що він заважає продавати дипломи, особливо іноземцям".

На ґрунті новацій у МОЗ виник конфлікт із Катериною Амосовою, ректором столичного Національного медуніверситету. В лютому 2018 року її вуз не уклав договір із Центром тестування, через що студенти-стоматологи не могли скласти кваліфікаційний іспит. МОЗ одразу розірвало контракт з Амосовою, проте вона відновилася через суд.

Всього скандального ректора звільняли тричі: останнього разу 8-го січня 2019-го. Однак через два тижні той самий Окружний адмінсуд Києва, який зараз розглядає позов Мосійчука до Супрун, призупинив наказ про звільнення Амосової. А також заборонив будь-кому, крім неї, обіймати посаду ректора.

Крім того, ще в березні 2016-го Держфінінспекція (ДФІ) перевірила госпдіяльність медуніверситету та виявила низку грубих порушень. Їх Амосовій запропонували виправити, але ректор не зробила цього. Що, за оцінками ДФІ, завдало державі збитків у розмірі 3 млн грн.

А з літа 2018-го прокуратура Києва веде досудове слідство за фактом розкрадання і нецільового використання бюджетних коштів адміністрацією вузу.

 

5 Оздоровчі процедури для лікарень. Із 2016 року кожна лікарня в Україні зобов'язана публікувати список наявних у неї ліків на доступних для пацієнтів місцях, оновлюючи цю інформацію щотижня.

Наявність ліків, придбаних за бюджетні кошти, можна тепер перевірити і на сайті eliky.in.ua.

За словами самої Супрун, до цього лікарні приховували від пацієнтів препарати, які купувалися за держрахунок, перепродавали їх аптекам, які часто-густо знаходилися у самому ж медзакладі.

Резонансний приклад подібних схем МОЗ виявив під час перевірки дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит влітку 2018 року.

Виявилося, що 12 препаратів, які батьки маленьких пацієнтів регулярно купували на вимогу лікарів лікарні в аптеках, припадали пилом на складі. До того ж це були ті самі безкоштовні ліки. Крім того, в лікарні виявили понад 8 тис. одиниць задавнених лікарських засобів на понад 10 млн грн.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.