Бізнесмен

Шукач золота

Таізо Сан, венчурний інвестор із супербагатої японської родини, розповідає, як заробив перший мільярд

Таіз Сан, венчурний інвестор із супербагатої японської родини, розповідає, як заробив перший мільярд, називає українські стартапи, в які він збирається вкласти гроші, і вказує точки на карті світу, де незабаром з'являться нові Кремнієві долини

 

Іван Верстюк

 

 

В огкого зимового вечора до приміщення подієвого майданчику Cinema 432 на столичній вулиці Верхній Вал заходить чоловік із макбуком під пахвою. Його одразу ж оточують молоді люди і починають ставити питання.

Таіз Сан, великий японський венчурний інвестор, завжди привертає до себе увагу стартап-спільноти. Все дуже просто: стартапам потрібні інвестиції.

46-річний інвестор — представник сімейства Сан, другої в списку найбагатших сімей Японії зі статком у $20 млрд. Його брат Масайоші володіє найбільшим у світі венчурним фондом SoftBank, де раніше працював і Таіз Сан. SoftBank належать, наприклад, 15% сервісу таксі Uber і 29,5% гіганта електронної комерції Alibaba.

У 2013 році Таіз Сан заснував власний венчурний фонд Mistletoe з інвестиційним портфелем $245 млн. Зараз він шукає нові стартапи для інвестицій і придивляється до українського ринку.

Однак поки японцеві найбільше припали до душі в Україні супи. "Я спробував у Києві солянку — вона неймовірна! — зізнається Сан НВ. — Повірте, я бував у найкращих ресторанах Пекіна, де тямлять у супах".

Але оскільки фонд Сана інвестує не в харчовий сектор, а в технологічний, то з цього ми і починаємо нашу розмову.

П'ять питань Таізу Сану:
П'ять питань Таізу Сану:

— Ваша найдорожча покупка за останні десять років?
— 90-літнє вінтажне піаніно Steinway. На ньому грає моя дружина.

— Подорож, яка вразила вас найбільше?
— Бутан. Країну відкрили для туристів тільки 15 років тому, тож я там застав азійський стиль життя із XIX століття. В Бутані багато буддистських священиків і ченців, а населення дуже релігійне. Ніде такого не зустрічав.

— На чому ви пересуваєтеся містом?
— У мене немає автомобіля, я використовую мобільний додаток для таксі Grab.

— Вчинок у вашому житті, за який вам досі соромно?
— Соромно за те, що відвідував університет. Можна було цього не робити (сміється).

— Чого або кого ви боїтеся?
— Свою дружину (знову сміється).

— Певен, що ваш нинішній візит до України не випадковий. У вас є якісь інвестиційні плани в нашій країні?

— Поки ми нічого не проінвестували, але я багато чув про Україну. Мій фонд працює вже в 14 країнах, і я певен, що Україна стане 15-ю.

— Багато гравців місцевого інвестиційно-технологічного ринку сприймають ваш приїзд як знак уваги великого венчурного капіталу до України. На ваш погляд, чим Україна та її технології можуть бути цікаві великим фондам?

— Усі думають, що найкращі технологічні таланти зібрані в Кремнієвій долині. Але я вас запевняю, що і в Україні їх повним-повнісінько. Венчурні інвестори сприймають Україну як новий фронт, який потрібно освоїти. Ми шукаємо талановитих підприємців. Загалом Україна - це спляча красуня, яку можна пробудити від сну інвестиціями.

— Ви вже придивлялися до конкретних українських стартапів, оцінювали їх бізнес-моделі і стратегію?

— Так. Мені цікаві два київські стартапи, і ми вже провели з ними зустрічі в Києві. Перший — це Kray Technologies Дмитра Сурду. Вони виробляють безпілотники для сільського господарства. Другий — Ecoisme Івана Пасічника, виробник рішень у сфері енергоефективності.

Особисто я віддаю перевагу вкладати гроші в медичні технології, в поліпшення ефективності сільського господарства та освітніх систем.

— Яка ваша інвестиційна логіка — ви хочете мажоритарну частку в стартапи?

— Наш фонд працює з стартапами на ранній стадії. Я не хочу викуповувати у власників занадто багато акцій. Вони традиційно остерігаються втратити контроль над компанією, і я в чомусь розумію їхню психологію. Ми надаємо капітал через різні інструменти, щоб, з одного боку, збільшити фінансові ресурси стартапу, а з іншого - не розмивати частку засновників.

— Ухвалюючи інвестиційні рішення, ви дивитеся на показники фінансової прибутковості або ж довіряєте інтуїції та власному розумінню перспектив того чи іншого ринку?

— За останні три роки Mistletoe інвестував понад $200 млн. Цей досвід багато чому мене навчив, зокрема і тому, що в цій справі потрібно ризикувати. Ці гроші — особисто мої, я не маю за них звітувати, тому я не боюся їх втратити. Дуже рідко можна спроектувати майбутній грошовий потік юного стартапу, тому я завжди оцінюю масштабність технологічної задумки, що лежить в основі бізнесу.

— Як для вас виглядає ідеальна презентація стартапу, який хоче отримати фінансування від Mistletoe?

— Розповім вам один відверто вдалий приклад. Я інвестую в молодого докторанта з Токійського університету, який розробив вкрай ефективну систему очищення води. Вона дозволяє очищати воду у вашій душовій кабіні так, що в результаті ви можете постійно митися однією і тієї ж водою. Уявіть, яка це економія на комунальні послуги.

Потім цей хлопець-докторант розробив душову кабіну і туалет, які збираються у невелику валізу. Ця валіза здатна пересуватися автомобільною дорогою, керована безпілотною технологією. Тобто ви можете поїхати обирати місце для кемпінгу, а коли вам сподобається десь біля річки — ви натиснете на кнопку, і до вас приїдуть ваші душ і туалет.

— Можете розповісти про ваші найуспішніші інвестиції?

— Коли я був ще дуже молодий, то заснував компанію з виробництва комп'ютерних ігор GungHo. Це було у 1998 році. Компанія розробила відому гру Puzzle & Dragons, яка навіть посідала перше місце в магазинах продажів мобільних додатків. GungHo вийшла на Токійську біржу і отримала оцінку від інвесторів у $1 млрд. Але у мене також була величезна кількість невдалих інвестицій. Я втратив багато грошей.

Моя свіжа вдала інвестиція — це компанія Zipline. Вона розробила безпілотник, який може літати на відстань 200 км. Дрони, які використовують для своїх логістичних цілей Amazon і Google, літають максимум на 20 км. Безпілотники з потужним ресурсом потрібні, наприклад, для гуманітарних місій. Так, у Руанді вони доставляють у госпіталі вакцини і кров для трансплантації через територію, де війна зруйнувала традиційні шляхи комунікації.

 


ПОСТАЧАЛЬНИК ФІНАНСІВ: Таіз Сан інвестує в технологічні стартапи на ранній стадії, звертаючи увагу насамперед на масштабність винаходу, а не на стан ринку

 

— Які з сучасних технологій вам здаються найбільшим проривом? Блокчейн, штучний інтелект, генна інженерія?

— Зараз у світі технологій відбувається вибух, подібний до вибуху другої половини 1990-х. Нагадаю, що в 1996 році ще навіть не було інтернет-браузерів. Користувачі сиділи в мережі, дивлячись у чорний екран із миготливим курсором. Потім з'явився перший браузер Netscape, і це стало справжнім проривом. Але ми тоді й уявити собі не могли Uber, Airbnb або блокчейн. Треба підтримувати цей тренд грошима.

— Найбільші технологічні галузі окуповані гігантами. Навряд чи у когось є шанс стати ще одним великим гравцем на ринку соціальних медіа або веб-пошуку. Правда ж, ви не можете конкурувати з Google, Amazon, Facebook?

— Я вам так скажу: в моїй молодості ринок операційних систем був монополізований Microsoft. Всі думали, що вони абсолютно непереможні. Але потім з'явилася операційна система macOS, розроблена Apple. Тоді ж, у 1990-х, всі користувалися стаціонарними комп'ютерами, а зараз більшість комп'ютерних операцій можна зробити на смартфоні. Певен, через 20 років ми позбудемося смартфонів для чогось нового. Тож перемогти можна і Google з Facebook.

— Ваш брат Масайоші Сан через свій SoftBank володіє найбільшим венчурним фондом світу — Vision Fund. Ви робите спільні інвестиції?

— У нас із братом дещо різні спеціалізації. Він фокусується на великих компаніях, які готуються вийти на біржу. Його мінімальна інвестиція — $1 млрд. Тобто Масайоші цікаві Uber, Taobao, Deutsche Telekom. Я ж інвестую в маленькі стартапи на ранній стадії розвитку. Коли вони виростуть і збільшаться їхні потреби в фінансуванні, їм надаватиме капітал вже фонд мого брата.

— Де, на ваш погляд, будуть епіцентри майбутнього зростання технологічної індустрії? Кремнієва долина настільки заповнена, що тамтешні айтішники часом сплять по три людини в одній спальні.

— В Європі це Естонія, Німеччина і Фінляндія. Хороші шанси стати новою Кремнієвою долиною має Ізраїль. Непоганий потенціал у Південної Кореї та Індії. Мені ще подобається екосистема міста Шеньчжень у Китаї.

— Зазвичай, України в цьому списку немає.

— Якщо ми почнемо працювати з українськими компаніями, то будемо орієнтувати їх на азійські ринки. Там є кілька великих бірж, якщо буде потрібно.

— Що робить країну привабливою для інвестицій у технології? Гарна нерухомість, швидкий інтернет, першокласні пляжі?

— Потрібні насамперед гарні університети, а в Україні з цим все гаразд. Потрібні засоби масової інформації, які багато пишуть про те, що відбувається на технологічному ринку. Потрібні коворкінги і приміщення для івентів. Все це елементи хімічної реакції, внаслідок якої зростає інвестиційна привабливість країни.

— Я стежу за декількома українськими стартапами, спілкуюся з їхнім менеджментом і помітив один момент. Вони ніколи не призначають керівниками професійних менеджерів із ринку. Вони підвищують на посаді розробників софту, наприклад. Але це проблема не тільки України. Чому вони не хочуть найняти кваліфіковану людину з MBA?

— Людина з MBA навряд чи стане хорошим керівником стартапу. Такі хлопці згодяться для великих компаній із класичною бізнес-моделлю. Вони вміють аналізувати фінансовий стан компанії й урізати витрати. У стартапі головне — мотивувати людей для важкої роботи, а для цього ти маєш бути з ними однієї крові, я б так сказав. Але проблема з менеджментом у молодих стартапів дійсно є. Їм критично потрібні якісні фінансові директори. Без фінансового директора ви не зможете залучити інвестиції на нормальних умовах, якщо взагалі зможете бодай щось залучити. Не можете знайти хорошого фіндиректора в Україні? Так привезіть його із Кремнієвої долини.

— Окрема тема — пресинг інвесторів. Пригадується історія Елізабет Голмс, її компанія Theranos обіцяла суперефективний метод аналізу крові, але під тиском інвесторів вона брехала і про результати розробок, і про фінансові результати. Як не прогинатися під тиском ринку?

— Треба не боятися втратити гроші. Згадайте, що зрештою ви працюєте з чужими грошима, з грошима інвесторів. Це вони їх втратять, якщо у вас щось не вийде. Я своїм інвестиційним менеджерам завжди кажу: не тисніть на людей, нехай вони нормально працюють. Цей же меседж я хочу донести до українських стартаперів: розслабтеся і отримуйте задоволення від роботи.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.