Погляди

Порядок денний майбутнього

Поки ми обговорюємо порядок денний минулого, майбутнє для нас закрите. І залишається все менше часу, щоб виправити ситуацію

Поки ми обговорюємо порядок денний минулого, майбутнє для нас закрите. І залишається все менше часу, щоб виправити ситуацію

 

 

Валерій Пекар,
підприємець, викладач
Києво-Могилянської бізнес-школи,
співзасновник проекту Нова країна

 

С віт стрімко простує в майбутнє, передбачене класиками наукової фантастики. Польоти на інші планети, роботи і штучний інтелект, високошвидкісний відеозв'язок і доповнена реальність, чиста енергія і ферми в пустелі — все те, про що ми читали в дитинстві, стає бувальщиною на наших очах.

Світ стрімко простує в майбутнє. Але не весь. Значна його частина залишається у темному середньовіччі, з якого хтось намагається вибратися, хтось уже припинив спроби, багато хто і поготів нікуди звідти не збиралися, а інші поринають ще глибше — в усе архаїчніші соціальні практики. Двісті років тому розрив між тими, хто прямував у майбутнє, і тими, хто нікуди не поспішав, породив світове панування декількох порівняно невеликих держав. Нинішній новий розрив, як пророкують футурологи, породить ще більшу прірву, аж до остаточного розриву між двома людськими цивілізаціями. А дехто вважає, що дійде до розщеплення Homo Sapiens на два біологічні види (втім, це описано в книгах).

Глибокою буде прірва або не дуже — в будь-якому разі важливо опинитися на правильному її боці. І з цим у нас проблеми. Структура нашої економіки архаїчна, а індустрії з майбутнього постійно перебувають під загрозою тиску влади і ненависті суспільства. Сучасні інституції збудовані лише формально: суди не забезпечують справедливості, міністерства неспішно обмінюються паперами і керують незліченними держпідприємствами, політичні партії, як традиційні середньовічні клани, а армійські штаби (незважаючи на безцінний досвід гібридної війни) продовжують оцінювати реальність за канонами Другої світової. Освіта залишилася у ХХ столітті, не дає критично важливих навичок і вельми схожа на карго-культ. Відповідальне, критичне мислення притаманне в кращому разі кожному п'ятому дорослому. Після сотень років життя під чоботом чужих імперій і 27 років незалежності країна все ще перебуває в режимі виживання, безуспішно намагаючись перемкнутися на режим розвитку.

Світ стрімко простує в майбутнє. Але не весь

Але найголовніше — майбутнього взагалі немає в порядку денному країни. Можна дорікати політичним елітами, але вони лише відображають погляди і настрої мас. Давайте подивимося, які проблеми ми обговорюємо. Чи можна дозволити ринковий обіг сільськогосподарської землі? Робити чи не робити щеплення від інфекційних захворювань? Чи потрібно приватизувати держпідприємства? Чи мають бути пенсійні накопичення індивідуальними? Чи потрібно переназвати міста, які були колись перейменовані тоталітарним режимом? Чи мають ринкові ціни на основні товари бути однаковими для різних категорій споживачів? Як перемогти корупцію в податковій і на митниці? Економічна конкуренція — це добре чи погано? Всі ці питання світ давно вирішив. У багатьох випадках достатньо взяти підручник і подивитися правильну відповідь. Та чого вже, майже в усіх випадках.

Тим часом світ займається зовсім іншими питаннями, порядок денний майбутнього містить зовсім інші проблеми. Як подолати глобальне потепління, що загрожує знищенням сотень міст? Хто несе відповідальність за дії штучного інтелекту, і як навчити його впоруватися з моральними дилемами, хоча б під час керування автомобілем? Чого варта демократія в умовах масових маніпуляцій малоосвіченими виборцями? Що можна, а чого не можна в генетичних маніпуляціях? Що робити зі старінням населення і зростанням консьюмтаріату — зайвих людей на соціальній допомозі? Чи є цивільні права у роботів? Як жити в умовах нульової приватності, постправди і фейковий новин? Що робити з копірайтом в епоху копіпасту? Чим замінити провальний мультикультуралізм в умовах масової міграції та кризи ідентичності? Якою має бути інфраструктура цифрових валют? Як знайти баланс між безпекою та свободою (зокрема, між фінансовою прозорістю і економічною свободою)? Чому навчати нове покоління, коли знання стають застарілими за кілька років? Як перемогти тероризм і міжнародну оргзлочинність, не допустити поширення зброї масового ураження? Як зберегти біологічне розмаїття на планеті? І найголовніше: як ухвалювати всі ці глобальні рішення у світі, розділеному кордонами держав?

Поки ми продовжуємо обговорювати порядок денний минулого, майбутнє для нас закрите. Залишається все менше часу, щоб прочитати підручник, вирішити питання з минулого і сісти за стіл, за яким обговорюється порядок денний майбутнього.

Залишається все менше часу, щоб перескочити через розрив, що збільшується. Поки що можна.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.