Бізнес

Операція Концентрація

На ринку приватної медицини назріває знакова угода — мережа клінік Добробут може поглинути компанію Борис

На українському ринку приватної медицини назріває знакова угода — мережа клінік Добробут, яка бурхливо розвивається, може поглинути компанію Борис. У підсумку в столиці з'явиться монстр, здатний не тільки зібрати всіх забезпечених клієнтів Києва, а й залучити західного інвестора

 

Катерина Шаповал

 

 

17 січня на сайті Антимонопольного комітету України (АМКУ) з'явилося непримітне повідомлення під заголовком: "АМКУ проводить опитування щодо концентрації на ринку медичних послуг Києва". Трохи нижче йшло пояснення, що комітет почав розглядати справу про придбання зареєстрованою на Кіпрі компанією Satumco limited понад 50% київської фірми Борис.

У ЗМІ на цю новину мало хто звернув увагу: зрозуміти суть повідомлення змогли лише профільні експерти та журналісти.

Йдеться про знакову для столичного медринку угоду. З повідомлення АМКУ випливає, що комітет вирішує питання: чи дозволити мережі клінік Добробут (ними і володіє Satumco) купівлю контрольного пакету компанії Борис — однієї з найстаріших преміум-клінік Києва?

Добробут — чи не найбільша столична приватна медична мережа, яка має 11 підрозділів: поліклінік, клінік тощо. Вона бурхливо розвивається — за чотири роки компанія відкрила шість поліклінік і стаціонарів, інвестиції в які склали, за оцінками експертів, як мінімум $16 млн.

Йдуть переговори
відповідь інвесткомпанії Concorde Capital щодо угоди за участю Добробуту і Бориса

Якщо до цього сузір'я додати Борис, Добробут перетвориться на гравця № 1 на ринку приватної медицини Києва і претендента на аналогічне звання у національному масштабі.

Експерти оцінюють вартість операції приблизно у $30 млн.

Запланована подія дає можливість Олексію Шершнєву, співвласнику і гендиректору мережі приватних клінік ilaya, припускати: власники Добробуту хочуть залучити у свій бізнес великого іноземного інвестора.

Самі сторони процесу воліють про майбутнє не говорити.

Співвласник Бориса Михайло Радуцький у бесіді з НВ заперечував, що Добробут стає власником або співвласником його клініки. Він запевняв, що мова йде всього лише про спільний проект.

Олег Калашников, співвласник мережі Люксоптика і Добробут, на запит НВ не відповів. А партнери Калашникова з проекту медклінік — інвесткомпанія Concorde Capital — дали лаконічний коментар: "Йдуть переговори", — уточнивши, що очікується не купівля, а складніший процес.

В АМКУ ж НВ заявили: йдеться про перехід права власності. І станеться це після отримання дозволу від комітету, якого поки що немає.

ІНФОГРАФІКА
Борис і Ложкін

Інтенсивно рости Добробут почав із 2014 року, коли засновник мережі Руслан Демчак продав компанію Concorde Capital Калашникову.

Калашников цікавий тим, що його партнер із Люксоптики Борис Ложкін, колишній медіамагнат (володів холдингом УМХ) і екс-глава Адміністрації президента (АП). Це давнє партнерство дає підставу гравцям ринку підозрювати, що саме Ложкін — реальний власник Добробуту.

Тим паче, що нинішній розвиток медмережі вимагав і продовжує вимагати серйозних інвестицій. А у Ложкіна капітал є: наприкінці 2013-го він продав молодому олігарху Сергію Курченку УМХ. Експерти оцінили угоду приблизно в $300 млн. Більшу частину з них отримав Ложкін.

У його прес-службі на запит НВ відповіли, що бізнесмен не є ні власником, ні співвласником Добробуту. Однак джерело в оточенні екс-глави АП уточнило: Ложкін позичив Калашникову, як давньому партнерові, грошей на медичний бізнес.

Кошти Калашникову зараз потрібні: Добробут, очевидно, націлився на активніше підкорення житлових масивів на київському Лівобережжі. До слова, саме там, у районі Осокорки, розташована основна будівля клініки Борис.

За словами Тетяни Анікєєвої, головного лікаря Добробуту, компанія планує розвиватися у лівобережних районах столиці, де у неї поки що є лише дві поліклініки і дитячий стаціонар. "Пацієнтам іноді далеко їхати на правий берег, — пояснила вона. — А кількість жителів Лівобережжя колосальне".

Анікєєва додала, що Добробут планує охопити і столичні передмістя, населення яких швидко збільшується.

Борис може бути цікавим компанії Калашникова не тільки будівлею лікарні на Осокорках, в яку Радуцький інвестував $17 млн, а й поліклінікою в центрі Києва, а також сильною службою швидкої допомоги.

Кілька років тому Радуцький в одному з інтерв'ю говорив, що рентабельність його медбізнесу становить 18%. Але якщо судити з фінансової звітності Бориса, справи в клініці йшли не найкращим чином: за підсумками 2017-го чистий збиток компанії склав 40,7 млн грн, а довготермінові зобов'язання — 12,6 млн грн.

фоторастяжка

БОРИСОВА ДОЛЯ: За даними АМКУ, мережа Добробут претендує на понад 50-відсоткову частку клініки Борис (на фото — Михайло Радуцький, один із засновників Бориса)

Вперед і вгору

Заплановане входження Добробуту в капітал Бориса — не перша велика угода, яка сталася на вітчизняному медринку за останні кілька років.

На початку 2016-го американський інвестфонд Siguler Guff & Company, який є інвестором одеської приватної клініки Into-Sana, купив медичні центри Медісвіт. Розмір угоди сторони не розголошують.

А в жовтні 2018-го холдинг Medicover, який володіє в Україні медичними лабораторіями Сінево, придбав за 6 млн євро прямого конкурента — мережу Invitro.

Ринок активізувався не на порожньому місці — сегмент приватної медицини в країні зростає.

З 2016-го, за даними Міністерства охорони здоров'я, в Україні працювало майже 4,3 тис. приватних закладів охорони здоров'я, а на кінець минулого року їх кількість сягла 5 тис. До того ж за ті самі два роки обороти ринку приватних медпослуг, як підрахували в консалтинговій компанії Pro-Consulting, збільшилися у півтора рази: з 13,9 млрд грн до 21,3 млрд грн.

А процес зростання ринку стимулює погана якість держмедицини. "Якщо у людини є проблема і їй не можуть допомогти в державній лікарні, вона готова платити, щоб вилікуватися", — каже Лія Смекун, медичний маркетолог, організатор Medical Business Forum.

В українську приватну медицину, на її думку, тепер несуть гроші і деякі з тих людей, які раніше їздили на обстеження і лікування за кордон. На цю категорію клієнтів вплинуло те, що за останні 10 років в Україні з'явилося кілька сучасних приватних діагностичних та онкологічних центрів.

Держава підіграє приватникам не тільки негативом, а й позитивом: у країні зросли бюджетні витрати на медгалузь. За даними Pro-Consulting, у 2017-му вони становили 102,4 млрд грн (плюс 35% проти 2016 року), а торік — вже 120,6 млрд грн (приріст у 17,7%).

У 2018-му на частину цих грошей могли розраховувати і приватні клініки, які підписали з Нацслужбою здоров'я (НСЗУ), яка розподіляє державне фінансування, договори про медобслуговування населення, оплачуване державою. На початок 2019-го подібні зобов'язання взяли на себе вже 104 приватні медичні установи.

Одна з них — клініка Ilaya Family в Києві. Як розповідає Шершнєв, співзасновник мережі Ilaya, всього за цією програмою у них обслуговується 1,2 тис. пацієнтів. "За півроку до нас прийшли люди, які ніколи собі не могли дозволити обслуговуватися у приватних медустановах, — розповідає він. — Вони вважали, що це дорого".

Ці самі пацієнти, за спостереженнями Шершнєва, додатково купують й інші послуги клініки, які не входять у програму гарантованого державою медобслуговування.

На думку бізнесмена, саме медреформа стала одним із факторів, які призвели до зростання привабливості приватного медбізнесу, зокрема і в очах західних інвесторів.

Крім того, місцевий ринок низькоконкурентний. І за якістю сервісів і менеджменту загалом відстає від західних.

Ще й МОЗ улітку минулого року створив спеціальну робочу групу, одним із завдань якої стала допомога місцевим медичним закладам у справі залучення приватних інвесторів.

Усе разом створює майже ідеальний фон для припливу в країну зовнішнього капіталу.

"Всі на неї [на медреформу] дивляться як на внутрішню українську справу. Але якщо з'являється єдиний платник [НСЗУ], якщо є умови, за якими він буде платити, — це хороша ситуація для входження на ринок", — упевнений Шершнєв.

фоторастяжка2

КЛІНІЧНЕ ЖИТТЯ: За чотири роки мережа Добробут поповнилася шістьма новими поліклініками та стаціонарами (на фото — відкриття одного з таких об'єктів). Ціна питання — мінімум $16 млн

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.