Бізнес

Гроші на вітер і на сонце

Норвежці готові вкласти в українську альтернативну енергетику $1,5 млрд

Норвежці готові вкласти в українську альтернативну енергетику безпрецедентні $1,5 млрд. Скандинавів привабили вигідні вітчизняні тарифи і не злякали ні вибори, ні корупція

 

Іван Верстюк
(Київ — Осло — Київ)

 

 

С отня людей із бейджами, на яких фігурували назви організацій із приставками finans і kredit, зібралася морозного ранку 28 січня на бізнес-форум в одному з корпусів Міського університету Осло, столиці Норвегії.

З одного боку, тут були представники України — країни, яка страждає від дефіциту іноземних інвестицій. З іншого — Норвегії, у якій надлишок капіталу.

Подібне поєднання тих, у кого є гроші, і тих, кому вони потрібні, мало призвести до взаєморозуміння. І воно настало: на норвезько-українському форумі, який відбувався під патронатом прем'єрів обох країн, представники Осло підписали з Києвом Інвестугоду відразу на $1,5 млрд. Величезна сума для двосторонніх відносин — весь товарообіг двох країн за минулий рік склав $255 млн.

Та й в загалом для України $1,5 млрд зовнішніх інвестицій — це солідно: за перше півріччя 2018-го в країну надійшло $1,3 млрд іноземних грошей, переважно — у фінансовий сектор.

Гроші ж норвезьких інвесторів підуть переважно в українські проекти альтернативної енергетики. Що не дивно, адже в Україні діє найвищий зелений енерготарифи в Європі: він приблизно втричі вищий за середньоєвропейський.

Так, тариф для сонячної енергетики в Україні становить 15 євроцентів за кіловат-годину, тоді як, наприклад, у Німеччині — лише п'ять євроцентів. Український тариф для вітрової генерації - 10,2 євроцента за кіловат-годину. В Європі ж його розмір у середньому становить 4,2 євроцента.

Саме тому норвезька компанія NBT вкладе більше $1 млрд у будівництво вітряних електростанцій у Херсонській та Запорізькій областях. А ще одна фірма з півночі, Scatec Solar, що спеціалізується на сонячних технологіях, планує збудувати сонячну електростанцію вартістю більше $200 млн у Миколаївській області.

Тер'є Пілског, головний операційний директор Scatec Solar, пояснив НВ, що інвестувати в Україну їх спонукали кілька причин: бажання країни наростити частку зеленої енергетики до 25% усього ринку електроенергії (тобто ринок зростатиме) і система аукціонів, через яку розподілятимуться тарифи.

Ще один важливий фактор — наявність в Україні недорогих енергетичних кредитів від Європейського банку реконструкції та розвитку, голландського банку розвитку FMO, державного Укргазбанку, а також інших фінансових установ.

Норвежці звикли розвивати бізнес на дешевих позикових коштах, каже Ейнар Берстад, керівний партнер консалтингової компанії Eberstad Consultancy. "Для України схема виглядає приблизно так: ви вкладаєте 20% своїх грошей, а на 80% набираєте дешевих кредитів", — коментує експерт. Раніше норвезькі компанії подібним чином працювали на китайському і російському енергетичних ринках, а зараз звернули увагу на Україну.

Візит по-багатому

Б ізнес-форум, організований Норвезько-українською торговою палатою, почався о дев'ятій годині ранку. Але лише через півгодини після старту в університетській будівлі, де він проходив, з'явився український прем'єр Володимир Гройсман. Його оточувало з десяток чоловіків, з яких половина мали спеціальні навушники, що видавало в них охоронців.

Бодігарди Гройсмана вперше прибули в Осло ще за тиждень до початку форуму — оглянули приміщення конференції на предмет ризиків для безпеки прем'єра і поїхали, щоб повернутися вже із самим главою Кабміну.

Норвежцям подібне підвищене занепокоєння здалося дивним: на форумі з'явилася і Ерна Солберг, прем'єр їхньої країни, яка через свою безпеку переймалася значно менше.

Прибувши в Осло ввечері напередодні форуму, Гройсман зупинився на ніч у дорогому Grand Hotel на Karl Johans Gate, центральній вулиці Осло (доба тут коштує приблизно 1,2 тис. євро). Відпочивши в елітному готелі, український прем'єр наступного дня розповідав аудиторії норвезьких бізнесменів про те, що Україні потрібні гроші, ВВП країни зростає вже 14 кварталів поспіль, а інфляція впала до п'ятирічного мінімуму.

70 українців за рік можуть виконати такий же обсяг роботи, який виконує сотня норвежців
Арне М'ес,
гендиректор норвезької IT-компанії Itera

Позитивну економічну динаміку приїхав презентувати до Норвегії і Максим Нефьодов, перший заступник міністра економрозвитку і торгівлі. Він зустрічався із керівництвом національного Суверенного фонду добробуту Норвегії, який керує активами у $1 трлн. "Можливо, вони захочуть інвестувати в Україну через досвідчених гравців українського інвестиційного ринку — [інвесткомпанії] Horizon, NIS або Dragon Capital", — пояснив заступник міністра. Крім того, суверенному фонду, на його думку, можуть бути цікаві євробонди українського уряду, які дають прибутковість до 10%, тоді як фонд звик до прибутковості в 2-3%.

Норвезькі бізнесмени уважно слухали оптимістичних українських чиновників, але турбувалися про ризики ведення бізнесу в Україні.

Майже всі компанії з півночі Балтики, які заходять на вітчизняний ринок, насамперед шукають локальних партнерів, які добре знають місцеві реалії, пояснює Анатолій Кирилюк, проектний менеджер Норвезько-української торгової палати.

Скандинави, за його словами, з побоюванням очікують результатів президентських виборів, а запровадження воєнного стану в грудні залишилося для них абсолютно незрозумілим рішенням, яке не сприяє веденню бізнесу.

На форумі обговорювали і тему корупції. Виявилося, що норвезькі інвестори багато чули про це явище, і воно їх не лякає. "Я працював у Венесуелі — там рівень корупції набагато вищий", — сказав про це Сьюр Братланд, керівний директор консалтингу Norwegian Energy Partners.

У світі високих технологій

Н е тільки енергетикою живі грошові відносини між двома країнами. Норвежцям цікавий також український технологічний сектор.

Арне М'єс, гендиректор великої норвезької IT-компанії Itera, розповів НВ, що у фірми є офіс у Києві з сімома десятками співробітників. "Ці 70 осіб за рік можуть виконати такий же обсяг роботи, який виконує сотня норвежців", — зазначив він.

На думку М'єса, українські айтішники непогано впоруються із розробкою софту для фінансової індустрії. Так, клієнти ісландського банку Islandsbanki активно користуються мобільним додатком, розробленим в Україні. Сподобалися продукти розробників із берегів Дніпра і великій шведській страховій компанії If. Зрештою вона замовила собі мобільний додаток у Itera, яка передала проект до київського офісу.

В майбутньому Itera хоче розвивати спеціалізацію в штучному інтелекті (ШІ), розраховуючи насамперед на українських фахівців. ШІ необхідний для побудови систем інтернету речей — розумного дому, всіляких фітнес-трекерів і медичних браслетів.

Крім того, норвежцям цікаві системи CRM, розроблені українцями, — програмне забезпечення для продажів.

"Я саме шукаю українську компанію, яка може швидко і якісно створити CRM", — зізнався Асланбек Шамсутдін, представник норвезького офісу міжнародної консалтингової компанії KPMG.

Втім, не всі на форумі готові були нахвалювати вітчизняних програмістів. Мешканець Києва Джон Сунг Кім, американський IT-підприємець, закликав присутніх активніше торгуватися з українськими інженерами за зарплати і не відкладати їхнє звільнення, якщо перші два тижні спільної роботи виявилися незадовільними.

А поки одні говорили про розвиток IT-технологій, частина прибулих на форум вітчизняних чиновників щосили ними користувалися: вони стежили за тим, щоб їх затегали на фотографіях із форуму, розміщених на офіційних урядових акаунтах у ФБ. "Якщо тебе не затегали — вважай, на конференції не був", — обурювався один чоловік із групки чиновників у костюмах, яких НВ застав у кулуарах за цією серйозною справою.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.