Погляди

Дістань і покажи

Світ змінився, а наші музеї — ні. І це сумно
Хочете купити цю статтю?

Світ змінився, а наші музеї — ні. І це сумно

 

 

Юрій Марченко,
головний редактор Platfor.ma

 

За останні півтора місяця я побував приблизно в 30 музеях у семи країнах Європи. Серед них був тільки один по-справжньому архаїчний, де на тебе просто вивалюють купу запилених черепків і антикваріату зі словами: на, дивись. В основному все навпаки — суцільний інтерактив, взаємодія з експонатами або їхньою історією.

Наприклад, у невеликому Museum of Art of the City Of Luxemburg є скульптура Родена. Поруч із цим унікальним для Люксембургу експонатом — невелика, але точна копія, яку можна як завгодно торкатися і обмацувати. Щоб не тільки побачити майстерність Родена, а й відчути його, буквально доторкнутися до мистецтва.

Або ось Історичний музей Франкфурта. Звичайному туристу, прямо скажемо, чхати на те, хто саме керував містом п'ять століть тому і які горщики тоді ліпили. Але весь контент подано так, що тобі просто цікаво з ним взаємодіяти. Експонати та їхні історії оживають, починають рухатися, звучать голосами історичних особистостей, стають опуклими, об'ємними. Знаєте, як показаний перехід від марки до євро? Величезними резервуарами, в яких покояться пропущені через шредер старі купюри. Побут звичайної німецької сім'ї початку XX століття? Реалістична модель кухні тих років, секундомір — і пропозиція спробувати, за скільки часу ви приготуєте типову страву тодішніх франкфуртців.

У бельгійському Ґенті є замок XII століття — Гравенстен. Якщо хто бував у Бельгії, то знає, що замки там — не те щоб дивовижна рідкість, і до всіх туристів не заманиш. Тому начальники Гравенстена придумали незвичайний хід: покликали записати аудіогід професійного коміка Wouter Deprez. Ну, ви знаєте, аудіогіди — це коли пересуваєшся від одного експоната до іншого, ноги ниють, а в вухах чийсь голос тужливо оповідає, що ця ганчірка колись належала комусь зовсім тобі невідомому. Стартовий шматок цього аудіогіда звучить приблизно так: "Взагалі, вам дуже пощастило, що ви сюди ось так запросто потрапили. Пройшлися по стежці, купили квиток, піднялися по сходах, так? Дивіться, як це було б років 700 тому. На підході вас зрешетили б стрілами і болтами (звук, як у тіло встромляється стріла), потім закидали списами (хрускіт), після цього щедро полили розпеченою смолою (булькання і крик). Але припустімо, ви все це пережили і якимось дивом опинилися у внутрішньому дворі замку, ось де зараз і стоїте. Ну що ж, тут вас чекає кількасот озброєних до зубів лицарів, яким ви не подобаєтеся (крик люті). І тільки коли ви всіх їх пошматували, можете зайти. До речі, заходьте, чого ж ви".

Інфотейнмент давно переміг. Потрібно навчати розважаючи

Щоб прочитати статтю повністю,
© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.