Люди

Доведеться платити

Андрій Пишний — про те, як Ощадбанк виграв у Росії позов на $1,3 млрд
Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.

Андрій Пишний, глава Ощадбанку, однієї з найбільших фінансових установ країни, розповідає про те, як його структура виграла у Росії позов на $1,3 млрд, і відповідає на кілька гострих питань стосовно українського фінансового ринку

 

Валерій Калниш

 

 

У протистоянні російській агресії є багато дієвих засобів, але судові позови — кращі за інше. З цією тезою погоджується нинішній глава правління Ощадбанку України Андрій Пишний. Саме його команді в листопаді цьогоріч вдалося домогтися судового рішення про компенсацію у $1,3 млрд. Стільки плюс зростаючі штрафні відсотки зобов'язана виплатити Росія українському державному банку за так звану націоналізацію окупаційною владою майна Ощадбанку в Криму.

Безумовною перемогою 44-річний Пишний, очевидно, пишається, але і зупинятися на цьому не збирається. Очоливши Ощадбанк у березні 2014 року, він взявся за реформу неповороткого державного гіганта. Під його керівництвом банк дійсно змінюється. Фінансисти відзначають, що кількість проблемних кредитів після реструктуризації скоротилися у рази, а обивателі радіють тому, що поступово радянські ощадкаси перетворюються на світлі банківські офіси.

Втім, Пишний готовий іти далі. В інтерв'ю Радіо НВ він не тільки ділиться рецептом того, як забрати у Росії свій мільярд, а й розповідає про стратегію розвитку Ощадбанку до 2022 року, обіцяючи йому лідерство на українському фінансовому ринку.

— У листопаді Міжнародний комерційний арбітраж погодився з аргументами Ощадбанку, присудивши вам $1,3 млрд компенсації від Росії за втрати інвестицій банку в Криму. Плюс ще була сума штрафних відсотків, яка покладена на РФ за прострочення відшкодування цих грошей, — це близько $100 тис. на день. Як вдалося перемогти Росію?

— Точніше $97 тис. на день. Якщо брати з моменту, коли було винесено судове рішення, до сьогоднішнього дня, вже нараховано $5 млн — немаленькі гроші. Це був складний процес, який тривав більше чотирьох років. Від першого дня, як я прийшов на посаду, одразу отримав кризу в АР Крим. Ми зіткнулися із відвертою крадіжкою нашої власності. Була ситуація, коли одного дня відділення Ощадбанку перетворилися на відділення банку РНКБ із нашими ж співробітниками, нашою технікою, нашими приміщеннями — просто на інший банк. І тоді було прийнято рішення, яке наблизило історичне рішення Арбітражного суду: ми почали все документувати. Починаючи від телефонних розмов із нашими кримськими співробітниками, закінчуючи окремим обліком документів. Відеозаписи, розшифровки, стенограми, скріншоти з Facebook, сайтів — усе задокументовано. Коли юридичні радники почали свою роботу, ми їм всю цю доказову базу показали. Вони не повірили своїм очам, кажуть: "Як таке можливо?". Ну ось так — ми готувалися і чекали такого процесу. І першу претензію ми висунули росіянам ще влітку 2015 року.

— В суму збитків закладена не тільки втрата активів?

— Ще вартість приміщень, техніки, кредити і навіть майбутні прибутки, які банк міг би отримати за чотири роки, якби володів власністю у Автономній Республіці Крим.

— В Ощадбанку був солідний кредитний портфель, що сталося із цими кредитами? Після повернення Криму чи готові ви висунути претензії за цими рахунками, вимагати повернення кредитів, або ви їх пробачили тим, хто вам не платить?

— Ми повністю втратили контроль над усіма активами в АР Крим. І готівку, і те, що було в сховищах, і кредити - всі експропрійовано так званою владою Криму і підконтрольними їм банківськими структурами. Всі ці збитки ми підтвердили, і нам мають їх компенсувати. Головне — ми підтвердили юрисдикцію Міжнародного комерційного трибуналу розглядати наші спірні відносини. Це важливо, оскільки його рішення підлягає виконанню відповідно до Нью-Йоркської конвенції з виконання рішень міжнародних комерційних судів. А це 154 юрисдикції в світі — саме стільки країн підписали і ратифікували Нью-Йоркську конвенцію. Це означає, що рішення суду, винесене на користь Ощадбанку, про стягнення із РФ $1,3 млрд може бути виконано в 154 країнах світу, всюди, де є власність РФ, не захищена дипломатичним імунітетом, а в деяких випадках можливе стягнення і захищеної.

— Як російська влада сприйняла цей програш?

— Юридично, відповідно до регламенту арбітражного суду, рішення є остаточним і не підлягає апеляційному оскарженню. Однак рішення може бути оскаржене в процесі окремого судового позову, який подається у місцеві суди Франції, оскільки саме у Франції відбувався розгляд цього спору. Але такі позови матимуть винятково процедурний характер, або юрисдикційний, тобто розгляду справи, по суті, вже не буде. Безумовно, росіяни спробують скористатися цим, і треба бути готовими.

 

раст1

У ФІНАНСАХ ВСЕ СПОКІЙНО: Андрій Пишний стверджує, що до кінця 2019 року курс гривні буде стабільним, не вищим 30 грн/$1

— Це важливий нюанс, тому що зараз ми озвучили суму $1,3 млрд, і в деяких могло виникнути питання: "А де ж ці гроші, де ці $1,3 млрд? Ми їх ще не отримали?"

— Як сказав хтось із тих, хто коментував цю ситуацію, "талони на калоші — ще не калоші". Я кажу: "Спробуйте для початку отримати будь-які калоші без цього талона".

— Ви собі нарахували премії за перемогу в арбітражі?

— Ні, не нарахували.

- Чому?

— Не передбачено. Ми б хотіли отримати бонуси, але розуміємо, що має бути тривала і складна процедура звернення та стягнення компенсації з РФ. Правильно буде казати про якісь додаткові матеріальні бонуси з огляду на фактично отриману компенсацію. Аби її наблизити, ще потрібно попрацювати.

Найближчим часом кредити точно не стануть дешевшими Росію можна і потрібно перемагати, але це дуже складний процес. Не можна недооцінювати такого опонента. Треба подавати позови, готуватися, домагатися справедливості — і наш приклад, як і приклад НАК Нафтогаз [здобув перемогу над Газпромом, за рішенням Стокгольмського арбітражу Росія повинна виплатити Україні $2,5 млрд], це довели. Але тут важливі відмінності: НАК Нафтогаз судився із компанією Газпром, а державний Ощадбанк (саме він, не Україна) судився із РФ як із державою. Нас визнали так званим кваліфікованим інвестором, ми діяли у своїх інтересах, а не в інтересах держави Україна. Це принциповий момент, оскільки саме ця частина і підлягала окремому розгляду з погляду юрисдикції.

— За прогнозами, долар до кінця 2019 року коштуватиме 29 грн 40 коп. Це реальний курс або ви бачите якісь загрози для фінансової стабільності України?

— Думаю, він таким і буде, зважаючи на ті прогнози, які вже озвучили всі: і Міністерство фінансів, і Міністерство економіки, і МВФ, і НБУ. За підсумками року ми також не очікуємо, що середній курс перевищить 30 грн.

На кінець цього року припали значні виплати, зокрема соціальних пенсій, і значне підвищення рівня заробітної плати. Все це тисне на макропоказники. І НБУ з цим завданням впорався. Інша сторона медалі — подорожчання вартості кредитного ресурсу. Ми всі очікували, що 2018 рік буде роком пожвавлення кредитування, але вартість кредитного ресурсу і жорстка монетарна політика не створювали сприятливих підстав для цього.

— А як ви зараз оцінюєте ринок іпотеки? Чи беруть люди кредити під придбання житла? Під які відсотки? Чи є перспектива того, що ці відсотки можуть зменшитися?

— Найближчим часом кредити точно не стануть дешевшими, оскільки вартість облікової ставки все ще на рівні 18% і перспектив її зниження я не бачу. Але це не означає, що немає попиту на кредити. На прикладі Ощадбанку можу сказати, що в січні 2018 року ми займали 3% ринку іпотечного та автокредитування, у січні 2019-го — вже 16% ринку.

— Ви для себе вирішили, за кого голосувати?

— Дивлюся, уважно читаю, слухаю.

— Коли ви бачите економічні стратегії кандидатів у президенти, що ви про них думаєте? Наприклад, якщо говорити про банки, то лідер Батьківщини Юлія Тимошенко хоче запровадити програму мікрокредитування малих підприємств. І вона запевнила, що, якщо стане президентом, кредит надаватиметься під спеціальне страхування без застави і тільки під 3% річних.

— Зараз, на піку виборної кампанії, коли всі хочуть сподобатися, оцінювати економічні програми, невдячна справа. Я радше технократ. Я розумію, як працюють всі ці внутрішні механізми.

Неможливо надавати кредит під 3% — треба розуміти, звідки ці 3% візьмуться. Коли облікова ставка 18%, коли інфляція двозначна, коли у нас величезна кількість зобов'язань, ми маємо не заяви робити, а сконцентруватися на домашньому завданні.

У кризові 2008-2009 роки Україна втратила більше за всіх країн Європи — 15% ВВП. Це сталося через те, що українська економіка була глибоко сировинною, рівень переробки був мінімальним. Сама структура економіки передбачала, що ми вразливі для зовнішніх глобальних впливів. Нам потрібно зараз зосередитися на кількох принципових речах: інфраструктура і судова реформа, тому що це саме те, що має забезпечити достатній інвестиційний клімат.

— Цьогоріч закінчується дія вашого контракту на посаді голови правління Ощадбанку. Ви плануєте продовжувати очолювати цей банк або думаєте піти?

— Не знаю. Думаю, це буде розмова з новим складом спостережної ради. У мене є п'ятирічна стратегія до 2022 року — велика амбітна стратегія лідерства Ощадбанку. Вона вже друга. Першу ми реалізували на 90%. Тому будемо розмовляти й аналізувати. Не з Кабінетом міністрів, ні з президентом, ні з комітетом Верховної ради. Це буде професійна, прагматична розмова з наглядовою радою, незалежним органом управління банком, як і має бути.

Інтерв'ю з Андрієм Пишним пролунало в ефірі радіо НВ 18 січня. Його повну версію можна знайти на сайті nv.ua

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.