Світ

Наші люди

Сотні тисяч українців Америки збирають мільйони доларів на допомогу далекій батьківщині

Сотні тисяч українців Америки збирають мільйони доларів на допомогу своїй далекій батьківщині. Серед пріоритетів — освітні проекти в Україні та лобіювання інтересів країни у США

 

Ірина Соломко
(Нью-Йорк — Нью-Гейвен)

 

 

Люба Шипович поїхала з України в США у 2008-му, зневірившись у майбутньому своєї країни. Останньою краплею для неї стало прем'єрство Віктора Януковича.

Спектр країн "куди бігти" був широким — від Канади до Нової Зеландії. Долю Шипович вирішив випадок: після кількох спроб вона виграла американську ґрін-карту. "Так я і переїхала до Нью-Йорка разом з усім своїм розчаруванням і образою на Україну", — розповідає вона.

Випускниця київської Могилянки й айтішниця з бездоганною англійською, у Нью-Йорку Шипович швидко знайшла хорошу роботу. Зараз вона — технічний керівник освітньої компанії Flocabulary.

Нове життя налагодилося, і екс-киянка вже була готова повністю інтегруватися в американське життя, забувши про свою далеку батьківщину, але почався Євромайдан. Із 30 листопада 2013 року, тієї ночі, коли на Майдані спецназ побив студентів, Шипович дистанційно стала його учасником.

"Перше, що зробила, — це перерахувала гроші сестрі на генератори, щоб люди на Майдані могли зарядити мобільні телефони і зігріти собі чаю", — згадує Шипович.

Збір коштів, організація акцій на підтримку Євромайдану в Нью-Йорку, Вашингтоні та Філадельфії, співпраця і допомога волонтерам в Україні — все це було основою для створення нової організації Razom, де Шипович стала віце-президентом. Саме Razom поклала початок масштабному волонтерському рухові на підтримку повсталої України у США, який об'єднав одразу кілька хвиль міграції.

За чотири роки діяльності учасникам Razom вдалося зібрати для однодумців на батьківщині понад півмільйона доларів. Аналогічний рух Nova Ukraine із Західного узбережжя США зібрав на ті ж цілі близько $300 тис. пожертв. І це тільки дві з багатьох десятків українських організацій, які функціонують сьогодні в Америці, прагнучи підтримати морально і матеріально далеку, але свою країну.

Згідно з підрахунками учасників руху, сьогодні він об'єднує сотні тисяч американських українців. Загалом, за даними Бюро перепису населення США за 2016 рік, кількість українців у Сполучених Штатах перевищує 1 млн осіб.

Сергій Плохій, директор Українського наукового інституту Гарварда, пов'язує з Революцією гідності зростальний інтерес української діаспори до того, що відбувається вдома, як і прагнення допомагати співвітчизникам, розділяючи з ними труднощі зростання своєї країни. Також він називає допомогу батьківщині традицією української діаспори.

"Післявоєнна імміграція була дуже політизованою, — розповідає Плохій. — У неї була ідея — підтримка розвитку науки, культури і безпосередньо України. Вона жила з цим посилом останні 20–25 років. Події Євромайдану активізували цей процес".

Сам Плохій, історик зі світовим ім'ям, зараз зайнятий у Гарварді амбітним проектом — створенням Цифрового атласу України, де буде відображена свіжа інформація про країну і ті зміни, які вона переживає. Діджитал-мапа— частина нової програми Плохія з дослідження сучасної України. Кошти на неї пожертвував канадський бізнесмен українського походження Джеймс Темертей.

фото_2

ДРУГИЙ ПІЛОТ: Американський нейрохірург Люк Томич (на фото ліворуч) приїжджає в Україну, щоб навчати тутешніх фахівців, а також консультувати й оперувати їхніх пацієнтів

Ланцюгові пси для Лаврова

Нью-Йорк повільно занурюється у п'ятничний вечір. Розриваючи гул міста пронизливими звуками клаксонів, 5-ю авеню уздовж Центрального парку мчать автомобілі. Цю божевільну какофонію вечірнього мегаполісу несподівано пронизує до болю знайома мелодія Гей, плине кача по Тисині. Вона лунає з будівлі Українського інституту Америки, одного з найстаріших українських установ США. Шини і квіти біля входу, українські прапори на сходах, у руках присутніх — стрічки Євромайдану.

Темна зала заповнена людьми. На великому екрані — події, які розділили Україну на до і після. У залі звучать історії, пов'язані з Революцією гідності, — відбувається те, що присутні тут американізовані українці називають словом storytelling (у перекладі з англ. розповідання історій). Мета — згадати не стільки про трагізм, скільки про світлі та добрі моменти революції. Так за океаном відзначають п'яту річницю Євромайдану, вчергове нагадуючи Нью-Йорку про Україну.

Серед організаторів акції — Марія Сорока, засновниця і президент Razom. Уже кілька років вона разом із чоловіком, американським нейрохірургом Люком Томичем, їздить в Україну, аби навчати там українських фахівців.

Зазвичай пара приїжджає на два тижні, протягом яких безкоштовно проводить консультації, а потім — найскладніші операції. У пріоритеті пацієнти, які не можуть заплатити або потребують термінового хірургічного втручання.

"Український лікар на операціях — головний, американський — другий, — розповідає Сорока. — Тому і проект наш називається Co-pilot (у перекладі з англ. другий пілот). Мета проекту — підвищити рівень нейрохірургії в Україні".

Сорока і Томич, а також ще чотири американські нейрохірурги зробили вже сім таких поїздок, прокотившись всією Україною, від Харкова до Луцька. Загалом вони провели близько 500 консультацій і понад 60 серйозних нейрохірургічних операцій.

Гроші на проект збирають у Razom. Останній масовий збір був у листопаді 2017-го під час приватного концерту Святослава Вакарчука у Нью-Йорку. Тоді за вечір вдалося зібрати близько $40 тис.

І це лише одна з багатьох ініціатив Razom. Волонтерам організації за підтримки Юридичної школи Університету міста Нью-Йорка вдалося написати, видати та розповсюдити кілька білих книг про ситуацію в Україні, а також про права людини в Криму. Видання були презентовані в ООН і стали основою для кількох резолюцій цієї організації щодо Криму та України.

Серед останніх акцій — масова розсилка листів американському президенту Дональду Трампу з вимогою, щоб той не зустрічався із Володимиром Путіним на саміті Великої двадцятки в Аргентині, після того, як 25 листопада Росія напала на українські кораблі в Азовському морі, захопивши 24 моряків.

"У 2017-му Дональд Трамп на піку своєї популярності хотів зняти санкції проти Росії, — згадує Олесь Кузьма, американець у першому поколінні. — І що сталося? Українська діаспора, вся — і нова, і стара — об'єдналася, щоб цього не допустити. [Сергій] Лавров [глава російського МЗС] ще сказав, що ми кидаємося на Росію, як сторожові пси".

Кузьма з початку 1990-х 15 років працював у одному з американських благодійних фондів, який як гуманітарну допомогу постачав в Україну медичне обладнання. Останні дев'ять років Кузьма працює в Українському католицькому освітньому фонді, який допомагає Українському католицькому університету (УКУ) у Львові.

Розповідаючи про те, як Революція гідності об'єднала американських українців, серед головних їхніх творчих досягнень Кузьма називає голосування у Конгресі за санкції проти Росії після анексії Криму. Тоді багато учасників українського руху в Америці писали і зустрічалися із конгресменами — і демократами, і республіканцями, пояснюючи суть того, що відбувається в Україні.

Безумовний центр адвокаційної діяльності (залучення уваги до конкретної проблеми зокрема осіб, відповідальних за її рішення) — Вашингтон. Українська діаспора тут не така велика, як у Філадельфії чи Нью-Йорку, зате близька до Конгресу та інших американських впливових державних і світових інституцій. У цих структурах працює багато українців останньої хвилі еміграції, а також американців українського походження. І вони знають, як захищати українські інтереси, підкреслює Кузьма.

Діаспора вже готова долучатися до проукраїнської адвокаційної роботи і з новим Конгресом, каже він. "Зараз є 40 нових конгресменів-демократів і нові сенатори, з ними потрібно починати роботу, щойно почнеться сезон", — упевнений американський українець.

фото_3

ДОБРА СПРАВА: Сергій Плохій очолює Український науковий інститут у знаменитому Гарвардському університеті. Інститут є найбільшим центром україністики в Америці й існує за рахунок пожертв української громади

Просвіщати і навчати

Уродженець Харкова Микола Білогірський із 2006-го живе в Сан-Франциско і займається кібербезпекою. Успішний професіонал, він досліджує комп'ютерні віруси і представляє результати своєї роботи на різних конференціях. Також Білогірський — засновник і голова ради директорів організації Nova Ukraine.

"Крім своєї звичайної роботи, 10–12 годин на тиждень приділяю Україні. Мені це потрібно", — зізнається він.

Спочатку Nova Ukraine намагалася сприяти боротьбі з корупцією в Україні, видаючи в Харкові безкоштовну газету, а також підтримуючи журналістські розслідування. Однак із часом організація сфокусувалася на просвітницькій роботі про Україну в США та освіті для молодих українців.

Тепер за рік Nova Ukraine проводить до 15 заходів, зокрема лекції та дискусії із залученням таких солідних майданчиків, як університети Берклі та Стенфорд. У гостях у Nova Ukraine побували музикант і громадський діяч Святослав Вакарчук, народний депутат Мустафа Найєм, письменники Сергій Жадан та Юрій Андрухович.

Перше, що зробила, — це перерахувала гроші сестрі на генератори, щоб люди на Майдані могли зарядити мобільні телефони і зігріти собі чаю
Люба Шипович,
технічний керівник освітньої компанії Flocabulary в Нью-Йорку

Разом із Razom Nova Ukraine допомагає кільком десяткам освітніх проектів в Україні, зокрема участь наших талановитих школярів у міжнародних олімпіадах. Також Nova Ukraine фінансує найбільшу українську платформу для онлайн-навчання Прометеус, зокрема проект, спрямований на підвищення професійного рівня вчителів в Україні.

До того ж на проекти організації жертвують не тільки американські українці, а й корінні американці. "Навіть $100 допомагають, якщо потрапляють у правильні руки", — підкреслює Білогірський.

Сприяє гідній освіті в Україні і Кузьма. Уже дев'ять років він збирає пожертви для УКУ, одного з найсучасніших вузів України. До слова, його найбільший благодійник у США — анонімна італійка. Шість років поспіль вона щорічно перераховує на розвиток УКУ $1 млн. Усього в базі даних Кузьми 20 тис. осіб.

"Люди різного достатку, тому і жертвують хто $25, а хто $100 тис.", — говорить він. Загалом щороку УКУ отримує зі США від $3 млн до $6 млн, це третя частина бюджету вузу.

Та й Український науковий інститут Гарварда, найбільший науковий центр україністики в Америці, існує на пожертви української громади. Він складається із трьох кафедр: історії, філології та літератури, й крім досліджень і навчання займається великою видавничої програмою.

"Нам було важливо вийти за межі Гарварда і Штатів, — каже Плохій. — Ми цього досягли за допомогою онлайн-семінарів".

Завдяки діяльності інституту, який Плохій очолив саме у 2013 році, у кризові майданні і постмайданні часи, тема України почала частіше з'являтися в американських ЗМІ і стала зрозумілішою тамтешнім політикам.

У США нерідко професорські посади фінансуються меценатами і називаються на їхню честь. А оскільки для Українського наукового інституту Гарварда гроші збирала громада, позиції професорів назвали на честь великих українських учених. Наприклад, позиція Плохія носить ім'я Грушевського.

"У мене іноді запитують: мовляв, а хто це, Грушевський, може, у нього гроші ще на одну кафедру попросити?" — всміхається Плохій.

фото_1

РАЗОМ ДЛЯ УКРАЇНИ: Громадська організація американських українців Razom зібрала понад $500 тис. на різні проекти на батьківщині. На фото: творці Razom Люба Шипович (у центрі) та Марія Сорока (праворуч) під час акції на підтримку України у Нью-Йорку

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.