Погляди

Якорі цитат

У кожному українцеві, якому сьогодні за тридцять, сидить зародок радянського Чужого. До пори він спить
Хочете купити цю статтю?

У кожному українцеві, якому сьогодні за тридцять, сидить зародок радянського Чужого. До пори він дрімає. Але за нагоди вирветься назовні і почне бризкати отруйною слиною. Час його перемогти

 

 

Андрій Кокотюха,
письменник, кіносценарист

 

На святковому корпоративі великої фірми зібралося не менше шести сотень гостей будь-якого віку. Аніматори підготували велику розважальну програму, щоб народ не нудьгував над келихом і дотягнув до кінця вечірки, а не випив все за першу годину. Для участі в конкурсах активно викликали молодь, що не дивно. Дивно інше: простий, на перший погляд, конкурс виявився для молодих учасників дуже складним. Хоча аніматори намагалися, щоб народ себе не завантажував і отримав ілюзію легкої перемоги.

Отже, двом командам запропонували вгадати цитати з радянських фільмів. На екран виводили фрагмент, а загадану цитату не озвучують. Тепер увага. Ніхто, повторюю, ніхто з молодих громадян України у віці 24–28 років не зміг відгадати, що дворецький Беррімор каже: “Овсянка, сэр”, капітан Жеглов стверджує: “Вор должен сидеть в тюрьме!”, Герой Анатолія Папанова заспокоює героя Андрія Миронова фразою: “Тебя посодют, а ты не воруй”, а розгульна Манька запитує, як правильно пишеться слово "облігація". Аніматори, яким було все-таки за тридцять, отетеріли і навіть запропонували командам допомогу залу. Але ж зал-то не просто вгадував — сотні українців, народжених у СРСР, знімали фрази з губ героїв ще до того, як на екрані відкривали роти.

Виросло перше покоління українців, яке не знає Гліба Жеглова, Юрія Дєточкіна, Женю Лукашина, Остапа Бендера та інших персонажів радянського кіно, які навчили їхніх батьків і дідусів із бабусями розмовляти цитатами. Мова не про літературу як першоджерело. Не про впізнаваність акторів, які для кількох поколінь радянських громадян були і лишаються небожителями. Суть у цитатах, якими досі закодоване наше життя. І, що найцікавіше, жодне інше кіно словниковий запас радянського громадянина не поповнювало. Хоча на комедії з Луї де Фюнесом і бойовики з Жаном-Полем Бельмондо в ті часи ходили по кілька разів. Однак жоден із наших улюблених закордонних фільмів наш словниковий запас не збагатив.

Українці досі спілкуються у побуті фразами з радянської кінокласики

Так звичайний корпоратив знову підштовхнув до роздумів на актуальну тему зміни поколінь. Здавалося б, дрібниця. Ну, не знає ровесник української незалежності ні крилатих фраз із радянських фільмів, ні самих радянських фільмів. Можу почути у відповідь докір: вони взагалі сьогодні нічого не знають і знати не хочуть. Однак є у проблеми інша сторона. Та, про яку говорять в Україні н

Щоб прочитати статтю повністю,