Бізнес

Час великих проектів

В Україні будують нові дороги, аеропорти, мости завдяки децентралізації, Дорожньому фонду і митному експерименту

В Україні — великий інфраструктурний підйом: будують нові дороги, аеропорти, мости і багато іншого. А все завдяки децентралізації, Дорожньому фонду і митному експерименту

 

Катерина Шаповал

 

 

А строномічна сума 42,5 млрд грн — саме стільки в країні витратили на реконструкцію і будівництво автомобільних доріг лише за минулий рік.

У 2019-му на такі цілі в Україні планують витратити вже 55 млрд грн.

За словами Олександра Кави, радника глави Держагентства автомобільних доріг, обсяги реконструкції та ремонтів вітчизняних шляхів у 2018 році стали найбільшими за останні 10 років.

Але асфальт — далеко не єдина стаття капітальних вкладень держави. Держкомпанія Укрзалізниця (УЗ) цьогоріч інвестує майже 10 млрд грн у залізні дороги і супутню інфраструктуру. Євген Кравцов, глава УЗ, каже, що щорічно обсяг капітальних інвестицій у його компанію збільшується на 50-60%.

А ще країна стає на крило: в Одесі будують нову злітно-посадкову смугу за 3,6 млрд грн, а в Білій Церкві під Києвом Мінінфраструктури планує за 1,5 млрд грн створити міжнародний аеропорт із вантажним і пасажирським терміналами.

Економіст Сергій Фурса відзначає, що сьогодні в країні відбувається справжній дорожній сплеск. І він підтягує за собою суміжні галузі. Наприклад, виробництво матеріалів для будівництва доріг — щебеню, асфальту тощо — переживає справжній бум.

Проте найважливіший наслідок нинішньої активності країна, за оцінками Фурси, усвідомить дещо пізніше: поява кращої інфраструктури пожвавить усю економіку.

фото_2

ПО-НОВОМУ: Дмитро Давтян із КМДА каже, що зараз у столиці навіть не починають ті проекти, джерела фінансування яких непевні

Закатали в асфальт

Д райвером інвестицій у шосейні дороги стала нова структура — Дорожній фонд (ДФ), створений урядом торік. Через нього здійснюється фінансування робіт зі створення і реконструкції автомагістралей.

ДФ не тільки гарантує оплату підрядникам, він ще й акумулює кошти.

Фонд наповнюється за рахунок акцизів і митних зборів на паливо, нафтопродукти і транспортні засоби. У 2018-му 50% зібраних таким чином грошей спрямували у ДФ, цьогоріч ця частка збільшиться до 75%.

Унаслідок із 42,5 млрд грн, "загорнених в асфальт" протягом 2018-го, 34 млрд грн надійшли саме з фонду.

Аби зрозуміти значення цього вкладу, фахівці рекомендують згадати докризовий 2013 рік: тоді на всю дорожню галузь держскарбниця влила лише 4,4 млрд грн.

Ще одним джерелом фінансування дорожніх робіт став затіяний Кабміном митний експеримент: половину суми від перевиконання плану митних зборів Державна фіскальна служба (ДФС) тепер перераховує у місцеві бюджети. Крім того, з конкретною метою — на дорожнє будівництво. Завдяки цьому задуму за 11 місяців 2018-го ДФС перенаправила у регіони 3,2 млрд грн.

За рахунок надходжень від митного експерименту частково профінансують, наприклад, будівництво Шулявського шляхопроводу в Києві. Про це сказав Дмитро Давтян, заступник мера столиці. За його словами, кошторисна вартість об'єкта складе 830 млн грн.

Зіграла свою роль і ще одна кабмінівська фішка — децентралізація. Завдяки їй муніципальна влада отримала доступ до зібраних на місцях податків і стала розпоряджатися помітно більшими фінансовими ресурсами. За словами Давтяна, якщо два роки тому бюджет Києва становив 25 млрд грн, то тепер міська скарбниця наповнена до 56 млрд грн.

Уряд розраховував, що надходження від децентралізації насамперед підуть на інфраструктурні проекти. Не скрізь так сталося, але там, де це сталося, результат вже очевидний.

Наприклад, у Дніпропетровській області за останні три роки збудували 500 доріг у 100 населених пунктах, каже Юрій Голик, радник голови обласної державної адміністрації (ОДА). Крім того, в регіоні відкрили 52 нові дитячі садки, будують 20 стадіонів, а також за свій рахунок реконструювали ділянку траси національного значення між Дніпром і Запоріжжям.

"Ми будуємо більше, ніж це було з 2000 до 2012 року загалом", — розповідає Голик. За його словами, на цей рік в обласному бюджеті на будівництво виділили 3,5 млрд грн.

КРАЄВИД ІЗ МАЙБУТНЬОГО: Проїжджу частину Подільського мосту в Києві запустять у 2020-му році. І вона виглядатиме барвисто і яскраво

Нові методи

Н инішньому інфраструктурному підйому сприяють і нові методи поводження із фінансами, які освоюють місцеві чиновники і державні топ-менеджери.

Голик, який до роботи в органах влади очолював комерційну радіогрупу UMH, розповідає, що раніше обласний бюджет розподіляли на велику кількість об'єктів за принципом "трохи, але кожному". "Зараз все концентрується [на окремих важливих проектах] і є чіткий план, — каже він. — Ми розуміємо, що робимо цього року, що — в наступному, а що — через рік".

Ділову логіку поділяють й у столиці. Як розповідає Давтян, який теж прийшов на держслужбу з бізнесу, кожен великий проект у місті починають тільки в тому разі, якщо його можна реалізувати за рік-два. Тобто в термін, в який можна запланувати джерела фінансування.

Раніше ж у столиці було прийнято стартувати, маючи кошторис проекту, але не маючи чіткого розуміння, звідки зайдуть гроші. І виходила, за словами Давтяна, така ситуація: "Ледь-ледь зробили об'єкт. Наступного року ціни зросли — зробили коригування проекту, він став дорожчим. Ще трохи побудували. Наступного року стало дорожче — знову зробили коригування. І так все розтягувалося на десять років". Унаслідок ідеї до фізичного втілення не доводилися, а от кошториси безперервно зростали.

В УЗ, жадаючи полегшити собі залучення інвестицій під масштабні проекти, серйозно попрацювали над кредитним обличчям держкомпанії. Кравцов розповідає, що ще чотири роки тому УЗ вважалася дефолтною. Але потім топ-менеджмент реструктуризував частину боргів, збільшив виручку за рахунок нового ціноутворення тих робіт, вартість яких не регулює держава.

Внаслідок агентство Fitch підвищило кредитний рейтинг компанії у листопаді 2018-го зі сміттєвого ССС/RD до B-. Це вже допомогло команді Кравцова залучити позику в $150 млн без держгарантій.

Але всі нинішні інфраструктурні успіхи країни, впевнені експерти, виглядають дрібницею на тлі тих проблем, які ще належить вирішити. Олександр Кава, радник глави Держагентства автомобільних доріг, наводить приклад зі своєї сфери: аби в найближчі п'ять років відремонтувати всі дороги національного значення, потрібно витрачати по 200 млрд грн щорічно. Тобто вчетверо більше запланованого на 2019-й рівня.

фото_1

БАГАТО, АЛЕ МАЛО: Олександр Кава з Держагентства автодоріг каже: в 2019-му на ремонт доріг піде 55 млрд грн. А щоб полагодити всі траси державного значення за п'ять років, потрібно щорічно витрачати 200 млрд

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.