Люди

Відкрив Україну

Ернст Райхель за два роки свого служіння Німеччині на посту посла ФРН в Україні дуже добре вивчив країну перебування

Ернст Райхель за два роки свого служіння Німеччині на посту посла ФРН в Україні дуже добре вивчив країну перебування. НВ поговорив із дипломатом про Німеччину — вийшла розмова про Україну

 

Мирослава Макаревич

 

 

Перша сторінка сайту німецького посольства в Україні відкривається вступним словом Ернста Райхеля.

І там є кілька цікавинок. Приміром, “німецько-українські відносини, які є інтенсивними й дружніми як ніколи досі”. На підтвердження можна сказати, що ФРН є найактивнішим фінансовим та гуманітарним донором для українців, які щонайменше п’ять років живуть із кинджалом у спині від “братерського” народу з півночі. “Україна з точки зору зовнішньої та внутрішньої політики опинилася перед неабиякими викликами, у подоланні яких Німеччина енергійно і з почуттям солідарності стоїть на боці України”, — веде далі дипломат у своїй вступній промові.

Райхель ладен годинами говорити про все те, що здатна та вже робить його держава задля миру, економічної та політичної підтримки України. Щоб якомога більше українців могли ді­знатися про Німеччину та відкрити для себе світ, до якого вони так прагнуть, НВ спільно з німецьким посольством підготував спецвипуск Німецька якість. Окрім того, вже шостий рік поспіль восени Посольство ФРН проводить так звані Культурні тижні Німеччини. Саме зараз добігають кінця останні заходи в різних містах Ук­раїни. З цього й починаємо розмову з паном Райхелем.

фото_1

ВІЗИТ ПАНІ: Київський міський голова Віталій Кличко спостерігає за зустріччю посла ФРН в Україні Ернста Райхеля  та німецького канцлера Ангели Меркель в аеропорту Бориспіль

— Вже вшосте посольство проводить Тижні Німеччини в Україні. Які заходи викликали найбільший ажіотаж і чому?

— Ми відкрили Тижні Німеччини в Україні в Чернівцях симфонічним концертом, у якому пролунали Сьома симфонія Бетховена, а також нещодавно знайдена кантата буковинця Євсебія Мандичевського На Буковині німецькою мовою. Гадаю, це було одним із хайлайтів.

Крім того, наші партнери провели фестиваль німецької культури за участю танцювальних та музичних колективів, виставки, зокрема присвячену 100‑річчю закінчення Першої світової війни та німецько-українським відносинам у цей період часу. Щойно я відкрив німецький павільйон на виставці ІнтерАгро 2018. Наші Тижні Німеччини з 80 заходами у 14 містах України покривають дійсно усі аспекти життя.

— Поширеною є думка, що без знання англійської мови неможливо інтегруватися у світ. Які можливості відкриває знання німецької мови?

— Україна посідає п’яте місце у світі за кількістю людей, які вивчають німецьку (750 тис. осіб). Отже, якщо ви вже вивчили анг­лійську, час робити наступний крок і братися до німецької. Адже якщо ви думаєте, що зв’язок з Німеччиною перспективний для вашого особистого майбуття у будь-якій формі (економічній сфері, освітній та ін.), то є сенс розширювати власні обрії.

— Починаючи з 2014 року Німеччина надала Україні допомоги на 1 млрд євро. Як ви пояснюєте німецькому платникові податків такі витрати?

— Якщо хтось проведе референдум у моїй країні, чи надати 1 млрд євро на розбудову інфраструктури в Україні чи в Німеччині, то кожен, безперечно, проголосує за Німеччину. Звичайно, це не те питання, яке виносять на референдум. Це питання політичного керівництва, яке усвідомлює, що Україна перебуває під великим тиском. Україна захищає свій вибір демократичних цінностей і свободи, який зробила. І наша матеріальна допомога — практичне свідчення солідарності. Це не холодний розрахунок, вона має дещо емоційне забарвлення.

— В одному з інтерв’ю ви згадали, що в Україні мізерна кількість ЗМІ, яким можна довіряти. За яким критерієм ви визначаєте, кому довіряти, а кому ні?

— Передусім хочу сказати, що українські ЗМІ набагато кращі, ніж у багатьох інших країнах. Однак у той самий час існують проблеми: українські медіа, як правило, належать великому бізнесу й обслуговують його інтереси. На відміну від західних країн власники медіа тут також визначають політичну позицію журналістів і те, що вони напишуть. Поліпшення можливе у сфері перевірки фактажу, коли у статтях не тільки апелюють до емоцій, а й надають можливість висловитися двом сторонам. Та, на жаль, тільки декілька з них дотримуються цих правил.

Ще одна сфера, у якій ситуація з медіа не є задовільною, — це сфера суспільного мовлення. На жаль, немає сильного суспільного мовника. Він не отримує достатнього фінансування, щоби зробити свій продукт привабливим для глядача чи слухача. Тут, я вважаю, має вступити у гру політика. Політики мають втілити у життя те, що вони власноруч написали у законі, і поліпшити фінансування суспільного мовника.

— Праворадикальна партія Альтернатива для Німеччини стала єдиною окрім ХДС силою, що пройшла до всіх 16 регіональних парламентів. Як далеко цей тренд, посилення праворадикального крила, може зайти і які загрози передусім для Німеччини, для європейської стабільності несе це загальноєвропейське явище? Українців не може не цікавити це питання, адже здебільшого праворадикали Європи стають ідеологічними союзниками Москви і провайдерами кремлівської політики в ЄС.

— Ви маєте рацію, що звертаєте на це увагу. У Німеччині є велике занепокоєння через зростання праворадикального популізму. Проте всі мають розуміти: 80% німецького населення дотримуються поміркованих поглядів і не є послідовниками російської зовнішньої політики. І, до речі, в інших державах ситуація ще критичніша, ніж у Німеччині. Я вважаю, що це спільна проблема — ця хвиля радикального популізму, що шириться суспільством.

Три запитання
Три запитання

— Ваше найбільше досягнення?

— У мене дві прекрасні дочки.

— Ваш найбільший провал?

— Те, що я дозволив вам поставити це запитання. [Сміється. — Прим. ред.]

— Остання книга, яка справила на вас враження?

— Я читаю для того, щоб розслабитися, а також навчитися чогось нового. Книга, з якої я багато запозичив, це Рішення Києва: Українські уроки (Entscheidung in Kiew. Ukrainische Lektionen). Автор — німецький історик, письменник Карл Шлегель.

— Ангела Меркель заявила, що залишає політику. Щоправда, йдеться про 2021 рік, коли спливає строк її роботи як канцлера ФРН. Тим не менш просимо вас зробити невеличке резюме епохи Меркель. Як за часів її правління змінилася Німеччина і в чому саме полягає заслуга пані Меркель?

— Надто рано підсумовувати, оскільки ми очікуємо, що пані Меркель залишиться канцлером до 2021 року. Проте ви поставили запитання про її основні досягнення. Акцентую на трьох важливих. По-перше, Німеччина сьогодні надзвичайно успішна в економічній сфері. І це попри міжнародні кризи, під час яких багатьом країнам було скрутно. Німеччина вийшла з них відносно сильною. По-друге, базовий консенсус, про який я щойно згадував, незважаючи на виклики, які існують, — це теж частина політики, яку імплементувала Меркель протягом років.

І останнє — гадаю, ви, українці, погодитесь: Меркель сформувала прагматичну зовнішню політику, але водночас політику, яка там де треба є непохитною. Я сподіваюсь, в Україні розуміють, що відсутність різких висловлювань не означає відсутності чітких позицій.

— Коли ви готувалися до інтерв’ю з НВ, імовірно, обмірковували відповідь на запитання, яке не пролунало. Ви маєте можливість поставити це запитання і відповісти на нього.

— Дякую за таку нагоду. Я поставив собі запитання: на що українцям слід було б звернути увагу у наступному виборчому році? Це порада іноземця, якому небайдужа ваша країна. Будь ласка, пильнуйте три важливих моменти.

По-перше, зверніть увагу на популізм. Ми з вами говорили про популізм у Німеччині, але він присутній і в Україні. Присутній переважно у двох формах.

Економічний популізм — коли годують обіцянками про підвищення зар­плат та зниження цін, що, за словами деяких політиків, має привести до економічного зростання. Але слід усвідомлювати, що це міф. Якби все було так легко, кожна країна так вчинила б.

Другий тип популізму — пат­ріо­тичний. Це особливо виявляється, коли кожен політик змагається й робить сильні заяви, які не завжди йдуть на користь реальним інтересам країни й апелюють скоріше до емоцій. На мою думку, одна з перемог над патріотичним популізмом — це пролонгація дії закону Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Це було правильне рішення.

По-друге, варто докласти зусиль, аби зламати тренд у суспільстві в дискурсі мислення поняттями друг / ворог, герой / зрадник. Таке мислення стереотипами легко призводить до маніпуляцій та несправедливих суджень.

По-третє, українцям не варто втрачати реформаторського завзяття. Під час виборчих перегонів слід очікувати, що темп реформ знизиться. Однак дуже важливо для всіх, як цей темп реформ буде відновлюватися після виборів. Про це треба замислитись уже зараз — як майбутній переможець виборів збереже енергію реформ. Реформи необхідні, ми навіть близько не підійшли до стовідсоткового впровадження реформ. Після виборів темп реформ має відновитися новим керівництвом країни.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.