Світ

4.0 на користь Німеччини

Гарна освіта, макроекономічна стабільність та висока конкуренція винесли німців на пік капіталізму

Всесвітній економічний форум визнав промисловість ФРН найінноваційнішою у світі. Гарна освіта, макроекономічна стабільність та висока конкуренція — щонайменше ці три чинники винесли німців на пік капіталізму

 

Олександр Пасховер

 

 

В українського вченого Ігоря Семенова цікава робота. В Інституті фізики плазми та технологій у німецькому Грайфсвальді він займається математичним аналізом у галузі низькотемпературної плазми. Він розтлумачує для НВ широту застосування цього іонізованого газу в німецькому економічному повсякденні. Приміром, у виробництві електроніки плазмою обробляються мікросхеми, в медицині — рани. Також плазма бере участь в очищенні води, електрозварювальних роботах. “Виробництво хімічних елементів — на кшталт озону, — додає Семенов до свого ж реєстру. — Великі озонні генератори, вони теж на базі плазми працюють”.

Інакше кажучи, руки та мізки Семенова потрібні всій Німеччині. І дедалі більше. Адже національна економіка надто поспішає застовпити за собою місце в нових технологічних реаліях. Самі німці дали назву цим реаліям — Четверта промислова революція (4IR), або Промисловість 4.0.

Світ підхопив це визначення, що людською мовою означає наступ епохи technology innovation, smart-city, big data, research and development (R&D) тощо. Німецька ідея увійшла у кров та тіло світової спільноти. І вже у свіжому дослідженні The Global Competitiveness Report 2018 його автори, фахівці Всесвітнього економічного форуму (WEF), зазначили, що вперше за 40 років існування рейтингу вони запроваджують індекс конкурентоспроможності 4.0. Місце в ньому визначає той факт, наскільки доб­ре країни адаптуються до драйверів епохи 4IR. “Ці нові драйвери включають пристосованість та спритність усіх зацікавлених сторін включаючи уряди”, — роз’яснив Тьєррі Гейгер, аналітик WEF.

І вже в першому оновленому рейтингу Німеччина дивує світ. ФРН посідає тут третю сходинку, пропустивши вперед лише США та Сінгапур, як країна з найвищим рівнем конкурентоспроможності в нову епоху 4IR.

На цей результат Берлін працював не один рік, побудувавши систему наукових інституцій, дослідницьких центрів, що працюють над технологічними новинками, які через різні канали їм замовляє бізнес — малий та великий, державний та приватний.

В нещодавно оприлюдненій брошурі Стратегії високих технологій: інновації для Німеччини сказано: “Мета полягає в тому, щоби швидко перекласти гарні ідеї в інноваційні продукти та послуги. Це тому, що інноваційні рішення є чинниками, які сприяють нашому процвітанню та підтримують нашу якість життя”.

Німецька машина

Вже згаданий індекс конкурентоспроможності вимірює країни у 12 найрізноманітніших категоріях. Ось лише деякі з них: Вища освіта та професійна підготовка, Ефективність ринку товарів і послуг, Інноваційний потенціал тощо. В останній номінації, на думку фахівця з WEF, німці кращі в світі. Тут у потилицю їм дихають США, у спину — Швейцарія, трохи нижче відчутний подих Тайваню та Китаю. На вершині інновацій — щільна конкуренція. І саме вона є драйвером росту країн.

Ось коли пошкодуєш, що “нас там немає”. У цій конкретній номінації українці 58‑і серед 140 країн. Що не так погано для країни, яка розвивається, але занизько для участі в загальносвітовій конкуренції. В номінації Макроекономічна стабільність німці ділять першу сходинку ще з 30 країнами. Нас знову “там немає”. Українську макростабільність фахівці WEF розмістили на 131‑му місці, між Нігерією та Ганою.

Всі номінації рейтингу між собою пов’язані. І всі разом впливають на одну святу ціль — економічне зростання та добробут громадян. До чого ж тут інновації? На це запитання відповідають автори індексу.

Традиційні шляхи до зростання та успіху — скорочення витрат та ефективність. Їх уже недостатньо. Лише країни, здатні швидко переходити від ідеї до її успішної комерціалізації, матимуть найбільшу продуктивність. Саме слово “швидко” є ключовим у цьому висновку. Один із чинників, що визначають здатність країни до інновацій, а отже, до конкурентоспроможності, — якість освіти.

На початку листопада британський журнал Times Higher Education оприлюднив рейтинг 500 найкращих університетів світу — World University Rankings 2018. У першій сотні — десять вузів Німеччини. Найвищий серед них посідає 34‑й рядок — мюнхенський Ludwig Maximilians Universität. Сила цих вузів полягає в тому, що всі вони залучені до реальної економіки та працюють на замовлення великих та дрібних гравців ринку.

Семенов розповідає, що працює в подібному інституті. Він фінансується з трьох джерел. Приблизно третина надходить із держскарбниці. Трохи більше третини — виграні в жорсткій конкуренції гранти на наукові розробки. “Наприклад, від німецького фонду фундаментальних досліджень, що на конкурс­ній основі виділяє гроші”, — пояснює молодий український фізик. Решта коштів надходить від промисловості. Саме зараз Семенов і його команда працюють над замовленням швейцарського гіганта електроніки АВВ. Тобто фактично це вже слід вважати високотехнологічним експортом послуг.

Щодо внутрішнього ринку, зауважує Семенов, у Німеччині дуже поширене явище, коли автомобільні компанії замовляють інститутам дослідження. Як приклад наводить свою спільну роботу з RWTH Aachen University — № 79 у World University Rankings. “Один із найсильніших технічних університетів Німеччини, та й взагалі Європи, — говорить учений. — Ось вони часто співпрацюють із Mercedes тощо”.

Найбільше за всіх у Німеччині інвестують в інновації автоконцерни Volkswagen та Daimler AG — $ 12,1 млрд та $ 6,9 млрд відповідно. На третьому місці Siemens — $ 5,5 млрд. Сумарно це чверть ВВП України.

Повертаючись до брошури Стратегії високих технологій: інно­вації для Німеччини, слід звернути увагу ось на що — інновації відбуваються у міждисциплінарних взаємодіях. “Таким чином, ми плануємо посилити співпрацю між компаніями, університетами та науково-дослідними установами, — зазначено в програмі. — З цією метою ми вживатимемо нових заходів щодо стратегічного розширення можливостей університетів для співпраці з промисловістю та суспільством”.

фото_1

КУЗНЯ КАДРІВ: На початку листопада британський журнал Times Higher Education визнав цей Ludwig Maximilians Universität найкращим у Німеччині та 34-м у світі. В таких закладах і кується наукова та економічна міць ФРН

Не наш паровоз

У 2017‑му шляхом злиття Siemens та французької Alstom виникла нова компанія, де німці отримали більш ніж півпортфелю. Тоді ринок оцінив цю угоду як переламну для галузі, як міцну противагу в конкурентній боротьбі з азійськими гігантами. У вересні 2018‑го концерн здивував усіх удруге. Sie­mens Alstom презентувала перший у світі водневий потяг. У Бремер­фьорде, що на півночі країни, відбулася його прем’єра. Відтоді потяг Coradia iLint та подібний до нього локомотив взялися до регу­лярних пасажирських перевезень. Невдовзі 14 водневих потягів Cora­dia iLint мають замінити всі дизелі, що експлуатуються на цій дільниці залізниці Нижньої Саксонії.

Нові машини мають ось які переваги: низький рівень шуму, нульовий рівень викидів вуглекислого газу. Вони здатні розвивати швидкість до 140 км / год. Однієї заправки має вистачати на 1.000 км шляху.

Олександр Кава, заступник міністра інфраструктури України у 2014-2015 роках, як за професійним обов’язком, так і за покликом душі вже давно цікавиться подібними новинками. Він нагадує НВ: ще із середини ХХ століття залізничний транспорт використовував лише два види джерел, що забезпечували рух локомотивів, — дизельне пальне та електроенергію. Завдяки екологічності та ефективності електроенергія видавалася привабливішою за дизель. Більша потужність, швидкість, менше витрат. Але на лініях із незначною інтенсивністю руху недоцільне використання електроживлення через необхідність великих інвестицій в електрифікацію та будівництво тягових підстанцій.

Отже, хоча дизельна тяга програвала електричній в усьому, вона вигравала чи не в найголовнішому — у відсутності потреби розбудовувати під колії окрему інфраструктуру.

Кава веде далі, кажучи, що пошук альтернативи забрав чимало часу та сил. “Про водневе паливо говорили не одне десятиліття, — пояснює він. — Але саме німцям удалося довести цю технологію до застосування у комерційній роботі”.

Тепер до німецького дива приглядається канадський залізничний оператор приміського сполучення Go Transit. Щоправда, німці вже втратили ексклюзивність. Австрійська компанія Zillertalbahn замовила п’ять водневих потягів у швейцарської Stadler. Але Stadler здатна випустити прототип водневого потяга не раніше 2020 року. Бути першим — це дуже важливий чинник на таких конкурентних та грошовитих ринках, як Західна Європа, Північна Америка або Азія.

Саме німці, нагадує Кава, чи не єдині, хто запустив до комерційного обігу систему перевезення пасажирів із використанням магнітної левітації, скорочено — маглев. Щоправда, попри чисельні переваги системи маглев поки що програє традиційним способам залізничного перевезення. Проект — швидкісний потяг, що рухається за допомогою магнітної подушки, — був реалізований німцями в Шанхаї (Китай). Потяг сполучає аеропорт із центром міста, відстань 31 км.

Таким чином, німецькі розробники підштовхнули світ до пошуків. Кава розповідає, що японці та китайці зараз намагаються розробити свої маглеви. “Але їм у спину дихають потяги з акумуляторами”, — зазначає експерт, кажучи про нестрим­ність інновацій та винаходів. І ніхто не буде здивований, якщо вони матимуть німецьку прописку.

Як підсумок абзац із брошури Стратегії високих технологій: інновації для Німеччини: “Промисловість стоїть на порозі Четвертої промислової революції. Через еволюцію інтернету реальний та віртуальний світи зближуються, утворюючи інтернет речей. Ключовими характеристиками промислового виробниц­тва майбутнього стане виробництво широко індивідуальних продуктів. <…>. Федеральний уряд прагне підтримувати промисловість та науку в упрова­дженні Промисловості 4.0, щоб Німеччина стала провідним постачальником таких технологій та майбутнім центром виробництва”.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.