Погляди

Повернутися з війни

У 1914 році люди жили у світі на кшталт нашого: запаморочливий підйом економіки, розвиток технологій і глобалізація. Всі ми пам'ятаємо, до чого це призвело
Хочете купити цю статтю?

У 1914 році люди жили у світі на кшталт нашого: запаморочливий підйом економіки, розвиток технологій і глобалізація. Всі ми пам'ятаємо, до чого це призвело

 

 

Фарід Закарія, американський
політичний аналітик, експерт у сфері
міжнародних відносин, ведучий CNN

  

Все частіше погані новини сприймаються, як вибоїна на дорозі — проїхав і забув, решта якось вирішиться. Президент США Барак Обама любив повторювати слова Мартіна Лютера Кінга: "Моральна дуга всесвіту згинається у лікті правосуддя". Хоча, можливо, помилково вважати, що рух вперед невблаганний, а регрес — це лише невелике відхилення від курсу?

11 листопада ми відзначали соту річницю закінчення найбільшого і найкривавішого конфлікту всіх часів. Перша світова — поворотний момент в історії людства. Це фінал для чотирьох імперій Європи, світанок радянського комунізму і початок глобальної політики США. Втім, найбільша інтелектуальна спадщина тієї війни — кінець ідеї про неминучість прогресу.

У 1914-му люди жили у світі на кшталт нашого: із запаморочливим економічним підйомом, технологічними революціями і зростанням глобалізацієї. Як результат, усі жахливі тенденції сприймалися як щось тимчасове, тим, що подолається подальшим прогресом. У 1909 році британський журналіст Ральф Норман Енджелл написав книгу, в якій заявив: війна між основними політичними силами настільки дорога, що просто нереальна. Велика ілюзія стала міжнародним бестселером, а Енджелл — знаменитістю (пізніше навіть отримав Нобелівську премію). Всього за кілька років після публікації ціле покоління європейців загинуло в кривавих боях.

Можливо, зараз ми теж лише заспокоюємо себе? Деякі політики вважають, що так. У нещодавньому інтерв'ю французький президент Еммануель Макрон повідомив: "У Європі, яка розривається жахами, націоналістичними заявами і наслідками економічної кризи, ми спостерігаємо майже методичне відновлення всього, що домінувало в житті Європи після закінчення Першої світової до [економічної] кризи 1929-го". А перед цим у зверненні до Європейського парламенту Макрон сказав: "Я не хочу належати до покоління сновид, які забули про своє минуле".

Історія — це не голлівудське кіно

Щоб прочитати статтю повністю,