Стиль

Острів скарбів

Острів Хайнань на півдні Китаю на очах у здивованого світу перетворюється на курорт міжнародного класу

Острів Хайнань на півдні Китаю на очах у здивованого світу перетворюється на курорт міжнародного класу, центр розвиненого медичного туризму, а також спортивних і кулінарних розваг в особливо великих розмірах

 

Олександр Пасховер

 

 

Ц е чудова можливість вивалитися за межі звичного світу. Відключитися від Google, Facebook, Twitter, Gmail, Viber, WhatsApp. Куди заради неї треба їхати? У Китай, там нічого цього немає. Все заблоковано. Ви скажете, що можна попередньо завантажити програму VPN і з її допомогою пройти крізь всі обмеження, як Девід Копперфільд через Китайську стіну.

Але стривайте, я вам такого не радив. Я законослухняний громадянин і турист, це раз. По-друге, я поважаю і ціную, шаную і дотримуюся. По-третє, якщо чесно, я просто пізно схаменувся і не встиг підготуватися. І якщо ви думаєте, що я хоч на секунду про це пошкодував, то ви правильно думаєте.

За тиждень перебування на острові Хайнань багаторазово хотілося повісити в соцмережах фотографії з відповідними підписами. Наприклад, ось я в нещодавно збудованому міжнародному аеропорту міста Хайкоу, куди прилетів із групою туристів з України. Тут нас танцями зустрічають дівчата народностей лі і мяо.

Повітря важке і вологе. Рятує кондиціонер у нашому автобусі. За вікном тропіки. Ледь встигаю фотографувати рисові поля, кокосові пальми, каучуконос, дерево Анчар, чайні та кавові плантації.

У готелі на столі чекає фруктовий набір: пітахая біла, пітахая пурпурна, мангостін, карамбола, її ще називають тропічної зіркою.

І ось уже я в китайській піжамі на чайній церемонії. Чай білий, червоний, зелений, жовтий. Кожен смачний по-своєму.

А ось серія фотографій наступного дня. Я в етнографічному комплексі осель лі і мяо. Зліва — лі, праворуч — мяо, або навпаки. Фольклорний концерт. Вогнедишні китайці. Народні інструменти. Рис. Потім рисова горілка. Перші 50 г безкоштовно. Другі можуть і не знадобитися, адже міцність напою — 76°.

Поїхали далі. Селфі в Центрі буддизму, найбільшому в Азії. Зліва я, праворуч — найвища у світі статуя богині милосердя Гуаньінь (108 м).

Загалом, вийшла подорож як у японських туристів. Вони всю поїздку фотографують пам'ятки і вже вдома розглядають, де ж це вони були.

А побував я на острові Хайнань, у туристичному раю Азії, що омивається теплим Китайським морем, обігрітому жарким сонцем, надзвичайною прихильністю Комуністичної партії Китаю і, що особливо важливо, особисто товаришем Сі Цзіньпіном.

Втім, розвитку самого південного китайського острова сприяють не стільки заповіти тутешнього Ілліча, скільки будівництво капіталізму і капітальне будівництво. Про все послідовно.

фото_1

ЧАС І СКЛО: 400-метровий скляний перехід у затоці Ялонг відкрився у серпні 2018-го. Конструкція прикрасила і без того видовищну затоку

Перемога комуністичної праці

З Айдаром Халіловим, китайським студентом із Казані, ми сидимо на 11-му поверсі міжнародного медцентру І-Лін. Праворуч — басейн під відкритим небом, зліва — критий фітнес-зал. У залі китайський тренер проводить з українськими туристами сеанс тайцзицюань — відкриває чакри, закриває ауру, вчить правильно дихати, йти в себе і повертатися на місце. Я пройшов цей годинний курс і переконався, що дихати не вмію. А це основа китайської гімнастики і східного довголіття.

Отже, ми сидимо з моїм новим знайомим у кафе медцентру І-Лін. На столі кокос. Із нього стирчить трубочка, за допомогою якої я і поглинаю кокосове молоко. Тут це фруктовий ширвжиток. Перед нами горизонт, за ним вимальовується місто Боао. Навколо комплексу розташовані корпуси нещодавно зведених готелів, а також незліченна безліч медичних центрів. Пекін перетворює острів Хайнань на всекитайську і навіть міжнародну здравницю.

Тут уже зараз багато туристів з усього світу, зокрема з країн колишнього СРСР. Тому з російською мовою у персоналу набагато краще, ніж з англійською.

Боао – містечко молоде: воно почало будуватися в січні 1996 року, а спроектував його австралійський архітектор.

Всього за одну ніч 18 листопада 2000 року ця непримітна ділянка планети перетворилася на туристичну визначну пам'ятку: тоді було вирішено проводити тут щорічний азійсько-тихоокеанський форум, куди з усього світу будуть з'їжджатися високі чини від політики, науки, бізнесу.

Тут також розташований пляж Яшмовий пояс, занесений у Книгу рекордів Гіннесса як найвужча природна піщана коса, що відокремлює море від річки.

"Приблизно два роки тому на цьому місці був лише котлован, — розповідає про медцентр І-Лін Халілов. — Цей комплекс збудували за два роки. А через кілька років тут абсолютно все буде забудовано".

Навколо комплексу і правда зяють численні котловани, копошаться екскаватори та вантажівки. І все це підпорядковано одній меті — перетворити острів Хайнань із глухої провінції на півдні Китаю на курорт світового значення, а також у вільну економічну зону. Як сказав китайський гід, "наш орієнтир — Гонконг або Сінгапур".

На Хайнані проживає 8 млн осіб. Тобто за китайськими мірками острів практично нежилий

На Хайнані проживають 8 млн китайців. Тобто для КНР із населенням 1,4 млрд осіб цей острів практично безлюдний. В усякому разі саме так він виглядав приблизно одне покоління тому. У 1988 році Хайнань став самостійною адміністративною одиницею. До цього моменту він належав до материкової провінції Гуандуна, що межує з Гонконгом і Макао.

Мій ще один ситуативний знайомий — китаєць Сюй Хуакан, родом із Даньчжоу, невеликого містечка на східному узбережжі острова, у найближчих планах якого стати локальним центром агротуризму. За словами Сюй Хуакана, до адмінреформи на острові взагалі був відсутній сучасний транспорт, та й доріг майже не було. Єдиною можливістю потрапити на велику землю були човни або теплоходи. Самим островом переміщалися мало і зі складнощами. Тепер Хайнань перетинає швидкісний поїзд, а машини носяться сучасними автобанами. Загалом, всі ознаки того, що Хайнаньавтодор не дарма їсть свій рис.

Сюй Хуакан називає появу транспортної інфраструктури головною зміною останніх років. А далі все пішло як по маслу. Фіскальні пільги і режим усілякого економічного сприяння привели на острів іноземний і внутрішній капітал. У 1999-му був відкритий міжнародний аеропорт.

Торік на Хайнань приїхав Сі Цзіньпін. Тут глава держави повідомив, що компартія робить подарунок острову — звільняє регіон від податків і збирається збудувати тут найбільший у світі порт вільної торгівлі за образом і подобою Сінгапуру.

Правда, як висловився Сі Цзіньпін, все це буде з китайською специфікою. Тобто червоні прапори серпасті й молоткасті та все, що до цього додається, ніхто не відміняв. Компартія Китаю — розум, честь і совість тамтешньої епохи у вигляді транспарантів, агітплакатів і зображень лідера — позначає всі нові і старі будівництва острова.

Наступний рівень розвитку — до 2030 року на острові буде їздити тільки електротранспорт. Уже сьогодні заборонені автомобілі з бензиновим двигуном — на дизельних поки що можна пересуватися. Якщо поліція помітить мотоцикл на бензині, то забирає його назавжди.

Закон суворий, але Хайнань — це Китай. А Китай — це остання фортеця комунізму. Хоча і в її стінах пробиваються слабкі паростки капіталізму. Приватна власність. Іноземні інвестиції. Ринкова конкуренція. До певної міри відкриті кордони. Уже цьогоріч, із 1 травня, провінція Хайнань скасувала туристичні візи для України, Казахстану, Білорусі, Росії. Гості з 59 країн можуть без віз заїхати на острів терміном до 30 днів.

фото_3

КІНЕЦЬ СВІТУ: Місто Санья — найпівденніша околиця Китаю. Це і є туристичне серце острова Хайнань, який перетворюється на очах

Північний полюс

Н а Хайнані я познайомився із 29-річним одеситом Сергієм Обоянським. У вільний від подорожей час він теж подорожує, оскільки працює на круїзному лайнері, що курсує між Багамськими островами. У листопаді у нього наступний рейс, а у вересні Обоянський вирішив відвідати Азію. І не пошкодував: Хайнань зумів його вразити.

Отже, насамперед слід знати, що Хайнань — це острів, на якому розташовано всього два великих міста — столиця Хайкоу на півночі і курортне місто Санья на півдні.

У Хайкоу вулиці нерідко носять неформальні назви — вулиця їжі або вулиця закусок. Заклади громадського харчування, які готують як національні, так й інтернаціональні страви, працюють тут із вечора, а деякі — цілодобово.

Якщо хочете відчути справжній Китай, не варто йти в дорогі ресторани, краще — у звичайні, їх тут називають чіханькі. У таких закладах одне блюдо обійдеться до 20 юанів (приблизно $3), воно буде величезне, і там буде щось істинно китайське.

Популярні тут ласощі, кокосове молоко з різними солодкими добавками, називається тімбуліан. Освіжає.

До речі, якщо і варто щось везти з Хайнаня додому, так це кокосове масло, яке тут і виробляється. Місцеві жінки дуже рекомендують його як косметичний засіб, ну, і, звичайно, для використання у кулінарії.

Втім, у цій поїздці більшу частину часу я провів на півдні острова у Санья. З півночі на південь можна за три години дістатися на автобусі.

H2O: Хайнань оточений двома морями, одним океаном, а зверху його часто накривають тропічні дощі. Вода — стихія остров'ян, що помітно навіть у оформленні тамтешніх готелів та ресторанів

Південний полюс

М ій приліт на острів Хайнань почався із НП. На південь Китаю звалився потужний тайфун Мангхут, і від нього постраждали безліч людей. Через стихію в регіоні були скасовані всі авіарейси, і наш приліт затримався на добу.

Тоді світ із тривогою спостерігав за примхами погоди, очікуючи, що тайфун, поласувавши Гонконгом і південним берегом Китаю, рвоне на Хайнань. Даремно переживали. Жителі острова все передбачили заздалегідь. Ще в 2005 році за 40 км від Санья біля гори Наньшань (Південна гора) вони встановили 108-метрову статую богині милосердя Гуаньінь, відомої як володарка Південного моря.

Як нам пояснив гід, відтоді всі тайфуни, що носяться над Тихим океаном і місцевими морями, обходять острів осторонь. Остров'яни впевнені, що це заслуга богині Гуаньінь. Я особисто в це не вірю, хоча ця містична версія поки що працює.

Статуя підноситься над найбільшим Центром буддизму в Азії. Тут чудовий парк і є буддійський храм. На території — готель. У готелі — ресторан. У ресторані — веранда, звідки можна розглядати статую богині Гуаньінь.

А якщо хочеться природної екзотики, потрібно йти на дикі пляжі. Біля Санья є бухта Хо-Хай — прозора блакитна вода, чистий пісок. Місцеві жителі приїжджають сюди вправлятися у серфінгу: хвиля тут невелика, якраз для тих, хто робить перші кроки на воді.

Втім, мені і моєму товаришеві з Одеси Обоянському найбільше до душі припав не дикий, а саме цивілізований пляж на Острові дельфінів. Це гарна назва для туристів. Справжнє ім'я острівця — Феньцзічжоу. Він розташований на схід від Хайнаня, і туди за розкладом ходить катер. Родзинка програми на острові — мальовнича гора, на вершину якої можна дістатися електрокаром, заплативши 40 юанів ($6). У цю суму входить чашка кави, але її ще потрібно зуміти добути в кафе на одній з гірських стоянок.

Обоянський із його чудовою англійською спробував. Вийшло досить смішно, коли він замовляв каву на всю нашу компанію, що дісталася вершини Феньцзічжоу, а китайці його не розуміли.

"Поїдьте в Китай, і зрозумієте, що ваше знання англійської на рівні носія мови", — іронізує тепер Обоянський.

Каву ми таки отримали, і досить непоганої якості. Але чого нам все це коштувало! Я подумав: може, китайці розважаються, спостерігаючи, як Інтуристи намагаються їм щось пояснити? Втім, у частині театрального видовища китайців навряд чи вдасться здивувати.

Не можу не розповісти про два шоу, на яких побував. Перше відбулося у фольклорному селі лі і мяо. На головній сцені розігрувалися сюжети з життя предків, фаєр-шоу та виконувалися танці древніх народів.

Музиканти грають на старовинних інструментах, схожих на сопілки, тільки видувають звук не губами, а носом. Саме село виглядає бутафорським — музеї, храми, хатини, ресторан, кафе, галерея татуювань, екзотична природа. Справжньою була тільки тропічна злива, тепла і непередбачувана. Я в ній викупався.

Я взяв у цьому комплексі екскурсію, завдяки якій дізнався, що багато років тому місцеві дівчата з 13-річного віку робили наколки на обличчях, а тепер від цієї традиції відмовилися. У селі я зустрів кількох бабусь із тату на обличчі: це означає, що їм дуже багато років. Коли вони підуть у китайський рай, разом із ними піде і ця незвичайна тату традиція.

Друге шоу, яке я наполегливо раджу не пропустити тим, хто добереться сюди, проходить у Романтик-парку. Справжня насолода від китайського міксу, в якому змішалися східні казки, східні єдиноборства і прекрасний балет. Танцюристи літатимуть над вашими головами, злітати зі штучної водойми. Будуть на ваших очах любити і вбивати один одного. Захищати і нападати. І все для того, щоб у загальних рисах дати уявлення про реальну історію і легенди, народжені на острові Хайнань.

Але все це — фасад, вітрина Хайнаня. А дика частина острова з відсталою туристичною інфраструктурою перебуває в його центрі. Головні тутешні пам'ятки — численні мальовничі водойми, до того ж і ти сам перетворюєшся на пам'ятку для місцевих жителів. Вони часто підходять до дівчат-іноземок і просять із ними сфотографуватися. Навіть можуть просто помацати людину з білою шкірою, оскільки такий тип homo sapiens бачать нечасто.

Якщо є бажання застати цю ранню фазу цивілізації, треба поквапитися: на Хайнань наступають нові часи. Вони проявляються будівельним бумом, міста і селища заповнюються автотранспортом. Взимку багаті китайці з півночі країни переїжджають сюди, оскільки в їх землях температура повітря падає до -40, а на острові завжди плюс, завжди море і майже завжди море фруктів. Разом із грошима вони завозять у цей відірваний від світу край материкову цивілізацію.

Внутрішня міграція призвела до різкого подорожчання нерухомості. Уже сьогодні 1 кв. м у новобудові коштує від $3 тис., а ще недавно був приблизно $400. Але, навіть маючи в наявності необмежені кошти для покупки житла, одразу ж оселитися тут неможливо. Спочатку потрібно стати платником місцевого податку з дворічним стажем, і тільки після закінчення цього терміну можна отримати право на купівлю нерухомості.

Вже залишивши Хайнань, я запитав у свого приятеля Обоянського, чи повернеться він сюди знову. І Сергій заплакав. Гаразд, це я невдало пожартував. Сергій просто сказав: "Ви будете згадувати цю поїздку все життя і з палаючими очима під заздрісними поглядами розповідати про свою подорож на острів Хайнань. І вам будуть заздрити навіть китайці".

фото_4

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.