Погляди

Телеканали 112 і NewsOne треба закривати?

На тлі можливої ​​заборони телеканалів 112 і NewsOne НВ з'ясував у співвітчизників, що вони думають про їхню діяльність і такого роду санкції
Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.

На тлі можливої заборони телеканалів 112 і NewsOne НВ з'ясував у співвітчизників, що вони думають про їхню діяльність і такого роду санкції

 

 

Я не дивлюся ні ці, ні інші телеканали. Але пам'ятаю, коли мене на них запрошували, це закінчилося моїм твердим рішенням більше туди не запрошуватися. Тому що є відчуття неохайності та маніпуляції.

А чи треба їх закривати? Було б добре, якби у нас був механізм закриття такого штибу телеканалів у судовому порядку.

Олександр Ройтбурд,
художник, директор Одеського художнього музею

 

Вважаю, ці телеканали заслужили санкції. Особливо NewsOne, який зараз проводить абсолютно проросійську пропагандистську редакційну політику. До того ж ці обидва телеканали так чи інакше контролює Віктор Медведчук.

З іншого боку, не вважаю, що зараз робляться юридично правильні кроки. Потрібно було спочатку проводити розслідування щодо власності цих телеканалів і їхнього можливого фінансування людьми з РФ, із країни-агресора. А не через претензії до контенту. Тому що це завжди викликає багато питань і стосовно свободи слова, і зі сторони Заходу.

А зараз ситуація патова. Тому що для тих, хто вважає, що договорняки Петра Порошенка з Медведчуком існують, неприйняття санкцій означатиме, що такі договорняки дійсно є. А ситуація затівалася, щоб дати можливість Порошенку зайти бенефіціаром на NewsOne тощо.

Якщо ж санкції ухвалять, це покаже, що союзу Медведчука — Порошенка немає, але останній стане людиною, яка переслідує опозиційні — як вони себе позиціонують — ЗМІ.

Наталія Лігачова,
шеф-редактор інтернет-порталу Детектор медіа

 

Нерукоподавана підробка під журналістику. Симуляція свободи думок, створена технологами токсична реальність. Журналісти-актори, що грають темники мутних господарів.

Усе це заслуговує громадянського презирства. Цехового презирства у професійних спільнотах, якщо вони у нас взагалі є. Все це не можна перемогти, імітуючи боротьбу. І до речі, перелік 112 — NewsOne слід у цьому сенсі доповнити іншими добре відомими іменами.

Ольга Герасим'юк,
телеведуча, екс-заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення

 

Я в глибині душі демократ, а демократія передбачає свободу слова. Тобто вільне висловлювання різних думок. Окрім закликів до повалення конституційного ладу, до війни тощо. Наскільки знаю, подібних закликів ні на 112, ні на NewsOne немає. Я виступаю і на тому, і на іншому каналі та кажу завжди те, що думаю, критикую і колишню владу, і нинішню. Поряд із моїми виступами бачу безліч виступів людей, які мені глибоко антипатичні.

Прекрасно знаю, що ці телеканали належать Віктору Медведчуку. І свою думку щодо нього я висловив у прямому ефірі 112-го телеканалу. Я сказав, що це ворог України і для мене він тотожний [Володимиру] Путіну. Що стосується закриття телеканалів. Це неприпустимо в цивілізованій країні. Крім того, вважаю, що ці канали не закриють, бо це такий прийом влади, щоб зробити їх лояльними напередодні президентських виборів.

Дмитро Гордон,
журналіст, телеведучий, головний редактор газети
Бульвар Гордона, керівник інтернет-видання Гордон

 

Це питання до юристів. Адже закривати телеканали, якими б вони не були, можна тільки згідно закону. Якщо у нас такий закон є, тоді так. І якщо законно це зробити неможливо, тоді немає.

Якщо ж говорити про моє особисте ставлення. На NewsOne я не ходжу давно. На 112 перестала ходити після того, як він став схожий на NewsOne. Це смітник. Але навіть смітник можна закривати тільки згідно закону. Хоча скоро постане питання: а куди взагалі можна ходити?

А що стосується свободи слова. Вона, безумовно, повинна бути. Але чи повинна бути свобода брехні?

Ірина Бекешкіна,
соціолог, директор фонду Демократичні ініціативи

 

Особисто я прихильник жорстких заборон і персональних судових позовів. Ці медіа чудово фінансуються. Вони не повинні вилазити зі штрафних санкцій і [мають] постійно поповнювати держбюджет. А відповідні редактори і журналісти мають бути постійними гостями прокуратури.

Хоча я особисто закрив би ТВ на вимогу МОЗ. Телевізор взагалі джерело психозів, а не інформації.

Олег Покальчук,
соціальний психолог

 

Я за цю постанову не голосував. І вважаю, що парламент — це остання інстанція, яка має приймати подібні політичні рішення.

У нас є СБУ, Нацрада з телебачення, РНБО, правоохоронні органи — достатня кількість інституцій, які мають робити перевірки. А підстави для цього є. Перевірки повинні стосуватися джерела фінансування цих каналів, сплачується на них біла або сіра зарплата. Це робота СБУ. Можна перевіряти контент. Це робота Нацради. Повинні бути рішення судів, і тільки після цього - конкретні дії. І ці правила повинні працювати для всіх телеканалів, а не тільки для тих, які критикують [владу].

А то виходить, що інституції у нас створені, їх співробітники отримують зарплату, а свою роботу не виконують.

Олексій Рябчин,
народний депутат від ВО Батьківщина

 

Ці канали за нашими законами заборонити неможливо. Постанова Верховної Ради — чистий піар.
Ігри патріотів.

На мою думку, ці канали демонструють парад деградантів та мають бути переформатовані на культурний контент. Але це нам може тільки снитися.

Людмила Горделадзе,
директор київського кінотеатру Жовтень

 

Санкцій насамперед заслуговують політики і чиновники, які атакують журналістів і ЗМІ в Україні. Звісно, редакційна політика 112 і NewsOne може бути темою для громадських дискусій. Але замість чесних обговорень у колі журналістів, експертів та громадськості ми спостерігаємо керовану демонізацію конкретних медіа. Результатом чого стало це політичне рішення парламенту.

І тепер ми отримали небезпечний прецедент: у майбутньому більшість у ВР може вимагати заборони будь-яких українських ЗМІ — чи то телеканалу Прямий, Радіо Свобода, УП або НВ.

Сергій Томіленко,
глава Національної спілки журналістів України

 

Телевізор не дивлюся вже багато років, жодні канали. Тому не можу відповісти на питання, заслужили — не заслужили, і судити про те, чого ніколи не бачив. Але чомусь думаю, що все це чергова популістська історія із зустрічним піаром одної сторони на іншій. У підсумку все залишиться, як є.

А загалом я проти будь-яких безглуздих і дратівливих заборон. Які читати книги, слухати музику, дивитися телеканали, фільми і спектаклі та якою мовою — вирішує громадянин, а регулює ринок.

А якщо є конкретні злочини у вигляді пропаганди сепаратизму, міжнаціональної ненависті або розкрутка фінансових пірамід, терміново і професійно ведіть протокол, готуйте документи і, не затягуючи, через рішення судів, карайте згідно закону. І буде вам, якщо не піар, то результат.

Олександр Соколовський,
засновник групи компаній Текстиль-Контакт,
учасник ради директорів Союзу українських підприємців