Країна

Що чекає на країну

2019 рік — вирішальний для українців. Багато що стоїть на кону.

2019 рік — вирішальний для українців. Багато що стоїть на кону. Час поговорити про те, як зміниться країна після виборів

 

 

Н езалежно від того, хто посяде крісло президента і яким стане склад нового парламенту в 2020 році, Україна має дотримуватися свого основного курсу в напрямку Європи. Але чи станеться саме так?

Минулого тижня НВ запустив цикл лекцій Україна 2020. Що чекає на країну? Відомі економісти, успішні бізнесмени, впливові історики та мислителі під час дискусій шукатимуть відповіді на найактуальніші та найболючіші питання про завтрашній день. Усього до 15 листопада відбудеться чотири зустрічі. Спектр тем — від проблем економіки до самоідентифікації нації.

4 жовтня відбулася перша дискусія під назвою Країна 2020 року, в межах якої президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер, науковий директор фонду Демократичні ініціативи Олексій Гарань, народний депутат від БПП Мустафа Найєм і заступник головного редактора газети Дзеркало тижня Сергій Рахманін назвали головні тренди розвитку України після парламентських і президентських виборів.

"Історія тягне нас до Європи", — певен Олександр Пасхавер. Тому, на його думку, істотного розвороту від цього курсу не відбудеться, але темп змін як і раніше не влаштовуватиме більшість населення. Однак швидкість трансформацій не може бути іншою через три об'єктивні причини, наголошує економіст. Перша — молодість української держави. Друга — цінності. За словами Пасхавера, для більшості населення як і раніше головною цінністю є виживання, водночас, як меншість перейняла європейську цінність активності та самореалізації. Третя причина — слабкість революційного прошарку, який виник протягом останніх років і активно діяв на Майдані.

Сергій Рахманін також вважає, що курс України радикально не зміниться. "Люди, які прийдуть до влади невдовзі, не стануть робити різких рухів хоча б з інстинкту самозбереження, — певен він. — Навіть, якщо наберуть силу орієнтовані на Росію політики, рух призупиниться, але не розвернеться на 180 градусів".

Мустафа Найєм назвав найближчі два роки періодом переходу від вирішення тактичних завдань до стратегічного мислення. "У нас не було моменту, щоб видихнути і зайнятися системними речами, — каже екс-журналіст. — Ми постійно "гасимо пожежі". Головним завданням на найближче майбутнє він називає необхідність довести життєздатність ідей, з якими до парламенту прийшли нові обличчя, а також перестати говорити про власну інакшість.

"Мені здається, що "іншим" чиновникам і політикам настав час перестати бути білими воронами. Тому що "інші" — це і є та норма, до якої ми йшли", — розмірковує Найєм. Що стосується нового парламенту, політик прогнозує повернення старих облич.

"Правил пристойності, до яких ми звикли, вже не буде, — певен Найєм. — Давайте чесно, зараз у нас тертя між своїми. А в наступному парламенті будуть реальні вовки. Те, що Віктор Медведчук може стати віце-спікером, — це не казки".

Олексій Гарань передрік зигзагоподібний розвиток України після майбутніх виборів. Прориву чекати не варто, але рух вперед збережеться, певен учений.

НВ публікує головні цитати з виступів учасників першої дискусії під назвою Країна 2020.

 

 

Олександр Пасхавер

президент Центру економічного розвитку

 

Ми слабка держава, тому нам залишається тільки один шлях — приєднатися до Європи. А це натомість означає засвоїти цінності. Коли ми зрозуміємо цінності, станемо європейською країною. І мені важко уявити, з якої причини вибори можуть змінити цей рух

 

Мені дивно дивитися, як люди персоніфікують наші проблеми. Є три об'єктивні чинники, які гальмують наш рух: недосвідченість української держави, цінності виживання більшості суспільства і слабкість революційного прошарку

 

Ми зосереджені на Росії, але забуваємо, що всі сусіди мають неофіційні — поки ми будемо сильні — територіальні претензії до нашої країни. Тому наше майбутнє — мілітаризація за аналогією з Ізраїлем. І громадяни мають розуміти, що мілітаризація сповільнить поліпшення життя

 

Ми недосвідчена держава — ні політики, ні чиновники не мають традицій державності. Те, що суспільство сприймає як злоякісні дії влади — часто некваліфікованість

 

Учасниками революції гідності були люди, які сприйняли європейські цінності активного розвитку. Але у більшості населення домінують цінності виживання, які можна вмістити у слова: "Довіряй тільки своїм, приховуй успіх, коли потрібно — підкуп". Процес засвоєння цінностей триває десятиліттями. Тому, подобається нам чи ні, ми змінюватимемося повільно

 

Один з об'єктивних факторів, що ускладнюють наш розвиток, — слабкість революційного прошарку, що активно діяв на Майдані. Цей шар був визначальним у революції. Однак не добився своєї політичної консолідації, не виробив ідеології, не створив партійних структур, не взяв владу, добровільно передавши її представникам старого політикуму

 

 

Сергій Рахманін

заступник головного редактора газети Дзеркало тижня, ведучий Радіо НВ

 

Майбутні вибори цікаві тим, що ніколи раніше рейтинги у фаворитів президентських перегонів не були такими низькими, а головне, не було такої невеликої різниці між кандидатами. Відповідно, дуже багато хто може перемогти

 

Люди, які прийдуть або залишаться у владі у 2019-му, не робитимуть різких рухів хоча б з інстинкту самозбереження. Навіть, якщо сили набудуть політики, орієнтовані на Росію, то рух сповільниться, але не зупиниться

 

Хто б не прийшов до влади, він намагатиметься позбавитися від непопулярних речей, серед яких мінські угоди. Крім того, ці угоди вичерпали свій ресурс і є порушенням Конституції

 

У кожного кандидата сьогодні є готовий проект Конституції — від автократичного до абсолютно екзотичного. Але за жоден не проголосує більшість у парламенті. Тому я бачу два варіанти. Перший — нічого не змінювати і жити за чинною. Однак, жоден президент ще не намагався цього робити. Другий варіант — компроміс усіх політичних сил

 

Децентралізація не матиме логіки, якщо її не довести до кінця, тобто не дати жителям регіонів можливість впливати на прийняття рішень усередині громади. Для цього потрібен закон про місцеві референдуми за аналогією з Німеччиною або Швейцарією

 

Давньогрецький філософ Антисфен говорив, що держави зникають у тому разі, якщо поганих перестають відрізняти від хороших. У нас відрізнити одних від інших дуже важко, і головна причина, чому так відбувається, — у медіа

 

Думаю, якщо Петро Порошенко обереться на другий термін, на нас, дуже ймовірно, чекають дострокові президентські вибори

 

 

Мустафа Найєм

народний депутат (БПП)

 

Головний виклик найближчих двох років — перехід від вирішення тактичних завдань до стратегічного бачення. Поки системні проекти, які ми починаємо, стикаються із перешкодами, які доводиться "гасити"

 

Нам час звикнути, що війна — це надовго. Якщо в 2014-му Порошенко міг сказати, що закінчить війну, то в 2019-му обіцяти швидкий кінець війни неможливо

 

Пасивність на сході країни призводить до того, що ми продовжуємо культивувати образ регіону другого сорту. Потрібно запропонувати прифронтовим територіям рівність відносин. Але ми досі віддаємо цей регіон на відкуп Рінату Ахметову

 

Дуже класно звучить норма закону про те, щоб обирати поліцейських, прокурорів, слідчих та інших за участю громадськості. Але питання в тому, як цю громадськість знаходити

 

Ми можемо робити що завгодно в економічній площині, але поки не запрацює інфраструктура справедливості, стикатимемося із негативним ставленням людей до влади

 

Одна з основних причин, чому людина стикається із приниженням в органах досудового слідства, судах або прокуратурі, полягає в тому, що співробітники правоохоронних органів — раби зарплати і своїх начальників. Навіть нові люди скочуються назад, тому що у них немає ніякої перспективи

 

Думаю, парламент, в якому я зараз сиджу, здасться райським садом у порівнянні з наступним. Медведчук на посаді віце-спікера — це не казка

 

 

Олексій Гарань

професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду Демократичні ініціативи

 

Незалежно від того, хто переможе на виборах, рух вперед продовжиться, але буде зигзагоподібним. Радикального прориву не станеться

 

Аби держава здійснювала економічні реформи і будувала демократію, необхідний певний рівень централізації. Боюся, що зараз наша держава може втрачати керованість. Тому радикальні зміни Конституції не потрібні

 

Ми спостерігаємо тенденцію до консолідації суспільства. Але є і небезпека поляризації, яку ми бачили раніше. Наприклад, на питання про необхідність вступу до ЄС 52% українців відповідають "так". Але на сході та півдні країни негативну відповідь дають 57%. Це дуже тривожно. На цьому можуть спекулювати під час виборів

 

Путін чекатиме результатів наших виборів, щоб отримати вигідніші позиції для переговорів щодо Донбасу. Не можу назвати себе оптимістом і вважаю, що конфлікт на довго буде заморожено

 

Головна проблема з війною в тому, що ми не докладаємо зусиль для турботи про людей, які повернулися із фронту. Нещодавно я відвідав аеропорт американської Атланти, де з гучномовця постійно звучало: "Ми вітаємо наших військовослужбовців, хлопців і дівчат, які їдуть захищати національну безпеку США". І це вражає. Нічого подібного у нас немає

 

Путін зацікавлений у тому, щоб Порошенко програв вибори. Тому що зараз він позиціонується, як політик і державний діяч, який протистоїть Путіну

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.