Тиждень. Запитання

Ви за Ситника чи проти?

На тлі чергового загострення між НАБУ і САП НВ розпитав співвітчизників, що вони думають про дії директора НАБУ Артема Ситника
Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.

На тлі чергового загострення між НАБУ і САП НВ розпитав співвітчизників, що вони думають про дії директора НАБУ Артема Ситника і як оцінюють роботу антикорупційних органів

 

 

Я за боротьбу з корупцією. Вже очевидно, що антикорупційна екосистема, збудована після 2014-го року, з цим завданням не впорується, оскільки не забезпечує невідворотності покарання. Який вихід? Привести до влади новий політичний клас, для якого антикорупційний порядок денний буде не ширмою, а суттю діяльності. І Ситник, на мій погляд, цілком міг би стати частиною цього нового класу. Він не переміг корупцію, але і не зкурвився.

Володимир Федорин,
співзасновник аналітичного центру Bendukidze Free Market Center

 

Саме виникнення НАБУ вважаю абсолютно позитивним явищем.

Багато років усі наші вожді урочисто і статечно "боролися" з корупцією, тобто самі з собою. Це був такий псевдоекономічний фітнес, модний і такий, що ні до чого не зобов'язує.

Те, що почалися серйозні конфлікти, свідчить про те, що дійсно порушені інтереси системи. Але зачіпати їх слід за законом, яким би тупим він не був. А не за бажанням зробити швидко — "як краще".

А загалом — ласкаво просимо до реального європейсько-американського світу складних міжвідомчих відносин спецслужб, дуже далеких від гламурного драматизму голлівудських політичних трилерів.

Олег Покальчук,
соціальний психолог

 

Це питання не персоналій, а системного підходу і гарної пам'яті. Ми всі пам'ятаємо, чому створювалося НАБУ. Тому що система правоохоронних органів тотально корумпована. І зараз, коли ця система починає боротися з НАБУ, це дає нам природний сигнал про те, що вона НАБУ боїться. А значить — все було зроблено правильно. І підтримувати корупціонерів у їхній боротьбі з антикорупціонерами зовсім нелогічно.

Сергій Фурса,
фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

 

Я брав участь у громадських комісіях із виборів і [глави НАБУ] Артема Ситника, і [глави САП] Назара Холодницького, тому відчуваю відповідальність за цей вибір. Не скажу, що він був невдалий або поганий. Але законодавець і учасники комісії не подумали про те, що відсутня інстанція-рефері, яка вирішуватиме суперечки.

Відкривати справи один проти одного — повний абсурд. Війна звинувачень. Тут причина в самих людях та їхньому відчутті, що немає інстанції, яка може розсудити і покарати. От і вся історія.

Адже органи створено, і вони працездатні. Звісно, далеко не ідеальні. Але думаю, що зараз боротьба із корупцією на кращому рівні, ніж раніше. Це складно довести — доки немає судових вироків. Але навіть Генпрокуратура з ревнощів, що якийсь новий орган може зробити більше, ніж вона робила раніше, — тобто майже нічого — через цю конкуренцію ГПУ запрацювала краще.

Йосиф Зісельс,
глава Асоціації єврейських організацій і громад України

 

Антикорупційні органи України — плоть від плоті нашої. Непрофесійні, корумповані, часто бездарні та фальшиві. Як і суди, прокуратури, мерії та уряд. Як все, що пиляє, ділить і керує.

Але не думайте, що я песиміст чи зрадофіл. Навпаки, я бачу конкуренцію там, де її ніколи не було. Я бачу, як вони вчаться виживати і працювати, а значить, рано чи пізно ми отримаємо конкурентоспроможні інститути влади. Потрібно просто зачекати. 50-100 років.

Ельдар Нагорний,
засновник Школи маркетингу SMS

 

Серед детективів НАБУ багато людей, у яких сильна мотивація. Зокрема й у Ситника. Я з ним зустрічався після його призначення, і він на мене справив позитивне враження. Він розумів, на що йде, і реально був готовий боротися.

Але зараз багато кажуть, що НАБУ допускає безліч процесуальних помилок, яких можна було б уникнути. Крім того, їм не вистачає необхідного досвіду і компетенції. Але найбільша проблема НАБУ — їм ніхто не бажає успіху.

Ми ж бачимо, як САП і НАБУ зіштовхують між собою. Це робиться як із Банкової, так і з парламенту. Накидається все більше скандалів, щоб максимально знизити у суспільства довіру до нових антикорупційних органів, показати їх неспроможність. Це майстерне перемелювання системою дуже небезпечних для неї трендів.

Інститут президента, який має це все мікшувати і зводити, відверто грає на розвал цієї конструкції. Тому що такі люди, як Ігор Кононенко, Олександр Грановський або Олег Гладковський, жодним чином не зацікавлені в тому, щоб вибудувалася ефективна співпраця між антикорупційними органами. Тому що вони — наступні клієнти.

Знову ж ситуація з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном. Для мене абсолютно очевидно: це не та риба, яку слід ловити. Я не заперечую, що в нього можуть бути порушення. Але коли в країні збудовані масштабні багатомільярдні схеми розкрадання з бюджету за участю високопоставлених чиновників — для мене це виглядає негідним.

Олег Рибачук,
голова громадської організації Центр UA

 

Ми стикаємося з дитсадком. Адже на НАБУ і САП всі чекали і хотіли. А тепер виходить, що НАБУ — ворог САП, а САП — ворог НАБУ. Але чому вони з'ясовують стосунки між собою в такій площині, ось так публічно, дають інтерв'ю, ставлять умови? У нас у країні йде війна. А чим вони займаються? Я не бачу жодної діяльності. Так корупцію перемогти неможливо.

Ірина Медушевська,
блогер

 

Мені все одно, хто на чолі НАБУ та інших численних силових органів. Але вважаю, що з результатами у них все погано.

Підсумок, який хоче бачити платник податків, — це не війна силовиків між собою, а боротьба з корупцією, "тінню" і контрабандою.

Щоб моя швейна фабрика могла на рівних конкурувати під час пошуку співробітників із так званими цехами і підвалами, де люди працюють "у чорну". Щоб легальні імпортери сировини не програвали за ціною тим, хто завіз аналогічну продукцію в сіру і демпінгує ринок. Зовсім не переймачись відсутністю легальних прибуткових документів.

Щоб з обшуками приходили не до тих, хто платить у перерахунку на співробітника більше за всіх податків у галузі, а до тих, хто краде з бюджету і кришує схеми. Щоб свавілля деяких хитромудрих, але безстрашних замовників під час держзакупівель через ProZorro, хоч іноді показово перепинялося силовиками, яким тепер все стало прозоро. Але за жодним закупівельним скандалом так нікого за останні роки не покарали.

Олександр Соколовський,
засновник групи компаній Текстиль-Контакт,
член ради директорів Союзу українських підприємців

 

Вся причина нашої корупції — це низькі офіційні доходи серед чиновників. У нас велика частина населення чути не може, що у міністра зарплата мільйон гривень. Що в перекладі на євро дорівнюватиме нормальній зарплаті єврочиновника. І [з такою зарплатою] єврочиновник працює добре. І в цьому разі антикорупційний орган складається із самих громадян: вони не хочуть брати хабарі, бо у них достатньо грошей, і не хочуть давати хабарі.

У нас же хочуть, щоб чиновник отримував дуже мало і щоб його регулярно садили до в'язниці. Але це радикальна помилка. Адже всі ці так звані антикорупційні органи, які зобов'язані виконувати репресивні функції, патологічні за своєю суттю. Що ж, репресувати людину за те, що вона хоче жити по-людськи?

Олег Тістол,
художник