Моя країна

Куала-Лумпур

У п'яти хвилинах прогулянки від блискучих із футуристичної пишноти веж-близнюків Петронас починаються нетрі, де серед гір сміття їдять дивну їжу ті, чиє життя не склалося

У п'яти хвилинах прогулянки від блискучих із футуристичної пишноти веж-близнюків Петронас починаються нетрі, де серед гір сміття їдять дивну їжу ті, чиє життя не склалося

 

Ольга Дідок,
журналіст і піар-консультант,
об'їздила 31 країну світу,
радить побувати у столиці Малайзії

 

Куала-Лумпур часто стає проміжним пунктом популярних маршрутів мандрівників. Але це місто варте того, щоб затриматися на кілька днів.

До столиці Малайзії я приїхала рано вранці. Мегаполіс тільки прокидався — на вулицях не було нікого, крім прихильників здорового способу життя, які вийшли на пробіжку.

Моє знайомство з КЛ, ​​як називають столицю місцеві жителі, почалося традиційно: з відвідування веж-близнюків Петронас. На тлі похмурого свинцевого неба знамениті на весь світ хмарочоси виглядали особливо футуристично. І тут виявилося, аби потрапити на оглядовий майданчик на їх вершині, потрібні квитки, а отримати їх можна, тільки переживши довжелезну чергу.

Я вирішила піднятися на телевежу Менара, розташовану на сусідньому пагорбі. І не прогадала: черга там менша, краєвид такий самий, як із веж-близнюків, а головна перевага — звідти я побачила з висоти самі Петронас.

Втім, найяскравіше враження про КЛ лишилося не від панорами міста, а від прогулянки його нетуристичними кварталами. У кількох хвилинах ходьби від центру з його хмарочосами розташувалися нетрі. Тут люди, сидячи одразу на асфальті, полуднують напівпрозорою субстанцією з пакетів, на тротуарах накопичуються гори сміття, а на балконах, що вимагають термінового ремонту, сушиться білизна. У ці квартали, очевидно, не варто повертатися ввечері — та й взагалі сюди повертатися не варто.

А самі жителі цих місць щодня дивляться на хмарочоси та, імовірно, мріють опинитися в паралельній реальності. Втім, до неї п'ять хвилин ходи неспішним кроком.

Контрастів у КЛ чимало. Тут можна зустріти дівчат як у традиційному мусульманському одязі, так і в коротких шортах. Малайзія мультирелігійна, в її столиці є й індуїстські, і буддійські храми, і мечеті, і католицькі, і православні церкви.

Люди в КЛ привітні та відкриті: поліцейський, що несе службу поруч із палацом Істана Негара, не лише підкаже дорогу, але і на ваше прохання попозує для фото. А група школярів несподівано доповнить собою кадр і без усіляких прохань.

КЛ спонукає до туризму: тут за $50 можна оселитися в п'ятизірковому готелі. Дешевше житло в центрі міста є в Чайнатауні, хоча там доволі шумно.

А якщо вже оселитеся в китайському кварталі, неодмінно завітайте і на дегустацію страв національної кухні: на вулиці Джалан Алор щовечора розгортається справжній азійський гастрофест, де за $10 можна по-справжньому смачно поїсти. Спробуйте суп із морепродуктами та ананасом, а також м'ясо ренданг, приготовлене з додаванням кокосового молока. І неодмінно просіть продавців класти менше спецій.

Взагалі Куала-Лумпур демонструє розмаїття традиційних азійських фруктів. Дуріан, папая, ананаси — все це варто спробувати. За винятком полуниці: вона несмачна.

У КЛ зручний громадський транспорт — і міський, і приміський. Нові відчуття подарує поїздка на монорейці урбаністичними джунглями, особливо якщо ви займете місце на початку безпілотного поїзда — там, де зазвичай буває кабіна водія.

На автобусі або метро можна під'їхати в Бату Кейвс, особливо шанований індуїстами печерний храм на околиці малайзійської столиці. Щоб потрапити всередину, треба піднятися крутими сходинками і пройти крізь зграї нахабних мавп. Це нелегке випробування, і його не пережити, якщо ви не запасетесь терпінням і частуванням для справжніх господарів святині.

Хочете розповісти цікаві факти про своє місто? Пишіть нам на travel@nv.ua

На моє знайомство з КЛ вистачило двох днів. Третій я присвятила поїздці на чайні плантації Камерон Гайлендс, куди новенькі автобуси з найпотужнішими кондиціонерами вирушають від автовокзалу в центрі міста. Чотири з половиною години автобаном і крутими серпантинами — і ви на мальовничому високогір'ї, де пейзаж складається лише з безлічі відтінків зеленого.

Від автостанції до плантацій йти не менше години, до того ж місцеві таксисти охоче користуються своєю монополією і просять за підвезення космічні суми. І тут на допомогу може прийти старий перевірений автостоп: мене охоче підвезли двоє місцевих фермерів.

Опинившись на місці, я відчула, як перехопило дух і в буквальному, і в переносному сенсі — мої легені наповнило найчистіше повітря, а перед очима постав неймовірний краєвид. Якщо є час, бронюйте тут готель і залишайтеся ночувати: такого п'янкого повітря я не зустрічала ніде в світі.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.