Країна

Завдання на п'ятирічку

Чим, на думку високопоставлених західних чиновників і дипломатів, має зайнятися українська влада у наступні п'ять років

Добробут громадян, реінтеграція Донбасу, прозорість енергоринку, дерегуляція бізнес-середовища — цими завданнями, на думку високопоставлених західних чиновників і дипломатів, обов'язково має зайнятися новий український президент і його команда в наступні п'ять років

 

Іван Верстюк,
Ольга Духніч,
Христина Бердинських

 

 

У країна входить у зону турбулентності — через півроку відбудуться президентські вибори, а восени 2019-го — ще й парламентські.

Вітчизняні політики вже готуються до них. Про це свідчать відеозвернення лідера Батьківщини Юлії Тимошенко, що вискакують як онлайн-реклама на найрізноманітніших сайтах, і величезні білборди з гаслами президента Петра Порошенка на вулицях.

Але якщо гасла вже з'явилися, то чітких програм дій, озвучених кандидатами, все ще немає. Адже наступний президент і нова парламентська коаліція отримають в управління всю країну не на місяць, а на цілих п'ять років.

Що варто обов'язково зробити в Україні за ці роки? За відповідями НВ звернувся до авторитетних міжнародних експертів, які прибули до Києва на щорічний форум Ялтинської європейської стратегії (YES).

Захід, який регулярно збирає в Україні західних топ-персон у політиці й держуправлінні, відбуватиметься у столичному Мистецькому арсеналі з 13 до 15 вересня. Форум YES традиційно організовує і проводить Фонд Віктора Пінчука, українського мецената і бізнесмена.

Співрозмовниками редакції в бесіді про майбутнє України стали заступник голови Єврокомісії з питань євро і фінансової стабільності Валдіс Домбровскіс, екс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, британський історик Ніл Фергюсон, американський дипломат і колишній посол США в Україні Джон Теффт, а також спецпредставник ОБСЄ Франко Фраттіні, колишній завідувач італійського МЗС.

Редакція попросила їх відповісти на одне питання: "Які головні виклики стоять перед українською владою на наступні п'ять років та як їх вирішити?"

Співрозмовники НВ по-різному бачать основні завдання офіційного Києва на наступну п'ятирічку. Хтось каже про модернізацію країни, хтось — про необхідність якісно поліпшити конкуренцію в економіці та політиці, хтось — про розвиток регіонів. Однак усі сходяться в одному: Україні варто всіма силами реінтегрувати окуповані райони Донбасу, а також виробити реалістичну стратегію повернення Криму.

ЗРОБІТЬ КРАЩИМ ЖИТТЯ СВОЇХ ДІТЕЙ

ДЖОН ТЕФФТ

американський дипломат, колишній посол США в Україні

 

М и з моєю дружиною Маріеллою раді повернутися до Києва вперше від моменту закінчення моїх дипломатичних повноважень влітку 2013 року. Ми плануємо взяти участь у конференції YES, зустріти безліч наших друзів і подивитися, як багато змінилося у країні за минулі роки.

Як і всі друзі України, ми оплакуємо загиблих на Майдані, під час анексії Кримського півострова, а також у результаті конфлікту на Донбасі.

Пошук узгодженого рішення конфлікту на Донбасі — головне завдання і пріоритет для українського уряду. Це перший крок у відновленні територіальної цілісності держави.

Продовжувати будувати успішну і стійку демократію, боротися з корупцією, провести вільні та прозорі вибори, збудувати справедливу і чесну судову систему — не менш важливі завдання України.

Велика частина досягнень країни за останні кілька років — заслуга її активного громадянського суспільства. Тому залученість громадян у боротьбу за якісне державне управління і краще життя для своїх дітей залишається критичною умовою успішного майбутнього України.

 

 

ВИЗНАЙТЕ РЕГІОНАЛЬНУ СПЕЦИФІКУ

ФРАНКО ФРАТТІНІ

спецпредставник ОБСЄ, екс-глава МЗС Італії

 

У країна зараз перебуває в дуже делікатному періоді своєї історії. Оцінка внутрішньої і міжнародної ситуації, на підставі якої влада в Києві приймає рішення, вимагає реалізму.

Якщо говорити про перспективи української держави в майбутньому, то я б згадав два аспекти. Перший — законодавче врегулювання складного, політично і релігійно неоднорідного середовища. Другий — міжнародне позиціонування, яке відображало б всю цю складність.

У рамках кордонів української держави існують різні групи зі своїми поглядами, мовами та менталітетом. Помилки в управлінні у такій ситуації можуть спричинити за собою дуже серйозні наслідки.

Ми вже спостерігаємо це в південно-східному регіоні країни, де населення не перший рік живе в умовах війни.

Визнання регіональної специфіки — єдиний шлях зменшити напругу в суспільстві

На мій погляд, рішення проблеми слід шукати в Європі. Угода про асоціацію з ЄС викликає найбільшу напругу в проросійських верствах українського суспільства. Їм здається, що ідея інтегруватися у Європу є безглуздою. Однак це не так. Треба пам'ятати, що європейські держави теж стикаються з делікатними ситуаціями через проблеми меншин — етнічних, а також тих, хто має альтернативне бачення політичного розвитку країни. Є приклад німецького населення в італійському регіоні Альто Адідже. Тому розуміння Європи як суспільства регіонів дуже актуальне.

З усією повагою до авторитету центральної державної влади, визнання регіональної специфіки — єдиний шлях зменшити напругу в суспільстві. Тому, якщо Україна визнає пріоритетність розвитку проблемних регіонів, то стане ближчою до юридичного та політичного вимірів ЄС. Тільки так Україна зможе реалізувати свій величезний економічний і культурний потенціал.

Ми пам'ятаємо, що Альчіде де Гаспері, один із засновників ЄС, зробив дуже багато для внутрішньої інтеграції розрізнених регіонів Німеччини після Другої світової.

Протягом століть Україна була мостом, місцем зустрічі різних культур — слов'янської, грецької, турецької, єврейської та інших. Цей факт — величезна можливість, особливо сьогодні, коли український уряд має всі причини розвивати політику діалогу. Того самого хотів би Європейський союз.

 

 

ДАЙТЕ ДОРОГУ МОЛОДОМУ ПАТРІОТИЧНОМУ ПОКОЛІННЮ

НІЛ ФЕРГЮСОН

історик, старший науковий співробітник Гуверівського інституту в Стенфордському університеті

 

У книзі Цивілізація я визначив шість основних принципів західної цивілізації. Це конкуренція (економічна і політична), наукова революція, верховенство права і захист прав власності, сучасна медицина, суспільство споживання, трудова етика.

Україна втілила деякі з цих принципів, але не всі. У країні існує політична конкуренція, але економіка залишається під контролем жменьки олігархів. Україна має непогані традиції наукової і медичної освіти, але її найкращі освітні інститути істотно поступаються західноєвропейським. Верховенство права слабке, адже до олігархів закон не застосовується. Суспільство споживання існує, але його гаманці часто порожні. Існує і трудова етика, але не вистачає роботи.

В України, на диво, є переваги. Після революції гідності та російського вторгнення в 2014 році національна свідомість українців розширилася і поглибилася. Молоде пострадянське покоління, зокрема безліч тих, хто отримав західну освіту, піднімається в ієрархії економічної і політичної системи. Таке патріотичне покоління розуміє, що треба зробити, щоб очистити українську політику.

Нарешті, геополітична позиція України набагато сильніша, ніж навіть рік тому. Готовність США сприяти підвищенню безпеки країни зараз вища, ніж у президентську каденцію Барака Обами. Конгрес не збирається послабляти санкції проти Росії. А МВФ підтримує українську економіку.

Часто саме зовнішній тиск змушує країну навести лад у своїх справах, тому що ціна помилки стає неймовірно високою. І для України, і для її західних союзників поразка — не варіант.

 

 

Твердо стійте на обраній позиції

АНДЕРС ФОГ РАСМУССЕН

колишній генсек НАТО, засновник і керівник консалтингової компанії Rasmussen Global

 

Г оловний виклик і одночасно основна можливість України — не зійти з нинішнього курсу. За останні чотири роки ви досягли вражаючих результатів. І це не випадковий успіх, а результат болючих реформ і жертв, на які пішли громадяни України заради кращого майбутнього своїх дітей. Будь-яка країна вільна вибирати своє майбутнє, але я і мільйони українців віримо: найкращі перспективи для України — в максимальній інтеграції із Заходом.

Реформи, що дозволяють цього досягти, вже почалися і приносять свої плоди у вигляді безвізового режиму з країнами Шенгенської угоди, розширення торгівлі з ЄС і дебюрократизації економіки.

Модернізація країни — довгостроковий проект. Тому твердо стояти на обраних позиціях так важливо, незалежно від того, хто переможе на наступних виборах. Зовнішня і внутрішня політика України зазнали достатньо зигзагів на своєму шляху з початку незалежності. Я сподіваюся, що цього не станеться знову в наступні роки.

Є важливі цілі та пріоритети, які об'єднують усіх нас, які набагато вищі за окремі партійні стратегії. Добробут України має бути однією з таких цілей. Якщо політикам вдасться об'єднатися навколо неї, досягнуті Україною успіхи будуть незворотними, а жертви не будуть знецінені.

Реформи потрібні в секторах державного управління, децентралізації та дерегуляції бізнес-середовища

Країна також потребує допомоги міжнародних партнерів. Європейський союз — магніт для стількох українців — має зберігати відкритими шляхи, якими Україна може продовжити свій європейський шлях і поглиблювати взаємні зв'язки.

Ми в ЄС повинні послати важливий політичний сигнал українцям, що цей шлях має свої віхи і очікуваний своєчасний фінал.

Немає сумнівів, що Росія зробила ставку на занепад України. Чим ближче до виборів, тим більше ми бачимо, як офіційна Москва втручається в український порядок денний, поширюючи недостовірну інформацію, недовіру та образи. Зрозуміло, що ближче до виборів Росія збільшить кількість кібератак і військову активність на Донбасі, щоб і далі дестабілізувати Україну.

Всі ми повинні пильно стежити і допомагати захищати українські вибори. Ми вже знаємо: те, що Росія тестує в Україні, в подальшому поширюється на весь західний світ.

В інтересах Росії — щоб Україна не вистояла. Але в інтересах усього демократичного світу — щоб вона вижила і процвітала. Ми знову маємо присвятити себе цій важливій цілі.

 

 

ЗРОБІТЬ ПРОЗОРИМ РИНОК ЕНЕРГЕТИКИ

ВАЛДІС ДОМБРОВСКІС

віце-президент Єврокомісії з питань євро і соціального діалогу

 

Н езважаючи на збройний конфлікт, який відбувається на українській землі, головний виклик України — продовження шляху реформ. Їхня мета — підвищення якості життя українців.

Багато що вже зроблено, і зроблене допоможе країні реалізувати Угоду про асоціацію з ЄС, а також стати ближчою до ЄС політично й економічно.

Проте потрібно докласти ще як мінімум стільки ж зусиль, щоб збудувати вільне і відкрите суспільство і закласти основи для економічного зростання.

Реформи потрібні в секторах державного управління, децентралізації, дерегуляції бізнес-середовища. Окремо я наголосив би на необхідності конкуренції та прозорості на українському ринку енергетики.

Досягнення макроекономічної стабільності, зокрема за допомогою програми співпраці з МВФ, також дуже важливе для підтримки системи державних фінансів у належному стані.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.