Життя. Хвиля міграції

Рух на Польщу

Польща стає місцем масової міграції українців

Польща стає місцем масової міграції українців. Процес набуває величезних масштабів

 

 

Cтуденти, дорожні робітники, програмісти, фермери, бізнесмени, зварювальники, музиканти, кухарі, продавці — це українці, котрі переїхали до Польщі. Кількість співвітчизників, які вирішили оселитися у сусідній, успішнішій і стабільнішій країні, за підрахунками тамтешньої влади, вже сягнула 2 млн. І це не межа. Серед факторів, які сприяють масовому відтоку співгромадян, — не тільки дірки української економіки, а й ментальна і лінгвістична близькість Польщі, а також безвіз.

Міграція перекроює ринок праці. Польща отримує українські робочі руки замість власних — вже не перший рік поляки їдуть на Захід. Натомість перед Україною зростає нова проблема — дефіцит кваліфікованих кадрів у цілих галузях, а також необхідність піднімати зарплати затребуваним фахівцям до рівня польських.

НВ друкує серію портретів українців, які облаштувалися у сусідній країні і живуть там кілька років. Творці проекту — фотограф Степан Рудик і автор ідеї Ганна Демчур — працювали над ним понад півроку. Багато знімків зроблено в Познані та околицях, оскільки їхні автори вважали цей регіон типовим місцем проживання українців у Польщі.

студент

СТУДЕНТ

В Україні Богдан Павельчак займався тайським боксом, навчався в Інституті фізичної культури і спорту, а потім служив у армії. Далі вирушив до Польщі вчитися юриспруденції та банківській справі. Він поєднує роботу з підробітками і на новому місці знову захопився тайським боксом.

Павельчак стверджує, що відчуває себе в Польщі комфортно, а в перспективі сподівається продовжити навчання у Великій Британії.

На фото — спортивний клуб Когорта, Познань.

викладач

ВИКЛАДАЧ

Це Олена. Олена Гуменюк. Вона з Тернополя, професійно вивчає і викладає українську мову. У цій сфері в неї навіть є докторський ступінь.

А ще Гуменюк не менш професійно викладає польську. Вона почала займатися цим ще на батьківщині: працюючи в Тернопільському національному педуніверситеті, підпрацьовувала в мовній школі перекладачем і вчителем.

3,5 роки тому слідом за коханою людиною українка перебралася до Польщі.

Тут у неї багато роботи: вона є співробітником із експорту-імпорту великої компанії та викладає польську для іноземних працівників фабрики з виробництва скла. Рідну мову теж не закинула — викладає її у мовній школі Empik.

У вільний від всіх цих турбот час Гуменюк допомагає бойфренду на фазанячій фермі.

А ще вона в'яже, подорожує і займається волонтерством.

"Я живу в Польщі, бо тут мій коханий, — каже Гуменюк.— Якщо у нас з'явиться ідея для бізнесу в Україні, я з радістю повернуся додому".

На фото — ферма фазанів, Пташево.

футболіст

ФУТБОЛІСТ

Володимир Костевич народився на Львівщині, в селі Деревня, що під Жовквою. Свого часу закінчив виш за фахом Геодезія та землеустрій. А зараз здобуває другу вищу у Львівському держуніверситеті фізкультури.

Такий вибір альма-матер невипадковий — Костевич професійно грає у футбол і ще трохи більше року тому виступав у майці ФК Карпати зі Львова.

Тепер у нього новий клуб — Лех із польської Познані.

Нова команда і нова країна прийняли українця добре: тут у Костевича з дружиною з'явилося багато друзів. Пара любить гуляти містом і кататися на велосипедах.

Українського футболіста тут все влаштовує, але він все одно не налаштований залишатися у Польщі. "У майбутньому хотів би повернутися в Україну", — каже Костевич.

На фото — на тренуванні біля стадіону, Познань.

тренер

ТРЕНЕР

Сергій Смоленко з Харкова викладає особливу науку — як правильно грати в хокей із шайбою.

Смоленко тренував юних хокеїстів і на батьківщині, і в Росії, і навіть у Великій Британії. А два роки тому робота привела його до Польщі. І українець не певен, що ця країна стане останнім пунктом у його тренерській кар'єрі.

Але поки він тут.

На фото — льодовий стадіон у Познані.

диригент

ДИРИГЕНТ

Уродженець Харкова Ярослав Шемет диплом про вищу освіту отримав у Музичній академії імені Ігнація Яна Падеревського в Познані. Потім стажувався у Віденському університеті музики, а потім повернувся до Познані, аби продовжити навчання і працювати.

Тепер він часто виступає з концертами, зокрема з молодіжним польським симфонічним оркестром, з яким планує об'їхати весь світ. На питання, де збирається жити в майбутньому — в Україні, Польщі або вирушить далі на захід,— Шемет спочатку відповідає невизначено: "Я диригент, тому моя професія не дозволяє мені залишатися на одному місці довго". А поміркувавши, уточнює: "Я хочу, щоб Польща і моє улюблене місто Познань залишилися "базою" для мене назавжди, і сподіваюся, що саме так і станеться. Кожна людина має мати місце, куди хочеться повернутися, і де хтось чекає на неї".

На фото — репетиція концерту, Познань.

ТАТУ

ТАТУЮВАЛЬНИК

Макс Маріянчук народився у Івано-Франківську, а потім став художником. Тепер він набиває людям на шкіру різні малюнки — які замовлять.

До Польщі Маріянчук перебрався дев'ять років тому. Тут він не тільки робить тату, але і вчиться в Університеті фізвиховання за фахом Туризм.

"Мені добре в Познані", — впевнено каже він.

На фото — тату-салон у місті Познань.

господар

ВЛАСНИК МАГАЗИНУ

Це Валерій Сторчевий із Києва. Втім, зараз його краще представляти так: це Валерій з невеликого польського містечка Ходзеж.

Українську столицю він залишив чверть століття тому. Там, на вже колишній батьківщині, Сторчевий був пов'язаний із автомобілями, останнє місце його київської роботи — водій в лікарні.

В Ходзежі він досяг більшого — екс-киянин займається роботою власного магазинчика з продажу декоративних квітів, свічок та іншого.

На фото — в магазині штучних квітів, містечко Ходзеж.

кондитер

КОНДИТЕР

Катерина Ус закінчила в Харкові технікум сільського господарства й економіки. Працювала на топ-позиції — була директором будівельної компанії.

Рік тому Ус перебралася до Польщі. І не шкодує: тут вона працює кондитером у кафе Parle Patisserie, співвласником якого і є.

На фото — кафе Parle в місті Познань.

будівельник

БУДІВЕЛЬНИК

Після переїзду до Польщі в житті Василя Борейка мало що змінилося: в Україні він працював на будівництві і зараз заробляє на хліб цією ж працею.

Хоча в Познані йому платять більше, ніж на батьківщині, де залишилися його дружина і двоє дітей.

Сам же Борейко хотів би влаштуватися у Польщі.

На фото він на місці роботи — даху будівлі в Познані.

аспірант

АСПІРАНТ

Олександр Пшик колись був аспірантом факультету наноелектроніки Сумського державного університету. Нинішній його виш називається інакше — він носить ім'я польського класика Адама Міцкевича. Сюди, до Познані, на позицію аспіранта університетського Нанобіомедичногоцентру, Пшик перебрався чотири роки тому.

У Польщі його час йде не тільки на навчання: колишній сумчанин грає в футбол, читає і подорожує.

Зі своїм майбутнім Пшик ще не до кінця визначився: каже, що більше схиляється до того, щоб залишитися на новому місці. Але і батьківщині він не відмовляє в шансах.

На фото — лабораторія в університеті міста Познані.

оператор

ОПЕРАТОР

Олександр Єфременко з Кропивницького в Україні навчався на юриста, але не закінчив виш. Потім працював торговим представником горілчаного бренду Хортиця.

Два роки тому вирушив шукати кращого життя на Заході — перебрався до Польщі.

У новій країні Єфременко змінив чотири місця роботи. Сьогодні він працює оператором машин на фабриці Polipak у Сьрода-Велькопольська. Це невелике містечко, в якому вдесятеро менше жителів, ніж у його рідному Кропивницькому: всього 22,7 тис. осіб.

Єфременка цей факт не засмучує — у Сьрода він відчуває себе "цілком стерпно". Крім того, разом із ним на нове місце перебралися дружина і донька: у вільний час вони всі разом подорожують Польщею.

"Хочу залишитися тут заради майбутнього дочки", — каже українець.

На фото — фабрика Polipak у місті Сьрода-Велькопольська

СОЛІСТ

СОЛІСТ

В Україні Віктор Давидюк закінчив хореографічну школу. А десять років тому разом із сім'єю він перебрався до Польщі. Тепер працює солістом і асистентом педагога у Великому театрі Познані.

Давидюк вже повністю інтегрувався у познанське життя і не має наміру залишати Польщу.

На фото — репетиція у Великому театрі Познані.

ПРАЦІВНИК СВИНОФЕРМИ

ПРАЦІВНИК СВИНОФЕРМИ

Це Вадим Цехоцький. Вдома, в Україні, він доглядав за свинями на фермі. І в Польщі, в маленькому селі Мехнач, займається тим самим. А більше нічого про себе розповідати не хоче.

На фото — на фабриці свиней у Мехначе.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.