Країна. Скандальні дотації

Мільярди для царів полів

Верховна рада і уряд щедро виділяють із держскарбниці гігантські дотації та іншу допомогу найбільшим агрокомпаніям країни, які належать мультимільйонерам

Верховна рада й уряд щедро виділяють із держскарбниці гігантські дотації та іншу допомогу найбільшим агрокомпаніям країни, які належать мультимільйонерам Юрію Косюку, Олегу Бахматюку, Андрію Веревському і Віталію Хомутинніку

 

Іван Верстюк

 

 

Я хта Ace — 87-метрове судно з шістьма каютами-апартаментами, сауною, басейном, тренажерним залом і кінотеатром — часто гостює в різних куточках планети.

Побудована в 2012 році в Німеччині яхта — не просто корабель, а символ успішності її власника, яким, за даними депутата Сергія Лещенка, є Юрій Косюк.

Косюк — основний акціонер агрохолдингу Миронівський хлібопродукт (МХП) і колишній заступник глави адміністрації президента Петра Порошенка. Капітал цього супераграрія, головним активом якого є бренд Наша Ряба, НВ у 2017 році оцінив у $693 млн.

Сама яхта коштує приблизно $150 млн. І Косюк може собі дозволити подібні персональні витрати: лише торік МХП згенерував $230 млн чистого прибутку. З них $80 млн пішло на виплату дивідендів — і Косюк натомість отримав частку в $53 млн.

Майже таку ж суму — $52,1 млн — холдингу власника Нашої Ряби в 2017-му перерахувала держава: як дотації за програмою підтримки тваринництва. На це вказують дані галузевого звіту, підготовленого профільними експертами на прохання НВ. Редакція отримала в Міністерстві агрополітики повний список компаній, які отримували дотації, — в ньому вказані сотні юросіб. Аналітики оцінили цей довгий перелік із погляду кінцевих бенефіціарів зазначених у ньому реципієнтів держдопомоги. Далі дані підсумовувалися.

Уряд, як свідчить підготовлений експертами звіт, дуже сприяє агрогігантам. Так, у тому ж 2017-му бюджет у сумі виділив ще $34 млн (або 905 млн грн) підтримки холдингу Укрлендфармінг, який належить колишньому мультимільйонеру Олегу Бахматюку.

В його особі скарбниця допомогла людині, яка сама винна державі (в особі НБУ) 10,9 млрд грн за кредитами рефінансування, що отримали його банки Фінансова ініціатива та VAB. Обидві установи регулятор раніше визнав банкрутами.

За весь минулий рік держбюджет, за даними Мінагрополітики, виділив на допомогу аграріям 4 млрд грн. Із них структури Косюка і Бахматюка, як показує аналітичний звіт, зроблений на прохання НВ, отримали трохи більше половини — 58%.

Багатіям треба допомагати

Г лава уряду Володимир Гройсман неодноразово обіцяв підтримку аграрній галузі. Вона, за оцінками керівника Кабміну, формує десь шосту частину від усієї виробленої в країні продукції, а тому вимагає неухильної допомоги від держави.

Щоправда, прем'єр заявляє, що має намір насамперед допомагати малим і середнім фермерам. Але зрештою фінансові "милиці" від держави дістаються гігантам галузі, які й без того чудово почуваються. "Рентабельність бізнесу МХП становить 38%", — зазначає Мар'ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод. Він ще й консультує Ніну Южаніну, депутатку Блоку Петра Порошенка (БПП) і главу парламентського податкового комітету.

Дотації — частина бюджетного процесу: відповідні законопроекти на розгляд парламенту вносить Кабмін, після чого депутати доповнюють його правками і голосують пакетом. Саме на стадії правок, як пояснило НВ джерело в комітетах Верховної Ради, лобісти і вносять зручні для найбільших аграріїв розділи або пункти.

Як у Косюка, так і у Бахматюка в Раді є компактні, але вмілі "групи підтримки" — приблизно по три-чотири депутати. Вони, за словами джерела НВ, і роблять потрібну роботу. А коли проект бюджету або інших пов'язаних з цією темою документів потрапляє до сесійної зали, парламентська більшість просто не може розібратися у тонкощах внесених правок — і депутати віддають свої голоси за весь пакет запропонованих законів загалом.

Про те, що ця схема працює, свідчить приклад діяльності Миколи Кучера, депутата БПП, який раніше працював у МХП.

Із нинішнього року в бюджеті мала з'явитися норма про те, що великі агрокомпанії не можуть отримувати більше 150 млн грн дотацій. Однак на засіданні бюджетного комітету Ради Кучер запропонував прибрати цю поправку, і колеги з ним погодилися.

"Я намагався пояснити депутатам, що не можна так багато грошей віддавати птахівникам, але безрезультатно", — каже Заблоцький.

У МХП, як і в Укрлендфармінгу, відмовилися обговорювати з НВ тему дотацій.

Це навіть не лобіювання інтересів великих агрокомпаній, а елементи політичної корупції
Всеволод Кожемяко,
глава групи компаній Агротрейд

Однак сам Косюк у блозі на онлайн-платформі Українська правда в кінці зими пояснив, що дотації великим аграрним підприємствам - не їхня примха, а ініціатива Ради і Кабміну. "Це рішення влади було покликане звести до нуля корупцію в аграрному бізнесі й вивести останній із тіньового середовища", - вказав власник Нашої Ряби. Мовляв, за принципом "плати більше податків - отримуй більше підтримки" і формуються дотації. І якщо агрокомпанія показує свій прибуток, платить податки державі, то отримує співмірні дотації.

Бізнесмен заявив, що завдяки МХП скарбниця отримує стабільні валютні надходження. "У цьому контексті дотації - це абсолютно адекватна, виправдана і необхідна підтримка для підприємств, що фінансують економіку України", - написав Косюк.

Гройсман, як і парламентська більшість, судячи з усього, поділяє позицію власника МХП. Однак навіть багато колег із бізнесу не готові зрозуміти і прийняти Косюка. Один із них — Всеволод Кожемяко, глава групи компаній Агротрейд, вважає нинішню практику дотування великих агрохолдингів докорінно невірною. "Це навіть не лобіювання їхніх інтересів, а елементи політичної корупції", — вважає він.

фото

"ПРОДУКТ" ХЛІБОПРОДУКТІВ: 87-метрова яхта класу люкс, за даними депутата Сергія Лещенка, належить власнику МХП Юрію Косюку

Ігри з ПДВ

С вої бонуси від держави має ще один національний сільськогосподарський холдинг із найбільших — Кернел. Його акціонери — люди до пари Косюку: бізнесмен Андрій Веревський і лідер парламентської фракції партії Відродження Віталій Хомутиннік. Обоє не на останніх позиціях у списку найбагатших: капітал першого торік НВ оцінив у $438 млн, другого — у $268 млн.

30 березня ВР проголосувала за скасування відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) з експорту соняшника, сої та ріпаку. Закон набуде чинності з 1 вересня і фактично змушує виробників або самих переробляти цю продукцію, або віддавати компаніям, здатним це зробити.

Цей документ на руку насамперед Кернелу, пояснює Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради: компанія Веревського-Хомутинника контролює приблизно третину потужностей з переробки згаданих у законі культур і тепер зможе закуповувати їх у виробників дешевше. А рентабельність виробництва у тих господарств, які вирощують сою та ріпак, знизиться на 17%, тобто на величину ПДВ.

За оцінками Тараса Висоцького, гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу, експорт неперероблених сої і ріпаку становив $800 млн на рік. А завдяки новаціям, які було схвалено Радою, власники переробних потужностей зможуть додатково заробити близько $100 млн. Із них на частку Кернелу припадає приблизно $30-33 млн.

Дотації — абсолютно адекватна, виправдана і необхідна підтримка
Юрій Косюк,
основний акціонер МХП

Депутат Іван Мірошниченко з фракції Самопоміч каже, що саму норму про ПДВ для експортерів соняшника, сої та ріпаку в парламенті проголосували незаконно. Її внесли у вигляді правок у другому читанні, що суперечить регламенту: депутати отримали по 180 сторінок із поясненнями за півгодини до голосування і навіть не встигли зрозуміти, за що їм треба віддати голоси.

До того ж, коли сам Мірошниченко спробував пояснити колегам суть змін, на трибуну вийшла Ніна Южаніна, глава податкового комітету Верховної ради, і продиктувала парламентаріям номери правок, які "обов'язково треба прийняти". І переконала сесійну залу.

Дізнавшись про ініціативу Ради, аграрії в 12 областях країни перекрили дороги, а 14 обласних рад попросили парламент її скасувати. В підсумку парламент узгодив компромісний варіант законопроекту, і той ще 25 травня пішов на підпис до президента Петра Порошенка. Однак глава держави досі "вивчає питання", так і не давши хід новому документу, хоча за законом мав викласти свої претензії в двотижневий термін. "Фактично зараз президент грає на стороні Хомутинніка", — наголошує Соколов.

Цим випадком історія держпідтримки Кернела не закінчується, зазначає Соколов. 5 липня парламент ухвалив зміни до Митного кодексу, які передбачають, що держскарбниця виділить 945 млн грн на здешевлення придбання сільгосптехніки. Депутат Олег Кулініч із групи Відродження, яку очолює Хомутиннік, запропонував використовувати ці гроші на дотування закупівлі вагонів-зерновозів. І з цією правкою Рада схвалила корекцію Митного кодексу.

Придбання такої техніки, за словами Соколова, можуть дозволити собі лише великі холдинги.

У відповідь на рішення Ради кілька аграрних асоціацій звернулися до Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), який раніше кредитував Кернел, з вимогою припинити співпрацю з цією компанією. І 14 липня банк заявив, що більше не працює з агрохолдингом.

Рішення парламенту засудили і в Європейській Бізнес Асоціації.

Представники Кернела відмовилися будь-що коментувати за темою ПДВ та дотацій на закупівлю зерновозів. Промовчав і Хомутиннік, якого НВ також попросив висловитися стосовно цього.

Однак у підсумку Порошенко ветував зміни до Митного кодексу, пославшись на суперечливість норми про компенсацію на придбання вагонів.

Протоптаною стежкою

Ц ьогоріч українські аграрії отримають від скарбниці ще більше дотацій — вже на суму 6,3 млрд грн.

Любов держави до бізнесменів, які займаються сільським господарством, перевищує бажання підтримати власних військовослужбовців: на купівлю житла для захисників воюючої країни в бюджеті закладено лише 2,7 млрд грн. Та й на власну безпеку, виражену у витратах на утримання СБУ, офіційний Київ витратить лише трохи більше — 8 млрд.

 

РІПАК ЇМ У ПОМІЧ: Михайло Соколов із Всеукраїнської аграрної ради пояснює, що на скасуванні ПДВ під час експорту соняшника, сої та ріпака, яке схвалила Рада, заробить агрохолдинг Кернел

 

Щоб заробити вже згадані 6,3 млрд грн, уряду, наприклад, доведеться хоча б на третину виконати план приватизації на цей рік, що багато експертів вважають нереальним.

Щоправда, механізм дотування Рада трохи змінила: гроші тепер виділятимуть агрокомпаніям, які вводять в експлуатацію тваринницькі комплекси. Компенсація може сягати рівня 30% від вартості подібного об'єкту.

І саме цьогоріч МХП запланувала закінчити будівництво і запустити другу чергу Вінницької птахофабрики, яка повністю підпадає під визначення "тваринницького комплексу". Косюк оцінив загальну вартість фабрики у $1,15 млрд, або 31,4 млрд грн.

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.