Світ

Три місяці потому

У постреволюційній Вірменії починається сезон у в'язнень

У післяреволюційній Вірменії починається сезон ув'язнень: тривають арешти й обшуки у причетних до найрізноманітніших злочинів представників колишньої влади. Серед тих, хто потрапив під приціл, — одразу два екс-президенти. Нова влада відчайдушно боїться розгубити кредит довіри натхнених революцією співгромадян

 

Анна Павленко
(Київ—Єреван—Київ)

 

 

К ілька місяців тому єреванська студентка Нарі Галамкарян збиралася залишити батьківщину: вона мріяла про навчання і хорошу роботу в успішній європейській країні. Так уже розпорядилися своєю долею, не бачачи перспектив на батьківщині, багато її співвітчизників: за останні десять років трьохмільйонну Вірменію залишив кожен дев'ятий її житель.

Після революції, що прокотилася країною у квітні, Галамкарян передумала їхати: вона вчиться у столичному університеті і влітку підробляє продавцем у магазині органічних продуктів. "Тепер, я думаю, є надія", — пояснює студентка своє рішення залишитися. А про революцію, що перевернула життя країни та її власне, говорить просто: "Це було неймовірно, я навіть подумати не могла, що переживу щось подібне у Вірменії".

Кілька тижнів мирних протестів із вимогою відставки Сержа Саргсяна, який керував країною останні десять років, призвели до того, що він відійшов від справ. Крісло прем'єр-міністра зайняв лідер опозиції, в минулому журналіст Нікол Пашинян. Серед іншого він гарантував співгромадянам рівність усіх і кожного перед законом, обіцяв боротьбу з корупцією і монополіями, а також чесні вибори. За три місяці, що пройшли відтоді, новий прем'єр зробив кілька рішучих кроків у цьому керунку, чим надихнув своїх прихильників.

Однією з найрезонансніших подій, що переконали громадян Вірменії в тому, що країна дійсно змінюється, став арешт 28 липня Роберта Кочеряна, президента у 1998-2008 роках.  Кочерян, який ще нещодавно вважався недоторканним, звинувачується у причетності до трагічних подій березня 2008 року, коли в підсумку жорстокого розгону протесту в Єревані загинули десять осіб.

Обшуки й арешти тривать у будинках багатьох екс-чиновників і кримінальних авторитетів, які користувалися нечуваними свободами за колишньої влади. Не оминули увагою правоохоронці і сім'ю екс-президента Саргсяна: за звинуваченням у незаконному збагаченні й ухилянні від сплати податків у розшук оголошений його брат Левон, племінники Ані і Нарек, за підозрою в замаху на вбивство заарештований ще один племінник — Айк. Проведено обшуки в компаніях, пов'язаних зі ще одним братом Саргсяна — Олександром, ведуться перевірки в медичному центрі його свата Арі Мінасяна, а також у ресторанному комплексі екс-голови його охорони Вачагана Казаряна.

"Тих, хто крав, хто не давав людям нормально жити, починають ловити, щоб повернути те, що вони вкрали", — говорить Сероба Шешаньян. Він продає кавуни в Єревані та, як і багато його співвітчизників, вірить у здатність нового прем'єра привести країну до процвітання.

Захоплення Пашиняном у столиці багато хто поділяє. Через два місяці після революції зображення політика з вуличних графіті перекочували на футболки та іншу сувенірну продукцію, яка, за словами продавців єреванських ринків, користується попитом у містян і туристів.

"Зараз у суспільстві ейфорія", — констатує Олександр Іскандарян, директор Інституту Кавказу. Однак експерт припускає, що до зими рейтинг Пашиняна і його партії може знизитися, що, втім, не завадить їй отримати близько 80% місць у парламенті.

Дострокові парламентські вибори у Вірменії мають пройти не пізніше весни 2019 року. І від того, з яким результатом прийде до них прем'єр і його сила, залежить його політичне майбутнє і, мабуть, усієї країни.

фото_1

ЗНАЙДІТЬ 10 ТИС. ВІДМІННОСТЕЙ: На єреванській площі Республіки, де під час квітневої революції збиралися десятки тисяч протестувальників, тече розмірене життя

Сила закону

У середині червня служба національної безпеки Вірменії опублікувала оперативне відео обшуку в садибі генерал-лейтенанта і депутата колишньої керівної Республіканської партії Манвела Григоряна. Триповерхова садиба, особистий зоопарк, арсенал зброї, великі суми готівкою і дорогі автомобілі змусили простих вірменів здивуватися. Але справжнім шоком для них були інші знахідки.

У підсобному приміщенні правоохоронці виявили десятки ящиків із медикаментами, продовольством і дитячими листами, які призначалися солдатам на передовій під час збройних зіткнень у Нагірному Карабасі у квітні 2016 року.

Через два дні після публікації відео вірменський парламент закритим таємним голосуванням позбавив Григоряна депутатської недоторканності. Того ж дня жадібний екс-чиновник був заарештований за рішенням суду.

"Як прекрасно усвідомлювати, що генерал, який крав речі та їжу в армії, відсторонений і більше не зможе так чинити", - емоційно реагує на подію Галамкарян.

Ще одним гучним інцидентом став арешт Едуарда Бабаяна, обвинуваченого в побитті начальника охорони одного з вірменських олігархів Гагіка Царукяна. Втім, арешт не змінив ставлення до самого олігарха: про Царукяна, власника знаменитого коньячного заводу Арарат і низки інших активів, чия фракція займає друге за чисельністю місце в парламенті, співгромадяни говорять із повагою. "Він не тільки бере, але й дає", — пояснюють місцеві жителі. Серед прикладів добрих справ Царукяна вірмени називають будівництво житла для жертв потужного землетрусу 1988 року, які досі живуть у вагончиках.

Ален Симонян, депутат парламенту Вірменії від фракції Елк, визнає існування олігархічної системи у Вірменії проблемою, але водночас додає: "Якщо зняти одного [монопольного імпортера цукру Самвела] Алексаняна, економіка завалиться".

"Завдання пересаджати всіх у нас немає", — продовжує його думку Даніел Іоннісян, координатор програм громадської організації Союз поінформованих громадян. За його словами, якщо будь-який з олігархів погодиться надалі чесно працювати і справно платити податки, ніхто не стане йому заважати.

 

З НОВИМИ СИЛАМИ: 17-річна Нарі Галамкарян брала участь у протестах
і тепер закликає співвітчизників допомагати
уряду, починаючи зміни із себе

 

Тим часом нова влада змінює керівників державних структур, змушує монополістів знижувати ціни на товари першої необхідності, зокрема цукор і м'ясо, створює комісію для розроблення поправок до Виборчого кодексу й ініціює антикорупційні заходи, які мають повернути в бюджет мільйони доларів.

Очищенням від корупції державних органів уже зайнялася новостворена служба державного контролю, яка почала працювати в Єревані на початку липня. Її перше завдання — вивчення діяльності уряду Саргсяна. Хоча голова служби Давид Санасарян стверджує, що його відомство, розслідуючи корупційні схеми, не робитиме винятків і для представників нової влади.

"У нас є чітка домовленість із прем'єром, що переді мною не буде закритих дверей", — підкреслює посадовець.

І все ж на цьому етапі події у Вірменії більше нагадують зміну політичних еліт, ніж боротьбу з корупцією, визнають експерти. І говорять про необхідність створення відповідних інституцій — антикорупційних прокуратури і суду. Також серед першочергових завдань вони називають скорочення бюрократії та діджиталізацію державних послуг. І на все це знадобиться час.

Утім, вірмени заявляють, що готові чекати. За словами Давида Петросяна, члена студентської ініціативи Рестарт ЄГУ, молодь Вірменії не має завищених очікувань від нової влади. Зате має розуміння, що уряду потрібно допомагати.

"Ми завжди повинні тримати уряд у тонусі", — всміхається Петросян.

Тримають владу в тонусі й ті, хто досі виходить на вулиці з транспарантами. Так, 19 липня кілька десятків єреванців вийшли під будівлю уряду, вимагаючи відставки генерального прокурора, а також наведення порядку в судах, які ще за колишньої влади приймали несправедливі рішення. Серед претензій, які лунають на адресу нової влади, — збереження посту за старим головою Центральної вибірної комісії та відсутність амністії політв'язнів.

Артур Сакунц, голова Ванадзорського офісу Гельсінкської громадянської асамблеї, згоден із вимогами активістів, хоча уточнює: багато з того, чого хочуть співгромадяни, Пашинян просто не може виконати, оскільки не має повноважень.

"Усе має відбуватися в рамках закону", — формулює головний принцип роботи нового уряду Сакунц.

фото_2

ГОЛОС ІЗ НАРОДУ: Продавець кавунів Сероба Шешаньян мріє, щоб вірменська молодь мала роботу на батьківщині і не виїжджала на заробітки закордон

Неоране поле

С еред причин, які привели Вірменію до революції, стали проблеми з економікою. За час правління Сержа Саргсяна зростання ВВП країни сповільнилося із майже 13% у 2007 році до 3,5% у 2017-м, а зовнішній борг зріс із $1 млрд до $6 млрд. За межею бідності опинилася майже половина жителів, а рівень безробіття серед молоді досяг 40%.

"Наша Вірменія дуже хороша країна: все є, тільки роботи немає", — нарікає єреванець Шешаньян.

Водночас новий прем'єр уже назвав пріоритетні галузі для розвитку вірменської економіки — це IТ, туризм і сільське господарство, де в майбутньому передбачається зростання робочих місць, до того ж економіка буде орієнтована на експорт.

"IТ-галузь у Вірменії набирає обертів, туризм теж може принести користь, а сільське господарство має серйозне значення для продовольчої безпеки Вірменії", — схвалює пріоритети уряду Левон Манукян, 40-річний програміст з Єревана.

За його словами, представникам IТ-сфери у Вірменії гріх скаржитися: кваліфіковані програмісти отримують близько 600 тис. драм ($1,3 тис.), натомість середня зарплата у країні становить близько $400 — на $60 більше, ніж в Україні. Крім того, між заможними вірменами і бідняками зяє величезна прірва, а рівень зарплат різко коливається залежно від регіону. Середня пенсія тут трохи нижча за українську: $84 проти $93.

Також мізерно малі зарплати у сфері освіти: середня зарплата вчителя становить $100–150, а викладача внз — $200–250. Про плани вдвічі підвищити оклади вчителям та встановити чітку залежність оплати від кваліфікації вже заявив міністр освіти і науки Вірменії Араїк Арутюнян.

До того ж вища освіта у Вірменії для більшості студентів платна: 90% вірменської молоді платять за навчання в університеті $1,2 тис. на рік, описує ситуацію Арутюнян. Він мріє повернути в університети науку — щоб за аналогією із західними вузами місцеві університети перетворилися на наукові центри.

фото_3

АНТИКОРУПЦІОНЕР: Голова новоствореної служби державного контролю Вірменії Давид Санасарян (праворуч) обіцяє не давати спуску нечистим на руку чиновникам

Мистецтво балансувати

Д е вірмени не чекають змін, то це у зовнішній політиці своєї країни. "Ця революція унікальна тим, що за її підсумками ми не посварилися ні з Москвою, ні з Вашингтоном, ні з Брюсселем", — виділяє досягнення своїх співгромадян Ашот Мелікян, голова Комітету із захисту свободи слова.

Нова влада неодноразово говорила про відсутність зовнішньополітичного контексту своєї революції й підкреслювала, що не планує жодних серйозних змін у сфері міжнародних відносин.

"Ми не думаємо, що зовнішня політика колишньої влади була ідеальною, але не вважаємо, що одну помилку можна виправити іншою", — дипломатичний Рубен Рубінян, заступник міністра закордонних справ.

Зовнішня політика Вірменії після революції виглядає так: Росія залишається її найважливішим стратегічним партнером, водночас країна має намір поглиблювати співпрацю з Європейським союзом у межах підписаної в листопаді 2017 року Угоди про партнерство.

Тепер, я думаю, є надія
Наре Галамкарян,
студентка, мешканка Єревана

За зміцнення зв'язків із Заходом виступають і прості вірмени. За даними опитування, яке в червні-вересні 2017 року провів вірменський Аналітичний центр із глобалізації та регіонального співробітництва, 26% вірмен вважають Росію гарантом безпеки своєї країни, тоді як понад 30% дотримуються протилежної думки. Крім того, більше 88% респондентів підтримують активні стосунки Вірменії з Євросоюзом, і майже дві третини пов'язують майбутнє країни з членством у ЄС.

У МЗС дотримуються більш обережної позиції. "Ми не хочемо будувати відносини з однією стороною за рахунок іншої", — підкреслює Рубінян.

Проблема Нагірного Карабаху, який став епіцентром конфлікту, що тліє, між Вірменією та Азербайджаном, тісні бізнес-зв'язки з РФ і велика вірменська діаспора в цій країні і на Заході не дозволять новому уряду різко змінювати зовнішньополітичний курс, пояснюють експерти.

Сьогодні з чотирьох кордонів Вірменії лише два — з Іраном і Грузією — відкриті для торгівлі. Географічна ізоляція Вірменії, вузька експортна база і всепроникні монополії у важливих секторах бізнесу роблять її особливо вразливою за наявності економічних проблем у Росії, визнають аналітики Центрального розвідувального управління США.

Так, після 2014 року, коли Росію наздогнали санкції через події в Україні, вірменський ВВП уповільнив зростання і став скорочуватися. Із джерела ресурсів Росія перетворилася на джерело шоку для вірменської економіки, відзначає Аршалуйс Мгдесян, політичний оглядач з Єревана.

"Через різке падіння курсу рубля багатьом вірменським виробникам стало невигідно експортувати товар у Росію", — пояснює він. До того ж грошові перекази вірмен із РФ, які становлять приблизно $2 млрд на рік, або 65% держбюджету Вірменії, тоді скоротилися на 25–40%, констатує Мгдесян.

Водночас вірмени усвідомлюють, що Росія має низку інструментів упливу на їх країну. Серед них російська військова база в Гюмрі, російські війська на кордонах, залізниця у концесії у російської РЖД, монополія в енергетичному секторі Газпрому, а також агентура ФСБ по всій країні. Крім того, у Вірменії широко представлений російський бізнес: банк ВТБ і Росгосстрах, телеком-гіганти МТС і Білайн, сервіси Яндекс та інші. Однак якщо попередня влада боялася Росію, то нові націлені будувати рівноправні відносини з цією державою, підкреслює Сакунц.

"Якщо не буде Вірменії, Росія втратить Кавказ", — лаконічно формулює суть вірменсько-російських відносин політолог Арман Навасардян.

Сьогодні зв'язок із Росією Вірменії "і допомагає, і заважає", вважає програміст Манукян. Також він зізнається, що поки що не знає, за кого голосуватиме на майбутніх виборах.

Завоювати голос його і багатьох співгромадян готується до виборів команда Нікола Пашиняна. Зараз головне — не розгубити кредит довіри, визнають близькі до Пашиняна політики.

"Ми зараз взяли 10 балів із 10, і є шлях тільки вниз, — розмірковує депутат фракції Елк Сімонян. — Наше завдання — не дати планці опуститися занадто низько".

фото_4

СОЮЗНИКИ: У кінці липня голова уряду Вірменії Нікол Пашинян (на передньому плані) зустрівся у Санкт-Петербурзі з колегами з країн — членів Євразійського економічного союзу

© 2014-2020, ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені. E-mail редакції: news@nv.ua, відділу реклами: sales@nv.ua
Використання матеріалів сайту можливе за умови дотримання Правил користування сайтомі правил використання матеріалів сайту.

Усі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна".


Матеріали, відмічені позначками , , , публікуються на правах реклами.