Іграшка Кремля

Розвідний міст

Анонсований протягом декількох років, як панацея від усіх кримських бід, Керченський міст виявився попагандистським трюком Москви
Це матеріал Електронної версії журналу Новое Время, відкритий для ознайомлення. Щоб прочитати закриті статті – передплатіть.

На Керченський міст і дорогу до нього Кремль витратив більше $6 млрд, обіцяючи кримчанам: із ним ваші проблеми зникнуть. Але після відкриття об'єкта ціни на півострові зросли, турпотік майже не змінився, а економіка регіону продовжила своє піке

 

Максим Бутченко

 

 

Щ о далі? Після анексії Росією Криму таке запитання з'явилося на білбордах на півострові. На тих самих плакатах, але нижче, була надрукована і відповідь: "Та хоч каміння з неба, ми на батьківщині".

"Ми на батьківщині" триває вже п'ятий рік, а питання знову стало актуальним. Тільки тепер його можна переформулювати так: "Керченський міст, що з'єднує Росію і Крим, збудований. Що далі?"

Для мешканців півострова відповідь на нього важлива. У цьому переконалася Олександра Єфименко, журналістка російського видання Грані.ру, яка нещодавно побувала у Криму. Вона розповідає, що кримчани з нетерпінням чекали введення мосту в експлуатацію. Об'єкт, обіцяний жителям окупованого півострова самим президентом Росії Володимиром Путіним, виглядав для них рішенням усіх проблем.

Єфименко пояснює: на півострові — високі ціни на продукти, мало туристів, не працюють нормально банки, немає мережевих торгових гіпермаркетів та інше. Москва і місцеві кримські "держдіячі" частково пояснювали всі ці проблеми відсутністю зручного сполучення із РФ. І міст через Керченську протоку, як прямий зв'язок із материковою Росією, Кремль підносив, мов чарівну пігулку, яка може разом вирішити всі складні питання. Кримчани повірили в це.

Міст будували довго — лише в середині травня цьогоріч його здали в експлуатацію. Зробив це особисто Путін, проїхавши мостом за кермом помаранчевого самоскида КамАЗ.

Минуло два місяці. Що далі? Єфименко має відповідь. "Нічого. Від слова "зовсім". Це незважаючи на те, що тема мосту чотири роки не йшла з екранів ТБ", — говорить вона.

фото 1

АРТ-ОБ'ЄКТ: Поки що працює лише автомобільна частина мосту, але і вона відверто порожня

Ідея фікс

Є вгенія, мешканка Севастополя, не наважилася називати своє прізвище українській пресі. Але розповіла про те, що багато місяців, потрапляючи у громадський транспорт, вона чула одні й ті ж розмови: треба потерпіти, потім збудують міст, і життя налагодиться.

Вона щодня їздила на роботу в тролейбусі і щодня слухала такі висловлювання.

Кожен день про це говорили і на центральних російських каналах.

"Таке було відчуття, що скоро весь світ розквітне фарбами і Крим перетвориться на місто-сад замість нинішньої сірої смутності", — розповідає Євгенія.

На державний піар проекту Керченський міст Кремль дійсно не шкодував ні сил, ні коштів.

У ЗМІ йому приділяли так багато уваги, що не тільки кримчани, а й росіяни мало не всі заразилися вірусом під назвою "рятівний міст".

Одразу після його відкриття Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) опитав жителів РФ. Виявилося, що 97% із них знали про відкриття Керченського мосту, а 73% вважають це важливою подією для всієї країни.

Але після того, як у травні відкритим мостом промчав на КамАЗі Путін, ніяких кардинальних змін у Криму не сталося.

За цей час відбулася лише одна помітна подія, пов'язана з наведеною між Кубанню і Кримом переправою: на зміну стрімкому Путіну на півострів 28 червня прибув російський прем'єр Дмитро Медведєв, який у РФ виконує неприємну функцію автора і виконавця "поганих" на думку електорату ідей.

За інформацією місцевих ЗМІ, причиною візиту голови уряду став провал туристичного сезону, занепад комунального господарства, неналежний стан доріг, відсутність очисних споруд, на які було виділено 2 млрд руб. (близько $32 млн).

"Чекали міст із нетерпінням — а тепер тиша. Вже навіть кримська влада почала говорити: міст проблем не вирішить, ще він такий дорогий, треба якось вартість відбивати, тож нічого не подешевшає", — говорить щодо цього мешканка Севастополя Євгенія.

Зараз об'єкт працює в обмеженому режимі — по дві автомобільні смуги в кожен бік. Залізничні колії завершать наступного року. Але потім, як обіцяє російська влада, міст досягне максимальної пропускної здатності: 40 тис. автомобілів і 47 пар поїздів на добу. Або 14 млн пасажирів і 13 млн т вантажів на рік.

Крим перетворився на російську провінцію — проблемну і вкрай залежну від Москви
Олександр Клименко,
експерт Майдану закордонних справ

Усі ці прогнозовані мільйони пасажирів і тонн, що озвучуються Кремлем, служать виправданням гігантських сум, які вбухали в проект.

У РФ затвердили спеціальну Федеральну цільову програму з соціально-економічного розвитку Криму. Відповідно до її положень, близько 400 млрд руб. ($6,3 млрд) російський бюджет виділив на сам міст і автотрасу Таврида довжиною 250 км, яка зв'яже Керч із Сімферополем і Севастополем.

До того ж спочатку на міст планували витратити 24 млрд руб., але в процесі будівництва його кошторис подорожчав у 10 разів і сягнув позначки у 250 млрд руб. Схожа історія відбувається і з трасою Таврида, яку почали споруджувати в 2017-му, а закінчити думають у 2020-му: її первинна вартість у 41,8 млрд руб.  сьогодні перетворилася на 144 млрд руб.

Ці гроші проходять повз кримські підприємства — росіяни воліють залучати ті лише на невеликих контрактах. За оцінками української громадської організації Майдан закордонних справ, частка підрядників з окупованого півострова в загальному обсязі робіт становить близько 4,7%.

Левова частка коштів потрапляє до росіян, особливо до головного підрядника будівництва мосту — мільярдера Аркадія Ротенберга, близького друга президента РФ Володимира Путіна.

Кримчани не отримали з мосту підрядів, але образило подібне небагатьох. Однак жителі півострова не отримали і "манни небесної" — і це відчули буквально всі.

Мешканка Севастополя Євгенія пояснює: серед її земляків була сильна віра в те, що разом із мостом прибудуть, зокрема, і великі торгові мережі. Їх поява, мовляв, і здешевить більшість товарів. Але -— ні: за даними низки місцевих джерел, ТРЦ на півострові роблять абсолютно протилежне — закриваються.

Ще один кримський парадокс: прямий зв'язок із РФ з'явився, продукти постачати стало простіше, але з травня ціни на основні з них виросли десь на 20-30%.

Адже на півострові й без того все було дорого — за вартістю їжі з кримськими магазинами змагалися хіба що дорогі (як для Росії) московські торгові центри.

За червневим (тобто вже після відкриття мосту) даними Кримстату, 1 кг яловичини без кістки коштував на півострові у середньому 435 руб. (183 грн). В українських супермаркетах ціна аналогічного м'яса — 129 грн.

Вершкове масло в окупованому регіоні коштує 528 руб. (222 грн) за кілограм, а в Україні — 150 грн. Кава в зернах — 871 руб. (367 грн) за ту ж вагу проти українських 290 грн.

Водночас середній розмір фактичних заробітних плат у Криму коливається в межах 15 тис. руб. — це приблизно 6,7 тис. грн. В Україні ж середня зарплата — 8,7 тис. грн.

Дуже невеликі, наприклад, доходи в соціальній сфері півострова. Так, молодший медперсонал у середньостатистичній кримській лікарні може розраховувати в середньому на 12 тис. руб. (близько 5 тис. грн), лікарі — на приблизно 20 тис. руб. (8,5 тис. грн).

фото 2

ПЕРШОПРОЇЗДЕЦЬ: Володимир Путін із вітерцем, кортежем помаранчевих самоскидів і масою телекамер проїхався мостом під час його відкриття. Такий потік техніки міст бачив лише раз у своїй історії — все зникло разом з очільником Росії, що виїхав у Кремль

Новий БАМ — безглуздий і нещадний

Е ксперти впевнені: міст у будь-якому разі не зробить життя кримчан кращим і дешевшим.

По-перше, сам собою він малоефективний. Для багатьох експертів, зокрема й російських, цей аспект проекту Керченський міст був очевидним задовго до старту будівництва.

Олександр Починок, колишній міністр податків і зборів РФ, ще в березні 2014 року (напередодні власної смерті) описав основні заковики проекту.

Екс-міністр оцінював вартість будівництва самого мосту приблизно у 80 млрд руб., так ніколи й не дізнавшись, що реальний кошторис буде утричі більшим. Але він правильно вказував: міст просто приведе до Керчі. Потрапити звідти на курортний південний берег Криму (ПБК) — завдання не просте. "З часів СРСР на ПБК існує одне непогане шосе, але і його пропускна здатність дуже мала, — писав Починок у своєму блозі Крим — ціна питання. — Мінімум доведеться додати більше 400 км сучасних доріг, до того ж у районах із найжорсткішими екологічними обмеженнями". Зараз росіяни, прокладаючи трасу Таврида, намагаються частково зняти цю проблему.

Однак і з боку Тамані до мосту підходять дві вузькі дороги, а далі — завантажена під зав'язку федеральна траса Дон. "Збільшення пропускної здатності цієї траси — завдання на десятиліття і на сотні мільярдів рублів", — вважав колишній російський міністр.

І, додаючи масла у вогонь, вказував ще на одне "вузьке місце" — залізничний транспорт: із Ростова на Тамань йде одноколійка. Тобто, щоб використовувати міст, потрібно прокласти сотні кілометрів шляхів на російському боці та в Криму.

Нині, за словами Олександра Клименка, експерта Майдану закордонних справ, міст просто трохи покращує логістику. На Керченській поромній переправі і так працює 19 поромів, які цілком успішно доставляли на півострів не тільки продукти, а й будматеріали.

Мостом зараз дозволили рух машин вагою 3,5 т, а з осені почнуть їздити фури. Але все одно прориву чекати не варто: обсяг товарів, що постачаються, навряд чи значно зросте — ринок Криму залишається маленьким. Із кінця 2019 року почнеться залізничне сполучення через протоку, але і це нічого не змінить, адже тарифи російської залізниці досить високі. Значить, ціни не впадуть, говорить Клименко.

Міст не вирішує жодну економічну проблему, уточнює Олексій Стародубов, директор Кримського експертного центру. І не вирішить, навіть якщо підвести до нього всі потрібні дороги. І причина — у внутрішніх проблемах самого окупованого регіону.

Саме вони, наприклад, не дають Криму повернути собі славу великого курорту.

Журналістка Єфименко довго жила на півострові і звикла до того, що наявність туристів у місті можна помітити не тільки за тим, скільки людей на пляжі, але й за заповненням автобусів, торгових місць, зон відпочинку.

Зараз, оцінюючи всі ці моменти, вона впевнено говорить: туристів стало помітно менше, ніж до 2014-го. І подібні спостереження зробили всі кримчани, з якими поспілкувався НВ.

Олександр Лієв, екс-міністр курортів і туризму Криму доокупаційних часів, вважає: турпотік у перший рік відкриття мосту збільшиться незначно, на 100 тис. — до 1,6 млн осіб. "За України", за його словами, півострів приймав за рік близько 6 млн осіб.

"Головна проблема не в тому, що не можна дістатися до Криму, а в сервісі, якості, ціні проживання і так далі. Нічого не покращилось за минулі роки, відповідно, чому раптом туди поїдуть туристи?" — запитує експерт.

Кримчанка Олена Соколан, яка нещодавно вимушено залишила півострів і перебралася до Києва, розповідає: відпочинок у Криму коштує стільки ж, скільки й на світових масових курортах.

За даними Асоціації туроператорів Росії (АТОР), у 2018-му середній цінник на путівки в окупований регіон виріс на 48%. Найдешевший тур із Москви на двох до Феодосії коштує 37 тис. руб., а подібний вояж на острів Крит — 36 тис. руб.

І в Криму дійсно накопичуються проблеми — із вивезенням сміття, з викидами стічних вод у море. А найкращі пляжі закривають парканами спецсанаторії різних російських відомств. У підсумку півострів не витримує конкуренції з іншими світовими курортами — Туреччиною, Єгиптом, — які буквально заповнені російськими туристами.

"Це амбітний проект [Керченський міст], як спорудження БАМу [зведена СРСР Байкало-Амурська залізнична магістраль], — каже Стародубов. — І він дійсно став БАМом: начебто є, але масштабного ефекту ніхто не бачить".

фото 3

ЦІНИ ПІШЛИ ВГОРУ: Після відкриття мосту і без того дорогі продукти на півострові ще виросли у ціні. Прямий зв'язок із Росією не допоміг

Поки КримЇхній

 рим перетворився на російську провінцію — проблемну і вкрай залежну від Москви", — говорить Клименко.

Коефіцієнт фінансової незалежності півострова, розрахований як співвідношення зібраних на його території податків і витрат на регіон держбюджету, в 2012 році (за України) становив 1,15. Тобто півострів заробляв більше, ніж отримував із центру.

А в 2017-му, на четвертому році окупації, цей показник склав вже 0,63: місцеві доходи помітно скоротилися, і Крим тепер дуже залежить від зовнішніх дотацій. Помирає сільське господарство і промисловість, у рази скоротилася туристична галузь. Успішний лише держсектор. А тому регіон став вкрай чутливий до загальноросійських проблем.

Віталій, журналіст одного з кримських видань, що спілкувався із НВ на умовах анонімності, каже: останніми місяцями м'ясо курки подорожчало на третину, і тільки тому, що це — загальноросійський тренд. Із тієї самої причини зросла ціна на бензин — приблизно на 40% на біржах.

І місцевим підприємцям стає все важче. Наприклад, у 2018-му в Севастополі бізнесменові, з яким поспілкувався НВ, що мав магазинчик площею 26 кв. м, підняли базову плату за розміщення торгової точки у п'ять разів — із 5,9 тис. руб. до 26,8 тис. руб. Окрім того, цей підприємець тепер зобов'язаний заплатити гроші за патент — 4 тис. руб. (1,6 тис. грн), інші податки — 8 тис. руб. (3,3 тис. грн), комунальні послуги і так далі. І це — не окремий випадок, а система.

"У Росії давно зрозуміли, що народ — це друга нафта. Тому качають із людей гроші, поки санкції та інші відмовки", — говорить кримський підприємець Віктор, який пообіцяв бути відвертим в обмін на анонімність.

"Душать підприємців як клас. Мінімальні штрафи — від 50 тис. руб. Зрозуміло, що працювати чесно не можна", — погоджується із ним Соколан, яка залишила півострів.

До того ж не працює нормально і банківська система. Після анексії на півострові відкрили свої представництва 34 російські банки. Але тепер багато вже припинили свою роботу: в 2017-му в регіоні залишилося 14 діючі фінустанови. З них лише два — Російський національний комерційний банк і Генбанк, що став опорним закладом "уряду" Криму, — мають розгалужену мережу відділень.

До слова, з моменту відкриття мосту закрилися ще два банки.

Тому кримчани, за словами Соколан, і не довіряють гроші фінустановам, адже ті в будь-який момент можуть зникнути або луснути.

Крім того, Крим накриває і глобальна проблема — брак води. Дослідження показують: півострів перетворюється на пустелю — зникає рослинний покрив. На тлі цього лиха, за словами Клименка, в регіоні у кращому випадку зберуть близько 800 тис. т зернових — удвічі менше, ніж до окупації.

Кримчани, з якими говорив НВ, розповідаючи про проблеми своєї малої батьківщини, незмінно додають: а в місцевих ЗМІ тільки й говорять про те, як успішно керує регіоном його "губернатор" Сергій Аксьонов.

"Нещодавно пенсіонери в транспорті такий шум підняли! Прокльони сипалися на місцеву владу, на Росію та її керівника. І заспокоїтися ніяк не могли — так накипіло у людей", — говорить Євгенія з Севастополя.

Водночас негативна карма мосту, що так і не зробив півострів щасливим, продовжує переслідувати і його творців, що озолотилися. 31 липня Євросоюз ввів санкції проти шести компаній, причетних до незаконного будівництва цього об'єкту. "Головними" в списку опинилися дві структури Ротенберга, проти яких раніше ввели обмеження і США.